Постанова № 11259498, 31.08.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-3887/10/2370 31.08.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Паламар П.Г.,

при секретарі Поштаренко О.І..,

за участю: представника позивача Сопіної Ф.М. - за довіреністю та представників відповідача Стеценка П.Б., Побережної Н.П. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” до державної податкової інспекції у Шполянському районі про скасування податкового повідомлення - рішення від 14.07.2010 року № 0000301601/0 про донарахування зобовязання з ПДВ на суму 75804 грн. та штрафних санкцій в сумі 3790 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись з позовом до Черкаського окружного адміністративного суду відкрите акціонерне товариство „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” (далі-позивач) просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шполянському районі (далі-відповідач) від 14.07.2010 року № 0000301601/0 та визнати неправомірними дії державної податкової інспекції у Шполянському районі щодо зменшення ВАТ „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” суми в рядку 22.2 декларації з ПДВ за березень 2010 року на суму 45863 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.07.2010 року ним отримано акт № 676/16-03119380 від 02.07.2010 року за результатами проведеної невиїзної (камеральної) перевірки поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” за березень 2010 року, в якому було зафіксовано факт включення позивачем до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 121667 грн. по контрагенту ТОВ „ВАКО” (код ЄДОПРУ 36425949), який згідно системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів не відобразив податкове зобовязання по ВАТ „Шполянське автотранспортне підприємство 17150”.

На підставі акту перевірки № 676/16-03119380 від 02.07.2010 року та у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість»державною податковою інспекцією у Шполянському районі було прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.07.2010 року № 0000301601/0, яким позивачу було збільшено податкове зобовязання за березень 2010 року на суму 75804 грн. та зменшено суму в рядку 22.2 декларації з ПДВ за березень 2010 року на суму 45863 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000301601/0 від 14.07.2010 року є незаконним, не обґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов повністю.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити в їх задоволенні, надавши письмові заперечення, відповідно до яких відповідач вважає, що відповідно до пп. 7.4.5, 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). ТОВ „ВАКО” податкові зобовязання за укладеним договором № 02/10 від 17.03.2010 року про поставки пального в декларації по податку на додану вартість не відобразив, що підтверджується карткою платника податку та викликає сумнів щодо товарності операцій з купівлі-продажу між ВАТ „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” та ТОВ „ВАКО”.

Вислухавши доводи представника позивача, представників відповідача та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” є юридичною особою, код ЄДРПУ 03119380 ідентифікаційний код 031193823280. Крім того, відповідач являється платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 32488482.

Державною податковою інспекцією у Шполянському районі з 25.06.2010 року по 02.07.2010 року проводилась невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість по ВАТ „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” поданої за березень 2010 року та декларації звітної, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2010 року зареєстрованих у податковому органі 17.06.2010 року № 9002152056.

Під час перевірки встановлено, що позивачем ВАТ „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” включено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 121667 грн., по контрагенту ТОВ „ВАКО” (код 36425949), який згідно Системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів не відобразив податкове зобовязання по ВАТ „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” за березень 2010 року.

Враховуючи викладене, державна податкова інспекція у Шполянському районі вважає, що факт порушення контрагентами-постачальниками своїх податкових зобовязань є підставою для висновку про необхідність збільшення суми, яка підлягає сплаті платником податку ВАТ „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” до бюджету за березень 2010 року на 75804 (сімдесят пять тисяч вісімсот чотири) грн., та зменшення суми в рядку 22.2 декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року на суму ПДВ 45863 (сорок пять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. Результати перевірки були викладені в акті № 676/16-03119380 від 02.07.2010 року.

На підставі акту перевірки № 676/16-03119380 від 02.07.2010 року та у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість»державною податковою інспекцією у Шполянському районі було прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.07.2010 року № 0000301601/0, яким позивачу донараховано зобовязання з ПДВ на суму 75804 грн. та штрафних санкцій в сумі 3790 грн.

Первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача підтверджено, що суміш нафтопродуктів придбано позивачем безпосередньо у ТОВ „ВАКО” відповідно до договору № 02/10 постачання палива котельного маловязкого від 17.03.2010 року , вказані товари оплачені продавцю в повному обсязі, в тому числі і ПДВ, суми ПДВ підтверджені податковими накладними продавця № 230310175 від 23.03.2010 року, № 250310012 від 25.03.2010 року, № 260310045 від 26.03.2010 року, № 290310211 від 29.03.2010 року.

Також судом встановлено, що невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість по ВАТ „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” поданої за березень 2010 року та декларації звітної, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2010 року зареєстрованих у податковому органі 17.06.2010 року № 9002152056 проведена відповідно до вимог п.7.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054.

Крім того, позивачем не надано суду доказів про вчинення працівниками державної податкової інспекції у Шполянському районі неправомірних дій при проведенні перевірки, чи прийняття неправомірних рішень про зменшення суми в рядку 22.2 декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року ВАТ „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” на суму ПДВ 45863 грн.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі Закон України № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Законом України № 168/97-ВР визначено дві підстави для виникнення права на податковий кредит, а саме: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), в т.ч. і ПДВ та факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг), в якій зазначено суми ПДВ, тобто при нарахуванні податкового кредиту без фактичної сплати вартості товарів (робіт, послуг). Таким чином, з урахуванням вимог п. 7.1 Закону України № 168/97-ВР, покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження цих сум ПДВ до Державного бюджету України.

Згідно до п. 1.3 ст.1 Закону України № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. «а», «в», «г», «д»п. 10.1 ст. 10 Закону України № 168/97-ВР відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до п.10.2 ст. 10 вказаного закону.

Суд критично розцінює твердження представника відповідача про те, що порушення контрагентом-постачальником своїх податкових зобовязань є підставою для висновку про необґрунтованість заявлених ВАТ „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” сум податкового кредиту, так як факт порушення контрагентом-постачальником позивача ТОВ „ВАКО” своїх податкових зобовязань не є підставою для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем сум податкового кредиту, що підтверджується Законом України № 168/97-ВР в якому визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства України та її виписки особою, що має на це право. Також представником відповідача не доведено безтоварність операцій з купівлі продажу між ВАТ „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” та ТОВ „ВАКО”.

Крім того, суд зазначає, що твердження позивача про неправомірні дії державної податкової інспекції у Шполянському районі є необґрунтованими та не доведеними.

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення (розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту), яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, відповідно до вимог Закону України № 168/97-ВР обовязковість підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, передбачає обовязкову наявність сплати платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Що, як вбачається з матеріалів справи, і було зроблено позивачем.

Отже, на думку суду, доводи, якими відповідач заперечує позовні вимоги, є надуманими, а тому його позиція є недоведеною.

Враховуючи те, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами та свідчать про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2010 року № 0000301601/0.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” до державної податкової інспекції у Шполянському районі задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шполянському районі від 14.07.2010 року № 0000301601/0.

В задоволенні інших позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Шполянське автотранспортне підприємство 17150” судові витрати в сумі 1 грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 186 КАС України.

СуддяП.Г. Паламар