Постанова № 11259210, 07.07.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2010 р.

16 год.39 хв.Справа № 2-а-2085/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представника позивача: Сєдова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю " ВЕК-ЕКСПО"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання незаконними дії посадових осіб, визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕК-ЕКСПО" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, в якому просить визнати незаконними дії ДПІ у м. Херсоні при проведенні документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕК-ЕКСПО" з питань декларування податкових зобов'язнь з податку на додану вартість в грудні 2009 року, скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 05.02.10 № 61/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ВЕК-ЕКСПО". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.02.2010 Державною податковою інспекцією у м. Херсоні прийнято незаконне рішення в формі акту №61/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕК-ЕКСПО" на підставі пп. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з порушенням позивачем вимог, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання (відсутність за юридичною адресою) та у зв'язку з виписуванням податкових накладних ТОВ "ВЕК-ЕКСПО", за якими платник податку не задекларував податкові зобов'язання за грудень 2009 р. на суму 5198800 грн. Відповідно до повноважень, визначених Законом України "Про державну податкову службу в України", встановити ці обставини податковий орган міг тільки під час проведення перевірки, але така перевірка не проводилась, позивачу не повідомлялось про її проведення, акт перевірки не направлявся.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просить суд позов задовольнити. Також зауважив, що законодавством не передбачено анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстави відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, а крім того, ТОВ зареєстроване та постійно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Представник відповідача прибув в судове засідання 18.06.10, в судове засідання 07.07.10 не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. У письмовому відзиві відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки на його думку, позивач за юридичною адресою: АДРЕСА_1. не знаходиться. Херсонським БТІ надано відповідь, що будинок належить гр.-ці ОСОБА_2 Ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи це місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи..., яка вказана засновниками (учасниками) в установчих документах і за якою здійснюється зв'язок з юридичною особою. Частиною 4 ст. 89 Цивільного кодексу України визначено, що "...до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління...". П. 2 ст. 812 ЦКУ встановлено: "якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання в ньому фізичних осіб". За таких обставин, влаштування в орендованій квартирі офісу суперечить нормам ЦКУ. Відповідач посилається на п. 3 Розпорядження КМУ від 09.09.09 № 1120 "Деякі питання адміністрування податку на додану вартість", який передбачає, що органи державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідач посилається на встановлений факт виписування податкових накладних, згідно з якими платник ПДВ - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання.

Суд на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в ній доказах.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕК-ЕКСПО", код 33511338 зареєстроване виконкомом Херсонської міської ради 13 квітня 2005 р. В ДПІ м. Херсона ТОВ "ВЕК-ЕКСПО" зареєстровано платником податків 21.04.2005 за № 6965. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "ВЕК-ЕКСПО" зареєстровано платником податку на додану вартість 11.05.2005, податковим органом товариству видано свідоцтво № 100031460.

05.02.2010 комісією, створеною Державною податковою інспекцією у м. Херсоні, складено акт № 61/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕК-ЕКСПО" на підставах, визначених підпунктом "ґ" п. 9. 8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", а також на підставах, визначених пунктом 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 р. № 1120. Акт затверджено начальником ДПІ у м. Херсоні. В пункті 1 Акту зазначено, що податковим органом встановлено факт виписування податкових накладних ТОВ "ВЕК-ЕКСПО", за якими платник податку не задекларував податкові зобов'язання за грудень 2009 р. на суму 5198800 грн.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Отже, акт про анулювання позивача як платника ПДВ, затверджений начальником ДПІ у м. Херсоні, може бути оскаржений позивачем, як такий що порушує його права.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку, або підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку. Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість) та в інших випадках.

Порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено ст. 9 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість". Згідно з пп. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Анулювання реєстрації на зазначених підставах здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. У випадку, передбаченому пп. "ґ", рішення може бути прийнято за наявності довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців. Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом за формою № 6-ПДВ. Такий акт складається у двох примірниках спеціальною комісією та затверджується керівником податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково зазначається підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення.

Пунктом 3 розпорядження КМ України від 09.09.2009 № 1120-р "Деякі питання адміністрування податку на додану вартість" (діючого на момент анулювання) передбачено, що органи державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до повноважень, визначених Законом України "Про державну податкову службу в України", встановити факт виписування податкових накладних ТОВ "ВЕК-ЕКСПО", за якими платник податку не задекларував податкові зобов'язання за грудень 2009 р. на суму 5 198 800 грн., податковий орган повинен в порядку, визначеному цим Законом, лише під час проведення невиїзної документальної перевірки, планової чи позапланової виїзної перевірки. Оскільки податковий орган не надав суду доказів проведення такої перевірки ТОВ "ВЕК-ЕКСПО", а позивач заперечує факт проведення перевірки, суд вважає, що перевірки не було. Позивач надав суду податкову декларацію по податку на додану вартість за грудень 2009 року із задекларованими податковими зобов'язаннями в сумі 4486322 грн. з додатком 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів". Які податкові зобов'язання позивач не задекларував невідомо.

На підставі викладеного, суд вважає недоведеним факт виписування податкових накладних, згідно з якими позивач не задекларував податкові зобов'язання. В частині визнання дій Державної податкової інспекції у м. Херсоні під час проведення невиїзної документальної перевірки незаконними суд закриває провадження у справі, оскільки предмету спору не існує.

Що стосується другої підстави для анулювання реєстрації, яка відсутня в акті та на яку податкова інспекція посилається у листі керівнику позивача від 22.03.10, слід зазначити, що "випадки, визначені законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання", які можуть бути підставою для анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, визначені законодавством України. Так, Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 1 березня 2000 р. № 79, затверджена форма заяви 3-ПДВ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. У зазначеній заяві форми 3-ПДВ визначений перелік випадків, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання: державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи: смерть фізичної особи - підприємця або постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності. Тобто, податковий орган має право анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість юридичної особи відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання, лише якщо була здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи. Інших підстав для анулювання реєстрацію платника податку на додану вартість законодавство не передбачає.

Пункт 25.2.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість передбачає, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "г" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Ніяких підтвердних документів (відомостей) про невідповідність юридичної адреси фактичному місцезнаходженню позивача як документів, на підставі якого може бути прийнято рішення анулювання реєстрації платником на додану вартість суб'єкта господарювання, суду не надано.

Згідно виписки з ЄДРПОУ станом на 30.06.10 ТОВ "ВЕК-ЕКСПО" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Державна податкова інспекція не надала доказів того, що підприємство відсутнє за даною адресою, а також що житловий будинок по АДРЕСА_1, належить громадянці на праві приватної власності.

Судом встановлено, що позивач на підставі договору оренди нежилого приміщення, укладеного з ТОВ "Таврійська зернова компанія" на 2010 рік, користується частиною приміщення. Позивач надав суду договір оренди, акт прийому-передачі приміщення, докази сплати орендних платежів, технічний план будівлі.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що навіть при доведенні факту відсутності позивача за місцезнаходженням це не може бути бути підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до пп. "г" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Крім того, таких доказів суду не надано.

Суд вважає, що всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо анулювання реєстрації платником податку позивача. Відповідачем необґрунтовано було анульовано свідоцтво платника ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕК-ЕКСПО", тому суд скасовує рішення ДПІ, оформленого актом від 05.02.2001 № 61/15-2.

Судові витрати відшкодовуються позивачу з Держбюджету. В судовому засіданні оголошену вступну та резолютивну частини постанови, а також повідомлено день та час виготовлення повного тексту постанови.

Керуючись ст. 94, п. 1 ч. 1 ст. 157, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

1.Адміністративний позов задовольнити частково. Скасувати акт Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 05.02.2010 № 61/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕК-ЕКСПО" (код 33511338)

2. Закрити провадження у справі в частині вимоги про визнання неправомірними дії державної податкової інспекції у м. Херсоні при провденні документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕК-ЕКСПО" код 33511338 з питань декларування податкових зобов'язань з податку на додану варість в грудні 2009 р.

3. Відшодувати товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕК-ЕКСПО" (АДРЕСА_1, код 33511338) з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 липня 2010 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.1