Постанова № 11259173, 02.07.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2010 р.

10 год.33 хв.Справа № 2-а-11322/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Зальотіна О.В., Зварича Є.Г., відповідача Познякової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунального підприємства "Наше місто" до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: Новокаховської міської ради про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Комунальне підприємство "Наше місто" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка від 15 січня 2009 року № 0000322301/0 про визначення податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 2452725,37 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2285187,88 грн., яке було прийнято на підставі акту №1728/230/32218159 від 30.12.2008 перевірки питань правильності нарахування та своєчасності сплати КП "Наше місто" збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.04.2005 по 31.03.2008. Позивач вважає, що оскільки земельна ділянка, яка використовується як міське сміттєзвалище, є власністю громади міста Нова Каховка, сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища повинна міська рада. Власником відходів, які транспортував позивач на смітєзвалище, також є територіальна громада, тобто Новокаховська міська рада. В акті перевірки не вказано, які саме документи бухгалтерського обліку вказують на діяльність підприємства по розміщенню відходів, їх прийому та обробки. Відповідно ст.1 Закону України "Про відходи" перевезення відходів - транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об'єктів оброблення, утилізації чи видалення. КП "Наше місто" здійснював саме послугу щодо перевезення відходів, а не їх розміщення. Основним видом діяльності позивача є вивіз сміття на сміттєзвалище відповідно до договорів з КП "Новокаховське ДЄЗ" та іншими підприємствами. Зберігачами відходів до їх видалення вважаються саме власники відходів, в даному випадку міськвиконком, КП "Новокаховська ДЄЗ", та інші власники, з якими укладались договори про перевезення сміття, тому саме вони є платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища. Посилається на п. 2 Постанови КМ України №303 від 01.03.1999 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору", яка передбачає, що платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища є тільки ті субєкти господарської діяльності, які здійснюють розміщення відходів, позивач не є таким платником, тому що здійснював тільки перевезення відходів.

Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов, звертають увагу суду на те, що в акті перевірки відходи визначені в кубометрах, тоді як збір нарахований за відходи в тонах, механізм переведення кубометрів в вагу відсутній.

Відповідач (Державна податкова інспекція у м. Нова Каховка Херсонської області) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що КП "Наше місто" є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, але не декларувало суму збору за забруднення навколишнього природного середовища на розміщення твердих побутових відходів. Розміщення твердих побутових відходів здійснювалось КП "Наше місто" на міське не санкціоноване сміттєзвалище, без відповідного дозволу. Відповідач посилається на те, що поводження з відходами це дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. Підприємство здійснювало саме розміщення відходів - захоронення відходів на сміттєзвалищі. Відповідно до пункту "б" статті 16 Закону "Про відходи" підприємства, установи та організації усіх форм власності у сфері поводження з відходами мають право, зокрема, на зберігання відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах відповідно до санітарних норм і правил утримання територій. Відповідно до ст.44 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів розміщення відходів.

Представник відповідача прибув в судове засідання, проти позову заперечує.

Суд залучив до справи в якості третьої особи на стороні позивача Новокаховську міську раду. Представник третьої особи в судове засідання не прибув.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство "Наше місто" перебуває на обліку в ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області, засновник - Новокаховська міська рада. У періоді, що перевірявся податковою інспекцією, позивач здійснював діяльність з реалізації послуг по вивезенню від житлових будинків на сміттєзвалище твердих та рідких побутових відходів (ТПВ), благоустрою міста, надання ритуальних послуг та інше. Перевіркою правильності нарахування та своєчасності сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.04.2006 по 31.03.2008, проведеною податковою інспекцією, було встановлено, що КП "Наше місто" є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, позивач мав дозволи на розміщення відходів, але власних, як-то автомобільних шин, люмінесцентних ламп, будівельних відходів, брухту, акумуляторів та інше, на які були затверджені відповідні ліміти. Згідно наданих до ДПІ у м. Нова Каховка звітів підприємство не декларувало суму збору за забруднення навколишнього природного середовища на розміщення твердих побутових відходів. Такі відходи позивач вивозив від житлових будинків на підставі договору з комунальним підприємством "Новокаховська ДЄЗ", договір не містить умов щодо обов'язку будь-якої сторони сплачувати збір за забруднення.

Державною податковою інспекцією у м. Нова Каховка була отримана інформація від екологічної інспекції природоохоронного середовища (акт №0749 від 23.07.2008) про те, що КП "Наше місто" здійснюється тривалий час розміщення твердих побутових відходів на міське не санкціоноване сміттєзвалище, без відповідного дозволу. Документів на право користування земельною ділянкою під несанкціонованим сміттєзвалищем КП "Наше місто" не має. Сміттєзвалище облаштоване контрольно-пропускним пунктом із шлагбаумом, ведеться журнал первинного обліку відходів. Тверді побутові відходи відносяться до 4-го класу небезпеки. Облік фактичних обсягів відходів, вивезених на звалище, відображався в первинних бухгалтерських документах підприємства в метрах кубічних, а саме: 2 квартал 2006 р. - 20513,62 куб. м., 3 квартал 2006 р. - 21184 куб. м., 4 квартал 2006р. - 15480,17 куб. м., 1 квартал 2007р. - 15937,35 куб.м, 2 квартал 2007р. - 18427,08 куб.м, 3 квартал 2007р. - 19416,67 куб.м, 4 квартал 2007р. - 18385,42 куб.м, 1 квартал 2008 р. - 16237,29 куб.м.

У разі відсутності у платників збору затверджених в установленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів збір справляється як за понадлімітні скиди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів. За понадлімітні обсяги скидів і розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному розмірі. (п. 8 Постанови КМ України, від 01.03.1999 № 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору"). Перевіркою встановлено заниження позивачем збору за забруднення навколишньою природного середовища на суму 2452725,37 в тому числі: за 2 квартал 2006р. на суму 315421,5 гри., за 3 квартал 2006р. на суму 325769 грн., за 4 квартал 2006р. на суму 238023,8 грн., за 1 квартал 2007р. на суму 273499,88 грн., за 2 квартал 2007р. на суму 316223,06 грн., за 3 квартал 2007р. на суму 333205,1 грн., за 4 квартал 2007р. на суму 315508,03 грн., за 1 квартал 2008р. на суму 335075 грн.

За висновками перевірки ДПІ у м. Нова Каховка прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2009 року № 0000322301/0 про визначення податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 2452725,37 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2285187,88 грн. Штрафні санкції застосовані відповідно до підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .

Збір за забруднення навколишнього природного середовища запроваджений Законом України "Про охорону природного середовища". На виконання вимоги ч. 7 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", згідно з якою будь-які податки і збори, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону, зазначений збір включено до Закону про оподаткування (п. 14 ч. 1 ст. 14 Закону). Відповідно до ст. 44 Закону України "Про охорону природного середовища" збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів. Відповідно до ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей. Згідно зі ст. 1 Закону України від 05.03.1998 №187/98-ВР "Про відходи" під термінами "відходи" розуміють будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; "поводження з відходами" - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення; "зберігання відходів" - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); "спеціально відведені місця чи об'єкти" це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами; "розміщення відходів" це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. Згідно зі ст. 13 Закону "Про відходи" суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами. Статтею 39 Закону України "Про відходи" визначено, що за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території, на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі. Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Збирання та перевезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами. Перевезення побутових відходів здійснюється спеціально обладнаними транспортними засобами. Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах (ст. 35-1 Закону "Про відходи").

Єдині правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення визначено Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 р. № 303, та Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Мінекобезпеки України та ДПА України "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища" від 19.07.99 р. № 162/379. Пунктом 2 Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 № 303 передбачено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів. Згідно абз. 2 п. 4 наведеного Порядку суми збору обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адміністрації України за № 162/379 від 19.07.99, затверджена Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, згідно до п. 2.1 якої платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів. Згідно до п. 3 цієї Інструкції об'єктом обчислення збору є у тому числі обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.

Згідно п. 2.3 Інструкції № 162/379 територіальні органи Мінприроди України до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють зміни до переліку до 30 числа місяця, наступного за кварталом, у якому вони виникли, за формою, наведеною в додатку 1 до Інструкції. Невключення підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності до зазначеного переліку не звільняє їх від сплати збору.

Згідно з пунктами 4, 6 та 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів. За понадлімітні обсяги скидів і розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному розмірі. У разі відсутності у платників збору затверджених в установленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів збір справляється як за понадлімітні скиди та розміщення відходів.

Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1218, визначає правила розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів на території України. Пункт 8 цього Порядку передбачає, що власники побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства, звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів. Тому посилання позивача на те, що міська громада або міська рада чи КП "Новокаховське ДЕЗ" повинні сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища, а не КП "Наше місто", суд вважає необґрунтованими. Умови договору на надання послуг з вивезення побутових відходів не містять іншого порядку оплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, наприклад, його сплати власником побутових відходів, а не підприємством комунального господарства, яке безпосередньо виконує операцію видалення відходу на звалище. Тому ствердження позивача, що власники побутових відходів належатимуть до платників збору за забруднення навколишнього природного середовища не підтверджується належними доказами.

Також не приймаються доводи про те, що КП "Наше місто" здійснювало тільки перевезення (транспортування) відходів від місць їх утворення до місць утилізації чи видалення. Матеріали справи свідчать, що позивач надавав послуги з вивезення побутових відходів, які включали в собі не тільки перевезення, а також захоронення побутових відходів, що здійснювалось на сміттєзвалищі. Термін "захоронення відходів" визначено у ст. 1 Закону "Про відходи" це - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів. Обсяги відходів, передані на договірних засадах іншими суб'єктами господарської діяльності, уже не є власністю цих підприємств, що їх передали, і тому останні не повинні сплачувати збір за розміщення відходів. Відповідно до п. 2.1 Інструкції № 162 платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності, котрі здійснюють розміщення відходів. Отже, головним моментом при визначенні статусу платника збору та об'єкта обкладення таким збором є факт розміщення відходів на спеціальній території. Якби позивач здійснював тільки транспортування відходів, тобто перевезення від відправника до одержувача, він мав би надати суду докази, що відходи одержано будь-яким іншим суб'єктом. Таких доказів не надано. Позивач не передавав відходи, а остаточно розміщував їх на сміттєзвалищі. Та обставина, що видалення відходів здійснювалось на ділянці, як належить міській громаді, і офіційно не визначена органом місцевого самоврядування як місце для зберігання та видалення відходів місця, також не впливає на визначення позивача платником збору, оскільки фактично тривалий час позивач використовував цю ділянку саме в цілях розміщення відходів.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на порушення, які допущені при обчисленні збору. Збір обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком із початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів за формулою, наведеною в п. 6.4 Інструкції № 162.У формулі використовується обсяг відходів у тоннах. Позивач підтвердив обсяги відходів в тонах, які були зазначені в акті перевірки, що підтверджується наданою суду довідкою КП "Наше місто" від 07.07.08 про обсяг відходів в тонах.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач не довів відповідно до вимог законодавства, що не є платником збору за забруднення природного середовища. Податкова інспекція дійшла вірного висновку, що позивач є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища як підприємство, яке здійснює розміщення відходів і він зобов'язаний був обчислити збір виходячи з фактичних обсягів розміщених ним відходів та, відповідно, висновок податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища є правомірним.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є необґрунтованими, та, відповідно, позов є таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд -

постановив:

Відмовити комунальному підприємству "Наше місто" в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Нова Каховка від 15 січня 2009 року № 0000322301/0 про визначення податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишього природного середовища в сумі 2452725 грн. 37 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 2285187,88 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 липня 2010 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.6