Постанова № 11259116, 06.07.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2010 р.

14 год. 40 хв.Справа № 2а-1262/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Головчук Ю.І.,

за участю:

представників позивача - Єжової О. В., Андрєєва Д. В., Плєсняєвої-Іващенко С. М.,

представника відповідача - Ляха В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

дочірнього підприємства "Вендельн Україна"

до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Дочірнє підприємство «Вендельн Україна» (далі ДП «Вендельн Україна», позивач) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області (далі ДПІ, відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.03.2010р. №0000272301/0 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 227 812,0 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, пояснили, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки від 26.02.2010 р. Як вбачається з акту, підставою для висновку про порушення вимог законодавства про податок на додану вартість (далі ПДВ) є відсутність можливості у податкової інспекції перевірити всіх учасників господарських операцій по ланцюгам постачальників, що, в свою чергу, позбавляє позивача права на податковий кредит по таким операціям. Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цими податковими накладними товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту, а отже і для отримання бюджетного відшкодування, підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для зменшення належної до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість. Висновки відповідача про неможливість підтвердження сплати до бюджету сум ПДВ постачальниками товарів (робіт, послуг) по ланцюгам проходження товарів не можуть бути підставою для зменшення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ, оскільки у платника податку відсутній механізм та не передбачений обовязок по контролю за декларуванням та сплатою ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) по ланцюгу до виробника. Крім того, позапланова перевірка, матеріали якої стали підставою для складення спірного податкового повідомлення-рішення, є незаконною, оскільки проведена без рішення суду.

Представники відповідача проти позову заперечили, суду пояснили, що перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, а тому зменшення суми ПДВ є правомірним. Перевірка правомірності відшкодування ПДВ становить собою правовий механізм, метою якого є прослідковування руху товарів (у розрізі «оподатковуваної ціни» таких товарів) від їх товаровиробника. Головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів (робіт, послуг) починаючи від виробника або експортера цих товарів (робіт, послуг).

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У лютому 2010 р. ДПІ у Білозерському районі Херсонської області було проведено невиїзну документальну перевірку ДП«Вендельн Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2008 р., лютий та липень-серпень 2009 р. За результатами перевірки складено акт від 26.02.2010 р. №84/23-020/23702294, який став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.03.2010р. №0000272301/0. Відповідно до вказаного рішення підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 227812,00 грн., в тому числі, за грудень 2008р. на 156211,00 грн., за лютий 2009 р. на 14963,00 грн., за липень 2009р. на 34466,00 грн. та за серпень 2009 р. на 22172,00 грн.

Відповідач провів невиїзну позапланову перевірку позивача на підставі документів, які були у розпорядженні податкового органу на момент перевірки (даних податкової звітності та результатів зустрічних перевірок контрагентів позивача).

Відповідно до наказу ДПА України від 30.05.1997р. №166«Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», починаючи з 1 кварталу 2008 р. платник ПДВ одночасно з декларацією з ПДВ надає розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, у цій розшифровці міститься інформація про податкові реквізити та дату складання податкової накладної, обсяги поставки та нарахований податок на додану вартість з цих поставок.

Таким чином, відповідач мав право провести перевірку позивача з питань декларування бюджетного відшкодування з ПДВ на підставі документів, які були у розпорядженні податкового органу.

За актом-перевірки у грудні 2008 року до розрахунку бюджетного відшкодування позивача було включено відємне значення з ПДВ, яке утворилось внаслідок складання декларації з ПДВ за листопад 2008 р. та не перекрите податковими зобовязаннями позивача грудня 2008 р. На формування відємного результату з ПДВ за листопад 2008 року вплинуло включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Адель-Експо» та ТОВ «ДСК». За даними відповідача, ТОВ «Адель-Експо» не був виробником поставленого товару, а товар, у числі інших постачальників, йому поставило ПП«Промсмарт-Груп» та ПП «Тас-Агро». ПП «Тас-агро», у свою чергу, товар придбало у МП «Консул».

На формування бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2009р. також вплинули взаємовідносини позивача з ТОВ «Адель-Експо», та постачальником по другому ланцюгу - ПП «Промсмарт-Груп».

13.05.2009р. ПП «Промсмарт-Груп» було припинено.

15.07.2008 р. господарським судом Херсонської області порушено справу про банкрутство щодо МП «Консул» , у серпні його визнано банкрутом.

11 серпня 2009 р. господарським судом Херсонської області визнано банкрутом ТОВ «ДСК».

Відповідачем зроблено висновки про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ДП «Вендельн Україна» у грудні 2008р. та лютому 2009 р. на підставі того, що такі контрагенти, як ТОВ «ДСК», ПП «Промсмарт-Груп» та ПП «Тас-Агро», припинили своє існування після складення податкових накладних і відповідач не зміг дослідити стан сплати ними ПДВ під час продажу товарів.

При дослідженні заявленого ДП «Вендельн Україна» відшкодування з ПДВ за липень та серпень 2009р., відповідачем встановлено, що до складу податкового кредиту включено податок, сплачений у складі вартості товарів на користь ПП «Інвестагропівдень». ПП «Інвестагропівдень» не є виробником поставленого товару, а придбавало його у ПВТФ «Промсировина» та СТОВ «Скад». ПВТФ «Промсировина» також придбало товар у СТОВ «Скад». Таким чином, СТОВ «Скад» є постачальником товару ДП «Вендельн Україна» по другому та третьому ланцюгах.

За даними відповідача, провести перевірку СТОВ «Скад» неможливо, у звязку з тим, що воно не знаходиться за юридичною адресою (акт про відсутність за місцезнаходженням від 21.09.2009 р.). У період складання податкових накладних на користь ПВТФ«Промсировина» у червні 2009 р. задекларувало податкові зобовязання в розмірі 6167965,00грн., податковий кредит в розмірі - 6 165 544,00 грн. За даними податкових декларацій за липень 2009 р. податкові зобов'язання СТОВ «Скад» склали - 4356895,00 грн., податковий кредит - 4 382 559,00 грн. Зазначене не виключає включення до складу задекларованих податкових зобов'язань і ПДВ за податковими накладними, складеними на адресу ПВТФ «Промсировина» та ПП «Інвестагропівдень».

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) - результат при визначені обєкту оподаткування з ПДВ визначається як різниця між задекларованими податковими зобовязаннями та задекларованим податковим кредитом. При позитивному значені обєкту оподаткування з ПДВ сума податку підлягає сплаті до бюджету, а при від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді розрахована сума обєкту оподаткування, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

За пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Для підтвердження права на включення сплаченої (нарахованої) суми ПДВ до податкового кредиту платник податку має отримати від постачальника товарів (робіт, послуг) належним чином складену податкову накладну.

Відповідно до 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Тому суд погоджується з позивачем в тому, що головною умовою для формування податкового кредиту з ПДВ, є наявність належним чином складеної податкової накладної, яка засвідчує факт нарахування та сплати ПДВ постачальнику та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

За наданими суду документами відповідач не піддає сумніву правильність складення податкових накладних та розрахунків належних до бюджетного відшкодування сум ПДВ і тому суд вважає, що ці податкові документи та розрахунки складені у відповідності з діючим законодавством з податку на додану вартість.

Відповідач, при дослідженні джерел формування податкового кредиту позивача за листопад-грудень 2008 р. та січень-лютий 2009 р., висновки про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування зробив лише на підставі того, що він не зміг дослідити фактичну сплату ПДВ при продажі та перепродажі товарів, починаючи від виробника або експортера цього товару. Відповідач не зміг надати доказів про відсутність чи неможливість проведення цих операцій, що може свідчити про їх безтоварність.

Суд вважає, що відповідач у відповідності з вимогами пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР мав вжити контрольних заходів по перевірці структури задекларованого податкового кредиту у місячний термін після декларування відємного обєкту оподаткування з ПДВ. Несвоєчасне проведення перевірок та зволікання у проведенні контрольних заходів з боку відповідача вплинули на наслідки проведення цієї роботи та не дали змогу прослідкувати стан сплати ПДВ на всіх ланцюгах проходження товарів.

На думку суду, припинення ПП «Промсмарт-Груп», визнання банкрутами МП «Консул» та ТОВ «ДСК», а також відсутність за юридичною адресою СТОВ «Скад» після складання ними податкових накладних не може бути причинами для зменшення податкового кредиту та заявленої суми бюджетного відшкодування.

Визнання банкрутами МП «Консул» та ТОВ «ДСК» не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими субєктами господарювання та не тягне за собою недійсності угод, укладених з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд не може погодитись з висновками про недостовірність формування податкового кредиту на підставі того, що відповідач не зміг встановити фактичне місце знаходження постачальника по другому-третьому ланцюгах проходження товарів СТОВ «Скад». Акт про відсутність за місцезнаходженням було складено вже після проходження господарських операцій. Доказів, які підтверджували б відсутність СТОВ «Скад» за юридичною адресою на час оформлення ним податкових накладних відповідач суду не надав.

Отримані від місцевої ДПІ відомості свідчать про декларування своїх зобовязань з ПДВ цим платником податку за період складання податкових накладних, які підтверджують спірний податковий кредит.

Відповідач не спростував факт постачання товарів та декларування зобовязань з ПДВ постачальником товару по другому-третьому ланцюгах проходження товарів СТОВ «Скад» і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ за липень та серпень 2009 р. ПДВ сформованого за участю цього контрагента позивача.

Крім того, відповідно до податкового законодавства України підставою для збільшення зобовязань платника податків за наслідками документальних перевірок є відповідний акт документальної перевірки.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Однак, за актом перевірки, висновки які стали підставою для складення спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач при досліджені стану сплати податку на додану вартість на всіх ланцюгах проходження товарів від їх виробника або експортера не забезпечив відповідність аналітичної частини сплати ПДВ контрагентами позивача висновкам акту перевірки.

Так, при досліджені стану сплати ПДВ контрагентами позивача у січні 2009 р. позивач досліджував сплату податку по ланцюгу ТОВ «Адель-Експо» - ПП «Промсмарт-Груп». За описовою частиною акту перевірки ПП Промсмарт-Груп» відвантажило ТОВ «Адель-Експо» товарів з визначеним податком на додану вартість у сумі 16 831,21 грн. Відповідач вважає не підтвердженим податковий кредит по цій операції і вважає завищеним бюджетне відшкодування за лютий 2009р. на 14 963,0 грн., тоді як по ланцюгу проходження товарів позивач ТОВ «Адель-Експо» сума ПДВ склала 20 699,2 грн., а сума заявленого бюджетного відшкодування 226 557,0 грн., аналогічно і по висновкам акту перевірки стосовно завищення бюджетного відшкодування за грудень 2008р. та за липень, серпень 2009 р.

Таким чином, наявні матеріали перевірки від 26.02.2010р. не дали змогу суду у повній мірі дослідити обґрунтованість розміру бюджетного відшкодування, зменшеного за результатами цієї перевірки, а інших доказів суду не надано і вичерпано всі можливості щодо їх встановлення та витребування.

З метою об'єктивного вирішення справи, зясування всіх обставин у справі, суд зобовязав ДПІ в обґрунтування своїх заперечень надати докази, які підтверджують її доводи щодо порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань, докази, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не може бути одержана. Таких доказів відповідач до суду не надав.

На думку суду, позиція ДПІ, яка полягає в тому, що у разі не підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма учасниками господарських операцій, у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, не відповідає вимогам законодавства з податку на додану вартість. Фактично відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування підприємству, яке виконало всі вимоги, передбачені податковим законодавством, із підстав, існування яких довести не може, тобто ґрунтуючи свої висновки на припущеннях.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги Закону № 168/97-ВР, то відповідно він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Враховуючи, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість» право на відшкодування ПДВ виникає лише при його фактичній надмірній сплаті, а факт сплати позивачем ПДВ в складі ціни придбання не заперечується відповідачем, то висновок податкової інспекції про порушення підприємством вимог діючого законодавства не можна вважати обґрунтованим і достатнім для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з вимогами пп. 4.4.1 п. 4 ст. 4 Закону України ст. 4 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по зменшенню суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ДП «Вендельн Україна»» є обґрунтованими, а дії ДПІ у м.Херсоні протиправними.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги дочірнього підприємства "Вендельн Україна" до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області задовольнити повністю.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області від 02.03.2010 р. № 0000272301/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 липня 2010 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 2.11.1