Постанова № 11258876, 30.06.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2010 р.

11 год.35 хв.Справа № 2-а-508/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача: Андрєєва Д.В., Єжової О.В., представника відповідача: Малини С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Вендельн Україна", Білозерський район, Херсонська область до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення,

встановив:

Позивач - ДП "Вендельн Україна» звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість від 19 січня 2010 року № 0000013301/0 - у розмірі 117 045 грн., № 0000022301/0 - у розмірі 500762 грн., № 0000032301/0 - у розмірі 11375 грн., від 20 січня 2010 року № 0000061501/0 - у розмірі 33 572,54 грн. Позов обґрунтовано тим, що ДП "Вендельн Україна" мало договірні відносини з ПП «НВП «Норма-Хім» та ФОП ОСОБА_4 По першому ланцюгу постачальників ПП «НВП»Норма-Хім» позивач придбав у вересні, жовтні та листопаді 2008 р. 2547,322 т. соняшника на загальну суму 7512531, 65 грн. в т.ч. ПДВ 1252088,62 грн. ФОП ОСОБА_4 відвантажив позивачу соняшник у жовтні 2009 року на суму 101435,25 грн., в т.ч. ПДВ 33572,54 грн. По другому ланцюгу постачальників ПП «НВП «Норма-Хім» придбало насіння соняшнику у вересні, жовтні 2008 року у ПП «Агро-Партнер-СП» на загальну суму ПДВ 673942,82 грн. Позивачем було включило до податкового кредиту суму ПДВ, яку фактично сплатив в ціні товару, придбаного у контрагентів. Останні перебували на обліку в податкових органах на момент здійснення операцій, були платниками податку на додану вартість, в підтвердження чого надали свідоцтва про реєстрацію платниками ПДВ. Підтвердженням розрахунку по господарським операціям є належним чином оформлені податкові накладні, видані на користь позивача. Позивач посилається на приписи пункту 7.5. статті 7 Закону "Про податок на додану вартість", який передбачає право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товару (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг). Тобто, для віднесення сум до податкового кредиту зазначена норма вимагає одночасно дотримання платником податків наступних умов: суми повинні бути нараховані (сплачені) платником податків на протязі звітного періоду; суми повинні бути нараховані (сплачені) платником податків у зв'язку з придбанням товарів в цілях їх подальшого використання в оподаткованих операціях в рамках господарської діяльності. Ці умови позивачем дотримані. Водночас порушення податкового законодавства контрагентами позивача по ланцюгу не може бути підставою для висновку про неправомірність формування податкового кредиту підприємством. Позивач вважає, що законодавчими нормами не покладений обов'язок перевіряти статус контрагентів, контролювати показники податкової звітності іншого платника податків. У відповідності зі ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено чинним законодавством. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих підприємств. Законом про ПДВ передбачений обовязок сплати податку покладено на продавця, тоді як позивач є покупцем.

Представники позивача прибули в судове засідання, підтримали позовні вимоги.

Державна податкова інспекція у Білозерському районі Херсонської області проти позову заперечує, мотивуючи тим, що податковий кредит складається з сум податків, нарахованих, сплачених платником податків по ставці, встановленій п.6. 1 ст. 6 та ст. 8-1 Закону про ПДВ, на протязі звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів в цілях їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податків. За змістом Закону України "Про податок на додану вартість", право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, які оплачені платником (відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"). Якщо постачальника продукції по ланцюгу неможливо перевірити внаслідок відсутності його за місцезнаходженням, або ліквідацією, податкова інспекція не має можливості встановити факту надмірної сплати податку позивачем по ланцюгам постачання. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно п.1.3 ст. 1 Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Постачальники позивача по ланцюгу до виробника не сплатили податок до бюджету, тому підтвердити бюджетне відшкодування податкова інспекція не має можливості. Постачальник позивача - ОСОБА_4, хоч і є платником ПДВ, але не подавав звітності та не сплачував податки.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Податкові повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість від 19 січня 2010 року № 0000013301/0 про зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 117 045 грн., № 0000022301/0 про зменшення бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на 500762 грн., № 0000032301/0 про зменшення бюджетного відшкодування за грудень 2008 року на 11375 грн., прийняті державною податковою інспекцією у Білозерському районі Херсонської області за наслідками невиїзної документальної перевірки (акт №3/23-020/23702294 від 14.01.2010 р.) Податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2010 року № 0000061501/0 - у розмірі 33 572,54 грн. прийнято за висновками документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації по ПДВ за листопад 2009 року (акт від 20.01.10 № 4/1501/23702294). Податкова інспекція виявила порушення позивачем п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування. Так, у вересні 2008 року основним із постачальників товару (соняшнику) ДП «Вендельн Україна» був ПП «НВП»Норма-Хім», позивач отримав придбав соняшник на загальну суму ПДВ - 270970 грн. Відвантаження проводилось згідно розрахунків та податкових накладних, розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. ПП «НВП» Норма-Хім» не є виробником відвантаженого товару, постачальником по другому ланцюгу: є ПП «Агро-Партнер-СП», на загальну суму ПДВ 247242,82 грн., ТОВ «ДТ»Україна» на загальну суму ПДВ 34407,40 грн. та ТОВ «Агролюкс» на загальну суму ПДВ 74387,5 грн. Податкова інспекція не має можливості підтвердити ПДВ у розмірі 247242,82 грн. по постачальнику ПП «Агро-Партнер-СП», м. Херсон, оскільки останнє припинило свою підприємницьку діяльність і станом на 17.08.2009 рік порушено справу про банкрутство, крім того підприємство не є виробником продукції. За вересень 2008 року дане підприємство звітувало з нульовими показниками як податкових зобов'язань, так і податкового кредиту.

У жовтні 2008 року основним постачальником було ПП «НВП»Норма-Хім» на загальну суму ПДВ 751295 грн., . постачальником по другому ланцюгу є ПП «Агро-Партнер-СП», на загальну суму ПДВ - 426700 грн., та інші постачальники. Податкова інспекція не має можливості підтвердити ПДВ у розмірі 426700 грн. по постачальнику ПП «Агро-Партнер-СП» за вищевказаних обставинах. ДПІ у м. Херсоні повідомила, що Пп "Агро-Партнер-СП" за період 2008 рік не сплачував податок на додану вартість, 06.05.98 порушено справу про банкрутство даного підприємства, недоїмка по податках складає більше 800 тис. грн.

Актом перевірки зафіксовано завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень на 117045 грн. . за листопад 2008 року на 500762 грн., грудень 2008 року на 11375 грн.

Актом перевірки від 20.01.10 виявлено, що позивач необґрунтовано відніс до податкового кредиту жовтня 2009 року суму 33572 грн. 54 коп. по постачальнику приватному підприємцю ОСОБА_4, який не подає звітності до податкового органу та не сплачує ПДВ з моменту реєстрації його як платника даного податку, на виклик до податкової інспекції не з'являється, за місцем реєстрації не знаходиться..

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (пп. 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону). При від'ємному значенні суми, розрахованої за приписами підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За змістом підпункту а) підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

За приписами ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу крім податкової декларації заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у податкових деклараціях даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Проведення таких перевірок здійснюється в межах Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та завдань, відповідно до яких органам органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до вимог наказу ДПА України від 18 серпня 2005 року 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» та наказу ДПА України від 18 квітня 2008 року № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", ДПІ у Білозерському районі Херсонської області були проведені відповідні перевірки та направлено запити на проведення зустрічних перевірок по всім ланцюгам постачальників товарів.

Суд погоджується з правовою позицією відповідача про те, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому продавцями товару та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягав факт реальності поставки позивачу товару (соняшнику) із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо виробника вказаного товару, умов його виробництва, транспортування тощо. Згідно договорів, укладених позивачем з постачальником - приватним підприємством "Науково виробниче підприємство "Норма-Хім", позивач (в деяких випадках постачальник) повинен був нести транспортні витрати, доставка товарів здійснювалась на склад позивача. Фактичне отримання позивачем продукції мало бути підтверджено рахунками фактурами, накладними, податковими накладними, документами про якість продукції, товарно-транспортними накладними. Позивач суду надав тільки податкові накладні, видаткові накладні та платіжні документи. Товарно-транспортних документів, довіреностей, дорожніх листів або інших документів, з яких можна було б встановити виробника, чи то постачальника, не надано ні податковій інспекції при перевірці, ні суду. Не надано документів про оприбуткування продукції на складі позивача, в деяких договорах обумовлено обов'язок позивача нести транспортні витрати, але доказів таких витрат також суду не надано. Таким чином, позивач постійно придбавав товар у покупця-посередника, контрагент якого систематично протиправно не сплачував ПДВ до бюджету.

Суд вважає, що враховуючи господарську діяльність позивача, посередника та їх постачальника в одному сегменті ринку, обізнаність стосовно один одного, позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з підприємствами, які в свою чергу співпрацювали з субєктами підприємництва, що ухиляються від сплати податків.

З приватним підприємцем ОСОБА_4 взагалі не укладався договір, транспортні документи також не надані, податок на додану вартість, сплачений позивачем у ціні продукції, приватним підприємцем до бюджету не перераховано.

Суд вважає обґрунтованими посилання відповідача на норми підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ про те, що крім обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, є така обов'язкова підстава як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. При відсутності надмірної сплати податку як надмірного надходження коштів до бюджету немає права на відшкодування ПДВ з бюджету. Доказів того, що суми ПДВ, які позивач сплатив постачальникам по ланцюгу в ціні придбання товарів, надійшли до бюджету, немає. Бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку, тому тільки після проведення перевірки з питання обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість ДПІ може підтвердити факт надмірної сплати податку. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету слідує з поняття «податку», його основної функції формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття "платника податку" як особи, що згідно Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Саме з цих норм визначається зміст надмірності сплати податку як надмірного його надходження до бюджету, ще й тому, що саме така надмірність має бути серед підстав повернення коштів з бюджету. Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", джерелом бюджетного відшкодування податку на додану вартість є суми цього податку, зараховані до Державного бюджету. Заявлена позивачем до відшкодування сума податку на додану вартість не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальників продукції - ПП "Агро-Партнер-СП" та ПП ОСОБА_4

За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по зменшенню бюджетного відшкодування. В задоволенні позовних вимог відмовляється.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Відмовити дочірньому підприємству "Вендельн Україна" в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість від 19 січня 2010 року № 0000013301/0 - у розмірі 117 045 грн., № 0000022301/0 - у розмірі 500762 грн., № 0000032301/0 - у розмірі 11375 грн., від 20 січня 2010 року № 0000061501/0 - у розмірі 33 572,54 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 липня 2010 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.1