Постанова № 11258589, 03.06.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2010 р. Справа № 2-а-10224/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василенко Г.Ю.,

при секретарі: Мельниченко О.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1 та його представника Таранової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1604 про стягнення заборгованості,

встановив:

ОСОБА_1 (далі по тексту Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до військової частини А-1604 (далі по тексту Відповідач) про стягнення заборгованості по невиплаченій грошовій надбавці за безперервну військову службу у Збройних Силах України в розмірі 6480 грн. 00 коп. та компенсацію за невидане пайкове забезпечення по загальновійськовій нормі №1 за період з 10.03.2000 року по 27.03.2003 року.

Під час судового розгляду справи Позивач відмовився від позову в частині стягнення на його користь заборгованості по невиплаченій грошовій надбавці за безперервну військову службу у Збройних Силах України в розмірі 6480 грн. 00 коп. у звязку з чим в цій частині провадження по справі було закрито.

У судовому засіданні Позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, суду пояснили, що з 28.11.1986 року по 29.03.1994 року Позивач проходив понадстрокову службу у Збройних Силах України в Військовій частині А-1604. З 29.03.1994 року Позивача зарахували на військову службу до Збройних Сил України на посаду командира взводу охорони Військової частини А-1604, звідки 27.03.2003 року був звільнений у запас Збройних Сил України на підставі п.63 п.п. «а» «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщикам (мічманами) Збройних Сил України» за станом здоровя з посади старшина технічної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення Чорнобаївської військової частини А1604.

Посилаючись на Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року, №2011-XII (далі по тексту Закон №2011-XII) та постанову Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 року, №316 «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ» (далі по тексту Постанова №316) Позивач вважає, що йому за час проходження військової служби у Чорнобаївській військовій частині А-1604 повинно бути виплачено компенсацію за пайкове забезпечення по загальновійськовій нормі №1 за період з 10.03.2000 року по 27.03.2003 року. Однак компенсація за пайкове забезпечення йому не були виплачені, у звязку з чим просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача проти позову заперечив, суду пояснив, що Позивач проходив військову службу у військовій частині А1604 у період з 29.03.1994 року по 27.03.2003 року на різних посадах. У цей період він отримав грошове забезпечення у порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Вважає безпідставною вимогу Позивача про виплату йому грошової компенсації за продовольче забезпечення, так як починаючи з 2001 року в Державному бюджеті Україні кошти на придбання продуктів харчування за нормою №1 або на компенсацію замість них Міністерству оборони України не виділялись. Крім цього, Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000, №1459-III (далі по тексту Закон №1459-III) призупинено дію частини ст.9 Закону №2011-XII в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість речового майна. У звязку з цим у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи із наступного.

Відповідно до послужного списку Позивач з 28.11.1986 року по 29.03.1994 року проходив понадстрокову службу у Збройних Силах України, а з 29.03.1994 року був зарахований на військову службу до Збройних Сил України на посаду командира взводу охорони Військової частини А-1604, звідки 27.03.2003 року був звільнений у запас Збройних Сил України на підставі п.63 п.п. «а» «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщикам (мічманами) Збройних Сил України» за станом здоровя з посади старшина технічної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення Чорнобаївської військової частини А1604.

Відповідно до ст.9 Закону № 2011-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнту індексації грошових доходів.

Постановою №316 затвердженні та введенні у дію норми забезпечення продовольчим пайками військовослужбовців Збройних Сил, Прикордонних військ, Національної гвардії, Служби безпеки, Цивільної оборони, Управління державної охорони, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ та встановлено розмір грошової компенсації за продовольчі пайки, яку одержують військовослужбовці Збройних Сил та інших військових формувань, а також військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ.

Постановою №426 від 29.03.2002 року «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального звязку та захисту інформації» (далі по тексту Постанова №426) скасовано Постанову №316 та затверджено нові норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань та норми зміни продуктів харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань.

На виконання Постанови №426 Міністерством оборони України наказом №402 від 09.12.2002 року затверджено Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, відповідно до п.2.1 якого забезпечення військовослужбовців та інших категорій продовольством здійснюється за нормами харчування військовослужбовців Збройних Сил України передбачених Постановою №426.

Відповідно до п. «б» примітки 1 до норми №1 Положення №316 та Положення №426 на загальновійськовий пайок мають право офіцерський склад, прапорщики, мічмани і військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, які постійно працюють на аеродромах полігонах, технічних і стартових позиціях з безпосереднього обслуговування літальних апаратів та забезпечення їх польотів.

Отже аналізуючи вищевикладені норми слідує, що Позивач будучи прапорщиком Збройних Сил України, який постійно працював на аеродромах полігонах мав право на отримання загальновійськового пайку по нормі №1 або на грошову компенсацією замість нього.

Дослідженням матеріалів адміністративної справи, а також враховуючи пояснення Позивача та заперечення Відповідача встановлено, що Позивач в період з 10.03.2000 року по 27.03.2003 року не отримував загальновійськовий пайок по нормі №1. Тобто з викладеного слідує, що Відповідач має заборгованість перед Позивачем, яка утворилася з 10.03.2000 року по 27.03.2003 року та складається із розміру не отриманої грошової компенсації за неотримання загальновійськового пайку по нормі №1.

На момент розгляду справи у суді заборгованість Відповідача перед Позивачем по грошовій компенсації за невидане пайкове забезпечення по загальновійськовій нормі №1 за період з 10.03.2000 року по 27.03.2003 року не погашена, у звязку з чим вона підлягає стягненню у судовому порядку.

Крім цього, суд приймає до уваги посилання Відповідача на Закон №1459-III, яким призупинено дію частини ст.9 Закону №2011-XII в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість речового майна.

Разом з цим, відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч.2 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Законом №2011-XII звужено обсяг існуючих прав Позивача в частині права на одержання продовольчих пайків або за бажанням грошової компенсації замість речового майна, тобто в цій частині він є таким, що не відповідає Конституції України. У звязку з чим суд не застосовує Закон №2011-XII для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до військової частини А-1604 про стягнення заборгованості по невиплаченій компенсації за невидане пайкове забезпечення по загальновійськовій нормі №1 за період з 10.03.2000 року по 27.03.2003 року підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Військової частини А1604 (код ЄДРПОУ 08501380) на користь ОСОБА_1 компенсацію за невидане пайкове забезпечення по загальновійськовій нормі №1 за період з 10 березня 2000 року по 27 березня 2003 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 червня 2010 р.

Суддя Василенко Г.Ю.

кат. 2.7