Ухвала суду № 112580566, 31.07.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/30217/19

1-кп/760/128/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2023 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засіданні ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100090003092 від 27.03.2019, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обставинами вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100090003092 від 27.03.2019, у відношенні ОСОБА_4 , за фактом вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Відповідно до змісту обвинувального акту, складеного прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_6 28.01.2021 р., слідує, що 26.03.2019 р. приблизно о 15 год. 20 хв. ОСОБА_4 перебував на виході з підземного переходу, що за адресою м. Київ, пл. Севастопольська, де у ході конфлікту в останнього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_4 наніч удар правою рукою в область обличчя зліва ОСОБА_7 , в результаті чого останній втратив рівновагу та впав на тротуарну плитку в підземному переході. Своїми діями ОСОБА_4 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 042-1179-2019 від 25.06.2019 р., спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження, а саме: синець - в проекції нижнє-зовнішнього краю лівої орбіти з переходом у виличну ділянку; садна - на тильній поверхні правої кисті в проекції: проксимальних між фалангових суглобів 2-го, 3-го пальців, проксимальної фаланги 4-го пальця, проксимальної фаланги 5-го пальця, 5-го п`ясно-фалангового суглобу, на передній поверхні правого колінного суглобу в проекції верхнього краю наколінника, по центру наколінника. Описані ушкодження утворилися від не менш дев`яти дій (синець - за рахунок удару під кутом, наближеним до прямого; садна - за рахунок ковзання, тертя або удару під кутом) тупих предметів, судити про характерні властивості яких не представляється можливим. Кожне з виявлених тілесних ушкоджень відноситься до легкого тілесного ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров`я. Зазначені дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування біли кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, а саме, як умисне легке тілесне ушкодження /а. с. 2-5/.

Під час судового розгляду кримінального провадження, судом було встановлено, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 398 від 03.05.2023 р., виготовленого ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України», ОСОБА_4 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофренії параноїдної, період спостереження менше року, на тлі епізодичного вживання наркотичних речовин і за психічним станом у теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, за психічним станом у теперішній час ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення в спеціальний заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги, а також запобігання вчинення ним суспільно-небезпечних діянь /а. с. 174-178/.

У зв`язку із чим, 19.06.2023 р. на підставі ухвали суду було вирішено продовжити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 за обставинами вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за правилами, передбаченими главою 39 КПК України щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Від захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 до суду надійшло усне клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, мотивоване тим, що закінчились строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.

ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника адвоката ОСОБА_5 , просив закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності про які зазначав його захисник під час свого виступу.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження та про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв`язку із закінченням двохрічного строку давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності. Прокурор зазначив, що строки давності закінчились 26.03.2021 р., ще до часу оголошення ОСОБА_4 у розшук та зупинення у зв`язку із цим судового провадження. Кримінальні правопорушення, у межах кримінального провадження № 12023100090000358 від 15.02.2023, яке перебуває на розгляді судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_8 , в рамках якого була проведена судово-психіатрична експертиза, були вчинені ОСОБА_4 08.01.2023 р., 20.01.2023 р., 31.01.2023 р., тобто вже після закінчення строків давності у даному кримінальному провадженні. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні прокурор просить покласти на ОСОБА_4 .

Заслухавши думки учасників кримінального провадження з приводу заявленого захисником клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:

1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;

2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

Положеннями ст. 49 КК України, на яку посилається захисник, як на підставу заявленого клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, регламентовано порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Поміж тим, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Не підлягає покаранню особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.

Нормами ч. 4 ст. 515 КПК України передбачена можливість закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності виключно на стадії відновлення кримінального провадження у разі видужання особи, до якої судом були застосовані примусові заходи медичного характеру.

Таким чином, оскільки відповідно до наданого до суду висновку судової-психіатричної експертизи ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру і у теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, останній не підлягає кримінальній відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а тому - відповідно не може бути звільнений від такої кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України із закриттям кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Крім того, положеннями ч. ч. 3, 4, 5 ст. 513 КПК України передбачені виключні підстави для закриття судом кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, до переліку яких не належить можливість суду закрити провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.

У зв`язку із викладеним вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та закриття кримінального провадження, тому у задоволенні даного клопотання захисника слід відмовити.

Керуючись положеннями ст. ст. 19, 49 КК України, ст. ст. 503, 513, 515, 369-372 КПК України, - суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, - відмовити.

Продовжити судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1