Рішення № 112580565, 02.08.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

760/14439/22

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02серпня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Жовноватюк В.С., ха участю секретаря Лопатюк А.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Киівтеплоенерго», Ліквідатора АТ «К.Енерго» про визнання недійсним права вимоги за договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому просить визнати недійсними права вимоги по договору № 602-18 від 11.10.2018 укладеному між КП « Киівтеплоенерго» та Ліквідатором Акціонерного товариства « К.Енерго» до ОСОБА_1 у розмірі 3407,46 грн.

Посилається на те, що в 2021 році КП «Киівтеплоенерго» виставив позивачу борг у розмірі 2743,39 грн. з послуг централізованого опалення за адресою : АДРЕСА_1 ( о.р.03120200810100).

02.08.2021 позивач направив скаргу до КП «Киівтеплоенерго» щодо списання незаконного боргу, на що отримав відповідь, що цей борг вони отримали від ПАТ «Київенерго» на підставі договору, і позивачу треба звертатися до АТ « К.Енерго»

24.01.2022 позивач направив скаргу до відповідача Ліквідатора АТ «К.Енерго» щодо внесення змін до укладеного із КП « Кивтеплоенерго» договору № 602-19 від 11.10.2018 та виключення незаконного боргу ОСОБА_1 ( о.р.03120200810100) у розмірі 3407,46 грн.

Представник позивача вказує, що за січень 2018 року ПАТ « Київненерго» неправомірно було нараховано позивачу до оплати суму 3969, 95, з яких 3419,25 грн. перерахунок.

В 2018 році позивач звертався до Київенерго, яке повідомило, що донарахувало 3419,25 грн. як перерахунок за 2016-2017рр.; в травні 2017 році Київенерго повернуло до бюджету невикористану позивачем суму субсидії за попередні роки в розмірі 2 937,46 грн. В період зупинення діяльності АТ « Київенерго» , КК « ЦКС» листом вих. №02/РЦ-1236 від 01.02.2019 повідомлено, про скерування питання позивача до Мінсоцполітики про надання роз`яснень, про що його буде повідомлено додатково.

Не отримуючи відповіді протягом 2х років, позивач повторно звертався до КК « ЦКС», на що отримав відповідь про відсутність правонаступництва «Киівтеплоенерго» відносно прав вимоги до споживачів.

Листом від 07.07.2021 вих.; 30/3/2/9769 КП « Київтеплоенерго» повторно повідомило, що в травні 2017 року невикористану субсидію у розмірі 2937,46 грн. було повернуто до бюджету.

ПАТ « Київенерго» ( код ЄДРПОУ 00131305) змінило назву на Акціонерне товариство « К.ЕНЕРГО».

Представник позивача посилається на постанову КМУ від 23.08.2016р. № 534 відповідно до якої нарахування будь-якої заборгованості субсидіантам після відповідного розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії за результатами опалювального періоду заборонено.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2022 справу передано на розгляд судді Жовноватюк В.С.

04.11.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

13.12.2022 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

18.04.2023 від відповідача КП « Київтепллоенерго» надійшов відзив на позов у якому , представник позивача проти позову заперечив та просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2001, укладеною між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією « Київенерго» (в подальшому перейменована на ПАТ «Київнерего» та АТ» К.Енерго»), майно енергетичного комплексу міста Києва було передано у володіння та користування ПАТ « Київенерго».

Згідно рішення Київської міської ради від 24.04.2018 № 517/4581 зазначена Угода припиняє свою дію стосовно майна ТЕЦ № 5 та ТЕЦ № 6, сміттєспалювального заводу (Завод « Енергія») з 01.08.2018, а стосовно майна іншого- з 01.05.2018.

Майно в подальшому було закріплено за підприємством на праві господарського відання.

Мотивуючи заперечення проти позову, представник відповідача вказує, що КП «Київтеплоенерго» стало виконавцем послуг з централізованого опалення ( ЦО) та централізованого постачання гарячої води ( ЦПГВ) лише з 01.05.2018 та саме з цього періоду підприємство здійснює нарахування за послуги з ЦО та ЦПГВ і у будинку позивача.

28.03.2018 у газеті Київської міської ради « Хрещатик » розміщено оголошення про те, що КП « Київтеплоенерго» стало виконавцем послуг з ЦО та ЦПГВ та розміщено договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, який є договором приєднання та вважається акцептованим усіма споживачами, які в установленому порядку не подали заперечення щодо його умов.

Представник відповідача вказав, що послуги з ЦО та ЦПГВ для позивача надаються КП « Київтепллоенерго» з 01.05.2018 на підставі договору приєднання, який є обов`язковим для сторін.

Звернув увагу представник відповідача на те, що КП " Киевтеплоенерго» не є правонаступником ПАТ « Київенерго» ( нині АТ « К.Енерго»), яке раніше було виконавцем послуг у зазначеному будинку, відповідач у опалювальний період 2015-2016рр. та 2016-2017рр. не був виконавцем послуг з ЦО та відповідно , не здійснював нарахувань позивачу, а тому КП « Київтеплоенерго жодним чином не було виконавцем послуг з ЦО.

Комунальні послуги ЦО та ЦПГВ для мешканців жилого будинку за адресою АДРЕСА_2 надавались КП « Київтеплоенерго» на підставі публічного договору про приєднання та типового Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води населенню відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, та таким чином на думку представника відповідача правовідносини між підприємством та позивачем виникли з 01.05.2018 та до 31.10.21 регулюються умовами договору приєднання.

Щодо здійснення нарахувань за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 , то представник відповідача зазначив,що згідно із даними програмного комплексу для проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги систему централізованого опалення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 обладнано двома будинковими засобами теплової енергії , які встановлені на системі централізованого опалення будинку. В квартирі позивача, АДРЕСА_4 відсутній індивідуальний засіб обліку теплової енергії, а тому нарахування плати за отримані послуги з централізованого опалення мешканцям вказаної квартири проводяться згідно з показаннями будинкового засобу обліку, за фактично спожиту теплову енергію пропорційно опалювальній площі всіх приміщень квартири.

Щодо нарахування за період до 01.05.2018, то відповідач зазначив, що КП « Київтеплоенерго» здійснює постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води споживачам у місті Києві з 1 травня 2018 року та не є правонаступником ПАТ «Київенерго» з усіх прав та обов`язків.

При цьому також представник відповідача вказав на те, що відповідачем жодним чином не було порушено прав позивача та те, що позивач, як споживач послуг вправі у випадку пред`явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.

27.04.2023 представник позивача надав до суду відповідь на відзив у якому вказав на те, що позивач вживав всіх можливих заходів щодо досудового врегулювання спірного боргу, але відповідач не тільки відмовив у дослідженні доводів позивача, але почав вимагати від позивача, окрім сплати боргу, також індекс інфляції та 3% річних, а тому позивачем правильно обраний засіб захисту порушених прав.

17.05.2023 КП « Київтеплоенерго» було подана заява , яка містила клопотання про передачу справи до господарського суду Донецької області для подальшого розгляду в межах справи про банкрутство Акціонерного товариства « К.Енерго» в підтвердження чого надав ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.11.2019.

18.05.2023 представником позивача подані додаткові пояснення на позов у яких послався на те, що відповідач КП « Київтеплоенерго» мав повідомити споживачів про придбання права вимоги і скорегувати суму боргу споживача.

Відповідно до Ухвали Господарського суду Донецької області від 18.11.2019 у справі № 905/1965/19 відносно Акціонерного товариства « К.Енерго» відкрито провадження про банкрутство, відзиву на позов від арбітражного керуючого до суду не надійшло.

Cуд, дослідивши доводи та міркування сторін по справі, оцінивши докази окремо та у їх сукупності, виходить із наступного.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є споживачем послуг теплової енергії в квартирі АДРЕСА_5 за особовим рахунком НОМЕР_1 .

За особовим рахунком позивача станом на січень 2018 рік рахується борг у розмірі 3969,95, що підтверджується розрахунком заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.01.2016-по 30.04.2019.

Позивач вказаний борг не визнає, вважає, що ПАТ « Київенерго» неправомірно зазначає вказаний борг у платівках та нараховує на нього штрафні санкції- індекс інфляції та 3% річних.

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 з наступними змінами та доповненнями не регламентують порядок розрахунку оплати за опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках, обладнаних загальнобудинковими приладами обліку теплової енергії, певна кількість споживачів в яких обладнало квартири приладами обліку витрат теплової енергії на опалення.

Пунктом 12 Правил зазначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі квартири.

Пунктом 15 Правил зазначено, що засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку: з централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці; з централізованого опалення - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період.

У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Пунктом 21 Правил зазначено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунок відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду.

Систему теплопостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , обладнано засобом обліку теплової енергії SKS-3 зав. № 16925, діапазон розповсюдження -кв.1-90: марки СВТУ зав.№ 24213, діапазон розповсюдження- кв.91-179.

У квартирі позивача квартирний засіб обліку теплової енергії відсутній, а розрахунок за надані послуги з централізованого опалення здійснювався за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії.

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України , договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір ( оферти) і прийняття пропозиції ( акцепту) другою стороною.

Частиною другою ст.642 ЦК України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору ( відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує ії бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Представник відповідача зазначив про те, що 28.03.2018 у газеті Київської міської ради « Хрещатик» від 28.03.2018 розміщено оголошення про те, що КП « Київтеплоенерго» стало виконавцем послуг з ЦО та ЦП ГВ та розміщено договір про надання послуг , який є договором приєднання та вважається акцептованим усіма споживачами, які в установленому порядку не надали заперечення щодо його умов .

Проти зазначеного представник позивача заперечень не виказав.

Так, з 01 травня 2018 року ПАТ «Київенерго» припинило діяльність у сфері теплопостачання, та закріплено за КП «Київтеплоенерго» майно територіальної громади м. Києва відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 « Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією « Київенерго».

Тобто, саме з 01 травня 2018 року КП «Київтеплоенерго» набуло статусу виконавця послуг з централізованого опалення у будинку за вищевказаною адресою, що представником позивача не спростовувалось.

Представник відповідача послався на відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно «К.Енерго» (ідентифікаційний код 00131305), дані про юридичних осіб -правонаступників відсутні. Так само відсутні дані про юридичних осіб, правонаступником яких є КП « Київтеплоенерго».

Представник відповідача посилається на те, що КП « Київтеплоенерго» не є правонаступником ПАТ « Київенерго»,( нині АТ « К.Енерго»), яке раніше було виконавцем послуг .

Спір у цій справі виник у зв`язку з правомірністю нарахування комунальних послуг . наявністю/відсутністю правових підстав для визнання незаконними дій ПАТ "Київенерго" щодо нарахування плати з постачання теплової енергії станом на січень 2018 року, тобто до часу виконання ПАТ « Київтеплоенерго» з надання теплової енергії.

Представник позивача , мотивуючи викладені вимоги, оспорює нарахований борг, який виник до 01 травня 2018 року та нарахований ПАТ « Київенерго».

Суд, вирішуючи питання правонаступництва, відповідно зобов`язаний керуватися доказами, які беззаперечно підтверджують факт настання матеріального правонаступництва за конкретним предметом спору та стосовно конкретного учасника у відносинах, щодо яких виник спір.

Оцінюючи наявність правонаступництва відповідача ПАТ «Київтеплоенерго» за правами та обов`язками ПАТ « Київнерго» у даній справі, суд бере уваги правові позиції та висновки Верховного Суду,що викладені у постановах, зокрема у справі № 910/5106/18 від 01.08.2019, від 27.06.2019 № 910/5084/18, від 24.06.2019 № 910/5104/18 , відповідно до яких встановлено, що КП « Київтеплоенерго» стало правонаступником ПАТ « Київенерго» лише в частині зобов`язань з оплати спожитого останнім природного газу, а відтак в силу ч.4 ст.82 ЦПК України обставини щодо правонаступництва відповідача доказуванню не підлягають.

Встановлено, що у опалювальний період 2015-2016рр. та 2016-2017рр. ПАТ « Київтеплоенерго» виконавцем послуг з центрального опалення не був, нарахувань не проводив.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (подібна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 по справі № 916/1415/19).

В даному випадку суд вважає, що обраний спосіб захисту не є ефективним , оскільки в разі оспорювання правильності нарахування плати за постачання теплової енергії чи за певні види житлово-комунальних послуг позивач в разі пред`явлення до нього вимог про стягнення таких нарахувань має право заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 по справі № 591/5619/17, постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 462/5889/16-ц.

Висуваючи вимогу до відповідача ПАТ « Київтеплоенерго» про недійність права вимоги , позивач фактично оспорює борг , який нарахований ПАТ « Київенерго», правонаступником якого ПАТ « Київтеплоенерго» не є.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказів порушення своїх прав саме ПАТ « Київтеплоенерго» позивач не надав, висунуті вимоги на даний час є передчасними.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Посилання представника відповідача на передачу справи на розгляд господарського суду Донецької області в межах справи № 905/1965/19 про банкрутство АТ « К.Енерго», суд вважає необґрунтованими, оскільки наявність такого провадження не перешкоджає суду розглянути заявлені позивачем вимоги , що стосуються правильності нарахування послуг за період , який не охоплює їх виконання саме ПАТ «Київтеплоенерго».

На підставі викладено, керуючись ст,3,4,5,12,13, 76-81,137,141,206,259,263-265,273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Киівтеплоенерго», Ліквідатора АТ «К.Енерго» про визнання недійсним права вимоги за договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.С. Жовноватюк