Постанова № 11257899, 17.08.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

17 серпня 2010 р. №2а- 5435/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.,

у присутності:

представника позивача Білик Н.В.,

відповідача Караульна Ю.В., Онопрієнко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артем"доДержавної податкової інспекції в Київському районі міста Харковапро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, зобов'язання вчинити дії -

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому після уточнення позовних вимог просив суд визнати недійсними (нечинними) податкові повідомлення-рішення, якими йому визначено податкове зобовязання у розмірі 28111,20 грн., в тому числі 21624,00 грн. за основним платежем (податок на додану вартість) та 6487,201 грн. штрафні санкції; визнати неправомірними дії відповідача з приводу зменшення за жовтень 2009 року залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 757298,00 грн. та відновити право на отримання бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобовязань по податку на додану вартість у наступних податкових періодах; зобовязати відповідача відобразити в обліковій картці станом на 14.12.2009 року наявність по р.26 податкової декларації з податку на додану вартість суми у розмірі 757298,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила уточнений адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнали, проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Позивач по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Артем»зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 19.02.1997 року , про що йому видане відповідне свідоцтво серії А 00 № 496269 та взято на податковий облік у ДПІ Київського району м.Харкова 11.03.1997 року за № 2884.

24.11.2009 року фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку податкової декларації відповідача, якою встановлено, що при подачі декларації з ПДВ за жовтень 2009 року ТОВ «Артем»надано додаток 2 «Довідка щодо суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», у якому вказано залишок відємного значення попередніх податкових періодів, в тому числі 03.2006 року -775733,0 грн.; 07.2006 року - 2598,00 грн.; 04.2007 року-256,00 грн.; 03.2008 року-335,0 грн., усього -778922,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 7668/07-007/24662881 від 24.11.2009 року, яким на підставі приписів п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ) зменшена сума, що підлягає до зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 778922,0 грн.

26.01.2010 року фахівцями ДПІ в Київському районі м.Харкова здійснено невиїзну камеральну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість за листопад 2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 236/15-208/24662881 від 26.01.2010 року, яким встановлено порушення позивачем по справі порушено п.п.7.7.1. п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», розділу 4 «Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року за № 166 та абз. «б»п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону № 2181-ІІІ, внаслідок чого по декларації з ПДВ за листопад 2009 року завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) на суму 757298,00 грн.

Висновки акту перевірки від 26.01.2010 року стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000361503/0 від 04.02.2010 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання у розмірі 22705,20 грн., в тому числі 21624,00 грн. за основним платежем (податок на додану вартість) та 1081,20 грн. штрафні санкції.

Позивач оскаржив податкове повідомлення рішення скарги були залишені без задоволення та за результатами адміністративного оскарження винесено податкові повідомлення рішення № 0000361503/1 від 09.03.2010 року та №0000361503/1 від 29.04.2010 року на суму 28111,20 грн., в тому числі основний платіж 21624,0 грн., штрафні санкції -6487,20 грн.

В судовому засіданні представник позивача просить суд скасувати зазначені повідомлення рішення з тих підстав, що підприємство було позбавлено можливості оскаржити рішення податкової інспекції про зменшення на 778922,0 грн. суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскільки за результатами перевірки відповідачем не прийняте податкового рішення, а акт перевірки не є рішенням субєкта владних повноважень. З цього приводу суд зауважує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу України»від 04.12.1990 року № 509-XII державні податкові органи наділені правом проведення перевірок, в тому числі документальних невиїзних та виїзних планових та позапланових. За результатами яких складаються акти (довідки) та приймаються відповідні рішення. Процедура прийняття та види податкових рішень врегульовані Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року за № 253 (далі Порядок № 253)

Проаналізувавши приписи п.п.3.1,3.2 Порядку № 253, які визначають підстави для винесення податкових повідомлень рішень та їх види, суд приходить до висновку, що за результатами перевірки позивача, яка проводилась у листопаді 2009 року податковий орган не повинен був виносити податкові повідомлення-рішення.

Посилання представника позивача на необхідність винесення рішення за формою «В1»судом до уваги не приймається з тих підстав, що зазначене рішення приймається у випадку встановлення за результатами перевірки перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі у разі, якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані платнику податку, тоді як підприємством у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року р.25 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню»заповнений із прочерком.

Щодо посилань представника позивача на неможливість оскарження акту перевірки № 7668/07-007/24662881 від 24.11.2009 року суд зазначає, наступне.

Відповідно до пп.5.12.5 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за №702/10982 - рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.

Збільшення виникає внаслідок установлення за результатами перевірки заниження задекларованої платником суми податкового кредиту та/або завищення податкового зобов'язання. Визначена сума збільшення рядка 26 відображається зі знаком "+" у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду. Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов'язання. Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком "-" в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що акт перевірки, яким здійснено збільшення або зменшення залишку від'ємного значення може бути оскаржений, оскільки за своїм змістом спричиняє виникнення обовязку платника податків відобразити зазначений показник у р.23.4 «зменшення/збільшення залишку відємного значення за результатами перевірки податкового органу»декларації з ПДВ, а отже породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору.

Щодо віднесення до суми відємного значення по рядкам 24, 26 Податкової декларації з податку на додану вартість звітних періодів за 04.2007 року у сумі 256,00 грн. та 03.2008 року сумі 335, 00 грн., суд зазначає наступне.

Із дослідженої в судовому засіданні копії Додатку 2 до декларації «Довідка щодо залишку відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування , отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», поданої ТОВ «Артем», судом встановлено, що за даними позивача значення рядка 24 податкової декларації звітного податкового періоду має показники: 03.2006 року -775733,0 грн.; 07.2006 року - 2598,00 грн.; 04.2007 року-256,00 грн.; 03.2008 року-335,0 грн., усього - 778922,00 грн. Суд також звертає увагу нате, що у додатку № 3 до податкової декларації з ПДВ за 10 місяць 2009 року у рядку 3 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню»проставлено «-».

Судовим розглядом встановлено, що за даними перевірки від 24.11.2009 року звітний період у якому виникла сума зазначена у додатку 2 до декларації з ПАДВ за жовтень 2009 року - 06.2006 року.

Зазначений акт перевірки від 24.11.2009 року, позивачем підписаний із запереченнями, відповідно до яких ТОВ «Артем»не погоджується із висновками акту перевірки з підстав непоширення приписів п.п.15.3.1 п.15.3. ст..15 Закону України № 2181-ІІІ на суми, що підлягають зарахуванню до податкового кредиту наступного податкового періоду, проте нічого не зазначає про неправомірність віднесення суми у розмірі 519,00 грн. до показників червня 2006 року.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про те, що за результатами перевірки, яка проводилася у листопаді 2009 року ТОВ «Артем»фактично визнало факт виникнення залишку відємного значення відображеного у додатку 2 у сумі 778922,00 у червні 2006 року.

Згідно пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні доведено, що оскаржувані дії та рішення здійснені / прийняті законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, тому суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.8-14,160-163,167,186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Артем"доДержавної податкової інспекції в Київському районі міста Харковапро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Повний текст постанови виготовлено 21 серпня 2010 року.

СуддяЗоркіна Ю.В.