Постанова № 11257798, 19.08.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м.Харків, вул. Мар'їнська,18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

19.08.2010 р. №2а-8317/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого судді Зоркіної Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Смоляр Є.А.,

за участю представників:

позивача Василинич О.А., Найдьонова В.О.

відповідача Пєшикова О.В., Німого О.С., Грузінової Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВРП "Укрпромтех"доХарківської об"єднаної державної податкової інспекціїпро визнання недійсним рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом у якому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.01.2010 року № 0000022200. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що зазначене рішення прийняте відповідачем з перевищенням владних повноважень (відсутність повноважень на проведення невиїзних перевірок додержання валютного законодавства) та без дотримання вимог діючого законодавства в частині визначення граничних строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В судовому засіданні представники позивача підтримали зазначений адміністративний позов та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував посилаючись на відсутність підстав для задоволення позову: сплин граничного терміну, протягом якого виручка резидентів у іноземній валюті за експортований товар підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи адміністративного позову та долучені до нього матеріали, а також доводи заперечень проти позову, дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини.

Так, за змістом статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" 23.09.1994 року № 185/94-ВР (далі по тексту Закон № 185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності.

Порушення резидентами цих термінів тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (частина 1 статті 4 Закону).

Це означає, що встановивши порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, законодавець мав на меті контроль за надходженням виручки від реалізації експортної продукції, а визначивши фінансові санкції передбачив відповідальність за ненадходження чи несвоєчасне надходження такої виручки резидентів.

На підставі п.1 ч.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»Харківською ОДПІ проведена документальна невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВРП УКРПРОМТЕХ»з питань дотримання вимог валютного законодавства по окремому зовнішньоекомічному контракту № 01/04 від 14.04.2009 року за період з 14.04.2009 року по 21.12.2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 4050/2200-35119635 від 24.12.2009 року яким встановлено порушення ст. 1 Закону № 185/94-ВР, а саме: несвоєчасне надходження експортної виручки за контрактом.

Висновки акту перевірки стали підставою для винесення рішення від 12.01.2010 року № 0000022200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким позивачеві відповідно до ст.4 Закону № 185/94-ВР нараховані штрафні санкції у розмірі 6714.37 грн.

В судовому засіданні представник позивача просив суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.01.2010 року № 0000022200 з тих підстав, що фахівцями ДПІ не взятий до уваги, що граничний строк мав обліковуватися з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг. Оскільки акт не був підписаний, то і санкції застосовані неправомірно. З цього приводу суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону № 185/94-ВР визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

За матеріалами справи встановлено, що 14.04.2009 року між позивачем по справі та ТОВ «РОМБ»(республіка Казахстан) укладено контракт № 01/04 на поставку товару, проведення пусконаладних робіт та навчання обслуговуючого персоналу (а.с.8.).

Проаналізувавши положення Контракту: п.п.1.2. , який визначає, що товаром по зазначеному контракту виступає полуавтомат М, круглошліфувальний моделі 3М175М, № 0011/2, 2009 року випуску та п.5.1, який визначає вартість товару (тобто полуавтомату М, круглошліфувальний моделі 3М17 № 0011/2, 2009 року випуску ), суд приходить до висновку, що згідно умов договору саме вартість товару складає 80.00 тис. доларів США.

На виконання зазначеного контракту позивачем на користь нерезидента ТОВ «РОМБ»згідно ВМД № 800000002/9/211667 від 20.05.2009 року відвантажено «товар»( рядки 31,42 ВМД) - верстат шліфувальний для оброблення поверхні металу, без числового програмного керування, для шліфування циліндричних зовнішніх та наріжних поверхонь з точністю позиціювання 0,01 мм-напівавтомат круглошліфувальний новий,2009 року випуску у розібраному стані: модель 3М175М, зав. № 0011/2-1 шт., торгівельна марка «Металлокомплект»вартістю 609664,00 грн. (еквівалент 80.00 тис. доларів США).

У перевіряємий період від нерезидента ТОВ “РОМБ” за відвантажений товар надійшли валютні кошти на загальну суму 72 000 дол. США, а саме:

- банківська виписка від 13.05.2009 б/н на загальну суму 24 000,0 дол. США;

- банківська виписка від 09.06.2009 б/н на загальну суму 40 000,0 дол. США;

- банківська виписка від 09.09.2009 б/н на загальну суму 8 000,0 дол. США;

10.11.2009 року між позивачем та ТОВ «РОМБ»укладено додаткову угоду, відповідно до якої п.5.1. розділу 5 Контракту від 14.04.2009 року викладено у новій редакції та визначено, що загальна вартість контракту складає 80.00 тис. грн., в тому числі 72.00 тис. доларів США- вартість товару та 8.00 тис. доларів США - вартість послуг по його налагодженню та навчанню персоналу.

Проте суд звертає увагу на те, що Додаткова угода від 10.11.2009 року укладена вже після митного оформлення товару.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про правомірність висновку податкової інспекції про порушення позивачем по справі граничних строків зарахування валютної виручки на рахунок позивача, як підстави для застосування штрафних санкцій у розмірі у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості - 6714,37 грн. (ч. 1 ст. 4 Закону № 185/94-ВР).

Посилання представника позивача на листування з правоохоронними органами республіки Казахстан (вжиття заходів стосовно контрагента) та звернення до Міністерства економіки України (перевищення граничного строку ) судом до уваги не приймаються як необґрунтовані з наступних підстав.

Частиною 1 ст.1, ч. 2 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено, що перевищення строку визначеного ч.1 ст.1 Закону потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Проте в судове засідання представниками позивача не надано доказів наявності такого висновку або звернення до суду, як підстави для перевищення або зупинення перебігу строків, визначених ч.1 ст.4 Закону № 185/94-ВР.

В судовому засіданні представники позивача просили скасувати зазначене повідомлення рішення, оскільки воно прийняте на підставі перевірки проведеної із недотриманням меж повноважень податкової інспекції, оскільки ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу України»та Порядк оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, не передбачено проведення невиїзних перевірок додержання валютного законодавства, яке проводиться тільки в порядку виїзних (планових, позапланових) перевірок. З цього приводу суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Судовим розглядом встановлено, що листом №305 від 07.12.09 року уповноваженим Публічним акціонерним товариством “Східно-Українського банку “Грант” відповідача повідомлено про наявні порушення встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

На виконання припису п.2 Методичних рекомендацій щодо організації роботи податкових органів з повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами, та недопущення їх відтоку з України (наказ ДПА України від 03.10.2007 року № 559) відповідачем 10.12.2009 року за вих. № 18283/10/22-036 на адресу позивача направлено лист «Про надання інформації», яким запропоновано надати вичерпну інформацію і документи для перевірки та підтвердження відомостей отриманих від уповноваженого банку про наявні порушення встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.

Листом від 14.12.2009 року № 8 позивачем до податкової інспекції надані контракт № 01/04 від 14.04.2009 року, ВМД № 800000002/9/211667 від 20.05.2009 року, рахунок фактура № 02 від 14.02.2009 року, повідомлення про надходження валютних коштів від 13.05.2009 року, 09.06.2009 року, 09.09.2009 року.

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Таким чином, акт перевірки, який є підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення рішення, стверджує сам факт проведення перевірки і містить в собі виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що порушення процедури проведення перевірки за умови наявності правових підстав для її проведення (наявність листа уповноваженого банку) та фактичного допуску до її проведення (проведення перевірки у присутності головного бухгалтера - абз.4 вступної частини акту перевірки від 24.12.2009 року) та підписання акту без зауважень не можуть спростовувати сам факт проведення перевірки та фактів порушень позивачем валютного законодавства, встановлених в ході з урахуванням документів первинного та бухгалтерського обліку позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 8-14, 94,160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВРП "Укрпромтех"доХарківської об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання недійсним рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 серпня 2010 року.

СуддяЮ.В.Зоркіна