Постанова № 11257101, 10.08.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 серпня 2010 р. № 2-а- 3495/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шляхова О.М.

за участі секретаря - Чмутова К.А.,

за участі представника позивача - Малахатко І.І. (довіреність б/н від 25.03.2010р.),

за участі представника відповідача-ДемчанаА.В. (довіреність № 11763/10/10-15 ВІД 17.11.2009р.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіфранс"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова

провизнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіфранс», звернувся до суду з позовом якому, просив суд визнати недійним рішення про застосування штрафних санкцій № 0001002301 від 25.03.2010 р. в частині застосування штрафу у розмірі 2500,00 грн.

В обґрунтування позову вказано, що 11.03.2010 р. фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведена планова перевірка аптечного пункту, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Золочівська, 19 та належить ТОВ «Медіфранс». Актом перевірки встановлені порушення п.п. 11,12,13 ст. 3, ЗУ від 06.07.1995р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у розмірі 2702,00 грн., з яких 2500,00 грн. за відсутність видаткових накладних постачальників. Рішення про застосування в частині 2500,00 грн. Прийнято з посиланням на ст..21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" . Позивач не погоджується з цим рішенням з наступних підстав: позивач, що розташований за адресою: вул.. жовтневої революції, 76, м. Харків, має два аптечні заклади, що внесені до ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами № 493709 серії АВ: аптека № 1 Харківська обл.., Дергачівський район, с. Солоницівка, вул.. Пушкіна, 14; аптека № 2 м. Харків, вул.. Золочівська, 19. Таким чином позивач має три структурні підрозділи. Позивач зазначив, що наявність в кожному окремо розташованому аптечному закладі видаткових накладних від постачальників лікарських засобів діючим законодавством не передбачена та не може бути забезпечена позивачем фізично при цьому посилаючись на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у письмовому запереченні, а саме: було здійснено планову виїзну перевірку аптечного пункту, розташованого за адресою м. Харків, вул.. Золочівська, 19, який належить ТОВ «Медіфранс»з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. В ході перевірки встановлено порушення: п. 12 ст. З Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. «Про Застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(Далі «Закон «Про РРО»), а саме: відсутність на місці реалізації накладних на товар, що реалізується на суму 1290,00 грн., за що передбачена відповідальність відповідно до ст.. 21 Закону «Про РРО»у розмірі подвійної вартості не облікованого товару за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1290,00 грн.*2 = 2580,00 грн.; порушення п. 11 ст. 3 Закону «Про РРО», а саме: невикористання при проведенні розрахункових операцій РРО в режимі попереднього програмування найменувань товарів та обліку їх кількості. За що передбачена відповідальність відповідно до п. 6 ст. 17 Закону «про РРО»у розмірі п"яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 85,00грн.; порушення п. 13 ст. 3 Закону «Про РРО», а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному звіті

реєстратора розрахункових операцій на 7,40 грн., передбачена відповідальність відповідно до ст.. 22 Закону «Про РРО»у пятикратному розмірі суми на яку виявлено невідповідність, тобто 7,40 * 5 = 37,00 грн.. Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки від 11.03.2010 року № 108/20/35/23/33901023.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Фахівцями ДПА у Харківській області проведена планова виїзна перевірка аптечного пункту, розташованого за адресою м. Харків, вул.. Золочівська, 19, який належить ТОВ «Медіфранс»з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. В ході перевірки встановлено порушення: п. 12 ст. З Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. «Про Застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(Далі «Закон «Про РРО»), а саме: відсутність на місці реалізації накладних на товар, що реалізується на суму 1290,00 грн., порушення п. 11 ст. 3 Закону «Про РРО», а саме: невикористання при проведенні розрахункових операцій РРО в режимі попереднього програмування найменувань товарів та обліку їх кількості, порушення п. 13 ст. 3 Закону «Про РРО», а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному звіті реєстратора розрахункових операцій на 7,40 грн.,

На підставі акту перевірки начальником ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова прийнято рішення про стягнення коштів та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000602310 від 25.03.2010 року

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII зі змінами та доповненнями на органи державної податкової інспекції покладено обовязок здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно до ч.1 ст. 15 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 01.06.2000 року № 1776-111 із змінами, внесеними Законом України від 21.12.2000р. №2156-111 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 4 грудня 1990 року N 509-XII зі змінами та доповненнями, Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р. та зареєстрованого Міністерством юстиції України 02.11.1999 року за № 751/4044, для цілей бухгалтерського обліку до запасів включаються товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Відповідно до п. п. 8, 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Запаси»придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з таких фактичних витрат на придбання товару (оплата вартості товару за договором, транспортні витрати та таке інше).

Згідно п. 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Запаси»при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за методами, одним з яких є ціна продажу.

Згідно п. 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Запаси»оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.

У відповідності до договору з постачальниками та прибуткових накладних, які надані до матеріалів справи, позивач отримував товар від постачальників за ціною придбання. Отриманий товар оцінювався бухгалтерією позивача для подальшого продажу із застосуванням торговельної націнки і за внутрішніми накладними передавався за ціною продажу до окремо розташованих місць продажу: аптеки №1 та аптеки №2. Наявність у позивача двох окремо розташованих аптечних закладів підтверджується копією ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами серії АВ № 493709.

На момент проведення перевірки у позивача в аптеці № 2 були внутрішні накладні, а відповідачем у акті зазначено порушення, а саме: відсутність на місці реалізації накладних на товар, що реалізується на суму 1290,00 грн..

П. 3.12 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 2 від 10.01.2007 р., встановлено, що для внутрішнього переміщення запасів, їх відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території, використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Видаткові накладні позивача на внутрішнє переміщення містять всі обовязкові реквізити первинного бухгалтерського документу, визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704.

Суд, проаналізувавши положення ст. 71 КАС України прийшов до висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову та визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001002301 від 25.03.2010 року у розмірі 2500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.. 94 КАС України судові витрати віднести за рахунок Держбюджету.

Керуючись ст.ст. 4, 71, 86, 94, ч.1 ст. 158, 160-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіфранс" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001002301 від 25.03.2010р. в частині застосування штрафу у розмірі 2500,00 грн. винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Харкова.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 16 серпня 2010 року.

Суддя О.М.Шляхова