Постанова № 11256876, 17.09.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-3989/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Дрижирук М.І.,

представників позивача - Коцюба Н.І., Брюховецький О.В.,

представника відповідача - Дубило Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Нафтоавтоматика"до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Нафтоавтоматика" (надалі по тексту ВАТ «Нафтоавтоматика»)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Полтавській області (надалі по тексту РУ Департамент САТ)про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 160711 від 09.06.2010.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем за наслідками позапланової виїзної перевірки ВАТ «Нафтоавтоматика», проведеної з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Наслідки такої перевірки оформлені актом № 185/16-32-03/00142970 від 21.04.2010 (надалі по тесту Акт). Актом відповідач встановив порушення у вигляді зберігання алкогольних напоїв у місцях, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, та зберігання, транспортування і реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими акцизними марками ( ч. 30 ст. 15; абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№481/95-ВР від 19.12.1995).

Позивач стверджував про відсутність будь-яких порушень з його боку, недоведеність помилкових висновків Акту, а відтак про безпідставність та необґрунтованість рішення про застосування фінансових санкцій № 160711 від 09.06.2010.

Дане твердження позивачем вмотивовано тим, що у ході проведення перевірки встановлено факти зберігання алкогольних напоїв до того ж з підробними акцизними марками на території складського приміщення ВАТ «Нафтоавтоматика»та в автомобілях, що перебували на території підприємства. При цьому дане приміщення не було внесено до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв. Приймаючи рішення, а також проводячи перевірку, працівники податкового органу не взяли до уваги те, що приміщення, в якому було виявлено алкогольні напої і належне ВАТ «Нафтоавтоматика», було останнім передано в оренду ТОВ «НВП Арена»ще у листопаді 2009 року, про що працівниками позивача внесено відповідні зауваження до акту перевірки. При проведенні перевірки працівниками позивача була надана копія відповідного договору оренди. В подальшому ці відомості були подані ВАТ «Нафтоавтоматика»у письмових поясненнях. Як орендоване у ВАТ «Нафтоавтоматика»приміщення, так і автомобілі, що ВАТ «Нафтоавтоматика»не належали й ним не орендувалися та не наймалися, використовувалися ТОВ «НВП Арена»для власної господарської діяльності в рамках укладеного договору оренди. При цьому згідно умов договору оренди ТОВ «НВП Арена»орендувало складське приміщення у ВАТ «Нафтоавтоматика»для зберігання будівельних матеріалів та лакофарбових виробів, з цією ж метою приміщення було передано згідно акту прийому-передачі, тому позивач не знав й не міг знати про те, що орендар на свій ризик зберігає в орендованому приміщенні алкогольні напої, належні йому ж. При вчиненні зберігання алкогольних напоїв у цьому приміщенні саме ТОВ «НВП Арена», яке використовувало приміщення у своїй господарській діяльності, несло обовязок внести це приміщення до Єдиного реєстру та саме стосовно ТОВ «НВП Арена»податковий орган мав повноваження застосувати фінансові санкції, оскільки правопорушення було вчинено саме цим підприємством.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов, надали пояснення, за змістом аналогічне, викладеним у позові обґрунтуванням. Також повідомили, що за факт вчинення злочину, повязаного із незаконним обігом даних алкогольних виробів та підробкою і використанням підроблених акцизних марок понесли кримінальну відповідальність інші особи, які не мають жодного відношення до ВАТ «Нафтоавтоматика». Це вказує на те, що працівникам податкової служби було відомо про те, хто насправді відповідальний за ці дії, в тому числі, за перебування алкогольних виробів на території підприємства, однак при цьому податковою службою це не взято до уваги, а незаконно застосовано штрафні санкції до позивача. На підтвердження цього надали суду відповідні документи.

Відповідач позовні вимоги заперечив, вважав оскаржуване рішення обґрунтованим та правомірним. Суду надав письмове заперечення на позов, у якому виклав обставини та підстави проведення перевірки позивача, прийняття оскаржуваного рішення та у якому стверджував про те, що посадовими особами ВАТ «Нафтоавтоматика»в ході проведення перевірки не було надано жодних документів на контрафактний товар. Навів норми законів, на підставі яких застосовані штрафні санкції. Наполягав на тому, що ВАТ «Нафтоавтоматика»допущено господарське правопорушення, за яке обґрунтовано застосовані штрафні санкції. Також вказав, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду із даним позовом, який передбачений Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та цей позов має бути залишений без розгляду.

Аналогічні за змістом пояснення надали представники відповідача у судовому засіданні, в якому в задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Нафтоавтоматика»зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради як юридична особа 30.05.1995.

21 квітня 2010 року працівниками РУ Департаменту САТ на підставі відповідних направлень та норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», інших нормативних актів проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Нафтоавтоматика»з питань дотримання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Результати перевірки оформлені відповідним Актом.

Згідно Акту була проведена перевірка «складського приміщення»у м.Полтава вул. Буровиків, 8. Присутня при проведенні перевірки головний бухгалтер ВАТ «Нафтоавтоматика»Кацюба Н.І. За змістом Акту виявлено зберігання у даному складському приміщенні алкогольних напоїв (горілки) у місці, що не внесено до Єдиного реєстру місць зберігання, вартість товару, що зберігався, виходячи з мінімальних роздрібних цін, становить 35920, 00 грн. Крім того, на території ВАТ «Нафтоавтоматика»знаходилися автомобілі МАЗ 54322 д.н. НОМЕР_4 з причепом д.н. НОМЕР_5; Peugeot Boxer д.н НОМЕР_6 Mercedes-Benz д.н. НОМЕР_2, у яких також перебували горілчані вироби. При цьому як на тих виробах, що знаходилися у складському приміщенні, так і на тих виробах, що перебували завантаженими в автомобілі, малися акцизні марки з візуальними ознаками підробки. За даними автоматизованої системи «Акцизні марки»такі акцизні марки субєктам господарювання не видавалися.

Акт представники ВАТ «Нафтоавтоматика»підписати відмовилися.

В Акті присутнім представником підприємства власноручно було викладено заперечення, згідно яких вона повідомляла, що складське приміщення здане в оренду відповідно до договору оренди складського приміщення № 20 від 03.11.2009 фірмі ТОВ «НВП Арена», копія якого була надана працівниками податкового органу на початку перевірки, але вони його не долучили до матеріалів перевірки. Автомобілі та товар теж підприємству не належать. Вважає, що всі порушення, вказані в Акті, належать орендарю ТОВ «НВП Арена». Додає копію договору оренди.

Аналогічне за змістом письмове пояснення було направлене ВАТ «Нафтоавтоматика»14.05.2010 на імя в.о. начальника РУ Департаменту САТ та отримане працівниками зазначеного органу згідно відмітки вхідної кореспонденції 17.05.2010.

09 червня 2010 року РУ Департаменту САТ прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 160711. Даним рішенням за порушення, передбачені ч. 30 ст. 15, абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»на підставі абз. 11, 15 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону відповідачем застосовані фінансові санкції у загальній сумі 474144,00 грн. (порушення ч.30 ст. 15: зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру 35920,00 грн.; порушення абз. 3 ч. 4 ст. 11: зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв, алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору 438224,00 грн.).

Рішення про застосування фінансових санкцій оскаржувало ся позивачем в адміністративному порядку, однак скарги не були задоволені органами державної податкової служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оскаржуване рішення з точки зору відповідності його вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його необґрунтованість з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з ч. 30 ст. 15 цього Закону зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Відповідальність за порушення зазначених норм закону, встановлюючих правила здійснення відповідної господарської діяльності, передбачена абз. 11, 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

За своєю правовою природою застосовані відповідачем у даному випадку штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, порядок і підстави застосування яких врегульовані Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 216 цього Кодексу учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З аналізу наведених норм закону слідує висновок, що необхідним елементом складу господарського правопорушення є вина.

У той же час відповідачем не надано суду як доказів вчинення субєктом господарювання ВАТ «Нафтоавтоматика»будь-яких дій, що складають обєктивну сторону господарського правопорушення, так і доказів вини підприємства у такому правопорушенні.

У той же час позивачем надано докази відсутності вини підприємства у господарському правопорушенні та докази того, що дії, які податковий орган кваліфікував як господарське правопорушення, вчинені іншими особами.

Зокрема, позивачем надано суду договір оренди складського приміщення № 20 від 03 листопада 2009 року, що укладений між ВАТ «Нафтоавтоматика»та ТОВ «НВП Арена»про передачу останньому в оренду складського приміщення площею 250 кв.м. у м. Полтаві вул. Буровиків, 8 для зберігання будматеріалів та лакофарбової продукції. Строк дії договору з 03.11.2009 по 03.11.2010. Згідно п. 3.3 цього договору матеріальну відповідальність за схоронність майна, що зберігається в орендованому приміщенні, несе орендатор. Дане приміщення було передано орендарю актом прийому-передачі від 03 листопада 2009 року, копію якого позивач також надав суду разом із копією свідоцтва про державну реєстрацію, довідкою Головного управління статистики у Дніпропетровській області та Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «НВП Арена», які, за твердженням позивача, були йому надані представниками ТОВ «НВП Арена»при укладенні договору оренди від 03.11.2009 на підтвердження законності господарської діяльності цього підприємства.

На підтвердження виконання договору оренди від 03.11.2009 представниками позивача були надані докази здійснення оплати ТОВ «НВП Арена»оренди приміщення по укладеному договору. На цій підставі представники позивача стверджували про відсутність у підприємства підстав знати про ліквідацію ТОВ «НВП Арена»та вважати договір оренди припиненим у звязку з його ліквідацією. З таким твердженням позивача суд погоджується.

У судовому засіданні представниками позивача пояснено, що приміщення, у якому було виявлено контрафактну горілчану продукцію, позначено в технічному паспорті на виробничі будівлі у м.Полтаві вул. Буровиків, 8 літерою «Г-1»та що саме воно було передано в оренду ТОВ «НВП Арена». У підтвердження цього суду довідка позивача від 16.09.2010 № 284 та витяг з технічного паспорту.

Також представниками позивача надано суду довідку МРЕВ УДАІ в Полтавській області від 08.09.2010 № 11/6950 зі вказанням тих транспортних засобів, які зареєстровані за ВАТ «Нафтоавтоматика». Серед них автомобілі МАЗ 54322 д.н. НОМЕР_4 з причепом д.н. НОМЕР_5; Peugeot Boxer д.н. НОМЕР_3; Mercedes-Benz д.н. НОМЕР_2 відсутні.

Згідно наданої представниками позивача довідки від 15.09.2010 № 282 з 1996 року ВАТ «Нафтоавтоматика»не займалося діяльністю, повязаною із горілчаними та тютюновими виробами.

Види основної діяльності, якими займається дане підприємство, наведені (за КВЕД) у довідці Головного управління статистики у Полтавській області: виробництво автомобільних кузовів, причепів та напівпричепів, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, ремонт та технічне обслуговування контрольно-вимірювальних приладів, діяльність автомобільного вантажного транспорту, роздрібна торгівля автомобілями, інші види оптової торгівлі.

Суду надана копія постанови про порушення кримінальної справи від 22 квітня 2010 року, яку порушив старший слідчий СВ ВПМ ДПІ у м. Полтаві за ознаками ч. 1 ст. 216 КК України за фактом незаконного використання незаконно виготовлених, підроблених марок акцизного збору. Згідно змісту цієї постанови алкогольна (горілчана) продукція, що є предметом злочину, була виявлена 21.04.2010 у ході огляду складського приміщення, яке належить ВАТ «Нафтоавтоматика»у м.Полтаві вул. Буровиків, 8 в кількості 2000 пляшок. Дані алкогольні напої були доставлені на цю адресу водієм вантажівки ОСОБА_6 з м.Макіївка Донецької області, на пояснення якого мається посилання у постанові про порушення кримінальної справи.

Згідно рукописного напису на постанові про порушення цієї кримінальної справи мається розписка про отримання її копії гр. ОСОБА_7, що суд розцінює як виконання органом досудового слідства вимог КПК України стосовно вручення копії постанови про порушення кримінальної справи особі, стосовно якої кримінальна справа порушена.

Відповідно до довідки ВАТ «Нафтоавтоматика»фізичні особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були причетні до вчинення злочину, повязаного із виявленою на території підприємства алкогольною продукцією, ніколи у ВАТ «Нафтоавтоматика»не працювали та укладення цивільних договорів із цими особами не здійснювалося.

Вказані докази свідчать про те, що дії, повязані зі зберіганням, транспортуванням алкогольних напоїв у т.ч. з підробленими марками акцизного збору, були вчинені не представниками ВАТ «Нафтоавтоматика», а іншими особами, які користувалися приміщенням позивача, належним чином в передбаченому законодавством порядку переданим останніми в оренду ТОВ «НВП Арена».

Таким чином, єдиним доказом, на який податковий орган посилався як на доказ вчинення правопорушення позивачем, є Акт перевірки.

Оцінюючи цей доказ, суд критично ставиться до того, що відповідачем у своїх письмових запереченнях, як і представником відповідача у судовому засіданні, було замовчано той факт, що Акт перевірки підписано представниками позивача із запереченнями, в яких вони повідомляли, що приміщення, де була виявлена контрафактна алкогольна продукція, передано ними в оренду іншому підприємству, за дії якого вони не несуть відповідальності; ВАТ «Нафтоавтоматика»було направлено відповідні пояснення відповідачу, які той отримав до прийняття оскаржуваного рішення.

Тому неможливо вважати, що Актом перевірки доведено вину позивачу у зберіганні алкогольних напоїв (горілчаних виробів) з підробними акцизними марками у місці, не внесеному до Єдиного реєстру.

Крім того, висновки Акту про належність цієї продукції ВАТ «Нафтоавтоматика»спростовуються іншими доказами по справі (договором оренди приміщення, доказами його виконання, довідками про зареєстрований автотранспорт та відсутність серед працюючих осіб, стосовно яких порушена кримінальна справа, даними про порушену за цим фактом кримінальну справу стосовно інших осіб, ін.).

Суд відхиляє твердження відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду із позовом про оскарження рішення про застосування фінансових санкцій від 09.06.2010 № 160711, виходячи з наступного.

Правові відносини з приводу строку звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень унормовані, зокрема, частиною 4 статті 99 КАС України /в редакції Закону від 07.07.2010 № 2453-VІ/, згідно з якою якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

При цьому обрахування місячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, свобод чи законних інтересів повинно розпочинатися з 30 липня 2010 року /дати набрання чинності Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ/ та за умови, якщо до цієї дати встановлений Кодексом строк для звернення до суду, а саме: "річний", не був пропущений.

Отже, до 30 серпня 2010 року строк вважається дотриманим.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1статті зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення, покладено на відповідача.

Позивачем доведено суду факт відсутності своєї вини у вчиненні господарського правопорушення та доведено факт притягнення до відповідальності за це правопорушення інших осіб.

Відповідач правомірності та обґрунтованості прийнятого ним та оскаржуваного рішення суду не довів.

За таких обставин рішення про застосування фінансових санкцій від 09.06.2010 № 160711 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 09.06.2010 № 160711.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Нафтоавтоматика" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 22 вересня 2010 року.

СуддяН.І. Слободянюк