Рішення № 112551877, 19.06.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року Справа № 160/19759/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Дубини Ю.О.

за участю:

позивача: не з`явився;

від позивача: Гамрецький Є.О., представник (адвокат),

від відповідача: Сліпець С.С., представник; Денисова В.С., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гамрецький Євген Олегович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: 12.12.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гамрецький Євген Олегович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не списання (анулювання) Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 пені та не зняття податкової застави неправомірною;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області списати (анулювати) починаючи з 20.02.2022 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 пеню з податку на доходи фізичних осіб та військового збору;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області провести коригування інтегрованої картки платника податків ФОП Скочилова з урахуванням анульованої 20.02.2022 пені з податку на доходи фізичних осіб та військового збору;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зняти податкову заставу з майна ФОП ОСОБА_2 ;

- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є платником податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Відповідачем була проведена перевірка позивача, за наслідками якої були винесені податкові повідомлення-рішення, які були оскаржені позивачем у судовому порядку. Адміністративний суд частково скасував нараховані відповідачем за цими податковими повідомленнями-рішеннями суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Після цього відповідачем були винесені нові податкові повідомлення-рішення на підтверджені у судовому рішенні суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Крім цього, відповідач нарахував пеню на нараховані відповідачем та несплачені позивачем суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Позивач зазначає про безпідставність нарахування пені з огляду на те, що період її нарахування включає період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також те, що минуло більше ніж 1095 днів, що настають за днем фактичного початку нарахування контролюючим органом пені ОСОБА_1 . У зв`язку з цим, позивач зазначає, що пеня нарахована на суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору підлягає анулюванню. Також позивач зазначає, що відповідачем було винесено рішення про опис майна позивача у податкову заставу. Проте, за доводами позивача, у нього відсутній податковий борг, тому відповідач повинен звільнити майно позивача з податкової застави. Поряд з цим, відповідач відмовив позивачу в анулюванні пені та знятті податкової застави з майна позивача. Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/19759/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі №160/19759/22; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження одноособово суддею Кучугурною Н.В.

Підготовче засідання призначено на 11 січня 2023 року на 11:20 год.

04.01.2023 від відповідача надійшла заява про продовження строку для подання відзиву по справі.

11.01.2023 підготовче судове засідання було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Кучугурної Н.В. у щорічній відпустці.

Розгляд справи відкладено на 06 лютого 2023 року на 10:00 год.

13.01.2023 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи №160/19759/22.

28.12.2022 до суду від представника позивача адвоката Гамрецького Є.О. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 заяву представника позивача адвоката Гамрецького Є.О. про проведення усіх судових засідань у справі №160/19759/22 в режимі відеоконференції задоволено частково; допущено участь представника позивача адвоката Гамрецького Є.О. в усіх подальших судових засіданнях у справі №160/19759/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyСon».

19.01.2023 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позивач заперечує проти позовних вимог, та вказує на правомірність своїх дій під час нарахування пені позивачу та прийняття рішення про опис майна позивача у податкову заставу.

06.02.2023 підготовче засідання було проведено за участю представника позивача адвоката Гамрецького Є.О. (поза межами приміщення суду в режимі відеоконференцзв`язку) та представників відповідача Бохан О.М. і Сліпець С.С. (в залі суду).

Ухвалою суду від 06.02.2023 продовжено підготовче провадження у справі №160/19759/22 на 30 днів; відкладено підготовче судове засідання у справі №160/19759/22 на 01 березня 2023 року на 10:00 год.

14.02.2023 на електронну адресу суду, а 21.02.2023 засобами поштового зв`язку представником позивача адвокатом Гамрецьким Є.О. подано відповідь на відзив, в якій представник позивача підтримав доводи, наведені у позовній заяві.

01.03.2023 від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати позивачем податкових зобов`язань за результатами річного декларування за 2022 рік.

01.03.2023 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження наявності у позивача податкового боргу та несплаченої пені.

01.03.2023 підготовче засідання було проведено за участю представника позивача адвоката Гамрецького Є.О. (поза межами приміщення суду в режимі відеоконференцзв`язку) та представників відповідача Денисової В.С. та Сліпець С.С. (в залі суду). Судове засідання було відкладено на 20.03.2023 на 11:30 год.

01.03.2023 на вимогу суду представником позивача Гамрецьким Є.О. було надано документ, що посвідчує його особу.

20.03.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунків податкового боргу і пені.

Підготовче судове засідання 20.03.2023 було проведено за участю представника позивача адвоката Гамрецького Є.О. (поза межами приміщення суду в режимі відеоконференцзв`язку) та представників відповідача Сліпець С.С. та Суріної О.С. (в залі суду).

Ухвалою суду від 20.03.2023 закрито підготовче провадження; призначено судове засідання для розгляду справи №160/19759/22 по суті на 17 квітня 2023 року на 11:40 год.

14.04.2023 до суду від відповідача надійшли докази направлення на електронну адресу представника позивача розрахунків, долучених до матеріалів справи 20.03.2023.

17.04.2023 розгляд справи по суті відбувся за участю представника позивача адвоката Гамрецького Є.О. (поза межами приміщення суду в режимі відеоконференцзв`язку) та представників відповідача Денисової В.С. та Сліпець С.С. (в залі суду).

У судовому засіданні 17.04.2023 була оголошена перерва до 10:00 год 03.05.2023.

27.04.2023 надійшли письмові пояснення представника позивача адвоката Гамрецького Є.О.

03.05.2023 у судове засідання з`явились представник позивача адвокат Гамрецький Є.О. (брав участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду в режимі відеоконференцзв`язку) та представники відповідача Денисова В.С. та Федущак М.Ю. (в залі суду).

У судовому засіданні 03.05.2023 було оголошено ухвалу про залишення без руху позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гамрецький Євген Олегович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, шляхом надання доказів звернення до суду в частині позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зняти податкову заставу з майна ФОП ОСОБА_2 (рішення про опис майна у податкову заставу від 12.03.2020 №48470-52-60/61), в межах строків, установлених ст.122 КАС України, або подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску; встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.

Розгляд справи був відкладений на 22.05.2023 на 11:00 год.

16.05.2023 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення (розрахунок) щодо періодів та сум нарахованої пені.

05.05.2023 на електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та поновлення пропущеного строку.

Ухвалою суду від 22.05.2023, вступна та резолютивна частини якої була проголошена у судовому засіданні 22.05.2023, заява представника позивача адвоката Гамрецького Євгена Олеговича про усунення недоліків позовної заяви та поновлення пропущеного строку задоволена; поновлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк на звернення до суду в частині позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зняти податкову заставу з майна ФОП ОСОБА_2 (рішення про опис майна у податкову заставу від 12.03.2020 №48470-52-60/61); продовжено розгляд адміністративної справи №160/19759/22 за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гамрецький Євген Олегович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

22.05.2023 розгляд справи відбувся за участю представника позивача адвоката Гамрецького Є.О. (поза межами приміщення суду в режимі відеоконференцзв`язку) та представника відповідача Денисової В.С. (в залі суду).

У судовому засіданні 22.05.2023 була оголошена перерва до 14:00 год. 05.06.2023.

25.05.2023 на електронну пошту суду, а 29.05.2023 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення представника позивача адвоката Гамрецького Є.О., до яких долучені, здійснені представником позивача: розрахунки основних зобов`язань та пені ФОП ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб та військового збору; копії платіжних доручень.

05.06.2023 до суду відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку ІКП з моменту виникнення податкового боргу та розрахунку податкового боргу.

05.06.2023 у судове засідання з`явились представник позивача адвокат Гамрецький Є.О. (брав участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду в режимі відеоконференцзв`язку) та представники відповідача Денисова В.С. та Сліпець С.С. (в залі суду).

У судовому засіданні 05.06.2023 була оголошена перерва до 19.06.2023 до 14:00 год.

15.06.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зняти податкову заставу з майна ФОП ОСОБА_1

19.06.2023 розгляд справи відбувся за участю представника позивача адвоката Гамрецького Є.О. (поза межами приміщення суду в режимі відеоконференцзв`язку) та представників відповідача Денисової В.С. та Сліпець С.С. (в залі суду).

Позивач у судові засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити. Представники відповідачів заперечували проти позовних вимог та просили позовну заяву залишити без задоволення.

У судовому засіданні 19.06.2023 суд оголосив вступну і резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2018 року Третій апеляційний адміністративний суд виніс постанову у справі №804/1144/17 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Цією постановою апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року в адміністративній справі №804/1144/17 скасовано та прийнято нову постанову; адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0001521303 від 03.02.2017 року в частині нарахування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 125724,01 грн, з них за основним платежем 83816,01 грн, та за штрафними фінансовими санкціями 41908 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0001511303 від 03.02.2017 року в частині нарахування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 військового збору на суму 2342,86 грн, з них з основним платежем 1874,29 грн, та за штрафними санкціями 468,57 грн; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

З огляду на положення ч.1 ст.325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з дати її прийняття 05.12.2018.

У постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 грудня 2016 року посадовими особами ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, за наслідками якої складено акт від 01.12.2016 року №3577/04-61-1304/3065618013.

За наслідками перевірки податковий орган дійшов висновків про порушення ФОП ОСОБА_1 :

ст. 177 ПК України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 305152,33 грн., у т.ч.:

- за 2014 рік у розмірі 64915,44 грн.,

- за 2015 рік у розмірі 240236,89 грн.,

пп. 1.4, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України в результаті чого донараховано військового збору у розмірі 18017,76 грн. за 2015 рік.

п. 177.10 ст. 177 ПК України - відсутність ведення Книги обліку доходів і витрат.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0001511303 від 03.02.2017 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Військовий збір всього на суму 22525,20 грн., з них за основним платежем 18017,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4504,44 грн.;

№0001521303 від 03.02.2017 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування 457727,50 грн., з них 305152,33 грн. за основним платежем, 152576,17 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до підпунктів 60.1.4., 60.1.5. пункту 60.1. статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (60.4. статті 60 Податкового кодексу України).

20.02.2019 ГУ ДФС у Дніпропетровській області були винесені:

- податкове повідомлення-рішення №0567971303, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір всього на суму 20179,34 грн, з яких за податковим зобов`язанням 16143,47 грн, за штрафними (фінансовими санкціями) 4035,87 грн;

- податкове повідомлення-рішення №0567951303, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фіз осіб, що сплачується фізособами за результатами річного декларування всього на суму 332004,49 грн, з яких за податковим зобов`язанням 221336,32 грн, за штрафними (фінансовими санкціями) 110668,17 грн.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0001511303 від 03.02.2017 та №0001521303 від 03.02.2017 уважаються відкликаними, що не заперечували представники сторін у судовому засіданні.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі №160/15652/21 позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено; стягнуто податковий борг у сумі 379 574 (триста сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) 51 коп. з платника податків ОСОБА_1 .

У цьому рішенні суд установив, що на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області перебуває ОСОБА_1 , як платник податків та за яким рахується податковий борг у розмірі 379574,51 грн, який виник у результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань, самостійно нарахованих платником податків та нарахованих контролюючим органом, а саме:

1. Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла внаслідок несплати платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 357 052,67 грн., серед іншого, згідно:

- ППР №0567951303 від 20.02.2019р., термін сплати (дата виникнення податкового боргу) 18.03.2019р. на суму 135 053,40 грн. (основний платіж);

- ППР №0567951303 від 20.02.2019р., термін сплати (дата виникнення податкового боргу) 18.03.2019р. на суму 90 827,57 грн. (штрафна санкція).

2. Заборгованість по військовому збору виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 22 521,84 грн., серед іншого, згідно:

- ППР №0567971303 від 20.02.2019р., термін сплати (дата виникнення податкового боргу) 18.03.2019р. на суму 7 299,84 грн. (основний платіж);

- ППР №0567971303 від 20.02.2019р., термін сплати (дата виникнення податкового боргу) 18.03.2019р. на суму 4 035,87 грн. (штрафна санкція).

29.08.2022 заступником начальника відділу Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову ВП №68790105 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №160/15652/21, виданого 07.02.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про стягнення податкового боргу у сумі 379574,51 грн з платника податків ОСОБА_1 .

Відповідно до цієї постанови, рішення суду у справі №160/15652/21 виконано у повному обсязі, до бюджету перераховано 379574,51 грн.

У позовній заяві зазначено, що у січні 2022 року платнику податків Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з електронного кабінету стало відомо, що контролюючим органом нараховано позивачу пеню: з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 280450,31 грн; військового збору у розмірі 11601,01 грн.

Адвокат позивача ОСОБА_3 звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з адвокатським запитом від 27.01.2022 №27/01-22/3, в якому просив повідомити підстави виникнення 18.03.2019 пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 253402,87 грн, пені з військового збору у розмірі 9091,92 грн та надати детальний розрахунок пені з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

У відповідь на цей запит відповідач на адресу адвоката позивача надіслав лист від 02.02.2022 №9614/6/04-36-07-15.

У цьому листі зазначено таке.

У 2016 році Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна планова перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами перевірки складено акт від 01.12.2016 року №3577/04-61-1304/3065618013 на підставі якого Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 03.02.2017 були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0001521303, за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування» на суму грошових зобов`язань 457 728,50 грн., у тому числі основного платежу - 305 152,33 грн., штрафних санкцій - 152 576,17 грн. (пеня - 95 083,52 грн.);

- № 0001511303, за платежем «Військовий збір» на суму грошових зобов`язань12 522,20 грн., у тому числі основного платежу - 18017,76 грн., штрафних санкцій - 4504,44 грн. (пеня - 2965,46 грн.).

На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 804/1144/17, ГУ ДФС у Дніпропетровській області були скасовані податкові повідомлення - рішення від 03.02.2017 №0001521303, №0001511303 та з урахуванням зменшених судом донарахувань, 20.02.2019 прийняті нові податкові повідомлення - рішення:

- № 0567951303 за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування» на суму грошових зобов`язань 332 004,49 грн., у тому числі основного платежу - 221 336,32 грн., штрафних санкцій - 110 668,17 грн. (пеня - 253 402,87 грн.);

- № 0567971303, за платежем «Військовий збір» на суму грошових зобов`язань 20 179,34 грн., у тому числі основного платежу - 16143,47 грн., штрафних санкцій - 4035,87 грн. (пеня - 9091,92 грн.).

Відповідач зазначив, що пеня була нарахована автоматично інформаційною системою ГУ ДПС у Дніпропетровській області за період з 19.02.2015 по 10.03.2019.

Згідно з п.п. 129.1.1. п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, (далі за текстом - ПКУ) нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У п.п. 129.3.1 п.129.3 ст.129 ПКУ зазначено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Відповідно до п.п.14.1.156. п. 14.1 ст.. 14 ПКУ, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 57.1. ст.57 ПКУ визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним додатковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п. 129.4. ст. 129 ПКУ визначено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

З урахуванням вищенаведених норм, відповідач указав, що граничним строком сплати податкового зобов`язання, що повинен застосовуватися для початку нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункті 129.1 статті 129 ПКУ, є граничний строк сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного ПКУ по відповідній податковій декларації, по якій виявлено заниження.

Відповідач зазначив, що донарахування грошових зобов`язань за результатами документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 та з урахуванням зменшених судом сум, виникли за порушення вчинені платником податків за звітний період - 2015 рік. Тобто граничний строк сплати податкових зобов`язань для платника податків становив 19.02.2016 (п. 57.1. ст.57 ПКУ). Таким чином період нарахування пені за результатами документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 - акт від 01.12.2016 року №3577/04-61-1304/3065618013 з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 804/1144/17 становить з 19.02.2016 по день зарахування коштів на відповідний рахунок органу.

Враховуючи вищенаведене, сума пені:

- за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування» на суму грошового зобов`язання у розмірі 332 004,49 складає 255 809,0 грн.;

- за платежем «Військовий збір» на суму грошового зобов`язання у розмір 20 179,34 грн. складає 3109,63 грн.

До зазначеного вище листа відповідачем були додані:

- додаток до податкового повідомлення-рішення від 20.02.2019 №0567951303 розрахунок пені, нарахованої на несплачені суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 332004,409 грн, сума пені за період нарахування з 19.02.2016 по 31.01.2020 складає 255809,00 грн;

- додаток до податкового повідомлення-рішення від 20.02.2019 №0567971303 розрахунок пені, нарахованої на несплачені суми податкового зобов`язання з військового збору у сумі 4035,87 грн, сума пені за період нарахування з 19.02.2016 по 31.01.2020 складає 3109,63 грн.

У подальшому позивач звернувся до відповідача з заявою про анулювання ФОП ОСОБА_1 пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 263708,98 грн та військового збору у розмірі 3767,98 грн, щодо якої станом на 23.02.2022 сплив 1095-денний строк; провести коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , виключивши інформацію про нарахування пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 263708,98 грн та військового збору у розмірі 3767,98 грн.

Листом від 20.04.2022 №23032/6/04-36-07-15 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що розрахунок пені здійснено з урахуванням результатів податкової перевірки (акт від 01.12.2016 №3577/04-61-1304/3065618013), за період з 19.02.2016 (граничний строк сплати податкових зобов`язань для платника податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПКУ) по 29.02.2020 (відповідно до п.п.129.3.1 п.129.3 ст.129 ПКУ та змін до п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ) з урахуванням періоду судового оскарження, в зв`язку з чим розмір пені складає:

- за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування» на суму грошового зобов`язання у розмірі 332004,49 255809,00 грн;

- за платежем «Військовий збір» на суму грошового зобов`язання у розмірі 20179,34 грн 3109,63 грн.

Відповідач також зазначив, що у зв`язку з тим, що у ФОП ОСОБА_1 за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування» та «Військовий збір» існує непогашений борг, який виник до 29.02.2020, в інтегрованій картці платника на дату зарахування грошових коштів, автоматизованою системою згідно з п.129.4 ст.129 ПКУ здійснюється нарахування пені за період з 19.03.2019 (дата виникнення податкових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 20.02.2019) по дату зарахування грошових коштів, при цьому, відповідно до змін п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ, в періоді з 29.02.2020 по дату зарахування грошових коштів, пеня нараховується у розмірі 0 грн.

Остаточне коригування розміру пені в ІКП буде можливе після повного погашення ФОП ОСОБА_1 грошових зобов`язань визначених у податкових повідомленнях-рішенням від 20.02.2019 №0567951303, №0567971303.

Також повідомлено, що за даними інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС України станом на 11.04.2022 по ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальній сумі 619660,78 грн, в т.ч. по:

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 595713,46 грн (в т.ч. пеня 263708,98 грн). Податковий борг терміном сплати 18.03.2019 виник внаслідок несплати грошових зобов`язань згідно податкового повідомлення-рішення від 20.02.2019 №0567961303 та пені нарахованої відповідно до ст.129 Кодексу;

- військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 23947,31 грн, в т.ч. пеня 3767,98 грн.

Податковий борг терміном сплати 18.03.2019 виник внаслідок несплати грошових зобов`язань згідно податкового повідомлення-рішення від 20.02.2019 №0567971303 та пені нарахованої відповідно до ст.129 Кодексу.

В зв`язку з чим, та з посиланням на ст.101 Податкового кодексу України відповідач зазначив, що у податкового органу відсутні підстави щодо визнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним.

Адвокат позивача Гамрецький Є.О. звернувся до відповідача з заявою від 30.08.2022 №30/08-22/3 про списання пені та зняття податкової застави.

Представник позивача вказує, що підпунктом 129.9.1. пункту 129.9. статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадках закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Також, представник позивача зазначає, що зважаючи на ту обставину, що податкові повідомлення-рішення №0001511303 та №0001521303 від 03.02.2017, про які йде мова у судовому рішенні у справі №804/1144/17 є відкликаними, отже не створюють юридичних наслідків для платника податків ФОП ОСОБА_1 .

Згідно з наданим ГУ ДПС у Дніпропетровській області розрахунком пені, контролюючий орган розпочав нарахування пені з 19.02.2016, тобто вважав, що саме з цього часу у нього виникло право нараховувати пеню платнику податків ОСОБА_1 .

Станом на 30.08.2022 минуло більше ніж 1095 днів, що настають за днем фактичного початку нарахування контролюючим органом ОСОБА_1 пені 19.02.2016.

Станом на 30.08.2022 минуло більше 1095 днів, що настають за днем, коли у контролюючого органу відповідно до ПКУ виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Адвокат позивача наголошує, що 1095 днів минуло і за днем, коли у контролюючого органу відповідно до ПКУ виникло право нарахувати пеню платнику податків, згідно із зазначеною в електронному кабінеті платника податків підставою нарахування пені з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а саме винесення податкових повідомлень-рішень №0567951303 та №0567971303 від 20.02.2019 та рішення суду у справі №804/1144/17 від 05.12.2018.

Крім цього, представник позивача вказує, що в період з 01 березня 2020 по року по сьогоднішній день (період дії карантину) в електронному кабінеті платника податків ОСОБА_1 здійснюється нарахування пені з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що є порушенням Податкового кодексу України та підставою для анулювання нарахованих сум пені.

Керуючись пп.129.9.1. п.129.9. ст.129 Податкового кодексу України, адвокат позивача ставить питання про анулювання нарахованої пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 121936,47 грн та військового збору у розмірі 1627,52 грн, які станом на 30.08.2022 відображені в електронному кабінеті платника податків ОСОБА_1 , оскільки заборгованість по податковим повідомленням-рішення №0567971303 від 20.02.2019 та №0567951303 від 20.02.2019 погашена у повному обсязі.

Крім того, оскільки сума податкового боргу погашена платником податків ОСОБА_1 , керуючись пп.93.1.1 п.93.1. ст.93 ПКУ, представник позивача просить зняти податкову заставу з майна ОСОБА_1 .

У відповідь на заяву від 30.08.2022 №30/08-22/3 про списання пені та зняття податкової застави відповідач листом від 22.09.2022 №49914/6/04-36-24-08 повідомив, що у контролюючого органу не має підстав застосувати вимоги п.п. 129.9.1 п. 129.9. ст.129 ПКУ для скасування пені, нарахованої за результатами документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що право нарахувати пеню у контролюючого органу виникло після узгодження грошових зобов`язань 05.12.2018 та фактично пеня була нарахована 18.03.2019. При цьому період нарахування пені визначений відповідно до норм п. 57.1. ст.57 ПКУ, який з урахуванням періоду судового оскарження триває з 19.02.2016, а закінчується відповідно до п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст.129 ПКУ та змін до п.521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПКУ - 29.02.2020.

Також, відповідач повідомив, що станом на 21.02.2019 згідно даних інформаційно-комунікаційних систем «Податковий блок» по ОСОБА_1 обліковувався податковий борг по військовому збору, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 5 023,14 грн, який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих нарахувань по податковій декларації про майновий стан і доходи від 03.02.2019 №9309438239.

З урахуванням вимог ст.56 та ст.57 ПКУ, у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 у встановлені строки донарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до ст.59 ПКУ, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовано та направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» №48470-53 від 14.03.2019 на суму 5 023,14 грн. Поштове відправлення отримано ОСОБА_1 особисто 05.04.2019 року.

Статтями 88 та 89 ПКУ передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов`язань, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу з подальшою реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень рухомого або не рухомого майна.

Опис майна, на яке поширюється право податкової застави, здійснюється відповідно до Порядку застосування податкової застави контролюючими органами від 16.06.2017 №586, затвердженого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №859/30727 та на підставі рішення про опис майна в податкову заставу, яке приймається керівником (заступником керівника) .та надається платнику податків, що має податковий борг.

Згідно вищенаведеного, на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслано рішення про опис майна в податкову заставу від 12.03.2020№48470-52-60/61 та акт опису майна від 12.03.2020 №549/3065618013/52-60-61. Поштове відправлення вручено платнику особисто 30.05.2020.

Згідно з п.п. 60.1.1 п. 60.1, п. 60.2 ст. 60 ПКУ податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення, у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Також відповідач повідомив, що станом на 06.09.2022 згідно даних інформаційно-комунікаційних систем «Податковий блок» по ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальній сумі 330 772,43 грн, а саме: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 327 719,43 грн (в т.ч. пеня - 87 429,70 грн.) та по військовому збору, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 3 053,00 грн (в т.ч. пеня - 1 627,52 грн).

Відповідно до ст. 93 ПКУ майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави межах процедур, визначених законодавством з, питань банкрутства.

В зв`язку з вищезазначеним у ГУ ДПС у Дніпропетровській області відсутні підстави для зняття податкової застави в зв`язку з наявністю податкового боргу у загальній сумі 330 772,43 грн.

Відмову відповідача анулювати пеню та зняти податкову заставу позивач уважає протиправною бездіяльністю, якою порушуються його права, тому й звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України в редакції, діючій до 01 січня 2017 року, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України, в цій же редакції, пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Судова практика з питання застосування норми статті 129 ПК України у зазначеній редакції при нарахуванні контролюючим органом суми податку у разі виявлення його заниження є сформованою і усталеною, а саме: підпункт 129.1.2 статті 129 ПК України встановлює застосування фінансової санкції до платників податків у вигляді нарахування пені від дня настання строку погашення податкового зобов`язання та за весь період заниження податкового зобов`язання на суму такого заниження, оскільки платник весь період, коли він не декларував та не сплачував податки, користувався коштами, які він повинен був сплатити до бюджету.

Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 травня 2020 року у справі №822/3190/17, від 11 червня 2020 року у справі №П/811/19/17.

У подальшому, у зв`язку із прийняттям Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, стаття 129 ПК України зазнала змін, а пункт 129.1 цієї статті був викладений в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з пунктом 129.2 статті 129 ПК України у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.

Відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

У питанні застосування підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, Верховний Суд сформулював правові висновки, зокрема, але не виключно, у постановах від 19 червня 2018 року у справі №820/3878/17, від 27 листопада 2018 року у справі №822/2591/17, від 20 листопада 2019 року у справі №280/411/19, від 14 травня 2020 року у справі №822/3190/17.

Ці висновки Верховного Суду полягають в тому, що з 01 січня 2017 року законодавцем змінено правове регулювання питання нарахування пені і передбачено, що пеня розпочинає нараховуватись з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Отже, статтею 129 ПК України в редакції, чинній з 01 січня 2017 року, не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження. Водночас положення статті 129 ПК України визначають підставу нарахування пені - порушення строків погашення податкового боргу. Об`єктом нарахування пені є грошове зобов`язання визначене контролюючим органом згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України, яке за умовами пункту 57.3 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. Отже, сплата узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлений кодексом строк виключає одну із умов нарахування пені, що доводить відсутність складу податкового правопорушення.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №380/7694/20 вважає, що наявні підстави для відступлення від зазначених висновків, виходячи з такого.

Для розуміння правового регулювання, визначеного у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, ключове значення відіграють норми Податкового кодексу України, які визначають термінологію «грошове зобов`язання» та «податкове зобов`язання».

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Аналіз цих норм дає підстави для висновку, що податкове зобов`язання є грошовим виразом існуючого для платника податків (в тому числі податкового агента) податкового обов`язку зі сплати певного податку, виникнення, а також порядок та строки сплати якого, обумовлені нормами податкового законодавства.

Водночас до складу суми грошового зобов`язання включається як сума податкового зобов`язання, так і сума штрафної (фінансової) санкції, якщо податковим законодавством передбачено її застосування. При цьому виникнення у платника податків обов`язку по сплаті грошового зобов`язання зумовлене встановленням податковим органом порушення ним (платником податків) вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов`язань. Наслідком встановлення такого порушення є донарахування на підставі рішення податкового органу сум відповідного податкового зобов`язання та/або застосування штрафної (фінансової) санкції.

Отже, розглядаючи ситуацію заниження платником податків суми належних до сплати податків, слід зазначити, що якщо податкове зобов`язання виникає на підставі податкового законодавства, яким встановлено розмір, порядок і строк його сплати, то на підставі прийнятого податковим органом відповідного рішення про нарахування у зв`язку із встановленням факту несплати податку у платника виникає грошове зобов`язання, яке підлягає сплаті у встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України строк після його узгодження.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункт 54.3 статті 54 ПК України визначає випадки, коли на контролюючий орган покладено обов`язок визначити суми грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 57.4 статті 57 ПК України встановлено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Остання норма кореспондує положенням пункту 129.2 статті 129 ПК України, відповідно до якої у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.

Отже, за загальним правилом обов`язок з обчислення суми податкового зобов`язання і зазначення такої у відповідній податковій декларації покладено на платників податків (крім випадків, передбачених ПК України). Строк для сплати податкового зобов`язання становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (крім випадків, встановлених цим Кодексом).

Якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановить порушення платником податків вимог податкового законодавства, що призвело до заниження у податковому (звітному) періоді суми податкового зобов`язання з відповідного податку та/або збору, обов`язок з визначення суми такого заниження покладено на контролюючий орган. За змістом статті 58 ПК України визначення контролюючим органом такої суми відбувається за кожним видом податку та/або збору шляхом надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у якому також у випадках, визначених ПК України, визначається сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Така сума коштів, до якої входить сума податкового зобов`язання та сума штрафних (фінансових) санкцій, є грошовим зобов`язанням платника податків.

Враховуючи вищенаведене, граматичний (лексичний) і логічний аналізи підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, дають підстави для висновку, що законодавець пов`язує момент початку нарахування пені із закінченням граничного строку сплати саме податкового зобов`язання, визначеного ПК України. А строк сплати податкового зобов`язання, на відміну від грошового зобов`язання, становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, період нарахування пені охоплює увесь час заниження податкового зобов`язання, в тому числі і період адміністративного та/або судового оскарження.

Інше тлумачення вказаної норми позбавляє логічного змісту наведеного у ній в дужках словосполучення «у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження», яке, фактично, і вказує на те, що цей темпоральний проміжок є частиною іншого (більшого) періоду, ніж після узгодження грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням. За змістом норм ПК України узгодження грошових зобов`язань відбувається із закінченням процедури адміністративного та/або судового оскарження.

На обґрунтованість такого висновку вказує і системний аналіз пункту 129.2 статті 129 ПК України, оскільки предметом регулювання всієї цієї норми є скасування пені, нарахованої за період заниження грошового зобов`язання (його частини), у випадку, коли за наслідками адміністративного або судового оскарження скасовано нараховане грошове зобов`язання (його частина). Є підстави вважати, що якби законодавство не передбачало, що пеня має нараховуватися за весь період заниження податкового зобов`язання, виявленого контролюючим органом та донарахованого податковим повідомленням-рішенням (що і обумовило кваліфікацію такої суми як «грошове зобов`язання»), то і сенсу її скасовувати повністю або в частині у разі скасування самого податкового повідомлення-рішення повністю або в частині не було б.

При цьому слід зазначити, що пеня на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України нараховується в обов`язковому порядку в силу вимог ПК України і за встановленою ним формулою, і не обумовлюється прийняттям контролюючим органом жодних додаткових рішень. Однак, момент виникнення обов`язку платника податків з її сплати нерозривно пов`язаний з моментом виникнення обов`язку зі сплати визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання (зокрема його узгодження), розмір якого і є базою для розрахунку пені. Тому для врегулювання підстав для скасування автоматично нарахованої пені за період заниження у разі повного або часткового скасування податкового повідомлення-рішення і була законодавцем введена норма пункту 129.2 статті 129 ПК України.

Отже, застосування підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України як такого, що пов`язує момент початку нарахування пені із закінченням десятиденного строку для сплати грошових зобов`язань з моменту їх узгодження та/або отримання податкового повідомлення-рішення суперечить дійсному змісту статті 129 ПК України.

Таким чином, судова палата у справі №380/7694/20 вважає, що інше формулювання редакції статті 129 ПК України з 01 січня 2017 року не змінило правового регулювання моменту початку нарахування пені, а лише усунуло суперечності у її деяких положеннях.

На користь викладеного свідчать і подальші зміни, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466-IX) до статті 129 ПК України.

Так, згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2021 року, нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Отже, внесеними змінами законодавець фактично вчергове уточнив норму права, формулювання якої з 01 січня 2017 року викликало її помилкове застосування у подібних правовідносинах, в тому числі і Верховним Судом.

З урахуванням наведеного, судова палата у справі №380/7694/20 відступає від висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, але не виключно, у постановах від 19 червня 2018 року у справі №820/3878/17, від 27 листопада 2018 року у справі №822/2591/17, від 20 листопада 2019 року у справі №280/411/19, від 14 травня 2020 року у справі №822/3190/17, відповідно до яких статтею 129 ПК України, в редакції, чинній з 01 січня 2017 року, не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження, та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.

Початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов`язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Реалізуючи мету, з якою касаційне провадження було відкрито у цій справі №380/7694/20, судова палата формулює такий висновок. З урахуванням вимог пункту 129.2 статті 129 ПК України у разі залишення без змін частини нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку судового оскарження, пеня, нарахована за несплату такого, відображається в ІКП платника податку та підлягає сплаті за весь період заниження такого зобов`язання, в тому числі і за період адміністративного та/або судового оскарження.

Наведений вище висновок викладений у постанові від 27.09.2022 Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №380/7694/20.

Як установив суд, 01 грудня 2016 року посадовими особами ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, за наслідками якої складено акт від 01.12.2016 №3577/04-61-1304/3065618013.

За наслідками перевірки податковий орган дійшов висновків про порушення ФОП ОСОБА_1 :

ст. 177 ПК України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 305152,33 грн., у т.ч.:

- за 2014 рік у розмірі 64915,44 грн.,

- за 2015 рік у розмірі 240236,89 грн.,

пп. 1.4, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України в результаті чого донараховано військового збору у розмірі 18017,76 грн. за 2015 рік.

п. 177.10 ст. 177 ПК України - відсутність ведення Книги обліку доходів і витрат.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0001511303 від 03.02.2017 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Військовий збір всього на суму 22525,20 грн., з них за основним платежем 18017,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4504,44 грн.;

№0001521303 від 03.02.2017 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування 457727,50 грн., з них 305152,33 грн. за основним платежем, 152576,17 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до підпунктів 60.1.4., 60.1.5. пункту 60.1. статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (60.4. статті 60 Податкового кодексу України).

20.02.2019 ГУ ДФС у Дніпропетровській області були винесені:

- податкове повідомлення-рішення №0567971303, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір всього на суму 20179,34 грн, з яких за податковим зобов`язанням 16143,47 грн, за штрафними (фінансовими санкціями) 4035,87 грн;

- податкове повідомлення-рішення №0567951303, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фіз осіб, що сплачується фізособами за результатами річного декларування всього на суму 332004,49 грн, з яких за податковим зобов`язанням 221336,32 грн, за штрафними (фінансовими санкціями) 110668,17 грн.

На виконання вимог суду відповідач 16.05.2023 надав до суду розрахунок пені.

Так, пеня нарахована згідно з податковим повідомленням-рішенням №0567951303 (податок на доходи фізичних осіб) складає суму 252822,22 грн, період нарахування пені з 19.02.2016 по 16.02.2023.

Пеня нарахована згідно з податковим повідомленням-рішенням №0567971303 (військовий збір) складає суму 15345,87 грн, період нарахування з 19.02.2016 по 25.05.2022.

При цьому, з розрахунку видно, що пеня нарахована з урахуванням абз.2 п.52-1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що пеня нараховувалась відповідачем в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Крім цього, зазначений вище розрахунок пені свідчить, що:

- нарахування пені здійснено на суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізособами за результатами річного декларування всього на суму 332004,49 грн, з яких за податковим зобов`язанням 221336,32 грн, за штрафними (фінансовими санкціями) 110668,17 грн. На вказану суму 332004,49 грн і було збільшено суму грошового зобов`язання податковим повідомленням-рішенням №0567951303;

- нарахування пені здійснено на суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір всього на суму всього на суму 20179,34 грн, з яких за податковим зобов`язанням 16143,47 грн, за штрафними (фінансовими санкціями) 4035,87 грн. На вказану суму 20179,34 грн і було збільшено суму грошового зобов`язання податковим повідомленням-рішенням №0567971303.

Таким чином, відповідач правомірно нарахував пеню на ту частину грошових зобов`язань, правомірність збільшення яких підтверджена у судовому порядку Третім апеляційним адміністративним судом у справі №804/1144/17, і за весь час його заниження (у тому числі за період судового оскарження).

Поряд з цим, суд зазначає, що з 01.01.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX.

Відповідно до цього Закону включено пункт 129.9 у статтю 129 ПК України такого змісту:

« 129.9. Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках:

129.9.1. закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;

129.9.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України;

129.9.3. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку;

129.9.4. вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія;

129.9.5. виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету;

129.9.6. протягом строку прийняття спадщини - на грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавців;

129.9.7. в інших випадках, передбачених цим Кодексом».

Отже, з 01.01.2021 пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Положення ПК України, у тому числі статті 129 ПК України, не містять прямої вказівки на те, коли у контролюючого органу виникає право нарахувати пеню платнику податків. Такі норми визначають лише момент коли розпочинається нарахування пені і закінчується. Відтак, «вислів за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків» вжитий у підпункті 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України необхідно розуміти як початок строку, визначеного ПК України, для нарахування пені у відповідному випадку.

Як вже встановив суд, право нарахувати позивачу пеню на податковий борг, що виник у зв`язку із не сплатою у встановлений законом строк сум податкових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки та відповідно до узгоджених податкових повідомлень-рішень від 20.02.2019 №0567971303 та №0567951303 виникло у відповідача з 19.02.2016 з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

За таких обставин, пеня у сумі 252822,22 грн (податок на доходи фізичних осіб) та пеня у сумі 15345,87 грн (військовий збір), всього 268168,09 грн, підлягає анулюванню у зв`язку із закінченням 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до Податкового кодексу України виникло право нарахувати таку пеню платнику податків.

15 березня 2021 року Міністерством фінансів України був виданий наказ №5, яким затверджений Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Порядок №5).

Відповідно до п.2 розділу І Порядку №5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу І Порядку №5, оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі. Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень. Відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу II Порядку №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.

Для забезпечення повноти та своєчасності відображення в підсистемах інформаційної системи резолютивної частини рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов`язаних з контрольно-перевірочною роботою, структурним підрозділом судового оскарження щодекадно проводиться попередній контроль. В інформаційній системі в автоматичному режимі формується реєстр контролю виконання рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов`язаних з контрольно-перевірочною роботою (далі - реєстр контролю виконання рішень судів), щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним. Відпрацювання наявних записів у реєстрі контролю виконання рішень судів здійснюється підрозділом судового оскарження спільно зі структурними підрозділами за напрямами роботи у період з дня, наступного за днем формування такого реєстру, до третього робочого дня місяця, наступного за звітним, включно. Фактом проходження попереднього контролю є відсутність записів у реєстрі контролю виконання рішень судів. Моніторинг повноти та своєчасності відпрацювання наявних записів у реєстрі контролю виконання рішень судів забезпечується керівником підрозділу, що здійснює судове оскарження (підпункт 2 пункту 3 розділу VІІ Порядку №5).

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі анулювання сум пені, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану розрахунків платника податків з бюджетом.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що нарахована пеня у загальній сумі 268168,09 грн, з якої пеня у сумі 252822,22 грн (податок на доходи фізичних осіб) та пеня у сумі 15345,87 грн (військовий збір), підлягає анулюванню, відповідно, позовні вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області провести коригування інтегрованої картки платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з урахуванням суми анульованої пені підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зняти податкову заставу з майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

12 березня 2020 року начальником лівобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олегом Куликом було прийнято рішення №48470-52-60/61 про опис у податкову заставу майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, дата видачі витягу 16.03.2020, розмір основного зобов`язання боржника ОСОБА_1 : 629675,12 грн.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з підпунктом 14.1.153. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пунктів 87.1., 87.2. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1. статті 82 Податкового кодексу України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з підпунктом 14.1.155. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п.88.2. статті 82 Податкового кодексу України).

Пунктом 8 Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, передбачено те, що день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем податкових органів відповідно до законодавства.

Так, у відзиві на позовну заяву зазначено, що станом на 21 лютого 2019 року відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційних систем «Податковий блок» у позивача обліковувався податковий борг за платежем «Військовий збір», що сплачується за результатами річного декларування, у сумі 5023,14 грн, який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих нарахувань по податковій декларації про майновий стан і доходи від 03 лютого 2019 року №9309438239. Наведене підтверджується інформацією з інтегрованої картки платника податків, копія якої надана до матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст. 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу контролюючим органом в автоматичному режимі сформовано та направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу позивача податкову вимогу форми «Ф» №48470-53 від 14 березня 2019 року на суму 5023,14 грн.

Матеріали справи також свідчать, що військовий збір, що сплачується за результатами річного декларування, у сумі 5023,14 грн, був сплачений позивачем. Цей факт підтверджує і відповідач у клопотанні, яке надійшло до суду 15.06.2023.

Поряд з цим, як зазначено вище, станом на 16.03.2020 розмір основного зобов`язання боржника складає 629675,12 грн.

Згідно з підп. 89.1.1- 89.2.3 п. 89.1 ст.89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.89.2. статті 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.89.3. ст.89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Отже, наявність у позивача несплаченої суми узгоджених грошових зобов`язань є підставою, відповідно до норм Податкового кодексу України, для застосування контролюючим органом способів забезпечення сплати платником податків грошових зобов`язань, зокрема, прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

У позовній заяві, а також у судовому засіданні представник позивача зазначив, що в разі анулювання позивачу нарахованої пені на податок з доходів фізичних осіб та військового збору, у позивача буде відсутній борг з податкових платежів, тому й майно ФОП ОСОБА_1 підлягає виключенню з податкової застави.

Проте, оскільки наявність/відсутність у позивача несплачених сум узгоджених грошових зобов`язань може бути з`ясовано після коригування відповідачем інформації в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 з урахуванням анульованої пені у сумі 252822,22 грн, суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зняти податкову заставу з майна ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зняти податкову заставу з майна ФОП ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у цій справі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Так, згідно з квитанцією від 05.12.2022 №0.0.2764447436.1, при зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1984,80 грн.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).

Враховуючи викладене, а також часткове задоволення позовних вимог, суд зазначає, що стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, попередній (орієнтовний) розрахунок яких наведено у позовній заяві, суд зазначає, що докази на підтвердження кінцевого розміру понесених судових витрати разом із належним їх обґрунтуванням сторона, яка їх сплатила, має право подати відповідно до ч.7 ст.139 КАС України та ст. 143 КАС України.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови в анулюванні пені Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) анулювати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пеню з податку на доходи фізичних осіб у сумі 252 822 (двісті п`ятдесят дві тисячі вісімсот двадцять дві) грн 22 коп. та військового збору у сумі 15 345 (п`ятнадцять тисяч триста сорок п`ять) грн 87 коп.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) провести коригування інтегрованої картки платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з урахуванням анульованої пені з податку на доходи фізичних осіб у сумі 252 822 (двісті п`ятдесят дві тисячі вісімсот двадцять дві) грн 22 коп. та військового збору у сумі 15 345 (п`ятнадцять тисяч триста сорок п`ять) грн 87 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати з оплати судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Повний текст рішення складено 29.06.2023.

Суддя Н.В. Кучугурна