Постанова № 11253838, 27.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2010 р. справа № 2а-13389/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14.00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Наумової К.Г.

при секретаріМельниковій І.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовська нафтова компанія» (м. Маріуполь)

до Маріупольської митниці (м. Маріуполь)

за участю Прокуратури Донецької області

про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобовязання вчинити

певні дії

представники сторін: позивача Кондратенко А.П., Акіменко І.А., Шаленко Н.В.

відповідача Макаренко С.Л., Гринюк О.М., ОСОБА_6

прокурор Вартанова О.М., Плужников В.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовська нафтова компанія» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маріупольської митниці (надалі відповідач) про визнання незаконними та скасування з моменту прийняття класифікаційних рішень відповідача щодо визначення коду товару: КТ 703-0037-08 від 21.04.2008 року, КТ 703-0038-08, КТ 703-0039-08, КТ 703-0040-08, КТ 703-0041-08 від 22.04.2008 року; визнання неправомірною відмову відповідача в прийнятті митних декларацій , митному оформленні товару; визнання незаконними та скасування карток відмови в прийняті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України: № 703030000/2008/000161, № 703030000/2008/000162, № 703030000/2008/000159, № 703030000/2008/000160, № 703030000/2008/000158; визнання незаконними та скасування рішення про визначення митної вартості товару: № МВ-703-122-08, № МВ-703-119-08, № МВ-703-121-08, № МВ-703-120-08, № МВ-703-118-08 від 22.05.2008 року та зобовязання відповідача здійснити митне оформлення товару, поставленого за доповненням № 1 до контракту, за кодом 2709001000, як «газовий конденсат природний» згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Заявою про зміну предмету адміністративного позову (доповнення позовних вимог) від 28.04.2010 року позивач збільшив позовні вимоги та просить суд також визнати незаконними та скасувати з моменту винесення податкові повідомлення форми «Р» від 16.04.2010 року № 25, 26, 27, 28.

Позивачем до суду надано заяву у якій позивач поточнив позовні вимоги (вхід. № 31443 від 25.08.2010 року) та просить суд визнати незаконними та скасувати з моменту прийняття класифікаційні рішення відповідача щодо визначення коду товару: КТ 703-0037-08 від 21.04.2008 року, КТ 703-0038-08, КТ 703-0039-08, КТ 703-0040-08, КТ 703-0041-08 від 22.04.2008 року; визнати незаконними та скасувати рішення про визначення митної вартості товару: № МВ-703-122-08, № МВ-703-119-08, № МВ-703-121-08, № МВ-703-120-08, № МВ-703-118-08 від 22.05.2008 року, зобовязати відповідача здійснити митне оформлення товару, поставленого за доповненням № 1 до контракту, за кодом 2709001000, як «газовий конденсат природний» згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за ціною, визначеною у ВМД від 05.06.2009 року № 703030005/9/501269, № 703030005/9/501265, № 703030005/9/501267, № 703030005/9/501268, № 703030005/9/501264 та визнати незаконними та скасувати з моменту винесення податкові повідомлення форми «Р» від 16.04.2010 року № 25, 26, 27, 28.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. У квітні 2008 року ним відповідачеві були надані тимчасові митні декларації з метою митного оформлення імпортованого товару за кодом згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі УКТЗЕД) 2709001000, як «газовий конденсат природний». Для цілей декларування ним у повному обсязі були надані усі необхідні документи, але відповідач здійснив відбір зразків товару та направив їх разом із запитами до Донецької служби з експертного забезпечення митних органів (надалі ДСЕЗМО) для визначення коду товару. Відповідно до експертних висновків ДСЕЗМО код товару був визначений - 2710192900, як «середній дистилят». Позивач вважає, що таке визначення товару не відповідає його якісним характеристикам, а кількість та види аналізів, які були проведені експертами ДСЕЗМО, не достатні для визначення коду товару.

Крім цього, відповідач не є експертною установою у розумінні Закону України «Про судову експертизу», а пропозиції експертних підрозділів щодо класифікації товару, викладені у висновках, не є визначальними для класифікації товару та мають інформаційний (довідковий) характер (п. 6 р. 4 Порядку, затвердженого наказом ДМСУ № 667 від 07.08.2007 року).

При цьому, аналогічний товар поставлявся позивачеві і до квітня 2008 року, і після вказаної партії товару та у всякому разі товар був визначений, як «газовий конденсат природний» і митне оформлення його було здійснено за кодом 2709001000. Цей факт підтверджує сам відповідач своїм листом від 20.01.2009 року за № 11-16/28/0314. Отриманий позивачем товар завжди постачається з одного й того ж родовища «Толкин» на території Бейнеуського району, Мангістауської області, Республіки Казахстан.

Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до незалежних експертних установ з ціллю визначення якісних характеристик отриманого ним товару. Всі експертні установи встановили, що поставлений йому товар визначається як «газовий конденсат», що підтверджується документально.

Внаслідок зміни коду товару відповідачем безпідставно була збільшена митна вартість товару, тобто до ціни товару відповідачем було додано суму ввізного мита та акцизного збору, оскільки «газовий конденсат природний» не підлягав ані обкладанню ввізним митом, ані обкладанню акцизним збором.

Позивач також зазначає, що відповідачем незаконно були прийняті податкові повідомлення форми «Р» від 16.04.2010 року № 25, 26, 27, 28, оскільки ним у судовому порядку оскаржені рішення, якими обґрунтовані висновки камеральної перевірки. До того ж, при проведенні камеральної перевірки відповідач не міг використовувати свої рішення про визначення коду товару.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне. Оперативним відділом до відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці разом із відібраними пробами надійшли запити щодо класифікації товару, імпортованого позивачеві. Експерти вказаної служби встановили, що товар слід класифікувати, як «середній дистилят», а митне оформлення слід здійснювати за кодом УКТЗЕД 2710192900. Визначення відповідних характеристик є доцільним та необхідним у разі можливості порівняти отримані результати з аналогічними параметрами, що визначені нормативним документом на певний вид продукції, або з характеристиками стандартного зразку, отриманого офіційним порядком від виробника. Стадії виробництва продукту зазначаються у технологічному регламенті, який не був наданий позивачем при митному оформленні імпортованого товару. Копія ОСТ 51.65-80 не може прийнята відповідачем до уваги, оскільки в жодному документі не зазначено, що цей товар вироблено у відповідності з цим стандартом та він повинен відповідати йому.

Відповідач також зазначає, що ДСЕЗМО атестована на підставі Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Крім цього, згідно експертних висновків ДСЕЗМО, товар, поставлений позивачеві за цим же контрактом надалі, не був однозначно ідентифікований як «середній дистилят», а уявляв собою «суміш вуглеводнів», тому він був оформлений за кодом УКТЗЕД 2709001000, як «газовий конденсат природний».

Відповідач також не може погодитися із тим, що позивач зазначив про збільшення митної вартості товару шляхом додавання суми акцизного збору та ввізного мита та заявляє, що визначення митної вартості товару відбулося в результаті порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, згідно цінової інформації ДМСУ.

До того ж, відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача, в результаті якої позивачеві донараховані митні платежі та податки, оскільки ним у встановленому порядку, не було здійснено митне оформлення отриманого товару з урахуванням рішень про визначення митної вартості товару.

07.06.2010 року до суду надійшло повідомлення про вступ прокурора у розгляд цієї справи, яким суд було повідомлено, що питання сплати податків та митних платежів безпосередньо зачіпають інтереси держави, Прокуратура Донецької області (надалі прокуратура) повідомляє про вступ у розгляд адміністративної справи.

Прокуратура проти позову заперечує та повністю підтримує заперечення відповідача.

У судовому засіданні 15.07.2010 року судом було заслухано експерта ОСОБА_8, яка пояснила суду, що ДСЕЗМО здійснило не повний спектр дій, необхідних для визначення хімічних та фізичних властивостей наданої для аналізу речовини. З тих дій, що були проведені ДСЕЗМО не можливо дійти висновків, які були зроблені ними. На її думку, ДСЕЗМО заздалегідь вважали надану для аналізу речовину «середнім дистилятом» і вже під це визначення будували усі свої висновки.

У судовому засіданні 15.07.2010 року представник відповідача ОСОБА_6, яка здійснювала проведення експертизи відібраних зразків товару, отриманого позивачем, пояснила суду, що експертиза була проведена у відповідності до пояснень УКТЗЕД.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та експерта, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач є субєктом підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видано виконавчим комітетом Маріуполької міської ради Донецької області, дата проведення державної реєстрації 30.12.1999р.

28 лютого 2008 року між позивачем та Компанією «Літаско» Швейцарія було укладено зовнішньоекономічний контракт № 1 щодо постачання газового конденсату (надалі товар). 03.03.2008 року до вказаного контракту було укладено доповнення № 1, за яким позивачем отримано 3258,436 мт товару.

Для здійснення митного оформлення та митного контролю товару в режимі імпорт позивачем відповідачеві були надані тимчасові ВМД № 703030005/8/501398 від 02.04.2008 року, № 703030005/8/501429 від 04.04.2008 року, № 703030005/8/501460, 703030005/8/501480 від 07.04.2008 року, № 70303005/8/501530 від 09.04.2008 року та інші документи.

Згідно зазначених ВМД позивачем був задекларований товар «газовий конденсат природний» за кодом УКТЗЕД 2709001000.

Після надання позивачем необхідних документів за кожною партією товару відповідачем було проведено митний огляд наданих товарів, про що свідчать акти про проведення митного огляду товарів. Згідно актів про взяття проб і зразків товарів для митного оформлення від 03.04.2008 року, 07.04.2008 року, 10.04.2008 року, 08.04.2008 року з метою перевірки фізичної та хімічної структури і складу товару з метою ідентифікації та встановлення характеристик товару, визначальних для його класифікації (віднесення товару до однієї з товарних під категорій товарної позиції 2704 за УКТЗЕД) відповідачем також були відібрані проби та зразки товару.

Після відібрання проб та зразків товарів відповідачем до ДСЕЗМО з метою визначення хімічних та фізичних властивостей товару, необхідних для ідентифікації та класифікації товару задекларованих у ВМД характеристик товару, визначальних для його подальшої класифікації, були направлені запити про проведення досліджень від 07.04.2008 року, 08.04.2008 року, 10.04.2008 року, 08.04.2008 року із завданням для дослідження щодо визначення фракційного складу товару.

ДСЕЗМО були надані висновки № 17-219, № 17-221, № 17-223, № 17-220 від 17.04.2008 року, згідно яких встановлено, що зразки товару є суміш вуглеводнів (маса неароматичних складових частин перевищує масу ароматичних), за результатами фракційної розгонки зразки відповідають терміну «середній дистилят» згідно Пояснень до 27 групи УКТЗЕД.

Під час судового розгляду справи представники сторін надали пояснення, що висновок ДСЕЗМО № 17-219 від 17.04.2008 року здійснений за двома ВМД від 03.04.2008 року № 703030005/8/501398 та від 04.04.2008 року № 703030005/8/501429.

За результатами проведених дій Відділом контролю митної вартості та номенклатури ( надалі ВКМВтаН) відповідача 22.04.2008 року були прийняті рішення про визначення коду товару: № КТ-703-0040-08 за ВМД № 703030005/2008/501480 від 07.04.2008 року, № КТ-703-0038-08 за ВМД № 703030005/2008/501429 від 04.04.2008 року, № КТ-703-0041-08 за ВМД № 70303005/2008/501530 від 09.04.2008 року, № КТ-703-0039-08 за ВМД №703030005/2008/501460 від 07.04.2008 року та 21.04.2008 року № КТ-703-0037-08 за ВМД № 703030005/2008/501398 від 02.04.2008 року, у яких зазначено, що документів щодо способу виробництва товару та подальшого використання даного товару до митниці не надавалось, а товар, наданий відповідачеві для митного оформлення, визначений, як «середній дистилят» та класифікований у товарній підкатегорії УКТЗЕД 2710192900.

Позивачем відповідачеві були надані ВМД для завершення процедури декларування від 08.05.2008 року № 703030005/8/502060; від 12.05.2008 року № 703030005/8/502086, № 703030005/8/502082, № 703030005/8/502085, № 703030005/8/502083, в яких товар був класифікований за кодом 2710192900, як «середній дистилят». У вказаних ВМД позивачем була заявлена вартість товару на загальну суму 2814810,63 долари США, до якої була включена вартість транспортування товару.

ВКМВтаН відповідача були прийняті рішення про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки): № МВ-703-118-08 від 19.05.2008 року, яким визначена митна вартість у сумі 387848,58 доларів США (заявлена вартість 176934,55 доларів США) та від 22.05.2008 року № МВ-703-119-08, яким визначена митна вартість у сумі 697613,91 долар США (заявлена вартість 318247,92 долара США); № МВ-703-120-08, яким визначена митна вартість у сумі 1544393,80 доларів США (заявлена вартість 704544,59 доларів США); № МВ-703-121-08, яким визначена митна вартість у сумі 1897631,71 долар США (заявлена вартість 865689,93 долари США) та № МВ-703-122-08 яким визначена митна вартість у сумі 1642685,23 долари США (заявлена вартість 749384,64 долари США). Таким чином, заявлена позивачем загальна сума товару складає 2814810,63 долари США, а визначена відповідачем митна вартість товару складає 6170173,23 долара США.

У вказаних рішеннях зазначено, що визначити митну вартість товару по першому методу не можливо у звязку із відсутністю повного комплекту документів, який достовірно підтверджує заявлені позивачем відомості та ненаданням ним всіх додаткових документів, визначених у ВМД. Інші методи також не можливо застосувати у звязку із тим, що відсутня інформація щодо ідентичних та подібних товарів та щодо основи для додавання чи віднімання вартості. Таким чином, митну вартість товарів можливо було визначити лише на підставі шостого резервного методу, тобто згідно цінової інформації ЦБД ЄАІС ДМСУ.

На підставі вказаних рішень відповідачем 29.05.2008 року були прийняті картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України: № 703030000/2008/000160, № 703030000/2008/000159, № 703030000/2008/000158, № 703030000/2008/000161, № 703030000/2008/000162, у яких зазначено, що товари не підлягають митному оформленню з таких причин: по ВМД неможливо визначити митну вартість за 1 методом визначення митної вартості у звязку з тим, що на підставі ст.. 265 МКУ та п. 14 ПКМУ від 20.12.2006 року № 1766 декларантом не надані документи, що підтверджують митну вартість, а саме: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) фірми-виробника товару; калькуляцію фірми-виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертизи організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством. Вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України: необхідно заявити митну вартість визначену митним органом згідно рішень про визначення митної вартості товарів.

05.06.2009 року позивачем відповідачеві були надані ВМД № 703030005/9/501269, № 703030005/9/501265, № 703030005/9/501267, № 703030005/9/501268, № 703030005/9/501264 для завершення процедури декларування, в яких товар був класифікований за кодом 2709001000, як «газовий конденсат природний», а також інші документи, які підтверджують визначення вказаного коду товару. У даних деклараціях визначена наступна митна вартість товару 3556255,19 грн., 4363318,16 грн., 1609937,44 грн., 3789861,41 грн., 895157,02 грн., за курсом 5.05 грн. за один долар США.

В прийнятті зазначених ВМД позивачеві не було відмовлено, картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів не приймалися, але митне оформлення товару до моменту подання позову не здійснено.

Ст. 40 Митного кодексу України (надалі МКУ) передбачено, що митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст. 313 МКУ митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Ст. 314 МКУ визначено, що з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.

Порядок взяття проб та зразків товарів, строк проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), а також розпорядження ними затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. N 1862.

П. 2 вказаного Порядку визначено, що процедура взяття (надання) проб і зразків товарів для митного оформлення проводиться уповноваженою посадовою особою митного органу на підставі вмотивованого письмового розпорядження керівника цього митного органу або його заступника за умови обов'язкової присутності власника товару або декларанта чи уповноваженої ним особи.

Відповідачем до матеріалів справи не надано вмотивованих рішень керівника митного органу або його заступника.

Відповідно до МКУ і з метою спрощення та оптимізації порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації був розроблений Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, який затверджений наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 р. N 314 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 р. за N 439/10719 (надалі Порядок).

Відповідно до вимог п. 17 р. 3 Порядку при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).

Згідно п. 26 р. 3 Порядку запит може оформлюватись у випадках, передбачених законодавством України, митним органом, чи за результатами перевірки документів та/або митного огляду - до підрозділу, до компетенції якого віднесено або контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення, або контроль за правильністю визначення митної вартості, або перевірку правильності визначення країни походження товарів, у разі вирішення спірних питань правильності класифікації та кодування товарів.

Таким чином, при здійснені митного контролю направлення запиту може здійснюватися відповідачем у випадках встановлених законодавством, зокрема, для вирішення спірних і складних питань класифікації та кодування товарів.

З матеріалів справи не вбачається, за яких саме підстав відповідач здійснив направлення запитів та наявність виникнення у нього при перевірці правильності класифікації саме спірних або складних питань.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається наступне.

З ціллю митного оформлення товару позивачем відповідачеві разом із усіма необхідними документами була надана копія ОСТ 51.65-80, вимогам якого відповідає товар, отриманий ним за доповненням № 1 до контракту від 28.02.2008 року.

На підтвердження класифікації отриманого товару позивачем відповідачеві були надані наступні документи: акт експертизи № 138 від 07.04.2008 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АктауЄкспертиза», згідно якого спірний товар кваліфікується як товар Казахського походження, код товару по ТН ВЄД 2709001000; протокол випробувань Акредитованого випробувального центру УКРНДІНП «МАСМА» № 2568-08 від 25.04.2008 року, де зазначено, що за визначеними показниками, наданий зразок товару, відповідає вимогам ОСТ 51.65-80 «Конденсат газовий стабільний. Технічні умови» для групи ІІ; сертифікат відповідності на спірний товар UAI.145.0062791-08 від 25.04.2008 року; висновок експерта № Є-219 від 23.04.2008 року Донецької торгово-промислової палати, згідно якого спірний товар відповідає коду 2709001000; лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Толкиннефтегаз» - виробника спірного товару № 1111Т від 20.05.2008 року, де зазначено, що вказаний товар відповідає ОСТ 51.65-80 «Конденсат газовий стабільний. Технічні умови» для групи ІІ.

З листа відповідача від 23.05.2008 року № 11-16/28/3104 вбачається, що вказані документи прийняті ним до уваги та враховуючи складність ситуації він направив запит до ЦМУЛДЕР ДМСУ для проведення повторного експертного дослідження товару.

До того ж, відповідачем було направлено запит до Департаменту митного контролю по Мангістауській області Республіки Казахстан та отримана відповідь, разом із якою відповідачеві направлені наступні документи: протокол опиту представника ТОВ «Толкиннефтегаз» (виробника спірного товару), свідоцтво № 279 про оцінку стану вимірювань у лабораторії ТОВ «Толкиннефтегаз», яка здійснює аналітичний контроль нафти, фізико-хімічні властивості газового конденсату, паспорт на стабільний газовий конденсат, технологічний регламент ТОВ «Толкиннефтегаз» газового конденсату. Зазначені документи підтверджують властивості газового конденсату, виробником якого вони є.

27.01.2009 року позивачем був отриманий лист відповідача за № 11-16/28/0314 від 20.01.2009 року, яким він повідомляє, що для здійснення додаткової ідентифікації товару, який надійшов за контрактом позивача від 28.02.2008 року у жовтні 2008 року, було направлено запити до незалежних експертних організацій. За висновками від 05.11.2008 року № 072/325-П «10 Хімітологичного центру» , від 27.10.2008 року № 298/08 ПІІ «Сейболт - Україна», від 22.10.2008 року № 755-08 АВЦ ДП «УкрНДІНП» «МАСМА» встановлено, що досліджені зразки товару за визначеними показниками відповідають вимогам ОСТ 51.65-80 «Конденсат газовий стабільний. Технічні умови». Зважаючи на результати цих досліджень, відповідач звернувся до ДСЕЗМО з проханням переглянути їх висновки видані протягом травня-жовтня 2008 року на товар, заявлений, як «природний газовий конденсат», але ДСЕЗМО повідомило про неможливість перегляду вказаних висновків.

У цьому листі відповідач також зазначив, що митне оформлення товару, який надійшов за доповненням № 5 від 01.04.2008 року до контракту від 28.02.2008 року, можливо провести за кодом 2709001000 згідно УКТЗЕД.

Таким чином, з наведених обставин та на підставі вказаних документів у відповідача було достатньо відомостей для вирішення питання щодо визначення отриманого позивачем товару, як «газового конденсату природного» за кодом УКТЗЕД 2709001000.

Порядок роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений Наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року N 667 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 р. за N 968/14235.

Цим порядком визначено, що до компетенції вказаних структур належить вирішення складних і спірних питань класифікації товарів, які виникають при здійснені їх митного контролю і не можуть бути вирішені в ПМО. При цьому зазначено, що «спірне питання класифікації» - це питання, яке виникає у процесі митного контролю щодо однозначного встановлення правильності заявленого декларантом коду товару згідно з УКТЗЕД; «складне питання класифікації» - це питання, яке виникає у процесі митного контролю щодо однозначного встановлення правильності коду товару згідно з УКТЗЕД, полягає у суперечності підходів до класифікації і вимагає додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Як вже зазначалося, відповідачем суду не доведено, що при митному оформлені товарів позивача та при перевірці правильності визначення класифікації товару у нього виникли складні чи спірні питання.

Крім цього, цим порядком передбачено, що контроль за правильністю визначення класифікації та кодування товарів здійснюється посадовими особами ПМО, які мають доступ до необхідних баз даних та інформації, що використовується для виконання покладених завдань.

Згідно п. 4 цього порядку контроль правильності визначення коду товару згідно з УКТЗЕД під час митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом: перевірки повноти опису товару в митній декларації згідно з установленими вимогами, у тому числі опису його упаковки; перевірки відповідності відомостей про товар, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах; визначення завдань для перевірки характеристик товару з метою його ідентифікації та класифікації згідно з УКТЗЕД у разі ініціювання проведення митного огляду посадовими особами ВНКТ (ВКМВН) або вповноваженими особами ПМО.

Якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається попереднє рішення і при цьому неможливо провести ідентифікацію товару із зазначеною у попередньому рішенні інформацією або дана інформація суперечить тій, що зазначена в наданих документах, то ПМО готує запит до ВНКТ (ВКМВН) відповідно до вимог цього Порядку.

Вирішення питань класифікації товарів здійснюється посадовими особами ВНКТ згідно із законодавством України на основі поданих до митного контролю та митного оформлення документів, які передаються до ВНКТ (ВКМВН) разом із запитом.

Посадові особи ВНКТ та вповноважені особи ПМО мають право одержати у визначеному законодавством порядку від декларанта додаткову документальну інформацію про характеристики товару, які мають значення для його класифікації згідно з УКТЗЕД (наприклад, технічну або технологічну документацію на товари, зокрема, оригінали або завірені відправником /одержувачем/ копії документів про фізико-хімічні властивості, основні технологічні стадії виробництва та призначення /використання/ товарів, результати дослідження проб /зразків/ товарів, копії вантажних митних декларацій країни-експортера тощо), та проводити огляд товару.

До матеріалів справи відповідачем не надано доказів витребування у позивача ніяких додаткових документів, у тому числі і технологічного регламенту, на відсутність якого посилається відповідач у своєму листі від 23.05.2008 року за № 11-16/28/3104.

Згідно розділу 4 цього порядку, якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в проведенні експертизи товару, то митний орган може звернутися до експертного підрозділу у визначеному порядку.

Залучення експертних підрозділів для вирішення питань класифікації товарів здійснюється:

якщо є підстави вважати, що товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи;

у разі виникнення необхідності перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;

у разі виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТЗЕД;

для проведення ідентифікації товару.

Якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в залученні експертних підрозділів, то ініціюється відбір проб (зразків) товарів, для чого направляється лист-звернення на ім'я начальника митного органу або його заступника.

Аналіз наведених норм доводить, що контроль за правильністю визначення класифікації та кодування товарів безпосередньо покладається на посадових осіб ПМО, які наділені достатнім обсягом повноважень для виконання покладених на них завдань. І тільки за наявності складних чи спірних питань зазначені особи можуть звертатися із запитом до ВКМВН і тим більше до експертного підрозділу.

У даному випадку посадові особи відповідача одразу звернулись із запитом до ВКМВтаН, відібрали зразки товару та направили їх ДСЕЗМО, що є невиконанням вимог вказаного порядку.

Як вже зазначалося, до матеріалів справи відповідачем не надано доказів витребування у позивача ніяких додаткових документів, але під час судового розгляду справи відповідачем були надані суду пояснення, що відібрані зразки були направлені до експертної установи у звязку із тим, що йому не було надано додаткових документів, які б підтверджували заявлені відомості.

Таким чином, відповідачем суду не доведена необхідність проведення вказаних дій.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що за контрактом від 28.02.2008 року позивач отримував ідентичний товар, який постачається йому з родовища «Толкин» на території Бейнеуського району, Мангістауської області, Республіки Казахстан, виробником якого є ТОВ «Толкиннефтегаз». Як свідчить лист відповідача від 20.01.2009 року, митне оформлення товару отриманого позивачем за вказаним контрактом у жовтні 2008 року можливо здійснити за кодом 2709001000 як «газовий конденсат». Із заперечень відповідача від 15.10.2009 року за № 11-15/34/4870 вбачається, що товар, отриманий позивачем у жовтні 2008 року не був однозначно ідентифікований як «середній дистилят», а уявив собою «суміш вуглеводнів».

Суд зазначає, що згідно експертних висновків ДСЕЗМО від 17.04.2008 року спірна партія товару також уявляла собою «сумішшю вуглеводнів», але при цьому товар був визначений як «середній дистилят».

При судовому розгляді справи судом була призначена комплексна хіміко-товарознавча експертиза.

За результатами дослідження складено висновок судової експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів № 420 від 26.02.2010 року, у якому зазначено, що показників, що виявлені в процесі дослідження речовин у висновках ДСЕЗМО від 17.04.2008 року не достатньо для здійснення висновку, що поставлена речовина не є «газовим конденсатом», а є «середнім дистилятом»; при дослідженні фракційного складу не були враховані умови проведення фракційного аналізу п. 6.3.12/5/, що призвело до невірної оцінки результатів, тобто віднесення речовин до легкого, середнього чи важкого дистиляту або їх суміші; вирішити питання стосовно віднесених речовин до готової продукції чи до сировини, не уявляється можливим, оскільки зрізки товару не були надані на дослідження; для визначення класифікаційних ознак, тобто для віднесення наданих речовин до «середнього дистиляту», або до «газового конденсату» є доцільним і необхідним проведення аналізу з визначення вмісту хлористих солей.

Крім цього, у судовому засіданні експерт ОСОБА_8 підтвердила свої висновки та пояснила суду, що при отримані матеріалу для проведення дослідження, експертові слід проводити повний набір необхідних досліджень з ціллю визначення наданого матеріалу. З висновку ДСЕЗМО вбачається, що експерт заздалегідь була упевнена, що на дослідження наданий певний матеріал і таким чином проводила дослідження для підтвердження цього факту.

Представник відповідача ОСОБА_6, пояснила суду, що експертиза була проведена нею у відповідності до пояснень УКТЗЕД.

Відповідач надав до суду заперечення на експертизу, у яких зазначено, що згідно Закону України «Про митний тариф України» для віднесення товарів до товарної позиції 2710 та її товарних підпозицій, необхідно та достатньо визначити: перевищує або ні маса неароматичних складових частин масу ароматичних; фракційний склад продукту з метою віднесення його до «легкого дистиляту», «бензину спеціального», «уайт - спіриту», «середнього дистиляту», «важкого дистиляту», «газойлю». Основним чинником, що дозволяє класифікувати товар у товарній позиції 2709 є спосіб виробництва, але відповідних документів позивачем при митному оформлені товару не було надано. Відповідач також зазначає, що висновок експерту ґрунтується лише на довідковій літературі, а не на нормативній документації.

Зазначені заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з огляду на наступне. З наведених пояснень вбачається, що експертом ДСЕЗМО дійсно було проведено дослідження для доказування того факту, що наданий на експертизу зразок товару є «середнім дистилятом», оскільки були проведені дослідження саме для визначення товарної позиції 2710. При цьому експертом не було проведено досліджень, необхідних для визначення матеріалу щодо віднесення його до товарної позиції 2709.

Як вже зазначалося, до матеріалів справи відповідачем не доведено витребування у позивача документів щодо процесу виробництва, отриманого ним товару.

Крім цього, експерт не врахувала вимоги технічних умов ОСТу 51.65-80, які визначають відповідні вимоги та норми «газового конденсату стабільного».

Згідно ст.. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При розгляді цієї справи судом встановлено, що відповідачем при здійснені контролю за правильністю визначення позивачем класифікації імпортованих товарів необґрунтовано, нерозсудливо, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких були спрямовані ці дії були прийняті рішення щодо визначення коду товару.

Таким чином, рішення відповідача про визначення коду товару не можуть вважатися законними, відповідно позовні вимоги у частині визнання цих рішень незаконними та їх скасування підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішення про визначення митної вартості товару: № МВ-703-122-08, № МВ-703-119-08, № МВ-703-121-08, № МВ-703-120-08, № МВ-703-118-08 від 22.05.2008 року, суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду справи відповідачем пояснено, що у звязку з тим, що відповідачем були видані вказані рішення про визначення коду товару, згідно яких встановлено код товару 2710192900 за УКТЗЕД при перевірці митної вартості здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, згідно цінової інформації ДМСУ та здійснено митну оцінку, шляхом видання рішень про визначення митної вартості.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 266-273 МКУ, ст.. 16 Закону України « Про Єдиний митний тариф», Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 року № 339 «про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів».

З наведених норм МКУ вбачається, що перший метод визначення митної вартості товарів є основним методом визначення митної вартості товарів. Якщо митна вартість не може бути визначена за цим методом, то здійснюється процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів. Подальше повинні застосовуватися інші методи визначення митної вартості. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведених норм доводить, що відповідач має виключну компетенцію з питань перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції відповідача мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Під час судового розгляду справи та з вказаних спірних рішень про визначення митної вартості товару не вбачається, що відповідачем дійсно була проведена повна перевірка заявлених позивачем відомостей. Крім цього, матеріали справи доводять, що відповідач не сумлінно здійснив свої виключні функції щодо визначення митної вартості товару та без належних перевірок застосував резервний метод визначення митної вартості.

З огляду на викладене та враховуючи, що рішення відповідача про визначення коду товару, на яких базуються спірні рішення, є незаконними, вищевказані рішення про визначення митної вартості товарів також підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобовязання відповідача здійснити митне оформлення товару, поставленого за доповненням № 1 до контракту, за кодом 2709001000, як «газовий конденсат природний» згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, суд зазначає наступне.

Ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства визначені повноваження суду при вирішенні справи. Зокрема п. 3 ч. 2 цієї статті передбачено, що суд у разі задоволення позовних вимог може прийняти постанову про зобовязання відповідача вчинити певні дії.

Як вже зазначалося, у відповідача було достатньо відомостей для вирішення питання щодо визначення отриманого позивачем товару, як «газового конденсату природного» за кодом УКТЗЕД 2709001000. Рішення позивача про визначення коду товару та митної вартості товару є незаконними.

Позивачем до митного органу були надані ВМД від 05.06.2009 у який товар визначений як «газовий конденсат природний» згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності

За таких обставин, зазначені позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасування з моменту винесення податкових повідомлень форми «Р» від 16.04.2010 року № 25, 26, 27, 28, суд зазначає наступне.

29.03.2010 року відповідачем була проведена камеральна перевірка стану дотримання позивачем вимог чинного законодавства України щодо правильності визначення митної вартості, сплати в повному обсязі податків та зборів (обовязкових платежів) під час митного оформлення позивачем товарів за ВМД від 02.03.2008 року, 04.04.2008 року, 07.04.2008 року та 09.04.2008 року.

За результатами перевірки відповідачем складений акт «Про проведення камеральної перевірки ТОВ «Азовська нафтова компанія» (87503 Донецька область, м. Маріуполь, Донецьке шосе, 3, код ЄДРПОУ 30661021) за № к/4/0/703000000/0030661021, у якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст.. 81,82 МКУ щодо недекларування та не оформлення у митному відношенні товарів, які були випущені у вільний обіг за ВМД № 703030005/2008/501398 від 02.04.2008 року, № 703030005/2008/501429 від 04.04.2008 року, № 703030005/2008/501460, 703030005/2008/501480 від 07.04.2008 року, № 70303005/2008/501530 від 09.04.2008 року типу «ІМ 40 ТД» та неподання у встановлений законодавством термін ВМД, заповненої у звичайному порядку згідно з вимогами п. 4.5. Порядку застосування тимчасової та неповної декларації відповідно до митного режиму імпорту ( при випуску у вільний обіг), затвердженого наказом ДМСУ від 30.12.2003 року № 932, зареєстрованого в Мінюсті України 17.01.2004 року за № 66/8665; ст. 8 Закону України «Про єдиний митний тариф»; ст. 1 Закону України «Про єдиний митний тариф України»; ст.. 1 Закону України «Про ставки акцизного збору, ввізного мита на деякі товари (продукцію)»; п.п. 3.1.2. п. 3.1. ст..3, п. 4.3. ст.. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобовязання за ввізним митом склало 386152,36 грн., за акцизним збором 514869,82 грн., за ПДВ 3904677,58 грн., разом 4805699,76 грн.

01.04.2010 року позивачем до вказаного акту перевірки надані заперечення за № 157, які залишені відповідачем не задоволення.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення форми «Р» від 16.05.2010 року:

№ 25, яким до позивача, згідно п.п. 17.1.1. п. 17.1. ст.. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовані штрафні санкції у сумі 850 грн.;

№ 26, яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з ввізного мита у сумі 386152,36 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 193076,18 грн., на загальну суму 579228,54 грн.;

№ 27, яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з акцизного збору у сумі 514869,82 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 257434,91 грн., на загальну суму 772304,73 грн.;

№ 28, яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 3904677,58 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 3904677,58 грн., на загальну суму 7809355,16 грн.

Таким чином, загальна сума за податковими повідомленнями складає 9161738,43 грн.

У відповідності до вимог ст. 82 МКУ якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при митному оформленні отриманих товарів були надані тимчасові ВМД № 703030005/2008/501398 від 02.04.2008 року, № 703030005/2008/501429 від 04.04.2008 року, № 703030005/2008/501460, 703030005/2008/501480 від 07.04.2008 року, № 70303005/2008/501530 від 09.04.2008 року. Після чого товар був випущений відповідачем у вільний обіг.

У відповідності до вимог ст.. 82 МКУ позивач повинен був не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг надати повні ВМД для митного оформлення товару, чого ним не було згорблено, оскільки під час здійснення відповідачем перевірки правильності визначення коду отриманого позивачем товару, ним були винесені рішення про визначення коду товару, митної вартості товару, які позивач оскаржив до суду.

Крім цього, з акту перевірки вбачається, що відповідач вважає, що позивач повинен подати ВДМ про митне оформлення саме «середнього дистиляту».

Згідно рішень про визначення митної вартості товарів заявлену у тимчасових ВМД митну вартість було суттєво збільшено. На підставі вказаних рішень було видано картки відмови з у митному оформленні товарів із вимогою завити митну вартість товару згідно рішень про визначення митної вартості товару.

З акту камеральної перевірки від 29.04.2010 року вбачається, що при проведенні перевірки вбачається, що відповідач обґрунтував спірні повідомлення рішеннями про визначення коду товарів та митної вартості, а також картками відмови.

Як зазначалось, суд дійшов висновку про незаконність рішень про про визначення коду товарів та митної вартості, відповідно відсутні підстави для визначення податкових зобовязань з акцизного збору, ввізного мита, податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій.

За таких обставин, винесення вказаних податкових повідомлень не може вважатися законним, відповідно податкові повідомлення від форми «Р» від 16.05.2010 року № 25, 26, 27, 28 підлягають скасуванню, а позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 4 МКУ митне регулювання здійснюється на основі принципів, якими, зокрема, є законність та додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Митним кодексом України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, який затверджений наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 р. N 314 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 р. за N 439/10719, Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений Наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року N 667 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 р. за N 968/14235, Порядок взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. N 1862, ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати рішення Маріупольської митниці про визначення коду товарів: КТ 703-0037-08 від 21.04.2008 року, КТ 703-0038-08, КТ 703-0039-08, КТ 703-0040-08, КТ 703-0041-08 від 22.04.2008 року.

Визнати незаконними та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів: № МВ-703-122-08, № МВ-703-119-08, № МВ-703-121-08, № МВ-703-120-08, № МВ-703-118-08 від 22.05.2008 року.

Зобовязати Маріупольську митницю здійснити митне оформлення товарів, поставлених Товариству з обмеженою відповідальністю «Азовська нафтова компанія» за доповненням № 1 від 03.03.2008 року до контракту № 1 від 28.02.20098 року за кодом 2709001000, як «газовий конденсат природний» згідно УКТЗЕД за ціною, визначеною у ВМД від 05.06.2009 року № 703030005/9/501269, № 703030005/9/501265, № 703030005/9/501267, № 703030005/9/501268, № 703030005/9/501264.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення Маріупольської митниці форми «Р» від 16.04.2010 року:

№ 25, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська нафтова компанія» застосовані штрафні санкції у сумі 850 грн. на підставі п.п. 17.1.1. п. 17.1. ст.. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;

№ 26, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Азовська нафтова компанія» визначено у податкове зобовязання з ввізного мита у сумі 386152,36 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 193076,18 грн., на загальну суму 579228,54 грн.;

№ 27, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Азовська нафтова компанія» визначено податкове зобовязання з акцизного збору у сумі 514869,82 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 257434,91 грн., на загальну суму 772304,73 грн.;

№ 28, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Азовська нафтова компанія» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 3904677,58 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 3904677,58 грн., на загальну суму 7809355,16 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська нафтова компанія» витрати по сплаті судового збору у сумі 3грн. 40коп.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається на імя Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 вересня 2010 р.

Суддя Наумова К.Г.