Постанова № 112537330, 31.07.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24654/23-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2023 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., за участю адвоката Скоробогача В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління поліції Гв Печерському районі Головного управління Національної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «Транс-капітал Україна», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП про адміністративне правопорушення, -

встановив:

ОСОБА_1 16.05.2023 о 21:40 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї тещі (матері своєї дружини) громадянки ОСОБА_2 психологічного та фізичного, економічного фізичного характеру, а саме словесно ображав, завдав стусанів, штовхав та позбавив її особистого майна телефону.

В судовому засіданні ОСОБА_3 не визнав свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні.

Адвокат Скоробогач В.М. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутності складу та події адміністративного правопорушення, посилаючись на наявні в матеріалах справи клопотання потерпілої ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю у неї претензій будь-якого характеру до ОСОБА_1 , конфліктну ситуацію, що виникла ними вирішено самостійно.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 , адвоката Скоробогача В.М., дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під психологічним насильством, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство, згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону, - є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Економічне насильство в сім`ї - умисне позбавлення одним членом сім`ї іншого члена сім`ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до порушення фізичного чи психічного здоров`я.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме даними, які містяться в:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 892494;

- довідці про проведення перевірки за зверненням ОСОБА_2 ;

- протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 16.05.2023;

- рапорті оперативного чергового Печерського УП ГУНП у м. Києві від 16.05.2023;

- письмових поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

- формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 16.05.2023;

- довідці КНП «Київська міська клінічна лікарня № 17» від 16.05.2023.

- висновку експертного дослідження № 043-120-2023 Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 17.05.2023.

Отже, у протоколі про адміністративне правопорушення, складено стосовно ОСОБА_1 відображені дії останнього, що вказують на психологічне, фізичне та економічне насильство відносно потерпілої ОСОБА_2 , внаслідок яких завдано шкоду фізичному та психічному здоров`ю потерпілої.

З урахуванням фактичних обставин справи суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства.

При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції ст. 173-2 КУпАП у розмірі 340 грн.

На підставі викладеного та керуючись, ч. 1 ст. 173-2, ст. 283-287 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн.

Штраф необхідно сплатити на наступні реквізити: UA698999980313040149000026001, Назва отримувача коштів: ГУК у м. Києві/м. Києв/21081300, Код отримувача/код ЄДРПОУ/37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Призначення платежу: адміністративний штраф.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн., який необхідно сплатити на наступні реквізити: Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Світлана ГРЕЧАНА