Рішення № 112503835, 25.07.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2625/23

Провадження № 2-др/752/107/23

Додаткове рішення

іменем України

25.07.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Солодовник Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Безсмертного Сергія Миколайовича про постановлення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доАкціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

у лютому 2023 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Безсмертного С.М., звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а також стягнення з АТ «Сенс Банк» безпідставно сплачених коштів за виконавчим написом у розмірі 49 690,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 21.05.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис № 18530 про стягнення з позивача на користь АТ "Альфа-Банк" суми заборгованості в розмірі 49 690,15 грн. Спірний виконавчий напис вчинений на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тоді як законодавством не передбачено можливості вчинення виконавчих написів на підставі договорів, які не посвідчені нотаріально, у зв`язку із чим просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі (а.с. 23-24).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.03.2023 року зобов?язано приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Юхименко О.Л. надати Голосіївському районному суду м. Києва копію виконавчого напису № 18530 від 21.05.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. на підставі якого постановою від 15.06.2020 року приватного виконавця відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 (а.с. 28).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.03.2023 року зобов?язанопосадових осіб АТ «Сенс-Банк» надати Голосіївському районному суду м. Києва копію виконавчого напису № 18530 від 21.05.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. на підставі якого постановою від 15.06.2020 року приватного виконавця відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 (а.с. 31).

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26.05.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 21.05.2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 18530, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" заборгованості в розмірі 49 690,15 грн.Стягнуто з Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714) витрати на правничу допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п?ятсот) гривень, та 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.

23.06.2023 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Безсмертного С.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнутих за виконавчим написом від 21.05.2020 № 18530 коштів у розмірі 49 690,15 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначено про те, що однією із заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у поданому позові було стягнення з АТ «Сенс Банк`на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнутих коштів за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. від 21.05.2020 року, зареєстрованого у реєстрі за номером 18530, у розмірі 49 690,15 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що судом не було вирішено по суті вказану позовну вимоги при постановленні судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судом встановлено, що відповідно до виконавчого напису від 21.05.2020 р., зареєстрованого в реєстрі за №18530, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» запропоновано стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, укладеним з АТ "Альфа-Банк", як з боржника за вказаним кредитним договором. Загальна сума заборгованості складає 49 690,15 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. від 15.06.2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 49 690,15 грн. на підставі виконавчого напису від 21.05.2020 р., зареєстрованого в реєстрі за № 18530, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. від 09.07.2020 року виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису від 21.05.2020 р., зареєстрованого в реєстрі за № 18530, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв?язку із повним виконанням.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себеза рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникаєз безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію.

Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагаченняє протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язанняз передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів.

Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводитьдо реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадінняу подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою,до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала правана збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілийне погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, абоз очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридичноне обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особиза рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того,чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаногоза недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторіну зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку,що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідокнабуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майноза рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження),а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річє такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, якене справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким,що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Такий правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.09.2021 року у справі № 201/6498/20.

Судом встановлено, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів у сумі 49 690,15 грн, що стягнені з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. від 21.05.2020 року, зареєстрованого у реєстрі за номером 18530, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, відтак отримані відповідачем кошти в сумі 49 690,15 грн підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Безсмертного Сергія Миколайовича про постановлення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 100; код ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 49 690 (сорок дев?ять тисяч шістсот дев?яносто) гривень 15 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: