Рішення № 112497655, 03.07.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1022/21

Провадження № 2/752/955/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 липня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Палєщук М.А.

за участі представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

14 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кузьмін Денис Вікторович, звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовомдо Акціонерного товариства «Альфа-Банк», у якому просила визнати виконавчий напис № 5492 від 03.11.2020, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.09.2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 630А, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 30130 доларів США. 28.04.2011 року рішенням Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків у справі № 1082/10, у зв`язку з неналежним виконанням позивачем умов кредитного договору, вимоги АКБ «Укрсоцбанк» задоволено та стягнуто заборгованість у виді всього тіла кредиту, всіх відсотків за кредитом та пені. На підставі цього рішення 14.03.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 6/755/98/2013. Ухвалою від 12.12.2014 року по справі № 6-3702/201 виконання рішення суду від 28.04.2011 року розстрочене та затверджений графік виплат по заборгованості. 18.06.2019 року, в зв`язку з погашенням боржником заборгованості в повному обсязі, виконавче провадження закінчено.

Таким чином ОСОБА_1 зазначає, що добровільно сплатила на користь стягувача заборгованість за кредитним договором в повному обсязі ще до вчинення виконавчого напису № 5492 та відкриття виконавчого провадження № 63785973 на підставі цього напису.

Разом з тим наголошує, що приватним нотаріусом Личуком Т.В. не дотримано вимог чинного законодавства та Порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами. Зокрема кредитний договір не був посвідчений нотаріально, нотаріус не переконався у безспірності боргу, що підлягає стягненню та не встановив, що кредитором не дотримані строки звернення за вчиненням виконавчого напису. Крім того, нотаріус не повідомляв боржника про те, що до нього звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису.

З урахуванням викладеного просить визнати таким, що не підлягає виконанню оспорюваний виконавчий напис та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу був визначений строк для надання відзиву, третій особі для подання до суду письмових пояснень.

Ухвалою від 20.05.2021 року постановлено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 проводити за правилами загального позовного провадження.

На підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу у Голосіївському районному суді м. Києва, але не виключно, керівником апарату Голосіївського районного суду міста Києва видано розпорядження №257 про призначення автоматизованого розподілу цивільної справа № 752/1022/21, провадження 2/752/1797/22.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ у Голосіївському районному суді м. Києва, 21.06.2022 року справа №752/1022/21, провадження 2/752/1797/22 передана до провадження судді Плахотнюк К.Г.

Ухвалою судді Голосіївського суду м. Києва від 24 червня 2022 року справу прийнято до провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження (а.с. 108).

Відповідач АТ «Альфа-Банк» на момент розгляду справи не скористався своїм правом на подання письмового відзиву.

Третя особа пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 ЦПК України, не подав.

У підготовчому засіданні учасники справи не з`явилися.

Представник позивача надіслав заяву про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті без участі позивача та його представника.

Ухвалою від 27 жовтня 2022 року підготовче провадження за позовними вимогами ОСОБА_1 закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 126).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

3 листопада 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 5492 про стягнення на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість, що виникла за Договором кредиту № 360А на купівлю автотранспортних засобів, від 5 вересня 2008 року з усіма додатками та додатковими угодами, який укладений між АКБСР «Укрсоцбанк» (правонаступник АТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 . Правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» за вказаним кредитним договором є АТ «Альфа-Банк». Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.09.2017 по 01.09.2020. Сума заборгованості складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 26954,14 дол. США; прострочена заборгованість за процентами та комісією - 2320,51 дол. США; строкова заборгованість за сумою кредиту - 0, строкова заборгованість за комісією та процентами - 171,83 дол. США, суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису - 1500 грн. Загальна сума заборгованості становить 50 331,48 дол. США (на день вчинення цього напису, згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют 28,58 грн), становить 1438473,70 грн та 1500 грн (а.с. 11-12).

Приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Сидоренком С.П. 02.12.20 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63785973 про примусове виконання виконавчого напису № 5492 від 03.11.2020 (а.с. 13). Постановою від 09.12.2020 накладено арешт на майно, а саме на ТЗ MITSUBISHI PAJERO 2.5 TD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 17).

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 зазначила, що оспорюваний виконавчий напис був вчинений з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Згідно з витягом з державного реєстру банків від 02.12.2022 відповідач АТ «Альфа-Банк» змінив найменування на АТ «Сенс Банк» (ідентифікаційний код 23494714).

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника.

В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому, вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

У пункті 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, визначено, що нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язань.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та п.2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

При вирішенні спору суд також враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року по справі № 757/24703/18-ц, відповідно якої для вчинення виконавчого напису нотаріусу слід надавати серед інших документів оригінал нотаріально посвідченого договору, згідно пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 03.11.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.

Отже, на момент вчинення приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. оспорюваного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.

В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду № 158/2157/17 від 15 квітня 2020 року, № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов`язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

Встановлено, що матеріали справи не містять даних про те, що письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису АТ «Альфа-Банк» боржнику ОСОБА_1 було надіслано та/або нею отримано.

Слід звернути увагу на те, що не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку.

Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Порушення порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Така позиція підтверджена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

Суд позбавлений можливості оцінити документи на підставі яких було здійснено виконавчий напис приватним нотаріусом Личуком Т.В., оскільки він не надав пояснень та доказів, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином переконалася у безспірності розміру сум, встановив у якому розмірі виникла заборгованість.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Позивачка спростовує безспірність заборгованості боржника і це підтверджується матеріалами справи і повідомляє, що 16.08.2013 року Дніпровським судом м. Києва було постановлено ухвалу про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків в особі третейського судді Мороз О.А. від 28.04.2011 року по справі № 1082/10.

14.03.2023 Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 6/755/98/2013 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 317622,34 грн та витрат пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом 3576,22 грн. а всього 321198,56 грн, на підставі якого відділом державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції в Рівненській області 17.06.2014 року відкрито виконавче провадження № 43722966.

Ухвалою суду від 12.12.2014 року виконання рішення Постійно діючого третейського суду від 28.04.2011 року розстрочено, затверджено графік виконання рішення (а.с. 21, 118).

Листом Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Львів) № 4735 від 15.03.2021 року представника позивача повідомлено, що 18.06.2019 державним виконавцем відповідно до п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про закінчення зазначеного вище провадження, а кошти, які були сплачені боржником в сумі 321 198,56 грн були перераховані стягувачу ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с. 117, 119).

Отже борг боржником сплачено в повному обсязі.

Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису № 03.11.2020 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач АТ «Сенс Банк», не надавши відзив, не довів дотримання встановленого законом порядку при зверненні за вчиненням виконавчого напису, і твердження позивача в цій частині ним не спростовані.

Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, тверджень позивача, не спростованих відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

З урахуванням задоволення позову, на підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з АТ «Сенс Банк» стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 840 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 109, 110, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис вчинений 03.11.2020 року за реєстровим номером 5492, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором №360А від 05.09.2008 року таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з акціонерного товариства «Сенс-Банк» (місцезнаходження 03150, м. Київ, Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 ( зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати на сплату судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк