Рішення № 11248892, 19.05.2010, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 2-142/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 року Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.

при секретарі Бартош О.

з участю:

представника сторони ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є власником будинку в селі Колоденка Рівненського району Рівненської області. В цей будинок самовільно вселився відповідач. На неодноразові вимоги виселитися з будинку відповідач не реагує. Через це позивач змушений звернутися до суду та просить задоволити заявлений позов.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив суду про обставини, описані вище.

Представник позивача додала, що позивач не надавав своєї згоди на вселення відповідача в будинок першого. Відповідач самовільно вселився в будинок в 2003 році, грубо поводиться з позивачем, користуючись його безпорадним станом: ображає його, часто виганяє з будинку, через що позивач змушений шукати ночівлю в інших людей. На неодноразові вимоги виселитися не реагує, через що позивач просить захистити його права в судовому порядку.

Будучи присутнім в першому судовому засіданні відповідач позов не визнав і пояснив, що він вселився в будинок зі згоди позивача, щоб доглядати за хворою мамою. Зазначає, що на даний час не проживає в будинку. Просить відмовити в задоволенні позову.

В послідуючі два судових засідання відповідач не зявився; про час слухання справи був повідомлений належним чином. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 „Про судове рішення у цивільній справі”, р ішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач є власником будинку в селі Колоденка Рівненського району Рівненської області. В 2003 році в цей будинок самовільно вселився відповідач. На неодноразові вимоги виселитися з будинку відповідач не реагує.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дали суду показання про те, що при відвідуванні будинку позивача бачили там відповідача. Свідки зробили висновок про те, що відповідач проживає в цьому будинку, оскільки там перебували речі останнього.

Тому суд критично ставиться до пояснень відповідача про те, що він не проживає в будинку позивача, оскільки це спростовується добутими в ході судового засідання доказами.

При постановленні судового рішення суд звертає увагу на наступні положення законодавства.

Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 64 ЖК України, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до частини 1 статті 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Між сторонами не укладалися угоди щодо порядку користування будинком. Позивач та відповідач не ведуть спільне господарство. За змістом статтей 64, 156 ЖК України відповідач не є членом сімї позивача. Відповідач вселився в будинок позивача без згоди першого, тобто самоправно.

Отже, з часу самоправного вселення в будинок позивача відповідач не набув у встановленому законом порядку права користування цим житлом.

За положеннями частини 1 статті 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Згідно частини 3 статті 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Звернення позивача до суду і вимогою про виселення відповідача є однією із форм захисту власником своїх прав.

Розглянувши справу в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судові витрати між сторонами розподіляються за правилами статті 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задоволити.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виселити з будинку, що належить ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь:

? держави 08 грн. 50 коп. судових витрат по оплаті судового збору;

? ГУ ДКУ в Рівненській області, р/р 31219259700295, МФО 833017, код ЗКПО 22586549, УДК в Рівненській області, код платежу 22050000, призначення платежу „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Рівненським районним судом Рівненської області”, сума 37 грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.

СУДДЯ: О.КРАСОВСЬКИЙ

Примітка: повне рішення суду виготовлене 24.05.2010 року.