Ухвала суду № 112480089, 25.07.2023, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1696/21 Провадження № 2/304/27/2023

У Х В А Л А

25 липня 2023 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ганька І.І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1555/22 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МОРГАН КЕПІТАЛ» та Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів ОСОБА_3 про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги до спадкоємців за кредитним договором, та визнання іпотеки припиненою,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом, в якому просили визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МОРГАН КЕПІТАЛ» (яке є правонаступником ТОВ «Кредитні ініціативи») таким, що позбавлене права вимоги до спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за договором про іпотечний кредит № 178/7-07 від 24 вересня 2007 року та іпотечним договором № 260/23-2007 від 25 вересня 2007 року, укладеними між ОСОБА_1 та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»; визнати припиненою іпотеку згідно іпотечного договору № 260/23-2007, посвідченого 25 вересня 2007 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М. за реєстровим №3986, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». Свою позицію мотивували тим, що 24 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), назву якого змінено на ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (скорочена назва ПАТ «Промінвестбанк»), та позичальником ОСОБА_5 був укладений Договір про іпотечний кредит № 178/7-07, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 500 000 грн. під 15,5 % річних, строком на 6 (шість) років з датою остаточного погашення 23 вересня 2013 року. З метою забезпечення вимог за кредитним договором 25 вересня 2007 року між АТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_5 (іпотекодавцем) був укладений Іпотечний договір №260/23-2007, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М. за реєстровим номером 3986. Згідно п. 1.2. іпотечного договору предметом іпотеки є офіс, реконструйований з власних нежитлових приміщень загальною площею 70.7 кв м по АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки належав ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М. 05 вересня 2002 року та зареєстрованого в реєстрі за № 6243 (також цей договір зареєстрований Ужгородським МБТІ в реєстрову книгу № 17888). За умовами іпотечного договору (п. 7.2, 7.3) він набирає чинності з моменту нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов`язань іпотекодавцем за кредитним договором або припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством. Разом з цим, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер у віці 61 року, відтак з 22 вересня 2010 року почали діяти спадкові правовідносини по зобов`язанню щодо повернення кредиту, які включаються до складу спадщини. Так, спадкоємцями першої черги ОСОБА_1 являлися його діти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які звернулися із письмовими заявами про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Балаж М.В., відтак останньою було заведено спадкову справу № 12/2010. 10 травня 2011 року нотаріус видав позивачам свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частину спадкового майна кожній, відтак ними було здійснено державну реєстрацію права власності на таке. У той же час, після смерті позичальника ОСОБА_1 , у листопаді 2010 року ПАТ «Промінвестбанк» на адресу приватного нотаріуса Балаж М.В. було направлено письмову претензію-вимогу про пред`явлення вимог до спадкоємців. У цій вимозі первісний кредитор вказував, що йому 23 листопада 2010 року стало відомо про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , який являвся позичальником за кредитним договором №178/7-07 від 24 вересня 2007 року та іпотекодавцем за іпотечним договором №260/23-2007 від 25 вересня 2007 року. Станом на 22 листопада 2010 року обліковується непогашена заборгованість за кредитним договором у розмірі 531 149,06 грн., у тому числі 431 519,34 грн. заборгованість по кредиту та 99 973,72 грн. заборгованість за відсотками. За таких обставин, первісний кредитор відповідно до приписів ст. 1281 ЦК України просив нотаріуса прийняти претензію до спадкоємців ОСОБА_5 на суму 531 493,06 грн., повідомити їх про вимоги ПАТ «Промінвестбанк», а у разі звернення спадкоємців із заявою про прийняття спадщини або видачу свідоцтва про право на спадщину невідкладно повідомити кредитора. Вказане свідчить про обізнаність кредитора про факт смерті позичальника (іпотекодавця) та заведення спадкової справи. Щодо реєстрації заяви позивачів про видачу свідоцтва про право на спадщину та про факт видачі їм цих свідоцтв приватним нотаріусом було повідомлено ПАТ «Промінвестбанк». При цьому, 17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір про відступлення прав вимоги, у відповідності до якого до Нового кредитора перейшло право вимоги за кредитним договором № 178/7-07 від 24 вересня 2007 року. Також 17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. за реєстровим номером 1423, у відповідності до якого Новий іпотекодержатель набув право вимоги за Іпотечним договором № 260/23-2007. 15 травня 2012 року та 22 травня 2013 року ПАТ «Промінвестбанк» звертався до нотаріуса про надання інформації про видачу спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину із зазначенням їх часток. Також 25 вересня 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» подало до нотаріуса претензію, в якій вказало, що воно обізнане із фактом смерті позичальника, повідомило про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором станом на 22 травня 2013 року у розмірі 667 653,29 грн, в тому числі 431 519,34 грн. за кредитом та 236 133,95 грн. за відсотками, просило довести до відома спадкоємців зміст цієї претензії та інформувати його про осіб, які прийняли спадщину і отримали відповідні свідоцтва на неї. Однак, новий кредитор на дату подання позову не вчинив жодних дій для пред`явлення вимог до спадкоємців померлого ОСОБА_1 , внаслідок чого втратив право грошової вимоги в розумінні ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України. Крім цього, позивачі як підставу задоволення позову вказали, що зобов`язання за договором іпотеки включаються до складу спадщини, яку після смерті позичальника та іпотекодавця ОСОБА_1 прийняли вони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і їх сестра ОСОБА_3 , відтак строк пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців та порядок задоволення цих вимог регламентується статтями 1281 та 1282 ЦК України. Враховуючи наведене, є дві самостійні підстави для припинення іпотеки, а саме пропущення строків пред`явлення вимог до спадкоємців припинення основного зобов`язання та закінчення строку дії договору іпотеки № 260/23-2007 23 вересня 2013 року. Таким чином, просять позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 15 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено накладено арешт на офіс, реконструйований з власних нежитлових приміщень, що знаходиться по АДРЕСА_1 , заборонено здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - офісу, реконструйованого з власних нежитлових приміщень, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Вісімнадцятого липня 2022 року Закарпатський апеляційний суд своєю постановою скасував ухвалу судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 грудня 2021 року в частині накладення арешту на офіс, реконструйований із власних нежитлових приміщень, що знаходиться по АДРЕСА_1 , відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за їх позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Публічного акціонерного товариства «ПРОМІНЕСТБАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів, ОСОБА_3 , про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги до спадкоємців та визнання іпотеки припиненою, шляхом накладення арешту на офіс, реконструйований із власних нежитлових приміщень, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а в решті ухвалу судді залишив без змін.

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 20 грудня 2021 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги до спадкоємців за кредитним договором, та визнання іпотеки припиненою, залучено ОСОБА_3 до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачам строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 23 вересня 2022 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів ОСОБА_3 про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги до спадкоємців за кредитним договором, та визнання іпотеки припиненою закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 26 квітня 2023 року залучено правонаступника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МОРГАН КЕПІТАЛ» до участі у цивільній справі № 304/1696/21 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів ОСОБА_3 про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги до спадкоємців за кредитним договором, та визнання іпотеки припиненою.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Пітух В.І. у судове засідання, призначене на 17 липня 2023 року не з`явилися, однак останній подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а також про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 грудня 2021 року.

У судове засідання, призначене на 25 липня 2023 року позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Пітух В.І. повторно не з`явилися, про час і місце судового засідання також були повідомлені належним чином, причини своєї неявки не повідомили, заяву про розгляд справи у їх відсутності не подавали.

Позивач ОСОБА_2 у судові засідання, призначені на 17 та 25 липня 2023 року не з`явилася, хоча про місце, дату та час такого повідомлялася у встановленому законом порядку.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд визнає, що позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Пітух В.І., а також позивач ОСОБА_2 повторно не з`явилися до суду без поважних причин.

У судове засідання представники Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МОРГАН КЕПІТАЛ» та Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» як відповідачів не з`явилися, хоча про місце, дату та час такого повідомлялися у встановленому законом порядку.

У судове засідання ОСОБА_3 як третя особа не з`явилася, однак подала клопотання про проведення розгляду справи без її участі на підставі наявних в ній письмових доказів, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 43 ЦПК України чітко визначає права та обов`язки сторін по справі, а відповідно до ч. 1 ст. 44 цього Кодексу учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом вказаних вимог процесуального закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у випадку повторної неявки позивача в судове засідання за сукупності таких умов: - належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; - повторної неявки його в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль; - ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно норм статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Європейський суд у рішенні у справі «Калашников проти Росії» зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади. У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» вказано, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Внаслідок неналежного здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов`язків заявником не отримано судову повістку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. У прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Вказане дисциплінує заявника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо заявник не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МОРГАН КЕПІТАЛ» та Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів ОСОБА_3 про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги до спадкоємців за кредитним договором, та визнання іпотеки припиненою.

Що стосується поданої адвокатом Пітухом В.І. заяви про залишення позовної без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, то така не підлягає до задоволення, оскільки може бути подана до початку розгляду справи по суті, тоді як у даній справі здійснюється розгляд по суті.

Відповідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

При вирішенні питання про скасуванні заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч. 9 ст. 158 ЦПК України).

Як роз`яснено в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, тому суд приходить до висновку, що вжиті заходи забезпечення позову необхідно скасувати.

Відповідно до ч. 4, 11 ст. 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. 6, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 16 ЦК України, ст. 2, 43, 44, 131 ч. 3, 158, 223 ч. 5, 257, 258-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МОРГАН КЕПІТАЛ» та Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів ОСОБА_3 про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги до спадкоємців за кредитним договором, та визнання іпотеки припиненою залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 грудня 2021 року у цивільній справі № 304/1696/21 у вигляді заборони здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - офісу, реконструйованого з власних нежитлових приміщень, що знаходиться по АДРЕСА_1 скасувати.

Згідно ч. 11 ст. 158 ЦПК України примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Ганько І. І.