Вирок № 112480085, 27.07.2023, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/224/20 Провадження № 1-кп/304/36/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2023 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальні провадження № 12019070070000317 від 25 серпня 2019 року та № 12019070070000446 від 27 листопада 2019 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, без освіти, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого:

- вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 28 лютого 2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2, 4 ст. 296 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

У С Т А Н О В И В :

двадцять четвертого серпня 2019 року біля 22.30 год ОСОБА_3 , разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, знаходячись у сквері неподалік КНП «Великоберезнянська районна лікарня Великоберезнянської районної ради Закарпатської області», що знаходиться за адресою: смт Великий Березний, вул. Штефаника, 71, умисно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі у суспільстві загальноприйняті правила поведінки і норми моралі, маючи на меті протиставити себе загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, намагаючись самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб і нахабно показуючи своє зневажливе ставлення до оточуючих, безпричинно почали конфлікт, не звертаючи увагу ні на кого, підбігли до ОСОБА_6 та нанесли йому не менше чотирьох ударів руками й ногами в область тулуба та нижніх кінцівок, а ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії, наніс потерпілому ОСОБА_6 правою ногою один удар в область гомілки лівої ноги. Внаслідок вказаних незаконних дій потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості. Так, згідно висновку експерта № 342 від 24 жовтня 2019 року на момент судово-медичного обстеження на тілі ОСОБА_6 виявлено ділянки пігментації, сліди від саден на шкірних покривах передньої поверхні грудної клітки справа, поперекової ділянки спини в проекції 1, 2 поперекових хребців, передньо-зовнішньої поверхні верхньої третини лівої гомілки, передньо-внутрішньої поверхні нижньої третини правої гомілки. Згідно даних медичної документації з В.Березнянської РЛ від 25 серпня 2019 року та опису рентген знімків від 24 серпня та 13 вересня 2019 року у ОСОБА_6 виявлено забій грудної клітки, множинні ссадини на шкірних покривах рук, ніг, грудної клітки, вивих гомілково-ступеневого суглобу, переломовивих. Згідно даних МСКТ від 18 жовтня 2019 року у ОСОБА_6 виявлено ознаки перелому проксимального відділу плюснової фаланги четвертого пальця лівої ступні.

Кримінальна відповідальність за дані кримінальні правопорушення передбачена ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України.

Крім цього, 25 серпня 2019 року близько 20.00 год ОСОБА_3 , спільно з ОСОБА_7 , матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, маючи при собі заздалегідь заготовлені предмети, пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень, а саме предмети, подібні на дерев`яні бити, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі у суспільстві загальноприйняті правила поведінки і норми моралі, маючи на меті протиставити себе загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, намагаючись самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб і нахабно показуючи своє зневажливе ставлення до оточуючих, вчинили хуліганські дії, які проявились в тому, що ОСОБА_3 , безпричинно на перехресті вулиць Корятовича та Рибарська в смт Великий Березний, підбіг до потерпілого ОСОБА_8 , який на той час перебував на водійському місці в автомобілі марки «VOLKSWAGEN PASSAT В 6», номерний знак НОМЕР_1 , та тримаючи в руці заздалегідь заготовлений предмет, який приніс із собою та який пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, наніс декілька ударів цим предметом в область голови, рук та тулуба потерпілого ОСОБА_8 , після чого продовжуючи свої хуліганські дії наніс ще декілька ударів кулаками в область голови потерпілого та намагався витягнути його з автомобіля, чим спричинив останньому тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 280 від 20 вересня 2019 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Так, згідно висновку експерта № 280 від 20 вересня 2019 року у ОСОБА_8 , у тому числі, виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців на шкірних покривах обох верхніх кінцівок та поверхневої рани в області лівого колінного суглобу. Згідно медичної документації, заповненої на ім`я потерпілого, у нього виявлено множинні забої м`яких тканин голови, обличчя, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, наніс дерев`яною битою, яку тримав у руках, декілька ударів по кузову та боковому склу автомобіля марки «VOLKSWAGEN PASSAT В 6», номерний знак НОМЕР_1 , і в подальшому, коли потерпілий ОСОБА_8 привів у дію двигун вказаного автомобіля та почав рух, ОСОБА_3 піднімав із землі каміння та кидав його у вказаний автомобіль, чим спричинив потерпілому майнову шкоду у розмірі 74 644 (сімдесят чотири тисячі шістсот сорок чотири) грн 65 коп.

Кримінальна відповідальність за дане кримінальне правопорушення передбачена ч. 4 ст. 296 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинених злочинах визнав повністю, щиро розкаявся, а також просив не карати його суворо, оскільки про вчинене жалкує, більше таке робити не буде.

Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд при призначенні покарання його підзахисному врахувати в сукупності всі пом`якшуючі обставини даної справи та призначити покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді двох років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 296 КК України у виді трьох років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 296 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі, а також на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі, просив призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі (том 1, а. с. 169).

Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення судового розгляду не подавав, а тому суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження у його відсутності.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства» (Case of John Murray v. United Kingdom, Заява 18731/91, рішення від 25 січня 1996 року, статус рішення остаточне, Reports of Judgments and Decisions 1996-I).

Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового провадження правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України обмежується визнавальними показаннями обвинуваченого, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З урахуванням обсягу доказів, які досліджувались у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я; за ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб; за ч. 4 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 12 КК України вчинені обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальні правопорушення відносяться до нетяжких (ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України) та тяжких злочинів (ч. 4 ст. 296 КК України).

Як особа ОСОБА_3 є молодий за віком, неодружений, раніше притягався до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд не знаходить.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів.

Частиною 2 ст. 50 КК України закріплено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, беручи до уваги інформацію, викладену у досудовій доповіді, згідно якої орган пробації вважає, що виправлення даної особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб), а застосування соціально-виховних заходів, що необхідно для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (том 1, а. с. 188-193), суд, задля досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкцій статей, за якими кваліфіковано його дії.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 слід обчислювати з дня його затримання, а саме з 24 лютого 2020 року.

Питання речових доказів та процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні вирішуватимуться в порядку ст. 100, 124 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. 374, 475 КПК України, с у д

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2, 4 ст. 296 КК України і призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 122 КК України позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

- за ч. 2 ст. 296 КК України позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за ч. 4 ст. 296 КК України позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання, а саме з 24 лютого 2020 року.

Речові докази, а саме автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT В 6», номерний знак НОМЕР_1 , який передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_9 такому повернути.

Процесуальні витрати за проведення судово-автотоварознавчої експертизи № 13/122 від 10 вересня 2019 року у розмірі 1 256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн 08 коп та за проведення судово-медичної експертизи № 280 від 20 вересня 2019 року у розмірі 942 (дев`ятсот сорок дві) грн 06 коп стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6, 7 ст. 376 КПК України.

Головуючий: ОСОБА_1