Рішення № 11245607, 14.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2010 р.Справа № 18/55-1088

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу:

за позовом Міської комунальної лікарні №3 м. Тернопіль, вул. Волинська, 40

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Тернопільська міська раду, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль

до відповідача Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №159" м. Тернопіль, вул. Волинська, 40

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільська обласна рада, вул. М.Грушевського, 8, м. Тернопіль

про стягнення плати за фактичне користування приміщенням в розмірі 40 342,13 грн.; виселення комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №159" з нежитлового приміщення комунальної власності по вул. Волинській, 40, м. Тернопіль, площею 282,3 м2

За участю представників сторін:

позивача: Лазарчук Ю.В. –головний лікар, посвідчення № 249; Яремишин Ю.С., довіреність № 1 від 28.05.2010 р.; Николишин Г.П., довіреність № 2 від 02.08.2010 р.

третьої особи на стороні позивача: Гірняк В.М. –заступник начальника юридичного управління, довіреність №1429/01 від 13.11.2006 р.

відповідача: Решовська Н.А. –директор, розпорядження № 61 від 25.03.2008 р.; Гаврищук В.В. –юрисконсульт, довіреність № 34 від 18.08.2010 р.

третьої особи на стороні відповідача: Гук Л.З. –заступник начальника відділу з питань управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області виконавчого апарату Тернопільської обласної ради; Семчишин В.А. –начальник відділу юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату Тернопільської обласної ради, довіреність № 07-395 від 18.03.2010 р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи: Міська комунальна лікарня №3 звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №159" про стягнення плати за фактичне користування приміщенням в розмірі 21 160,89 грн.; виселення комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №159" з нежитлового приміщення комунальної власності по вул. Волинській, 40, м. Тернопіль, площею 282,3 м2.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе договірні зобов’язання виконав не належним чином, зокрема не звільнив орендоване приміщення в зв'язку із закінчення строку дії договору оренди, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі в розмірі 21 160,89 грн. у вигляді плати за фактичне користування приміщенням.

Ухвалою суду від 01.07.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 12.08.2010 р., який відкладався до 20.08.2010 р., 02.09.2010 р. В судовому засіданні 02.09.2010 р. оголошено перерву до 14.09.2010 р. в порядку ст.77 ГПК України.

18.08.2010 р., 31.08.2010 р., 10.09.2010 р. в порядку ст. 22 ГПК України, від позивача –Міської комунальної лікарні №3 надійшли заяви про збільшення позовних вимог відповідно до якої позивач збільшує позовні вимоги щодо плати за фактичне користування приміщенням та просить стягнути з відповідача плату за фактичне користування приміщенням в розмірі 40 342,13 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 4 від 10.09.2010 р.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на приписи даної статті, суд враховуючи, що подана заява не суперечить нормам чинного законодавства, приймає її, а відтак предметом даного позову є стягнення плати за фактичне користування приміщенням в розмірі 40 342,13 грн.; виселення комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №159" з нежитлового приміщення комунальної власності по вул. Волинській, 40, м. Тернопіль, площею 282,3 м2.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив повністю, вважає їх такими, що заявлені безпідставно та необґрунтовано, зокрема і з підстав, зазначених у поданому відзиві на позов. Так, поряд з іншим відповідач посилається на недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої вимагається заява однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди, а не лист про не продовження зазначеного договору оренди.

Крім того, посилаючись на ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вважає, що термін дії даного договору продовжений до 31.12.2012 р.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Тернопільської міської ради в судових засіданнях згідно пояснень та представленого відзиву на позов від 02.09.2010 р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільської обласної ради заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Втім, звертає увагу суду на те, що відповідач правомірно і належним чином виконував свої обов’язки за укладеним договором оренди, що підтверджується своєчасним перерахуванням аптекою платежів за користування орендованим приміщенням, а також відсутністю претензій чи будь-яких приписів уповноважених державних органів з нагляду та контролю.

Ухвалою господарського суду від 20.08.2010 р. за згодою сторін продовжено строк вирішення спору по даній справі до 17.09.2010 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив.

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Пунктом 2 статті 20 ГК України визначено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

01.01.2008 р. між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а Міською комунальною лікарнею № 3, як уповноваженим органом по укладенню договорів оренди, яка виступає як орендодавець, та Державно –комунальною Аптекою № 159 , яка виступає як орендар, був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 3 (надалі –договір).

За умовами даного договору (п. 1.1.) орендодавець на підставі рішень Виконавчого комітету міської ради від 13.06.2001 р. № 694 передає, а орендар 01.01.2008 р. приймає у строкове, платне користування окреме індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності, площею 282,3 м2, розміщене за адресою м. Тернопіль, вул. Волинська, 40 на 1 поверсі, що знаходиться на балансі Міської комунальної лікарні № 3, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку/висновком про вартість майна станом на 31.05.2007 р., і становить за незалежною оцінкою 389 450 грн.

Майно передається в оренду з метою використання під аптеку.

Згідно п. 1.2. договору надане в оренду майно орендар може використовувати лише для потреб, визначених у п. 1.1. даного договору і не має права змінювати цільове призначення та/або передавати обов’язки по договору іншим юридичним та фізичним особам, а також здавати в суборенду повністю або частково.

Орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування майном та плату за користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, також за право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, без визначення меж земельної ділянки на місцевості у відповідності до розділу 3 та 4 даного договору (п. 5.3. договору).

Пунктом 5.18. договору встановлено обов’язок орендаря у разі припинення або розірвання договору в 10 –ти денний термін повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж в момент передачі його в оренду, разом з отриманим обладнанням та інвентарем і зі всіма зробленими у ньому невід'ємними поліпшеннями, відшкодувати орендареві збитки, у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря та сплатити орендну плату відповідно до умов договору.

У разі, якщо неможливо зробити розрахунок орендної плати за перший місяць оренди, орендна плата розраховується без ПДВ за базовий місяць грудень 2007 р., і становить 3 148,81 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди січень 2008 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць грудень на індекс інфляції за січень 2008 р. (п. 3.1. договору).

За несвоєчасне або не в повному обсязі внесення орендної плати орендар сплачує пеню (від несплаченої суми у розмір 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день оплати) (п. 3.9. договору).

Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору, погіршення стану орендованого майна з вини орендаря; розірвати договір з підстав передбачених законодавством та умовами договору (п. п. 8.3., 8.5. договору).

Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов’язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об’єктом оренди.

Чинність припиняється зокрема внаслідок закінчення строку на який його було укладено (п. п. 10.1.,10.3., 10.6. договору).

Таким чином, між позивачем та відповідачем у справі в силу даних договорів, статті 759 ЦК України, статті 2 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»(надалі –Закон) виникли зобов’язання з договору оренди державного майна, згідно якого орендодавець (позивач у справі) передав орендарю (відповідачу у справі) майно у користування за плату на певний строк та на умовах визначених договором.

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що перебуває у комунальній власності регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна», який передбачає істотними умовами договору, в тому числі визначених ст. 10 Закону –орендну плату, порядок її сплати, виконання зобов’язань сторонами, відповідальність сторін, страхування орендованого майна, а також інші умови, передбачені договором за згодою сторін.

Договором оренди сторони досягли згоди по всіх істотних умовах, визначили предмет договору, умови передачі та повернення орендованого майна, розмір та порядок сплати орендної плати, права та обов’язки сторін по договору, відповідальність за невиконання умов укладеного договору та строк його чинності, умови зміни та припинення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов’язань.

Враховуючи, що сторони є вільними в укладенні договору (ст. 627 ЦК України), і зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України), договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до вимог ст.ст. 526, 598 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, позивач стверджує, що 16.03.2010 р. відповідачеві направлено претензію про відмову в продовженні на новий термін договору оренди № 3 від 01.01.2008 р., в зв’язку з чим даний договір припинив свою дію 28.02.2010 р.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Згідно з частиною сьомою статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Згідно з частиною третьою статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити, зокрема, строк дії договору. Отже, строк дії господарського договору є його істотною умовою.

Як вбачається з матеріалів справи визначений п. 10.1. договору строк його дії продовжувався. Зокрема згідно листа Міської комунальної лікарні № 3 від 01.07.2009 р. № 321 адресованого завідувачу КП ТОР "Тернопільської обласної аптеки № 159" було повідомлено, що з 01.08.2009 р. договір оренди не буде продовжуватися. Проте згідно листа Міської комунальної лікарні № 3 від 01.07.2009 р. № 321 адресованого завідувачу КП ТОР "Тернопільської обласної аптеки № 159" було повідомлено, що договір оренди буде продовжено до 31.08.2009 р., а з 01.09.2009 р. договір оренди не буде продовжуватися.

Крім того, згідно листа Міської комунальної лікарні № 3 від 01.07.2009 р. № 321 адресованого завідувачу КП ТОР "Тернопільської обласної аптеки № 159" було повідомлено останню про закінчення строку чинності договору 31.12.2009 р. та запропоновано з 01.01.2010 р. укласти новий договір оренди площею 58,4 м2. Із аналогічним повідомленням Міська комунальна лікарня № 3 звернулася у листі від 05.01.2010 р. № 3 адресованого завідувачу КП ТОР "Тернопільської обласної аптеки № 159", а також в даному листі звернулась із проханням повернути орендоване майно в разі не продовження договору на меншу площу.

Згідно листа Міської комунальної лікарні № 3 від 16.03.2010 р. № 321 адресованого завідувачу КП ТОР "Тернопільської обласної аптеки № 159" відповідача повідомлено, що договір оренди № 3 від 01.01.2008 р. продовжений не буде. В цьому ж листі Міська комунальна лікарня № 3 просила орендаря звільнити приміщення.

Повідомлення відповідача про його обов’язок звільнити приміщення в зв’язку з закінченням строку дії договору 28.02.2010 р. були викладені у листах від 15.04.2010 р. № 144, від 08.06.2010 р. № 218.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За змістом зазначених правових норм, після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий строк, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що листом від 16.03.2010 р. № 101 позивач повідомив відповідача про те, що договір оренди № 3 від 01.01.2008 р. продовжений не буде, а також просив звільнити орендоване приміщення.

Проте, відповідач спірне приміщення не повернув та продовжує ним користуватися на умовах визначених договором.

При цьому, відповідач вважає, що комунальне підприємство Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №159" будучи суб'єктом малого підприємництва, з огляду на п. 5. Прикінцевих положень Закону України, від 15.12.2009 р., № 1759-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні", ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", має законні підстави вважати, що термін договору продовжений щонайменше до 31.12.2012 р.

Що стосується листа від 16.03.2010 р. № 101, то останній на думку відповідача не являється заявою однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди.

Втім, заперечення відповідача в цій частині не узгоджуються з нормами закону котрі безпосередньо врегульовують спірні правовідносини, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди.

Також за твердженням відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підставою вважати продовженим термін дії договору є те, що комунальне підприємств Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №159" здійснює платежі за користування орендованим приміщенням.

Водночас, суд зазначає, що здійснення такої оплати не можна розцінювати як згоду орендодавця на пролонгацію договору оренди, оскільки має місце сплата коштів за фактичне користування майном, що також визначена п. 2.5. договору, і вказані дії не є підставою продовження договору, термін дії якого закінчився.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Таким чином, з огляду на заявлені у даній справі позовні вимоги, зазначена відповідачем без подання будь –яких підтверджуючих доказів, у поданому відзиві обставина про те, що позивач має намір здавати приміщення іншим особам, не може мати значення для справи.

Згідно п. 2.5. договору за затримку повернення орендованого майна орендар сплачує орендодавцю плату за фактичне користування майном в розмірі орендної плати, і штраф у розмірі 6% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (плати за фактичне користування).

На підставі даного пункту позивач просить стягнути з нього заборгованість з березня 2010 року по вересень 2010 року в сумі 40 342,13 грн.

Оскільки відповідач продовжує користуватися об’єктом оренди, позовні вимоги в частині стягнення плати за фактичне користування приміщенням в розмірі 40 342,13 грн. підлягають до задоволення.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", встановлено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

В силу ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У разі припинення цього договору, або по закінчені терміну дії договору оренди, якщо договір не продовжений, орендар зобов’язаний в 10- ти денний термін повернути орендодавцю майно з проведенням санітарної побілки, збереженими всіма конструктивними елементами і оснащенням, без якого це приміщення не може бути надане іншому орендодавцю для негайного використання (п. 2.4. договору).

Всупереч умов договору та чинного законодавства відповідачем приміщення що було ним орендоване згідно договору не звільнене, а відтак суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині виселення комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №159" з нежитлового приміщення комунальної власності по вул. Волинській, 40, м. Тернопіль, площею 282,3 м2.

Отже, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №159" (м. Тернопіль, вул. Волинська, 40, ідентифікаційний код 21140828) на користь Міської комунальної лікарні №3 (м. Тернопіль, вул. Волинська, 40, ідентифікаційний код 02001334):

-          40 342 (сорок тисяч триста сорок дві) грн. 13 коп. плати за фактичне користування приміщенням;

-          403 (чотириста три) грн. 42 коп. державного мита;

-          236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Виселити комунальне підприємство Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №159" з нежитлового приміщення комунальної власності по вул. Волинській, 40, м. Тернопіль, площею 282,3 м2, яке передати по акту приймання –передачі Міській комунальній лікарні № 3 м. Тернопіль, вул. Волинська, 40.

4.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –"16" вересня 2010 р., через місцевий господарський суд.

Суддя