Рішення № 11245469, 09.09.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" вересня 2010 р. Справа № 11/130

За позовом заступника прокурора Здолбунівського району в інтересах держави, в особі –

Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

від імені якого діє Рівненське відділення м.Рівне

до відповідача: Фермерського господарства Свердлюка Вадима Андрійовича

с.Будераж Здолбунівського району

про стягнення 14 022 грн. 00 коп. заборгованості по фінінсовій допомозі,

пені та інфляційних втрат

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача- Никитюк Н.А., директор (довір. № 2202 від 10.04.2008р.);

від відповідача- не з’явився;

від прокурора- Квятковський Я.А., прокурор (посв.№10 від 22.11.2007р.).

Представники сторін не заявили клопотань про технічну фіксацію судового процесу.

Суть спору: Прокурор в інтересах держави, в особі Українського державного фонду підтримки фер-мерських господарств від імені якого діє Рівненське відділення звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача-Фермерського господарства Свердлюка Вадима Андрійовича 10 000 грн. 00 коп., що складає час-тину неповернутої фінансової допомоги та 2 732 грн. 00 коп. пені згідно укладеного договору, а також 1 290 грн. 00 коп. інфляційних втрат.

Відповідач-Фермерське господарство Свердлюка Вадима Андрійовича витребуваного ухвалою від 19.08. 2010р. відзиву на позов суду не подав, вимог не заперечив, в судове засідання 09.09.2010р. представник Відпові-дача не з’явився, хоч про час та місце слухання справи сторону було повідомлено у встановленому порядку, що стверджується матеріалами справи.(арк.справи 1, 32).

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі Відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2006р. Рівненське обласне відділення Українського державного фонду підтримки фермер-ських господарств-Укрдержфонд та Фермерське господарство Свердлюка Вадима Андрійовича уклали договір №5 про надання фінансової допомоги селянському (фермерському) господарству (надалі в тексті –Договір). На підставі пп. 1.1, 1.2 Договору Укрдержфонд-позикодавець зобов’язувався надати фермерському господарству-позичальнику 20 000 грн. фінансової допомоги для закупівлі будівельних матеріалів для ремонту тваринницького приміщення, міндобрив, пального, насіння, молодняка свиней, а останній – протягом чотирьох років використати фінансову допомогу за призначенням та у погоджені строки частинами повернути її Позивачу до 01.11.2010р. (п.4.1 Договору) Договір скріплений підписами та відбитками печаток сторін. Змін та доповнень сторони до До-говору не вносили.(арк.справи 8-9).

Фактично платіжним дорученням №74 від 18.05.2006р. Позивач перерахував Відповідачу 20 000 грн. 00 коп., що стверджується матеріалами справи.(арк.справи 10).

Відповідач погасив позичку частково, проте не сплатив платежів, передбачених графіком 01.11.2008р. та 01.11.2009р. на загальну суму 10000 грн., що стверджується матеріалами справи.(арк.справи 27).

Посилаючись на умову п.5.2 Договору, - Позивач нарахував пеню за несплату Відповідачем по 5000 грн. 01.11.2008р. та 01.11.2009р., що складає частину допомоги, яка підлягає до повернення.

Нараховані суми пені складають 1 825 грн. 00 коп. за період з 01.11.2008р. по 30.06.2010р. та 907 грн. 00 коп. за період з 01.11.2009р. по 30.06.2010р.

Крім того, посилаючись на ст.625 ЦК України, Позивач нарахував втрати, пов’язані з інфляцією за період листопад 2008р. –червень 2010р., що складає суму 1 015 грн. 00 коп., а за період листопад 2009р. –червень 2010 року складає суму 275 грн. 00 коп.(арк.справи 6-7).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи позивачів, встановивши обставини спра-ви і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступ-ного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема дого-вори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’-язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’-язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусо-вого повернення, а також відшкодування завданих збитків.(ст.836 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.(ч.2 ст.625 ЦК України).

Вимоги Позивача в частині стягнення основного боргу та інфляційних втрат стверджуються Договором, платіжним дорученням та підлягають задоволенню на підставі стст. 20, 173, 174, 193 Господарського кодексу Ук-раїни, стст. 11, 16, 509, 526, 625, 827, 836 Цивільного кодексу України.

Вбачається, що неповерненням 10 000 грн. фінансової допомоги Відповідач завдав Позивачу майнових збитків.

Проте, із сумою нарахованої пені погодитись неможливо з наступних мотивів.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, –є грошова сума або інше майно, які боржник пови-нен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у від-сотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно умов п.3.4.2 Договору, позичальник зобов’язаний повернути позичку частинами згідно графіка: до 01.10.2007р. –5000 грн., до 01.11.2008р. –5000 грн., до 01.11.2009р. –5000 грн. та до 01.11.2010р. –5000 грн. Матеріалами справи стверджено, що про порушення строку повернення другої частини позички в сумі 5000 грн. Позивачу стало відомо вже 02 листопада 2008р., а про неповернення третьої частини –02 листопада 2009р.

Як вказувалось вище – 1 825 грн. 00 коп. нараховано за період з 01.11.2008р. по 30.06.2010р., а 907 грн. 00 коп. пені –за період з 01.11.2009р. по 30.06.2010р., тобто за період що перевищує 6 місяців з моменту, коли зобов’язання мало бути виконане, хоч частина 6 ст.232 Господарського кодексу України регламентує, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припи-няється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Вбачається, що особливих умов щодо строку і порядку нарахування пені сторони у Договорі не передбачили.

Відтак, в стягненні сум пені, нарахованих за межами шестимісячного строку нарахування, який є присічним і закінчився відповідно 01.05.2009р. та 01.05.2010р. –в задоволенні позові необхідно відмовити.

З розрахунку, здійсненого судом, за неповернення частини позики 02.11.2008р. до стягнення підлягає - 594 грн. 12 коп., а за неповернення частини позики 02.11.2009р. –508 грн. 29 коп.

З огляду на зазначене вище, на підставі ст.33 ГПК України в частині стягнення 1 230 грн. 88 коп. та 398 грн. 71 коп. пені –в позові належить відмовити за безпідставністю.

Доказів повернння фінансової допомоги Відповідач суду не надав.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 12 392 грн. 41 коп. боргу. В решті позову –відмовити.

На Відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій –доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства Свердлюка Вадима Андрійовича, яке знаходиться в с с.Будераж Здолбунівського району Рівненської області (код ЄДР 33521440) на користь Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, яке знаходиться в м.Рівне, вул.Словацького,1/113 (р/рахунок 31235460700002 у Головному управлінні Державного казначейства України у Рівненській області код ЗКПО 22586331, МФО 833017, одержувач держбюд-жет м.Рівне 02801400) 10 000грн. 00коп. заборгованості по фінансовій допомозі, 1 102 грн. 41коп. пені та 1 290грн. 00коп. інфляційних втрат.

3. В частині стягнення 1629 грн. 59 коп. пені в задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Фермерського господарства Свердлюка Вадима Андрійовича, яке знаходиться в с с.Будераж Здолбунівського району Рівненської області (код ЄДР 33521440) в доход державного бюд-жету України 123грн. 92коп. державного мита.

5. Стягнути з Фермерського господарства Свердлюка Вадима Андрійовича, яке знаходиться в с с.Будераж Здолбунівського району Рівненської області (код ЄДР 33521440) в доход державного бюд-жету України 236грн. 00коп. плати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового про-цесу.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Грязнов

Рішення підписане суддею "14" вересня 2010 р..