Рішення № 11244962, 13.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/36913.09.10 За позовом           Державної іпотечної установи

До Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

Про стягнення 527212,01 грн.

                                                                                Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Боков І.О. –за дов. № 3827-1 від 21.07.2010 р.

від відповідача не з’явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом Державна іпотечна установа до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»про стягнення 527212,01 грн., з яких 519729,82 грн. основного боргу та 29706,27 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов’язку по оплаті зобов’язання за зворотне відступлення права вимоги (договір № 1530/08 від 25.04.2008 р.).

Ухвалою суду від 19.07.2010 р. порушено провадження у справі № 6/369 та призначено розгляд справи на 13.09.2010 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, шляхом направлення телеграми просив відкласти розгляд в зв’язку з відпусткою представника.

Оскільки стороною у справі є юридична особа, яка не позбавлена можливості призначити представника для участі у судовому процесі, клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

25.04.2008 р. між Державною іпотечною установою (далі - ДІУ) та відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК»(правонаступник - публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК») (Банком) укладено договір відступлення права вимоги № 1530/08 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору ДІУ набула права вимоги за договором про іпотечний кредит №77.2/ІЖ-129.08.1 від 25.04.2008 р., іпотечним договором №77.2/ІЖ-129.08.1i від 25.04.2008 p., договором поруки № б/н від 25.04.2008р. укладеними між Банком та Дєдовим О.А. та договором поруки № б/н від 25.04.2008р., укладеним між Банком та Дедовою Н.В.

Згідно з умовами п. 1.2 Договору ДІУ на рахунок банку було перераховано вартість права вимоги в розмірі заборгованості за основним боргом по кредиту в сумі 509626,61 грн.

Пунктами 1.3, 1.4 Договору передбачено право ДІУ здійснити зворотне відступлення права вимоги шляхом надсилання її Банку за умови настання певних обставин, зокрема, передбачених п.п. 2.3.1 Договору - на наступний робочий день з дня прострочення позичальником (Дєдовим O.A.) сплати чергового платежу за іпотечним кредитом та відсотків згідно з умовами кредитного договору протягом двох місяців.

Відповідно до п. 5.3 Договору банк зобов'язаний у термін, зазначений у вимозі, але у будь-якому разі не пізніше трьох робочих днів з дня набрання чинності п. 1.3 Договору, сплатити ДІУ повну суму в оплату зобов'язань за зворотне відступлення права вимоги, яка (сума) визначена установою у вимозі відповідно до п. 1.4 Договору.

28.01.2010 р. у зв'язку з настанням обставини, передбаченої п.п. 2.3.1 Договору, ДІУ листом № 0510-2 було направлено на адресу банку повідомлення (вимогу) про відступлення з 29.01.2010 р. права вимоги за іпотечним кредитом на суму 519729,82 грн., яку банк повинен перерахувати ДІУ не пізніше 03.02.2010р.

01.02.2010 р. повідомлення від 28.01.2010 р. було отримано банком, що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.

Станом на день розгляду справи виконання зобов’язання проведено не було.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 519729,82 грн. грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 519729,82 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 6.5 Договору, у разі невиконання банком своїх зобов'язань, передбачених п.5.3 Договору, банк сплачує ДІУ пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від суми несплаченої заборгованості, визначеної вимогою.

За розрахунком позивача, який судом перевірено та приймається як вірний пеня складає 29706,27 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код 14349442) на користь Державної іпотечної установи (01001, м. Київ, вул. Грінченка, б. 1, код 33304730) 519729,82 грн. боргу, 29706,27 грн. пені, 5272,13 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                 С. А. Ковтун

Рішення підписано 17.09.2010 р.