Рішення № 11244928, 30.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/46430.08.10 За позовом Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик»

до Дочірнього підприємства «Спектр Б»

про стягнення 17087 грн. 17 коп.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Немцева Л.Ю.

від відповідача: Василенко М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 17 087, 17 грн. заборгованості за надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території за договором № 579 від 05.06.03 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.08.09 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

У письмових поясненнях по справі представник позивача зазначив про правомірне нарахування відповідачу плати за надані йому комунальні послуги та витрати на утримання будинку та прибудинкової території за період з листопада 2008 року до 31.04.09р., оскільки, по перше, ДП «Спектр Б», в порушення Порядку звільнення наймачів (власників) квартир та членів їх сімей за період їх тимчасової відсутності від оплати за комунальні послуги (гаряче та холодне водопостачання, водовідведення, газопостачання), затвердженого рішенням КМР № 1497 від 30.12.97р., не звертався до КП УЖГ «Хрещатик»із заявою про опломбування запірних вентилів у приміщенні, яке належить йому на праві власності, а по друге, позивачем було відновлено теплове навантаження на будинок № 11 по вул. Басейній відповідно до опалювальної площі, які належать відповідача на підставі акту АЕК «Київенерго»№ 1-11/97 від 13.10.08р.

Представник відповідача у відзиві на позов заперечив проти заявлених позовних вимог з тих підстав, що позивач, на його думку, неправомірно нараховує вартість опалення та підігріву води у нежитловому приміщенні № 43 в будинку № 11 по вул. Басейній в м. Києві, оскільки, по перше, приміщення опалюється за рахунок електричного підігріву, а по друге, воно відключено від системи теплопостачання понад 6 років. На підтвердження викладених обставин, відповідач надав копію акту № 1-11/87 від 20.11.03р., складеного інженерами - інспекторами СВП «Енергозбут Київенерго»у присутності головного інженера позивача, про відключення вказаного нежитлового приміщення від тепломережі. Враховуючи вищевказані обставини, відповідач зазначив, що загальна сума боргу становить 4411 грн. 10 коп.

Розгляд справи неодноразово переносився у звязку з неявкою у судове засідання представників сторін, перебуванням судді Пригунової А.Б. на лікарняному, неналежним виконанням ними вимог суду та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Представники сторін у судовому засіданні 30.08.10р. підтримали свої правові позиції.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті відповідно до ст.82 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.08.2010 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.03р. між Фондом приватизації комунального майна Печерського району м. Києва та Дочірнім підприємством «Спектр Б»було укладено договір купівлі продажу нежилого приміщення № 467, за умовами якого відповідач набув права власності на нежиле приміщення № 43 (цокольний поверх) загальною площею 261,6 кв.м. у жилому будинку за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 11, літ. «А».

Зазначені обставини підтверджуються реєстраційним посвідченням Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна від 10.06.03р.

05.06.03р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»та Дочірнім підприємством «Спектр Б»було укладено договір про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкового території № 579, відповідно до якого до Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» зобовязувалося надати відповідачу послуги з водою, теплопостачання, водовідведення, утримання будинку та прибудинкової території, а відповідач зобовязався своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами та відшкодовувати пропорційну частку витрат на утримання будинку та прибудинкової території на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.1 договору, відповідач на підставі договору купівлі продажу від 04.06.03р. № 467, зареєстрованого представництвом Фонду державного майна України в Печерському районі м. Києва 04.06.03р. № 0490, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04.06.03р. за № 10-0, є власником нежитлового приміщення загальною площею 261,6 кв.м. в будинку № 11 літ. А, по вул. Басейна.

Пунктом 8.1 договору сторони узгодили, що він є безстроковим та діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання.

Відповідно до п. 1.4 договору № 579 від 05.06.03р., предметом договору є централізоване холодне водопостачання та водовідведення, централізоване гаряче водопостачання, центральне опалення, утримання будинку та прибудинкової території.

Пунктом 1.5 договору № 579 від 05.06.03р. сторони узгодили, що загальна площа приміщення, що опалюється становить 261,6 кв.м.

Згідно з п. 2.1 договору № 579 від 05.06.03р., розмір місячної плати за надані послуги за встановленими тарифами та нормами на момент укладення договору становить 684,59 грн., у т.ч. 136 грн. 91 коп. ПДВ, загалом 821 грн. 50 коп. У тому числі холодне водопостачання та водовідведення 31,60 грн. на місяць; гаряче водопостачання 360 грн. на місяць; центральне опалення - по фактичному споживанню в опалювальний сезон; утримання будинку та прибудинкової території 292,90 грн. на місяць.

Сторони узгодили, що в силу положень п. 3.1 договору № 579 від 05.06.03р., плату за цим договором відповідач вносить на рахунки Комунального підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»до 25 числа поточного місяця.

Пунктом 3.2 договору № 579 від 05.06.03р., передбачено, що розмір щомісячного розрахунку за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно займаної площі) і холодної води, згідно з нормами постачальників комунальних послуг.

12.06.07р. Печерською районної у м. Києві радою прийнято рішення № 47 «Про реорганізацію Комунального підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»шляхом виділу, відповідно до п. 1 якого з 01.07.07р. вирішено створити на базі майна житлово експлуатаційних організацій № 601, № 608 та частини житлово експлуатаційної організації № 606 КП УЖГ «Печерськжитло»- Комунальне підприємство Печерської районної ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик»шляхом реорганізації (виділу) КП УЖГ «Печерськжитло».

Відповідно до п. 4.1 рішення № 47 від 12.06.07р. КП УЖГ «Хрещатик»є правонаступником прав та обовязків КП УЖГ «Печерськжитло», зокрема, в частині прав та обовязків ЖЕО-606.

Пунктом 5.1 рішення № 47 від 12.06.07р. визначено КП УЖГ «Хрещатик»орендодавцем нерухомого та окремо індивідуально визначеного майна, яке закріплено за ним на праві оперативного управління та повного господарського відання, зокрема, будинок № 11 літ. А, на вул. Басейній.

Спір по справі виник в результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за договором про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території № 579 від 05.06.03р. в частині своєчасних розрахунків за спожиті комунальні послуги та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 17087 грн. 17 коп. за період з листопада 2008 рік до 31.04. 2009 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 30.01.04р. квартири № 1, 2 та нежиле приміщення № 43 у жилому будинку за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 11, літ. «А»були відключені від загальнобудинкової системи опалення. Зазначені обставини підтверджуються нарядом СВП«Енергозбут Київенерго» № 387 від 30.01.04р. (копія у матеріалах справи).

13.10.08р. інженером інспектором СВП «Енергозбут Київенерго» Приходько М.М., в присутності головного інженера ЖЕО-608 Василенко Б.М. та директора ДП «Спектр Б»Крупського І.Р. було складено акт № 04-10/206 для укладення договору, яким зафіксовано, що в нежитлових приміщеннях відповідача ведуться оздоблювальні роботи, виконана реконструкція системи теплопостачання житлового будинку по вул. Басейній, 11, перенесено ІТП в інше місце, система опалення приєднана по залежній схемі зі змішувальними насосами на подаючому трубопроводі, звужуючи пристрої встановлені та опломбовані належним чином; система ГВП приєднана через пластичний теплообмінник за двохступеневою системою. Система теплопостачання житлової та нежитлової частини приміщення, яке належить відповідачу загально будинкова, тобто опалення здійснюється від будинкового теплоносія.

Судом встановлено, що обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги,позивач посилається на те, що АЕК «Київенерго»було відновлено, відповідно до опалювальної площі відповідача, теплове навантаження на будинок № 11 по вул. Басейній у м. Києві та, на підтвердження вказаних обставин, надав суду облікові картки (табуляграми) АЕК «Київенерго» за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року, на підставі яких позивач відновив відповідачу нарахування фактичного споживання останнім опалення та гарячого водопостачання.

Дослідивши вищевказані обставини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки регулюються Законом України «Про житлово комунальні послуги».

Зі змісту ст. 1 вказаного вище закону України вбачається, що комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Умови оплати за житлово-комунальні послуги врегульовані ст. 32 Закону України «Про житлово комунальні послуги», зокрема, нормою цієї статті передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Враховуючи вимоги вищезазначеної норми права, суд дійшов висновку, що законодавцем чітко визначено, що підставою виникнення зобовязання між виконавцем та споживачем комунальних послуг є цивільно правовий договір, зміст якого становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вже встановлено судом, пунктом 2.1 договору № 579 від 05.06.03р. сторони узгодили, що розмір місячної плати за надані відповідачу послуги по центральному опаленню встановлюється по фактичному споживанню відповідачем поданої йому теплової енергії для забезпечення опалення приміщення.

Облікові картки, по яким позивачем нараховувалися відповідачу оплата за опалення не є належними доказами надання відповідачу зазначених послуг за період з листопада 2008 року до 31.04.09р. в розмірі, зазначеному у розрахунку суми боргу, оскільки вони надають інформацію про фактично спожиту позивачем у постачальника теплову енергію, визначену в гіколаріях, та не дають можливості суду визначити кількості та обєму спожитої саме ДП «Спектр Б»теплової енергії у позивача за заявлений останнім період на суму, яка згідно розрахунку позивача становить 10065 грн. 92 коп., у т.ч. ПДВ.

Суд звертає увагу позивача на те, що договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530345 від 01.01.2008 року, укладений між АЕК «Київенерго»та позивачем не несе правових наслідків для відповідача, оскільки, слугує належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обовязків лише для сторін, між якими цей договір був укладений.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги положення вищевказаної норми права, судом також не приймається до уваги посилання позивача, як на підставу для відновлення відповідачу нарахування фактичного споживання останнім опалення та гарячого водопостачання, на акт АЕК «Київенерго»№ 1-11/87 від 13.10.08р, оскільки позивачем не надано суду ані оригіналу для огляду, ані належним чином завіреної копії зазначеного акта, на який неодноразово посилається позивач, обґрунтовуючи свою правову позицію.

Частиною 4 ст. 632 ЦК України передбачено, що якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Проаналізувавши положення вищевказаної норми права, враховуючи те, що пунктом 2.1 договору сторонами не узгоджено чіткого розміру місячної плати за надані відповідачу комунальні послуги по центральному опаленню, приймаючи до уваги те, що позивачем не підтверджено належними доказами обєму фактичного споживання відповідачем теплової енергії за період з листопада 2008 року до 31.04.09р., суд дійшов висновку, що позивачем доведено суду розміру заборгованості відповідача за комунальні послуги з центрального опалення.

Також, дослідивши наданий позивачем розрахунок суми боргу, судом встановлено, що позивач при визначенні щомісячної вартості за період з листопада 2008 року до 31.04. 2009 року експлуатаційних витрат на утримання будинку та прибудинкової території у сумі 496 грн. 22 коп., керувався наказом КП УЖГ «Хрещатик»№ 99 від 05.05.08р.

Пунктом 1 наказу КП УЖГ «Хрещатик»№ 99 від 05.05.08р. було затверджено з 01.05.08р. наступний розмір відшкодування орендарями та власниками нежитлових приміщень витрат по утриманню будинків та прибудинкових територій, а саме: 2,72 грн. (з ПДВ) за 1 кв.м. загальної площі на місяць, з урахуванням витрат по вивезенню побутових відходів та 2,37 грн. (з ПДВ) за 1 кв.м. загальної площі на місяць, без урахування витрат по вивезенню побутових відходів.

Пунктом 2.1 договору № 579 від 05.06.03р. сторонами чітко узгоджено, що розмір місячної плати за надані послуги за встановленими тарифами та нормами на момент укладення договору становить 821 грн. 50 коп., з яких 292,90 грн. утримання будинку та прибудинкової території.

Пунктом 3.3 договору № 579 від 05.06.03р. передбачено, що у випадку прийняття органами влади, управління чи НБУ рішень щодо зміни цін та тарифів, порядку розрахунків між підприємствами організаціями, установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови цього договору без їх узгодження сторонами.

Відповідно до п.3.4 договору № 579 від 05.06.03р. розмір пропорційної частки витрат на утримання будинку та прибудинкової території встановлюється згідно річного кошторису експлуатаційних витрат та щоквартально перераховується за фактичними даними бухгалтерського обліку за методикою, затвердженою органом місцевого самоврядування.

Статтею 1 ЗУ «Про житлово комунальні послуги»передбачено, що утримання будинків і прибудинкових територій це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Отже, проаналізувавши вищевказані положення договору № 579 від 05.06.03р., суд дійшов висновку, що щоквартальне перерахування позивачем розмір пропорційної частки витрат на утримання будинку та прибудинкової території за фактичними даними бухгалтерського обліку за методикою, затвердженою органом місцевого самоврядування, є лише підставою для внесення сторонами змін до договору в установленому чинним законодавством порядку, а не односторонньою зміною позивачем умов договору в частині зміни розміру щомісячних платежів за утримання будинку та прибудинкової території.

Частиною 2 ст. 632 ЦК України передбачено, що щміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами, між ними не було досягнуто домовленості щодо зміни розміру місячної плати на утримання будинку та прибудинкової території та відповідний договір (угода) не укладався. Відомостей щодо звернення до суду з приводу зміни умов договору № 579 від 05.06.03р. в судовому порядку сторонами суду не надано.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що сторонами не було досягнуто домовленості щодо внесення змін до договору № 579 від 05.06.03р. в частині коригування розміру місячної плати на утримання будинку та прибудинкової території, а також зважаючи на те, що наказ КП УЖГ «Хрещатик»№ 99 від 05.05.08р. «Про встановлення розміру відшкодування орендарями та власниками нежитлових приміщень витрат по утриманню будинків і прибудинкових територій»є індивідуальним актом, який не носить загальний чи локальний характер та не породжує права і обов'язки для відповідача, суд дійшов висновку, що позивач, при визначенні щомісячної вартості витрат на утримання будинку та прибудинкової території, неправомірно керувався за період з листопада 2008 року до 31.04.2009 року наказом КП УЖГ «Хрещатик»№ 99 від 05.05.08р.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Як вже встановлено судом, правовідносини сторін ґрунтуються на договорі № 579 від 05.06.03р., пунктом 2.1 якого передбачено, що розмір місячної плати за надані послуги за встановленими тарифами та нормами на момент укладення договору становить 684,59 грн., у т.ч. 136 грн. 91 коп. ПДВ, що загалом складає 821 грн. 50 коп.

Приймаючи до уваги те, що вищевказаним пунктом договору сторонами чітко узгоджено розмір щомісячного платежу, а саме 821 грн. 50 коп., приймаючи до уваги те, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами факту надання та споживання відповідачем комунальних послуг, а також витрат на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, зазначеному у розрахунку суми боргу, тобто понад загальний розмір щомісячного платежу, встановлений п. 2.1 договору № 579 від 05.06.03р., який є обовязковим до виконання, суд дійшов висновку, що загальна сума платежів, які відповідач мав сплати на користь позивача відповідно до умов вищевказаного договору за період з листопада 2008 року до 31.04.09р. становить 4929 грн. 00 коп.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судових засіданнях не заперечував з приводу заявлених до нього позовних вимог в частині заборгованості по орендним платежам.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач посилається на неправомірно нарахування йому вартості опалення та підігріву води у нежитловому приміщенні № 43 в будинку № 11 по вул. Басейній в м. Києві, оскільки, по перше, приміщення опалюється за рахунок електричного підігріву, а по друге, воно відключено від системи теплопостачання понад 6 років. На підтвердження викладених обставин, відповідач надав копію акту № 1-11/87 від 20.11.03р., складеного інженером - інспектором СВП «Енергозбут Київенерго»у присутності головного інженера позивача, про відключення вказаного нежитлового приміщення від тепломережі.

Викладені інженером - інспектором СВП «Енергозбут Київенерго»в акті № 1-11/87 від 20.11.03р. обставини, підтверджують те, що транзитні трубопроводи системи ЦО та ГВП у нежитлових приміщень № 43 та квартири № 1, 2, розташованих в будинку № 11 літ. А, на вул. Басейній були придатними до використання, а їх опалення за рахунок електричного підігріву передбачалося лише на майбутнє.

Надані відповідачем листи головного державного санітарного лікаря Печерського району м. Києва № 3387 від 15.09.03р. та № 3863 від 15.10.03р. також є лише підтвердженням факту згоди останнього не відключення нежитлових приміщень № 43 та квартири № 1, 2, розташованих в будинку № 11 літ. А, на вул. Басейній від існуючої системи центрального опалення, проте не доводять суду обставин відключення вказаних приміщень від системи теплопостачання за період з листопада 2008 року до 31.04.09р.

Суд звертає увагу відповідача на те, що робочий проект перепланування нежитлових приміщень № 43 в цокольному поверсі в будинку № 11 літ. А, на вул. Басейній, розроблений Державним науково дослідним та проектно вишукувадним інститутом «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»не є належним доказом відключення приміщень відповідача від системи теплопостачання за період з листопада 2008 року до 31.04.09р., оскільки ним лише передбачена можливість такого відключення.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5.2.1 договору № 579 від 05.06.03р. на відповідача покладено обовязок своєчасно в установлений договором термін, оплачувати надані послуги.

Положеннями п. 8.4 договору № 579 від 05.06.03р. передбачено, що у разі відмови відповідача від користування послугами з водо-теплопостачання та водовідведення, він має право внести зміни до договору та вимагати відключення відповідних мереж враховуючи технічні можливості при цьому заборгованість за отримані послуги та витрати, повязані з відключенням, повинні бути відшкодовані відповідачем у добровільному або судовому порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач, в разі відключення нежитлових приміщень № 43 та квартири № 1, 2, розташованих в будинку № 11 літ. А, на вул. Басейній від існуючої системи центрального опалення, не було позбавлено можливості звернутися до позивача з пропозицією про внесення змін до договору № 579 від 05.06.03р. шляхом зміни щомісячного розміру оплати вартості опалення та гарячого водопостачання за період з листопада 2008 року до 31.04.09р.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем всупереч вимог вищевказаних норм права не довів суду належними та допустимими доказами факту відключення нежитлових приміщень № 43 та квартири № 1, 2, розташованих в будинку № 11 літ. А, на вул. Басейній за період з листопада 2008 року до 31.04.09р. від існуючої системи центрального опалення, а також того, що опалення вказаних приміщень здійснювалося за рахунок електричного підігріву.

Факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги та відшкодуванню витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з листопада 2008 року до 31.04.09р. підлягає частковому задоволенню в сумі 4929 грн. 00 коп.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Спектр Б»(01004, м. Київ, пров. Музейний, 2-б; 01001, м. Київ, вул. Басейна, 7, код 31306799) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судових рішень, на користь Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик»(01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 28/19, код 35534430) 4929 (чотири тисячі девятсот двадцять девять) грн. 00 коп. заборгованості за надані комунальні послуги та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, 49 (сорок девять) грн. 28 коп. державного мита та 90 (девяносто) грн. 86 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті задоволення позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 15.09.10р.