Рішення № 11244922, 14.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/32314.09.10 За позовомвиробничо-комерційного підприємства «Каскад»

доуправління освіти виконавчого органу Подільської районної у місті Києві ради –Подільської районної у місті Києві державної адміністрації

простягнення 84570,03 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Дзюба А.В. (довіреність від 24.11.2009 року), директор Романенко М.В. (протокол загальних зборів №1 від 14.08.1997 року) від відповідача:представник Ковзун Є.К. (довіреність від 16.04.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Виробничо-комерційне підприємство «Каскад» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з управління освіти виконавчого органу Подільської районної у місті Києві ради –Подільської районної у місті Києві державної адміністрації заборгованості за договорами на капітальний ремонт фасаду №101 від 19.05.2008 року, №105 від 19.05.2008 року та №213 від 09.07.2008 року у розмірі 84570,03 грн. (у тому числі 77599,00 грн. основного боргу; 3462, 28 грн. пені; 2508,66 грн. інфляційних втрат; 1000,09 грн. трьох процентів річних).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за господарськими договорами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2010 року порушено провадження у справі № 23/323 та призначено її розгляд на 29.06.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відклався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача надав суду відзив, відповідно до якого проти позову заперечував, зазначаючи що повністю розрахувався з Позивачем за виконані роботи.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договори на капітальний ремонт фасаду №101 від 19.05.2008 року, №105 від 19.05.2008 року та №213 від 14.07.2008 року, відповідно до яких Позивач зобов’язався виконати будівельні роботи, а Відповідач - прийняти роботу згідно актів виконаних робіт та оплатити їх.

Пунктом 2.1 договорів №101 від 19.05.2008 року, №105 від 19.05.2008 року та №213 від 09.07.2008 року сторони визначили загальну вартість робіт. Загальна вартість робіт, яка вказана пунктом 2.1 визначається на підставі кошторисів та діючими нормативними документами.

За договором №101 від 19.05.2008 року вартість робіт визначено у розмірі 59898,00 грн., за договором №105 від 19.05.2008 року у розмірі 138789,00 грн. та за договором №213 від 14.07.2008 року –60446,00 гривень.

Відповідно до пункту 3.1 договорів оплата робіт проводиться проміжними платежами на підставі актів виконаних робіт. Відповідач перераховує Позивачу попередню оплату для придбання матеріалів та організації робіт у розмірі 30% від загальної вартості робіт. Решта сплачується після виконання і прийняття актів виконаних робіт щомісячно.

Відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт Позивачем було виконано роботи за договором №101 від 19.05.2008 року загальною сумою 58251,80 грн., за договором №105 від 19.05.2008 року на суму 98762,40 грн. та за договором №213 від 14.07.2008 року на суму 54049,00 гривень. Відповідачем виконання означених робіт прийнято без будь-яких заперечень (щодо якості, строків тощо).

Судом встановлено, що Відповідачем було перераховано Позивачу авансовий платіж за договором №101 від 19.05.2008 року у розмірі 17969,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №2798 від 03.07.2008 року. За договором №105 від 19.05.2008 року Відповідачем перераховано авансовий платіж на суму 41670,00 грн., що підтверджується копіями платіжним дорученням №2805 від 03.07.2008 року та оплачено роботи у розмірі 40601,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2709 від 15.07.2009 року. Відповідач на виконання умов договору №213 від 14.07.2008 року року перерахував Позивачу 18133,00 грн. авансового платежу згідно платіжного доручення №4061 від 04.08.2008 року та оплатив виконані роботи на суму 15090,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2541 від 26.08.2009 року та №2540 від 26.06.2009 року.

Таким чином, заборгованість Відповідача за договором №101 від 19.05.2008 року становить 40282,00 грн., за договором №105 від 19.05.2008 року –16491,00 грн., та за договором №213 від 14.07.2008 року –20825,00гривень.

Судом встановлено, що заборгованість Відповідача за виконані роботи згідно договорів №101 від 19.05.2008 року, №105 від 19.05.2008 року та №213 від 09.07.2008 року становить 77599,00 гривень.

Доводи Відповідача щодо відсутності заборгованості суд не приймає, оскільки на надано жодних доказів проведення розрахунків з Відповідачем у повному обсязі.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено що, коли у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи наведене, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 77599,00 гривень.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 6.2 договорів №101 від 19.05.2008 року, №105 від 19.05.2008 року та №213 від 09.07.2008 року у разі порушення строків оплати за виконані роботи, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Позивач заявив вимогу про стягнення пені у розмірі 3462, 28 гривень.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що до стягнення підлягає сума у розмірі та за період заявлений Позивачем.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд встановив, що до стягнення підлягає сума у розмірі та за період заявлений Позивачем.

Всебічно та об’єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку, що позов виробничо-комерційного підприємства «Каскад»до управління освіти виконавчого органу Подільської районної у місті Києві ради –Подільської районної у місті Києві державної адміністрації підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з управління освіти виконавчого органу Подільської районної у місті Києві ради –Подільської районної у місті Києві державної адміністрації (04070, м. Київ, вул. Фролівська, 1, ідентифікаційний код 26124567) на користь виробничо-комерційного підприємства «Каскад»(07500, Київська обл., Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Привокзальна, 5; ідентифікаційний код 24888326) 77599,00 грн. (сімдесят сім тисяч п’ятсот дев’яносто дев’ять гривень 00 копійок) основного боргу; 3462,28 грн. (три тисячі чотириста шістдесят дві гривні 28 копійок) пені; 2508,66 грн. (дві тисячі п’ятсот вісім гривень 66 копійок) інфляційних втрат; 1000,09 грн.(одну тисячу гривень 09 копійок) трьох процентів річних; 845,70 грн. (вісімсот сорок п’ять гривень 70 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 15.09.2010 року.