Постанова № 112446114, 27.07.2023, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/691/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Надєр Ліма Махді, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейськоїдіяльності №1відділу поліції№1Подільського РУПГУНП вОдеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий 01 жовтня 2021 року органом 5101, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків не надані, протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

З матеріалів вбачається, що 14 червня 2023 року о 22 годині 09 хвилин громадянин ОСОБА_1 , на автодорозі Т1623 м. Ананьїв - с. Шелехове, керуючи автомобілем марки «Ауді А4», державний номерний знак НОМЕР_2 , перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом тесту за допомогою приладу «Drager», чим порушив п.2,9а ПДР.

За вказаним фактом працівником поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 14 червня 2023 року серії ААД №066260 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що дії громадянина ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.130 ч.1 КУпАП.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №066260 від 14 червня 2023 року складено відносно ОСОБА_1 за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, та його дії працівником поліції кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.

До протоколу додано копію постанови Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2023 року, згідно якої громадянина ОСОБА_1 за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №098942 від 17 січня 2023 року визнано винним у вчиненні зазначеного правопорушення та накладено стягнення відповідно до санкції цієї статті.

Таким чином ОСОБА_1 є таким, якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за ст.130 ч.2 КУпАП.

Отже, з урахуванням вище наведеного, в діях ОСОБА_1 не вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 ч.1 КУпАП, та за яке відносно нього складено протокол від 14червня 2023року серіїААД №066260за ч.1ст.130КУпАП

Також суд звертає увагу на те, що суд не вправі самостійно змінювати кваліфікацію дій громадянина ОСОБА_1 ..

Суд, враховуючи вищезазначені обставини, вважає, що адміністративне правопорушення, вчинене громадянином ОСОБА_1 , було безпідставно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Приймаючи дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, зокрема, винуватість особи поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, відеоматеріалами та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Відповідно до ст.19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд зазначає, що діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право суду змінювати правову кваліфікацію вчиненого правопорушення, більше того, погіршувати становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях громадянина ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130, 221, п.1 ч.1 ст. 247, 251, 283-284 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення від 14червня 2023року серіїААД №066260 за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,мешканцем АДРЕСА_1 ,не працюючим,паспорт громадянинаУкраїни длявиїзду закордон № НОМЕР_1 ,виданий 01жовтня 2021року органом5101,відомості прореєстраційний номероблікової карткиплатника податківне надані, адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: Надєр Л.М.

Постанова вступила в законну силу „___ __ 20__ року.