Рішення № 11244577, 13.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/39313.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскон»

до Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків

України»

про стягнення 26 781,60 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Заєць О.М.–предст. за довір.№81від 25.06.2010р.;

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 13.09.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскон»до Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про надання послуг комплексу «Конференц Холл & Готель Ірпінь»№ 10/06/2009 від 10.06.2009р. у розмірі 26781,60 грн., з яких: 24814,52 грн. –сума основного боргу, 424,22грн. –3%річних, 1542,86грн. –інфляційних втрат та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору, не оплатив в повному обсязі вартість наданих йому позивачем послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2010р. було порушено провадження у справі №35/393, розгляд справи призначений на 11.08.2010р.

В судовому засіданні 11.08.2010р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/393 від 22.07.2010р. та оригінали документів для огляду в судовому засіданні. Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 11.08.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/393 від 22.07.2010р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань не подавав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі-позивач) та Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація платників податків України»(далі –відповідач) було укладено Договір №10/06/2009 на надання послуг комплексу «Конференц Холл & Готель Ірпінь»(далі - Договір).

За умовами цього договору позивач зобов’язується надати відповідачу послуги по організації та обслуговуванню семінару, який проводився з 17 по 18 червня 2009 року, за адресою м. Ірпінь, вул. Жовтнева 118-а, «Конференц Холл & Готель Ірпінь»

Згідно п.3.1. Договору вартість робіт склала 233414,67 грн. в тому числі ПДВ. Погоджена сторонами сума фактично наданих послуг згідно Акту здачі-прийняття робіт № тр-52 від 18 червня 2009 року склала 212976,10 грн.

Виконавець якісно і в строк встановлений Договором виконав свої зобов’язання та надав обумовлені Договором від 10.06.2010.

Протягом червня-грудня 2009р. відповідачем було сплачено позивачу суму у розмірі 192976,10 грн. в т.ч. ПДВ

Згідно до п. 3.2.1. Оплата в розмірі 70 (сімдесят відсотків) від загальної суми Договору –не пізніше, ніж 3(три) календарних днів до заїзду.

Відповідно до п.3.2.2. Договору останній платіж повинен бути перерахований на рахунок виконавця не пізніше двох днів після закінчення завершення заходу (не пізніше 20 червня 2009 року).

Згідно пункту 4.2.1 Договору замовник зобов’язується вчасно перерахувати кошти на розрахунковий рахунок виконавця.

Протягом червня-грудня 2009р. відповідачем було сплачено позивачу суму у розмірі 192976,10 грн.

Останній платіж відповідачем було здійснено 15.12.2009 року.

Позивач 09.04.2010 року звернувся до відповідача з письмовою претензією, в якій вимагав сплатити суму заборгованості у розмірі 20000грн.

Відповідач письмову претензію проігнорував.

На виконання умов Договору №10/06/2009 від 10.06.2009р. позивач надав відповідачу послуги комплексу «Конференц Холл & Готель Ірпінь», що підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-здачі виконаних робіт/послуг від 18.06.2009 року на загальну суму 212976,10 грн.

Зобов‘язання по оплаті наданих позивачем послуг по охороні відповідач не виконав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, що виникли в результаті передачі та прийняття послуг комплексу «Конференц Холл & Готель Ірпінь»згідно актів прийому-передачі виконаних робіт/послуг та ґрунтуються на Договорі №10/06/2009 від 10.06.2009р.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі,у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав послуги, але зобов‘язання по оплаті наданих послуг по охороні не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі грн.

З матеріалів справи вбачається, що на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за Договором №1484Доб/2008/Печ. від 07.10.2008р. щодо сплати за надані послуги не виконав в повному обсязі, суму заборгованості у розмірі 24814,52грн. не сплатив.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи та відповідають вимогам законодавства, інфляційні нарахування становлять 1 542,86 грн., 3% річних –424,22 грн.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги комплексу «Конференц Холл & Готель Ірпінь»в розмірі 24 814,28грн., інфляційні нарахування 1 542,86 грн., 3% річних –424,22 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625, 626, 627, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків»України» (01001 м. Київ, вул.Михайлівська, 24/11-В, код ЄДРПОУ 21704946, р/р 260090105560 в ЗАТ «ПроКредитБанк», МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскон»(юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58; Фактична адреса, м.Ірпінь, вул. Жовтнева, 118а, ЄДРПОУ 31485359, р/р 2600600131001 в ВАТ «КБ Акорд банк», МФО 380634), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 24 814,28 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот чотирнадцять гривень 28 коп.) –заборгованості за Договором № 10/06/2009 від 10.06.2009р., інфляційних нарахувань 1 542,86 грн. (одна тисяча п’ятсот сорок дві гривні 86 коп.), 3% річних –424,22 грн. (чотириста двадцять чотири гривні 22 коп.), 267,82 грн. (двісті шістдесят сім гривень 82 коп. ) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 13.09.2010.