Рішення № 11244270, 08.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.10 Справа № 22/10/10

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг № 1 (м. Запоріжжя) Запорізької філії ВАТ “Укртелеком” (69001, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 114)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ПФГ” (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 4 )

про стягнення заборгованості за договором № 638/260020 від 26.04.2001 р. у розмірі 420,98грн.

Суддя Ярешко О.В.

За участю представників:

Від позивача –Крутас О.І., довіреність № 4 від 06.01.2010р.

Від відповідача –не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

09.07.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулось Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг № 1 (м. Запоріжжя) Запорізької філії ВАТ “Укртелеком”, м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПФГ”, м. Запоріжжя про стягнення 335,26 грн. основного боргу, 68,35 грн. індексу інфляції, 17,37 грн. 3% річних, всього 420,98 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.07.2010р. порушено провадження у справі № 22/10/10, судове засідання призначено на 02.08.2010р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою від 02.08.2010р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів, що перешкоджає вирішенню спору по суті та у зв’язку з необхідністю встановлення фактичних обставин справи, витребування у сторін відповідних доказів, які необхідні для розгляду справи по суті, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 18.08.2010р.

Ухвалою від 13.08.2010р. у зв’язку з відрядженням судді, розгляд справи призначений на 18.08.2010р. було відкладено на 02.09.2010р.

Ухвалою від 02.09.2010р. розгляд справи відкладено на 08.09.2010р.

В судовому засіданні 02.09.2010р. представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог, які обґрунтовує ст. ст. 11, 96, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216 Господарського кодексу України та ст. ст. 33, 36 Закону України “Про телекомунікації”.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6625703 станом на 06.08.2010р. адреса Товариства з обмеженою відповідальністю “ПФГ” (69091, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 4). Саме на цю адресу направлялась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, оригінали яких надані позивачем та оглянуті судом в засіданні.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 08.09.2010р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.04.2001р. між ВАТ “Укртелеком” (надалі –підприємство зв’язку) та ТОВ “ПФГ” (надалі –споживач) було укладено договір № 638/260020 про надання послуг електрозв’язку (надалі - договір). Договір набув чинності з дати його підписання сторонами. Термін дії договору відповідно до його п. 7.1. - 5 років. Згідно з п.7.2 Договору якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.

Згідно умов договору, підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2 (розділ 1 договору).

На підставі Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 р., п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ від 09.08.2005р. № 720, договору № 638/260020 від 26.04.2001р., позивач надав відповідачу послуги електрозв'язку, а відповідач зобов’язався оплачувати ці послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства.

За приписами ст. 1, п. 1 ст. 62 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003р., загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги - мінімальний набір визначених цим Законом послуг нормованої якості, доступний усім споживачам на всій території України (ст. 1). До загальнодоступних телекомунікаційних послуг належать: підключення кінцевого обладнання споживача до телекомунікаційних мереж загального користування (універсальний доступ), послуги фіксованого телефонного зв'язку в межах зони нумерації (місцевий телефонний зв'язок), а також виклик служб екстреної допомоги, послуги довідкових служб і зв'язку за допомогою таксофонів, за винятком послуг, що надаються з використанням безпроводового доступу (п. 1 ст. 62).

03.11.1993 року Відповідачем була подана заява №21/1 Позивачу з проханням встановити йому два телефони за адресою м. Запоріжжя, вул.. Нижньодніпровська, 4. 12.01.1994 р. у Відповідача за вказаною адресою було встановлено два телефони - № 32-25-60 та № 32-119-39.

25.12.2002 р. в зв’язку з реконструкцією телекомунікаційної мережі Позивача було проведено заміну телефонів № 32-25-60 та № 32-19-39 на 224-02-77 та №224-02-76 відповідно.

16.07.2008 р. Відповідачу Позивачем було скорочено перелік надання послуг (призупинено надання послуг) в зв’язку з наявністю заборгованості.

Відповідно до п. 113 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. № 720 за час, протягом якого послуги місцевого телефонного зв’язку не надавалася з вини абонента, абонентна плата справляється у повному розмірі.

Відповідно до п. 3 зазначених Правил, абонентна плата –фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг. Таким чином, з 01.05.2008р. по 12.12.2008 р. Відповідачу надавалася послуга підключення кінцевого обладнання кінцевого обладнання споживача до телекомунікаційних мереж загального користування (універсальний доступ), за яку нараховувалася абонентна плата.

12.12.2008 року надання послуг за договором було остаточно припинено (копія наряду №38086 від 04.12.2008 р. на зняття телефонів долучена до матеріалів справи)

Згідно п. 4.3. договору, споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за ставкою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Відповідно до п. 4.5. договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться. Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим за отримання в кредит послуги.

Свої обов'язки за договором позивач виконав у повному обсязі, щомісячно надаючи відповідачу послуги електрозв’язку на підставі укладеного договору, в тому числі за період з травня 2008р. по грудень 2008р.

За надання послуг електрозв’язку відповідач повинен був сплатити позивачу наступні платежі:

- 43,06 грн. за користування послугами в травні 2008 року;

- 43,06 грн. за користування послугами в червні 2008 року;

- 43,06 грн. за користування послугами в липні 2008 року;

- 43,06 грн. за користування послугами в серпні 2008 року;

- 43,06 грн. за користування послугами в вересні 2008 року;

- 51,65 грн. за користування послугами в жовтні 2008 року;

- 51,65 грн. за користування послугами в листопаді 2008 року;

- 16,66 грн. за користування послугами в грудні 2008 року.

Загальна сума нарахувань за період з травня 2008р. по грудень 2008р. склала 335,26 грн. Для проведення оплати відповідачу щомісячно надсилалися рахунки позивача на сплату послуг, копії яких долучені до матеріалів справи.

Супровідним листом № 7/33/1320 від 25.02.2009р. зазначені акти були повторно надіслані відповідачу 02.03.2009р., що підтверджується фіскальним чеком № 0521 від 02.03.2009р.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення п. п. 4.3. та 4.5. договору свої зобов'язання по оплаті послуг за період з травня 2008 року по грудень 2008 року відповідач своєчасно не виконав. Суму нарахувань у встановлений договором термін не сплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача за отримані послуги електрозв’язку за період з травня 2008р. по грудень 2008р. складає 335,26 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач не надав суду доказів оплати наданих йому послуг на суму 335,26 грн., тобто не виконав свій обов’язок, визначений договором.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором, яка виникла внаслідок неоплати наданих послуг становить 335,26 грн., підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних в сумі 17 грн. 37 коп. та втрат від інфляції в сумі 68 грн. 35 коп.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд дійшов висновку, що вони є вірними та складеними відповідно до вимог чинного законодавства. За таких обставин з відповідача слід стягнути на користь позивача 17 грн. 37 коп. 3 % річних та 68 грн. 35 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача у розмірі 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір виник з вини відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                              ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПФГ” (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 4; код ЄДРПОУ 13639100) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг № 1 (м. Запоріжжя) Запорізької філії ВАТ “Укртелеком” (69001, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 114, код ЄДРПОУ 01184385) 335 (триста тридцять п’ять) грн. 26 коп. основного боргу, 17 (сімнадцять) грн. 37 коп. 3 % річних, 68 (шістдесят вісім) грн. 35 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ

Суддя