Рішення № 11244016, 15.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.10 р.                     Справа № 15/136                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ПФ Техпромсервіс” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 32939248)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 00191158)

про стягнення основного боргу в сумі 56436,00 грн., пені в сумі 5688,75 грн., 3% річних у розмірі 2435,25 грн., інфляції в сумі 9706,99 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Чумак О.А. за довіреністю № 21 від 17.05.2010 р.

від відповідача: Маєвська В.М. за довіреністю № 09-18/1649 від 30.12.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “ПФ Техпромсервіс” м. Маріуполь до відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м. Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 56436,00 грн., пені в сумі 5688,75 грн., 3% річних у розмірі 2435,25 грн., інфляції в сумі 9706,99 грн.

Ухвалою суду від 04.06.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/136, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 22.07.2010 р. строк вирішення спору продовжений до 03.09.2010 р.

Ухвалою від 05.08.2010 р. за клопотанням відповідача строк вирішення спору продовжений до 18.09.2010 р.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2008 р. сторони уклали договір купівлі–продажу № 4600032224/502, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався передати, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити продукцію, вказану у відповідних специфікаціях до даного договору. Продукція поставляється на умовах, викладених в договорі та (або) в специфікаціях до нього.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що найменування (номенклатура, асортимент), кількість, якісні показники, ціна, строки та умови поставки продукції вказуються в специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно п. 4.1 договору продукція поставляється на умовах DDP ВАТ „МК „Азовсталь”, якщо інше не передбачено умовами специфікацій. Умови поставки розуміються відповідно до правил Інкотермс в редакції 2000 року.

Відповідно до п. 4.2 договору продукція повинна бути поставлена в строки, обумовлені специфікаціями до договору. За згодою покупця постачальник має право відвантажити продукцію достроково.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що ціна продукції відповідає цінам, вказаним в специфікаціях до договору.

Згідно п. 6.3 договору оплата продукції здійснюється в порядку, визначеному в специфікаціях до договору. Покупець має право здійснити свої зобов’язання по оплаті достроково.

Пунктом 12.3 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2008 р., а по гарантійним зобов’язанням постачальника – до закінчення гарантійних зобов’язань.

До спірного договору сторони підписали специфікації № 1 від 31.01.2008 р., № 2 від 26.08.2008 р., № 3 від 01.09.2008 р., якими передбачили найменування товару, одиницю вимірювання, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість товару. Крім того, специфікацією № 1 від 31.01.2008 р. до спірного договору передбачений строк оплати на умовах 100% передоплати за продукцію, вказану в специфікації № 1 до договору, протягом 10 банківських днів з моменту підписання даної специфікації; а також строк поставки протягом 60 календарних днів з моменту отримання передоплати з правом дострокової поставки. Специфікацією № 2 від 26.08.2008 р. до спірного договору сторони погодили здійснення оплати на умовах відстрочення платежу на 30 банківських днів з дати поставки товару на склад покупця та отримання ним документів, вказаних в п. 7.1 даного договору. Строк поставки встановлений протягом 60 календарних днів з моменту підписання специфікації № 2 з правом дострокової поставки.

Спірний договір та специфікації № 1, № 2, № 3 до нього підписані сторонами та скріплені печатками, завірені копії додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на виконання умов специфікації № 1 до договору купівлі–продажу № 4600032224/502 від 30.01.2008 р. ним було поставлено відповідачу клапани помпи високого тиску в кількості 72 шт. та ущільнення високого та низького тиску в кількості 12 шт. за видатковою накладною № РН–0000279 від 16.12.2008 р. на загальну суму 56436,00 грн. Відповідач вказаний товар прийняв частково, а саме клапани помпи високого тиску в кількості 72 шт. Ущільнення високого та низького тиску в кількості 12 шт. відповідач повернув позивачу за прийомо–здаточним актом № 256 від 16.12.2008 р. Позивач повторно поставив відповідачу ущільнення високого та низького тиску в кількості 12 шт. за видатковою накладною № РН–0000284 від 24.12.2008 р. на суму 26916,00 грн., відповідач вказаний товар прийняв. Факт отримання відповідачем вказаного товару на загальну суму 56436,00 грн. за даними видатковими накладними підтверджується підписами уповноважених осіб, які фактично передали та отримали товар, на видаткових накладних в графі „Відпустив” та „Отримав”, скріпленими відбитками штампу та печатки, а також довіреністю на отримання товарно–матеріальних цінностей серії НБЙ № 332519/2849 від 16.12.2008 р., податковими накладними № 327 від 16.12.2008 р. на суму 29520,00 грн., № 331 від 24.12.2008 р. на суму 26916,00 грн., рахунком–фактурою № СФ–0000335 від 16.12.2008 р. на суму 56436,00 грн. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Спірні видаткові накладні залишилися повністю неоплаченими, в результаті чого станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 56436,00 грн.

Позивач направляв відповідачу лист № 76 від 23.09.2009 р., вимогу № 100 від 09.12.2009 р., претензію № 24 від 08.04.2010 р. з вимогою сплатити заборгованість за товар, отриманий за спірними видатковими накладними на суму 56436,00 грн. Факт направлення позивачем та отримання відповідачем листа та вимоги підтверджується відбитками штампу відповідача на листі та вимозі із зазначенням вхідного номеру та дати отримання. Факт отримання відповідачем претензії підтверджується описом вкладення до поштового відправлення від 09.04.2010 р. та повідомленням про вручення 15.04.2010 р. рекомендованого поштового відправлення представнику відповідача. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог від 01.09.2010 р., в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг на суму 56436,00 грн. (сума не змінилася), пеню в розмірі 6521,75 грн. (сума збільшилася), 3% річних в сумі 2639,35 грн. (сума збільшилася), інфляцію в розмірі 7309,60 грн. (сума зменшилася). Загальна ціна позову зменшилася та склала 72906,70 грн. В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач посилається на наступні обставини:

До спірного договору купівлі–продажу № 4600032224/502 від 30.01.2008 р. сторонами було підписано три специфікації.

Специфікацією № 1 від 31.01.2008 р. була погоджена поставка клапану помпи високого тиску в кількості 72 шт., ущільнення високого та низького тиску в кількості 12 шт. та аварійний клапан в кількості 12 шт. Позивач виставив рахунок–фактуру № СФ–0000170 від 13.02.2008 р., який був оплачений відповідачем 13.02.2008 р. в сумі 59028,34 грн. Позивач передав відповідачу передбачену специфікацією № 1 продукцію за видатковою накладною № РН–0000155 від 18.04.2008 р. на суму 59028,34 грн., що підтверджується також довіреністю на отримання товарно–матеріальних цінностей серії ЯОЛ № 169464 від 18.04.2008 р.

Специфікацією № 3 від 01.09.2008 р. була погоджена поставка форсунки обертової калібром 050 для установки гідрозбиву окалини на суму 34356,00 грн. Позивач передав вказану продукцію за видатковою накладною № Т–00000092 від 23.07.2009 р. на суму 34356,00 грн. представнику відповідача за довіреністю № 07286 від 23.07.2009 р. Позивач виставив рахунок–фактуру на оплату отриманого товару № Т–00000123 від 23.07.2009 р., який був повністю оплачений відповідачем. Завірені копії вказаних видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та рахунків-фактур містяться в матеріалах справи.

У зв’язку з викладеним позивач вказує на те, що умови специфікації № 1 від 31.01.2008 р. та № 3 від 01.09.2008 р. обидві сторони виконали в повному об’ємі, тому взаємні зобов’язання за вказаними специфікаціями для сторін припинилися. При цьому викладені в позовній заяві обставини справи стосовно здійснення поставки товару за спірними видатковими накладними № РН–0000279 від 16.12.2008 р., № РН–0000284 від 24.12.2008 р. фактично ґрунтуються не на специфікації № 1 до договору купівлі–продажу, а на умовах специфікації № 2 від 26.08.2008 р.

Відповідач надав до суду заперечення на заяву про уточнення позовних вимог від 01.09.2010 р., в яких посилається на неправомірність зміни підстави позовних вимог після початку розгляду справи по суті.

Проаналізувавши вищевказану заяву про уточнення позовних вимог та заперечення на неї суд дійшов наступного висновку:

Статтею 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Підстава позову – це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

З приписів статті 22 ГПК України вбачається, що змінити підставу позову позивач має право тільки до початку розгляду господарським судом справи по суті. В даній справі господарський суд почав розгляд по суті 22.07.2010 р., що підтверджується ухвалою суду та протоколом судового засідання від 22.07.2010 р., а позивач подав заяву 08.09.2010 р. За таких обставин суд не прийняв до розгляду заяву про зміну підстави позовних вимог зі специфікації № 1 від 31.01.2008 р. на специфікацію № 2 від 26.08.2008 р. та в подальшому розглядав первісно заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 56436,00 грн., пені в сумі 5688,75 грн., 3% річних у розмірі 2435,25 грн., інфляції в сумі 9706,99 грн. у зв’язку з тим, що відповідач своєчасно та в повному обсязі не оплатив товар, отриманий за спірними видатковими накладними, на підставі специфікації № 1 від 31.01.2008 р. до договору купівлі–продажу № 4600032224/502 від 30.01.2008 р.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З матеріалів справи фактично вбачається, що сторони повністю виконали зобов’язання по поставці та по оплаті товару, передбачені специфікацією № 1, у зв’язку з чим позовні вимоги суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 15.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 17.09.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя