Рішення № 11243795, 13.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.10 р.                     Справа № 21/38                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АСИ – ОЙЛ» м. Донецьк,

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк,

про стягнення: матеріальної шкоди – 222’871,43 грн. та моральної шкоди – 100’000,00 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Русанов С.В. – ген. директор, Давиденко К.Ю.– довіреність,.

від відповідача: Ігнатова Н.О. – довіреності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “АСИ - ОЙЛ” звернулося з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця” про стягнення 465’196,76 грн., у тому числі:

-          365 196,76грн. матеріальної шкоди,

-          100 000,00грн. моральної шкоди.

Заявою від 30.03.09р. позивач зменшив позовні вимоги на 3’088,85грн. і наполягав на стягненні з залізниці на відшкодуванні завданої товариству матеріальної шкоди у загальній сумі 362 107,91 грн., у тому числі:

-          3’754,72 грн. – відсотків за користування кредитними коштами (замість 3 789,31грн., зазначеної у позовній заяві);

-          6’776,00 грн. – сплаченого штрафу за понадлімітну затримку цистерн, що належать АТ “Мажейкю Нафта” (замість 8’624,00 грн.);

-          168’511,60 грн. - вартість перевезення бензину з Волновахи у Донецьк (у грудні 2008р. –121’968,60грн., у січні 2009р. – 46’543,40грн.);

-          54’359,83 грн. витрати на переадресацію вантажу зі станції Волноваха на станцію Мушкетово;

-          128’705,76грн. – безпідставно списані з особового рахунку кошти за період з 25.11.08р. по 30.12.08р. (замість 129’912,02грн.).

Заявою від 25.08.09р. позивач вдруге зменшив позовні вимоги на 6’776,00грн. відшкодування сплаченого штрафу за понадлімітну затримку цистерн, що належать АТ “Мажейкю Нафта” і наполягав на стягненні з залізниці на відшкодуванні завданої товариству матеріальної і моральної шкоди у загальній сумі 455’331,91грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що:

- 25.11.08р. о 13год. 30хв. на станцію Мушкетово Донецької залізниці на адресу ТОВ “АСИ - ОЙЛ” за залізничними накладними №№ 44530000, 44530001 прибув бензин А-92 у 2-х цистернах;

- при огляді цистерн за допомогою прибору “Рівнемір ультразвуковий портативний УУП-1М-1 №122” було виявлено, що кількість бензину не відповідає відомостям, вказаним у товарно-супровідних документах, орієнтовний розмір нестачі - 22,5т на суму 113,7тис.грн.;

- у відповідності до п.5.2.2., п.5.2.4. та п.5.2.5. «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08р. №281/171/578/155 (далі Інструкція), ТОВ “АСИ - ОЙЛ” після виявлення ознак недостачі вантажу були направлені телеграми № 734 від 26.11.08р. та №750 від 1.12.08р. на ім’я начальника ст. Мушкетово про комісійну видачу вантажу, які залізницею були залишені без задоволення;

- всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не виконав дій щодо комісійної видачі вантажу та подальшого складання комерційного акту, що призвело до звернення товариства з позовом про зобов’язання залізницю здійснити комісійну видачу вантажу шляхом виділення представника залізниці та з залученням представника охоронної організації для визначення маси нафтопродуктів із складанням комерційного акту;

- рішенням господарського суду Донецької області від 25.12.2008р. по справі №21/244пн Донецька залізниця зобов’язувалась здійснити комісійну видачу вантажу - бензину А-92, що прибув 25.11.08р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “АСИ - ОЙЛ” за залізничними накладними №№ 44530000, 44530001 шляхом виділення представника залізниці та з залученням представника охоронної організації для визначення маси нафтопродуктів із складанням комерційного акту;

- 26.12.08р. при здійсненні комісійної видачі вантажу на підставі рішення господарського суду Донецької області від 25.12.08р. по справі № 21/244пн були складені комерційні акти, акти експертизи, акт приймання нафти та нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, згідно яких фактична нестача вантажу склала 21 304кг, а з урахуванням похибки вимірювання та природних втрат –20 611кг;

- неправомірним діями залізниці товариству завдано матеріальної шкоди у загальній сумі 362 107,91грн., у тому числі з особового рахунку безпідставно списані кошти за період з 25.11.08р. по 30.12.08р. у сумі 128 705,76грн. (збір за зберігання вантажу у вагонах, понадлімітну затримку вагонів, поштові витрати і т.п.);

- залізницею на адресу станцій постачальників товариства 01.12.08р. були надіслані телеграми про відмову у прийнятті вантажів станцією Мушкетово, які адресуються ТОВ “АСИ - ОЙЛ”, з посиланням на те, що товариство нібито відмовляється від прийому вантажу, у зв’язку з чим позивач вимушений був у грудні 2008р. здійснювати приймання вантажів (близько 1,2тис.т. у 21 цистерні) на станції Волноваха, де є склад паливно-мастильних матеріалів (ПММ) тимчасового зберігання і перевозити паливо на основний склад ПММ, який знаходиться у м. Донецьку біля станції Мушкетові, вартість яких (перевезень за маршрутом Волноваха –Донецьк) склала у грудні 2008р. –121 968,20грн., у січні 2009р. – 46 543,40грн.;

- частину вантажу після розблокування приймання вантажів станцією Мушкетово товариством було переадресовано зі станції Волноваха на станцію Мушкетово, сума додаткових витрат на переадресацію склала 54 359,83грн.;

- списання коштів з особового рахунку позивача призвело до додаткових витрат з оплати відсотків за користування кредитними коштами (для ведення своєї господарської діяльності та поповнення власних оборотних коштів товариство використовує кредитні кошти) за період з 9.12.08р. по 30.01.09р. у сумі 3 754,72грн.;

- направленням станцією Мушкетово 1.12.08р. на адресу станцій вантажовідправників (станцій Кагарлицька і Бугеняй) телеграм про відмову у прийнятті вантажів, які надходять товариству, з причини «несвоєчасного вивантаження вантажу» та “відмови одержувача приймати вантаж», а також 08.12.08р. на адресу станції Бугеняй (Республіка Литва) телеграми, якою станції відправника заборонялось відправляти цистерни з ПММ “у зв’язку з неплатоспроможністю ТОВ “АСИ - ОЙЛ”, тобто розповсюдженням залізницею за відомо неправдивої інформації позивачу завдано моральної шкоди, оціненої в 100 000,00грн.

У якості правової підстави позову позивач посилається на норми Господарського та Цивільного кодексів України; Статуту залізниць України (далі – «Статут»). Зокрема, на ст.ст. 1166, 1167, 1214 ЦК України.

Донецька залізниця позов не визнала з посиланням на те, що:

- відсутній причинний зв’язок між діями залізниці щодо відмови позивачеві у комісійній видачі вантажу і понесеними ним витратами;

- суми, які позивач вважає безпідставно списаними залізницею з його особового рахунку, нараховані за накопичувальними картками №№ 09123361, 10123375, 15123393, 24123486, 30123523 та відомістю плати за користування вагонами № 29120225, складеними станцією Мушкетово, позивачем підписаними без зауважень і списані з його особового рахунку у відповідності до законодавства і умов договору;

- витрати позивача у зв’язку з переадресуванням вантажів зі станції Волноваха на станцію Мушкетово та автоперевезенням вантажів зі ст. Волноваха на основний склад ПММ у м. Донецьку не є збитками чи майновою шкодою, оскільки позивач не зобов’язаний був одержувати вантажі по ст. Волноваха і робив це добровільно;

- телеграми ст. Мушкетово не можуть розглядатись як заборона відвантаження вантажів на станцію Мушкетово, оскільки станція таких повноважень не має; згідно ст.29 Статуту залізниць України тимчасові обмеження щодо перевезень в окремі райони має право запроваджувати Укрзалізниця за погодженням з Мінтрансом під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення; § 3 ст.3 Угоди про міжнародне вантажне сполучення (далі УМВС) визначено, що залізниця може заборонити або обмежити прийом вантажів за вказівкою відповідних урядових органів, та встановлений певний порядок введення такої заборони або обмеження перевезень;

- у телеграмі ст. Мушкетово міститься лише прохання станції не направляти на адресу позивача цистерни з ППМ без згоди станції у зв’язку з несвоєчасним вивантаженням, тобто нею станція просила узгодити прийом вантажів до перевезення;

- з урахуванням ст.29 Статуту залізниць України і ст.3 УМВС телеграма станції не є обов’язковою, протягом грудня 2008р. запити зі станції Бугеняй про можливість одержання вантажів для позивача на ст. Мушкетово не надходили і, як наслідок, рішення про тимчасове одержання вантажів на ст. Волноваха позивачем було прийняте на свій розсуд і не є необхідним наслідком дій залізниці;

- позивачем до складу заявленої до відшкодування матеріальної шкоди включені витрати по сплаті банку відсотків за користування кредитом без будь-якого правового і фактичного обґрунтування, до того ж сплата процентів за користування кредитами не може бути віднесена ані до додаткових витрат позивача, ані до неодержаного ним прибутку і не може розглядатись як збитки; ніякого зв’язку, тим більше, причинно-наслідкового, між будь-якими діями залізниці та оплатою позивачем процентів банку не існує;

- необхідність переадресування вантажів зі станції Волноваха на станцію Мушкетово позивачем визначена самостійно і не є необхідним наслідком дій залізниці, у зв’язку з чим вимога про відшкодування сум штрафу за понаднормативну затримку цистерн, що належать АТ “Мажейкю Нафта”, у сумі 6 776,00грн. є безпідставною і вимоги у цій частині не доведені;

- службове листування залізниць не може будь-яким чином принизити ділову репутацію підприємства, оскільки не може розглядатися як оприлюднення інформації, до того ж інформація, яка зазначена у телеграмах, не містила в собі будь-яких відомостей, які не відповідали дійсності та порочили ділову репутацію позивача;

- з урахуванням умов договору та обсягу наданих залізницею транспортних послуг за попередній місяць позивач повинен був забезпечити щоденно у листопаді 2008р. суму кредитового сальдо 88 681,06грн., у грудні 2008р. –125 972,76грн., але не зробив цього, зокрема на 5.12.08р. залишок коштів на особовому рахунку позивача становив 49 776,01грн. і після поповнення рахунку на необхідну суму телеграма № 47 від 8.12.08р. була скасована;

- у позовній заяві позивачем не зазначено в чому саме зазнала втрат його ділова репутація як юридичної особи внаслідок дій залізниці та не надано жодних доказів, які б підтвердили факт завдання такої шкоди та наявність причинного зв’язку між діями залізниці та заподіяною шкодою, а також не обґрунтовано розмір заявленої суми відшкодування.

На доповнення своїх вимог позивач пояснив, що:

- оцінюючи розмір моральної шкоди він виходив з того, що в грудні 2008р. проводилась підготовка до укладення договору на поставку нафтопродуктів на 2009 рік з АТ «Мажейкю Нафта» і саме в цей час відповідачем було розповсюджено неправдиву інформацію щодо платоспроможності товариства та відмову приймати адресовані йому вантажі;

- внаслідок дій залізниці АТ «Мажейкю Нафта» встановила ціни на нафтопродукти на 2009р. з урахуванням ризику невиконання товариством умов договору, з урахуванням та внаслідок обставин, викладених у телеграмах відповідача, а саме у формулу розрахунку ціни на нафтопродукти було закладено підвищення ціни на 20 дол. США за одну метричну тону у порівнянні з 2008 роком, наслідком чого є додаткові витрати позивача орієнтовно 204 480 дол. США ;

- поширення залізницею неправдивої інформації було спрямоване саме на приниження ділової репутації товариства і при цьому вона була поширена таким чином, щоб обов’язково потрапила (і потрапила) до АТ “Мажейкю Нафта”;

- оскільки на момент підписання договору з АТ “Мажейкю Нафта”, яке мало неправдиву інформацію і ця інформація не була спростована, умови договору постачання визначалися з її урахуванням, тобто існує прямий причинний зв’язок між діями залізниці і погіршенням умов договору товариства з АТ “Мажейкю Нафта”;

- погіршення умов договору постачання не обмежилося тільки збільшенням ціни на нафтопродукти, а й були також збільшені суми штрафних санкцій;

- до подій щодо приймання бензину А-92 у 2-х цистернах за залізничними накладними №№ 44530000, 44530001 товариство жодного разу протягом дій договору по станції Волноваха (з 20.10.07р. до 19.10.08р.) ним не скористалось;

- наявність договору про подавання та забирання вагонів на 2009р. не свідчить про наміри приймати будь-які вантажі, а є звичайною господарською діяльністю, яка дає підприємству змогу використати його право у разі виникнення потреби у цьому, наприклад для забезпечення нафтопродуктами підприємств Волноваського району у разі укладення відповідних договорів.

На доповнення своїх заперечень залізниця зазначила, що:

- з наданих позивачем копій договорів постачання на 2008 і 2009 роки не вбачається яким чином впливає на ціну нафтопродуктів ризик невиконання товариством умов договору і яким чином він пов’язаний саме із залізницею, так само як і не вбачається, що збільшення ціни на нафтопродукти на 2009 рік пов’язано саме з обставинами, на які посилається позивач, а не з іншими факторами;

- витрати позивача у зв’язку з переадресуванням вантажів зі ст. Волноваха на ст. Мушкетово та автоперевезенням зі ст. Волноваха на основний склад ПММ у м. Донецьку не є майновою шкодою, оскільки товариство не зобов’язане було одержувати вантажі по станції Волноваха і робило це у добровільному порядку;

- 29.10.2008р. позивач звернувся до залізниці з проханням про укладення договору про подавання та забирання вагонів на власну під’їзну колію при станції Волноваха і у наданій довідці зазначив, що очікуваний обсяг вивантаження світлих нафтопродуктів становитиме 20 вагоно-цистерн в місяць; 25.11.08р. здійснене комісійне обстеження умов роботи під’їзної колії і станції примикання; 3.12.08р. між залізницею і позивачем був укладений договір про подачу та забирання вагонів при станції Волноваха № 1/320 і з цього часу позивач отримав можливість одержувати та вивантажувати вантажі по ст. Волноваха і фактично робив це протягом грудня 2008 року (було прийнято 21 цистерну);

- позивач ще задовго до 1.12.08р. мав намір одержувати і вивантажувати світлі нафтопродукти по станції Волноваха, для чого і уклав відповідний договір, а не вимушений був це робити внаслідок телеграми № 7 станції Мушкетово, тому на думку залізниці отримання позивачем нафтопродуктів по станції Волноваха та подальше їх транспортування до Донецька не можуть розглядатись як безпосередній наслідок саме телеграми № 7 станції Мушкетово, а залежать від інших обставин;

- з наданих позивачем копій договорів постачання на 2008 і 2009 роки не вбачається, що збільшення ціни на нафтопродукти на 2009 рік та розміру штрафних санкцій пов’язано саме з обставинами, на які посилається позивач, а не з іншими факторами, зокрема порівняння п.6.4 спеціальних частин обох договорів свідчать про збільшення розміру штрафних санкцій за порушення зобов’язань для обох сторін договору, а не лише позивача;

- договір на 2009 рік був підписаний сторонами 29.12.08р., тобто в день, коли телеграми станції Мушкетово були скасовані (телеграма № 7 від 1.12.08р. –27.12.08р., а № 47 від 08.12.08р. –12.12.08р.);

- на час подання позову позивач не мав реальних витрат на автоперевезення та сплату штрафу за понадлімітну затримку цистерн, які просив стягнути з залізниці на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки надані ним документи свідчать про здійснення розрахунків за автоперевезення лише 10.03.09р., а сплата штрафу мала місце у кінці квітня 2009р. –28.04.09р.;

- час затримки цистерн, що належать АТ “Мажейкю Нафта”, на території України залежав не тільки від Донецької залізниці, а від інших обставин і осіб. Зокрема цистерни №№ 51155547, 50595677, 51148641 (затримка 6 діб) надійшли на станцію Мушкетово 28.12.08р. о 13-40год. і були подані позивачу під вивантаження о 17-30год. Під вивантаженням вони знаходились до 2-30год. 31.12.08р. і в цей же день о 16-00год. відправлені зі станції за призначенням. Тобто, ці цистерни знаходились під вивантаженням у позивача протягом 57 годин, у той час як згідно п.5 договору № 1/71 передбачено, що строк знаходження усієї партії одночасно поданих вагонів при вивантаженні складає 2 годин. Окрім того ці цистерни з невідомих причин простояли на станції Хоробичі Південно-Західної залізниці з 4 по 4 січня 2009 року з невідомих причин. Цистерни №№ 50613348, 51148443, 51252922, 51260206 (затримка 1 доба) простояли під вивантаженням у позивача 28 годин проти 2 годин, обумовлених договором і 2 доби (6-7 січня 2009р.) знаходились на станції Хоробичі;

- надані позивачем на підтвердження своїх витрат з автоперевезення бензину зі станції Волноваха на станцію Мушкетово копії товарно-транспортних накладних не є належними доказами, оскільки вони оформлені з порушенням вимог, передбачених наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995р. № 488/346, зокрема оформлені ТТН не відповідають затвердженій формі, у них відсутні графи 9-47, у відомостях про вантаж не всі пункти заповнені, у них не зазначені відомості про товаросупровідні документи, не заповнені інші відомості накладної –всього відпущено на суму, кількість місць, маса брутто і т.п.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.09.2009р. позов був задоволений частково. Стягнуто з Державного підприємства „Донецька залізниця” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АСИ - ОЙЛ” 355’331,91грн. матеріальної шкоди, 30’000,00грн. моральної шкоди, 3’853,31 грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита і 97,74 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову – відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.11.2009 зазначене рішення суду було скасовано в частині стягнення збитків 3’754,72 грн. плати за користування кредитними коштами та в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. В решті судове рішення господарського суду Донецької області залишено без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2010р. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. та Рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2009р. у справі № 21/38 було скасовано в частині стягнення 222’871,43 грн. збитків та 30’000 грн. моральної шкоди та в цій частині – справа направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області. В решті Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. у справі № 21/38 залишено без змін.

          Підставою для скасування рішення та постанови місцевого та апеляційного судів (згідно висновків ВГСУ) було те, що судами попередніх інстанцій не встановлено, чи були телеграми начальника станції Мушкетово Донецької залізниці від 01.12.2008р. №7 на адресу станцій Кагамлицька і Бугеняй та від 08.12.08р. № 47 на адресу станції Бугеняй забороною відвантаження продукції на станцію Мушкетово, чи було дотримано порядок запровадження тимчасових обмежень щодо перевезень на станцію призначення Мушкетово у розумінні § 3 ст.3 «Соглашения между железнодорожными администрациями государств-участников Содружества Независимых Государств, Латвийской Республики, Литовской Республики и Эстонской Республики об особенностях применения отдельных норм Соглашения о международном железнодорожном грузовом сообщении» (далі – «СМГС»), адже відвантаження спірних вантажів здійснювалося саме на підставі СМГС.

          Згідно приписів ВГСУ під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене та – вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

          У судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.08.2010р. до 13.09.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.11.2008р. Закрите акціонерне товариство Торговий дім “Укртатнафта” (вантажовідправник) на адресу ТОВ “АСИ - ОЙЛ” (вантажоодержувач) у вагоно-цистернах №№74047986, 73753147 за залізничними накладними №№ 44530000, 44530001 зі станції Кагамлицька Південної залізниці на станцію Мушкетово Донецької залізниці відправило вантаж –бензин автомобільний А-92. За накладними загальна вага нетто –відповідно 52 850кг і 52 400кг. Маса вантажу визначена шляхом зважування на електронних вагах вантажовідправника. Вантаж перевозився у супроводі провідників перевізника.

На станцію призначення вантаж прибув 25.11.2008р. В цей же день о 16год. 30хв. представником ТОВ “АСИ - ОЙЛ” при огляді вагоно-цистерн за допомогою прибору “Рівнемір ультразвуковий портативний УУП-1М-1 №122” було виявлено, що кількість бензину не відповідає даним, зазначеним у товарно-супровідних документах. За результатами огляду цистерн позивачем був складений відповідний протокол б/н від 25.11.08р. У протоколі зазначені типи цистерн, їх номери і номери залізничних накладних, висота наливу у 2-х точках, а також номери запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП), які згідно візуального огляду порушені не були.

На підставі даних вимірювань висоти наливу нафтопродуктів у цистернах позивачем був зроблений розрахунок маси вантажу, згідно якого у вагоно-цистернах №№ 74047986 і 73753147 вага бензину нетто відповідно 38715кг і 44015кг і орієнтовний розмір нестачі складає відповідно 14’135кг та 8’384кг.

В цей же день 25.11.08р. станцією Мушкетово Донецької залізниці складені акти про технічний стан вагону (контейнеру), згідно яких вагоно-цистерни №№74047986 і 73753147 прибули в технічно справному стані. Акти підписані начальником пункту технічного обслуговування та начальником станції.

Про те, що вагони на станцію призначення прибули в технічно справному стані свідчить і акт загальної форми №355 від 26.11.08р., підписаний старшим прийомоздавальником і прийомоздавальником.

26.11.08р. та 01.12.08р. позивачем на ім’я начальника станції Мушкетово Донецької залізниці направлені телеграми № 734 і № 750 з проханням надати представника для комісійної видачі вантажу - бензину А-92, що надійшов 25.11.08р. о 13год 30хв. на ст. Мушкетово Донецької залізниці на адресу ТОВ “АСИ - ОЙЛ” за залізничними накладними №№ 44530000, 44530001 та забезпечити участь в комісії представника охоронної організації. Зазначені телеграми начальником станції залишені без задоволення.

01.12.08р. позивачем окрім телеграми на ім’я начальника станції Мушкетово були направлені телеграми №№751 і 751/1 відповідно начальнику Донецької залізниці та начальнику Ясинуватської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці з зазначенням про необхідність комісійної видачі вантажу та проханням забезпечити дотримання вимог чинного законодавства посадовими особами станції Мушкетово. Ці телеграми також залишені без задоволення.

15.12.08р. Донецька залізниця листом № НЗ-02/4373 відмовила позивачеві у комісійній видачі спірного вантажу з посиланням на те, що:

- цистерни прибули у технічно справному стані і у супроводі стрілків воєнізованої охорони;

- при огляді вагонів після прибуття в комерційному відношенні: ЗПП відправника в наявності, справні, відповідають номерам, зазначеним в документах; доступу до вантажу не було, сліди втрати чи витікання вантажу під час перевезення не виявлені;

- вимога про комісійну видачу вантажу не відповідає нормам Інструкції, зокрема пп. 4.2.4.6, 4.3.3, 5.1.4, 5.2.5, 5.2.8 - 5.2.12.

Вищезазначені обставини встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 25.12.2008р. під час розгляду справи №21/244пн, у якій брали участь ці ж самі сторони і відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України не доводяться знову при вирішенні цього спору. Цим же рішенням суд зобов’язав Донецьку залізницю “здійснити комісійну видачу вантажу - бензину А-92, що прибув 25.11.08р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “АСИ - ОЙЛ” за залізничними накладними №№ 44530000, 44530001 шляхом виділення представника залізниці та з залученням представника охоронної організації для визначення маси нафтопродуктів із складанням комерційного акту”. Донецька залізниця виконала рішення суду не чекаючи набуття ним законної сили.

26.12.08р. при здійсненні комісійної видачі вантажу були складені комерційні акти, акти експертизи, акт приймання нафти та нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, згідно яких фактична нестача вантажу склала 21 304кг, а з урахуванням похибки вимірювання та природних втрат –20 611кг.

В період, коли спір між сторонами щодо комісійної видачі вантажу не був врегульований, начальником станції Мушкетово на адресу станцій, з яких постачальниками здійснюється відвантаження товариству бензину - станція Кагамлицька, України і станція Бугеняй, Республіка Литва, були надіслані телеграми, зокрема:

- 26.11.08р. за № 159 – на адресу станції Кагамлицька з зазначенням, що вантажоодержувач ТОВ “АСИ - ОЙЛ” безпідставно відмовляється від приймання вантажу, відправником якого є Закрите акціонерне товариство Торговий дім «Укртатнафта» і проханням визначитись як діяти з вантажем (при цьому у телеграмі не зазначалось у чому полягає безпідставність дій вантажоодержувача і до того ж згідно з вимогами ст.ст.46, 47 Статуту залізниць України “одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу, так само як він зобов'язаний прийняти від станції на відповідальне зберігання вантаж, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.) і який прибув на його адресу);

- 01.12.08р. за № 7 – на адресу станцій Кагамлицька і Бугеняй з проханням цистерни з ППМ на адресу ТОВ «АСИ – ОЙЛ» не направляти без згоди станції Мушкетово у зв’язку з несвоєчасним вивантаженням вантажу;

- 08.12.08р. за № 47 – на адресу станції Бугеняй з проханням цистерни з ППМ на адресу ТОВ «АСИ – ОЙЛ» не направляти без згоди станції Мушкетово у зв’язку з неплатоспроможністю останнього.

Станція Кагамлицька про телеграму станції Мушкетово № 159 від 26.11.08р. повідомила постачальника (АТ «Укртатнафта»), який листом від 4.12.08р. № 38/10-7012 звернувся до позивача з проханням в найкоротші строки розпорядитись вантажем, який був відвантажений йому на виконання умов договору купівлі-продажу № 20/2/2118 від 28.12.07р. і надіслав копію телеграми станції Мушкетово.

АТ «Мажейкю Нафта» листом від 3.12.08р. № 11.8-7.1/27-420 повідомило позивача про те, що 01.12.08р. зі станції Мушкетово отримана телеграма № 7 про заборону відправки на цю станцію вантажів, одержувачем яких є ТОВ «АСИ – ОЙЛ», внаслідок чого немає можливості виконати свої зобов’язання, передбачені договором купівлі-продажу і направити нафтопродукти на станцію Мушкетово.

АТ «Мажейкю Нафта» копії телеграм станції Мушкетово направило позивачеві, зокрема:

·          № 7 від 01.12.08р. - як додаток до листа від 3.12.08р. № 11.8-7.1/27-420;

·          № 47 від 08.12.08р. –факсом 12.12.08р.

Ннаправлення на адресу станцій постачальників товариства телеграм з проханням не направлять на адресу ТОВ “АСИ - ОЙЛ” цистерни з ППМ без згоди станції Мушкетово призвели до того, що АТ “Мажейкю Нафта” проінформувало позивача про неможливість направлення нафтопродуктів на станцію Мушкетово і останній (ТОВ “АСИ - ОЙЛ”) вимушений був перенаправити вантажопотоки з ППМ, адресовані йому зі станції Бугеняй (20 цистерн) та станції Мангалі, Латвія (1 цистерна), і здійснювати приймання нафтопродуктів, вантажовідправником яких було АТ “Мажейкю Нафта” і ТОВ “ЛРТ” м. Рига, на станцію Волноваха, потім автотранспортом перевозити на свій склад, який знаходиться у м. Донецьку (поблизу станції Мушкетово).

Так, згідно міжнародних залізничних накладних:

-          №№ 642131-642135 за відправкою від 02.12.08р. в цистернах №№ 50595024, 50613181, 50613405, 50613785, 50734128;

-          №№ 642423-642426 від 08.12.08р. в цистернах №№ 50612753, 51148286, 51260065, 51260875;

-          № 773745 від 11.12.08р. в цистерні № 51148641 (зі станції Мангалі, Латвія);

-          №№ 642723-642727 від 15.12.08р. в цистернах №№ 50595446, 50613314, 51251023, 51260586, 51260909;

-          №№ 642793-642794 від 16.12.08р. в цистернах №№ 50595677, 51155547;

-          №№ 643013-643016 від 21.12.08р. в цистернах №№ 50613348, 51148443, 51252922, 51260206,

на станцію Волноваха надійшло 1’250,351т нафтопродуктів.

Факт вимушених дій позивача, а не його добра воля, на чому наполягає залізниця, щодо перенаправлення нафтопродуктів підтверджується, зокрема:

·          його подальшими діями щодо перевезення бензину автотранспортом зі свого складу, який розташований поблизу станції Волноваха на склад, який розташованих рядом зі станцією Мушкетово;

·          листом АТ “Мажейкю Нафта” від 3.12.08р. № 11.8-7.1/27-420, яким литовська нафтопереробна компанія повідомила позивача про те, що 01.12.08р. зі станції Мушкетово отримана телеграма № 7 про заборону відправки на цю станцію вантажів, одержувачем яких є ТОВ “АСИ - ОЙЛ”, внаслідок чого немає можливості виконати свої зобов’язання, передбачені договором купівлі-продажу і направити нафтопродукти на станцію Мушкетово;

·          листом АТ “Мажейкю Нафта” від 09.06.09р. № 11.8-7.1-14315, яким остання підтвердила, що заявка позивачем на відвантаження 300т бензину на станцію Мушкетово була подана 28.11.08р. (в день підписання договору купівлі-продажу), а 02.12.08р. під час оформлення перевізних документів на перевезення бензину, який уже був налитий в цистерни, з’ясувалось, що станція Бугеняй відмовляється прийняти вантаж для відправки вантажу на адресу позивача на станцію Мушкетово з посиланням на отримання телеграми № 7 від 01.12.08р., у зв’язку з чим ТОВ “АСИ - ОЙЛ” після телефонних перемовин, які відбулись 02.12.08р. після закінчення робочого дня, взамін заявки від 28.11.08р. подала заявку від 02.12.08р. на відвантаження цистерн на станцію Волноваха, а АТ “Мажейкю Нафта” про причини не відвантаження нафтопродуктів на станцію Мушкетово офіційно повідомила позивача наступного дня - 3.12.08р. листом № 11.8-7.1/27-420, а також тим, що

·          до подій, які мали місце у кінці листопада –на початку грудня 2008р. щодо приймання бензину А-92 у 2-х цистернах за залізничними накладними №№ 44530000, 44530001, позивач протягом дії договору про подавання та забирання вагонів на власну під’їзну колію при станції Волноваха (з 20.10.07р. до 19.10.08р.) жодного разу ним не скориставсь.

Для перевезення нафтопродуктів на свій склад ПММ у м. Донецьку, який розташований поблизу станції Мушкетово позивачем були залучені експедитори –ТОВ “ЕР-ЛАН”та ТОВ “КВФ “Центркомплектсталь”. Вартість перевезення за маршрутом Волноваха –Донецьк склала:

-          за грудень 2008р. – 121968,20грн. (перевезено під експедируванням ТОВ “ЕР-ЛАН”609841 л (463480кг) нафтопродуктів за товарно-транспортними накладними №№ 121208-121208/5, 131208-131208/7, 151208-151208/7, 161208, 171208-171208/4, 181208-171208/2, 191208-191208/3, 201208-201208/4, 221208/1-221208/5, 231208-231208/1, 231208/3-231208/5, 241208-241208/4, 251208-231208/2, 261208, 271208-271208/1, 301208-301208/1);

-          за січень 2009р. –46543,40грн. (перевезено під експедируванням ТОВ “КВФ “Центркомплектсталь”232717 л нафтопродуктів за товарно-трапнспортними накладними №№ 050109-050109/1, 120109/1, 130109, 150109-050109/2, 220109-220109/2, 240109/1-240109/2).

Крім того вантаж, який надійшов на станцію Волноваха 25.12.08р. у цистернах №№ 51155547, 51148641, 26.12.08р. у цистерні № 50595677 і 29.12.08р. у цистернах №№ 50613348, 51148443, 51252922, 51260206 (усього 7 цистерн) після того, як станція Мушкетово дала згоду на приймання нафтопродуктів, адресованих ТОВ “АСИ - ОЙЛ” (телеграма станції Мушкетово № 208 від 27.12.08р.), позивачем був перенаправлений в цих же цистернах (27.12.08р. –3 цистерни і 30.12.08р. – 4 цистерни) на станцію Мушкетово і додаткові витрати позивача склали 54’359,83грн.

Факт перенаправлення нафтопродуктів зі станції Волноваха на станцію Мушкетово після її згоди приймати вантажі, одержувачем яких є ТОВ “АСИ - ОЙЛ”, а також витрати позивача, пов’язані з перенаправленням, підтверджені залізничними накладними №№ 50752496-50752498 від 27.12.08р., №№ 50752519-50752522 від 30.12.08р. та переліками ТехПД-1 № 53 від 27.12.08р., №81 від 31.12.08р. і № 77 від 08.01.09р., згідно яких з особового рахунку позивача залізницею було списано 54’359,83грн. (в т.ч. ПДВ 9 059,97грн.), у тому числі:

-          28731,60 грн. (відповідно 12’968,40 грн. і 15’763,20 грн.) – провізна плата з ПДВ;

-          876,96 грн. (відповідно 375,84 грн. і 501,12 грн.) – збори за перевезення під охороною з ПДВ;

-          4’199,41 грн. – вартість переадресації з ПДВ;

-          4’896,84 грн. – зберігання вантажу з ПДВ;

-          15’145,92 грн. – охорона вантажу з ПДВ;

-          509,10 грн. – користування вагонами з ПДВ.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

-          відповідно до ст.16 Цивільного кодексу (ЦК) України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

-          згідно ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування;

-          збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода);

-          збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі;

-          згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

-          за ч. 1 ст. 172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків;

-          відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає: у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом;

-          відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті;

-          згідно ст.224 Господарського кодексу (ГК) України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною;

-          до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, відповідно до ст. 225 ГК України, зокрема, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

-          матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом;

-          відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;

-          залізниця не довела, що ТОВ «АСИ – ОЙЛ» у кінці 2008р. – на початку 2009р. було неплатоспроможне,

господарський суд вважає, що:

по-перше, через неправомірні дії з боку начальника станції Мушкетово під час виконання ним своїх посадових обов’язків, що виразилося у надсиланні ним телеграм (від 26.11.08р. за № 159 – на адресу станції Кагамлицька, від 01.12.08р. за № 7 – на адресу станцій Кагамлицька і Бугеняй та від 08.12.08р. за № 47 – на адресу станції Бугеняй), які не відповідали дійсності, а навпаки безпідставно скривджував позивача.

по-друге, зазначені телеграми хоча й не були забороною на відвантаження продукції у розумінні приписів ст. 29 Статуту, проте – зумовили відповідні станції припинити направлення вантажів на адресу позивача на станцію Мушкетово;

по-третє, неправомірними діями залізниці позивачеві завдано :

-          матеріальної шкоди у сумі 222’871,43 грн., у зв’язку з чим вимоги у цій частині позову підлягають задоволенню у повному обсязі;

-          моральної шкоди, відшкодування якої з урахуванням характеру правопорушення, допущеного залізницею, принципу розумності і справедливості підлягає задоволенню частково у сумі 30’000,00грн.;

по-четверте, дії відповідача не пов’язані та не випливають з перевезенням вантажів, відтак – щодо наслідків цих дій не поширюється обмеження відповідальності залізниці, встановлені нормами ст.307 ГК України, ст. 920 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. 105 Статуту та СМГС;

Твердження позивача про те, що на особовому рахунку позивача у окремі дні спірного періоду було менше коштів, ніж це передбачено умовами укладеного між ними договору, що є підтвердженням неплатоспроможності ТОВ «АСИ – ОЙЛ», судом до уваги не взято, оскільки:

-          протягом грудня 2008р. на особовому рахунку позивача завжди було плюсове сальдо;

-          08.12.08р., тобто в той день, коли залізницею була дана телеграма № 47 на станцію Бугеняй з проханням цистерни з ППМ на адресу ТОВ “АСИ - ОЙЛ” не направляти без згоди станції Мушкетово у зв’язку з неплатоспроможністю останнього, на особовому рахунку позивача було 147’815,90 грн.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 34, 34, 43, 82 – 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов щодо стягнення матеріальної шкоди – 222’871,43 грн. та 100’000,00 грн. – моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 26009307748601 в ДРУ ПІБ м. Донецьк, МФО 334635, рахунок № 260000000019, 260360300019 у Донецькій філії АБ «Експрес-банк», МФО 335838, код ЄДПОУ 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСИ – ОЙЛ» (83000, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 37, рахунок № 2600400077 у Донецькій філії ВАТ «Родовід Банк», МФО 394512, код ЄДПОУ 30500737) 222’871,43 грн. матеріальної шкоди, 30’000,00 грн. моральної шкоди.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя                               

(повний текст рішення оформлений та підписаний 17.09.2010р.)