Рішення № 112436736, 24.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2023 року № 320/10053/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВАНТА»доДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області провизнання протиправною та скасування постанови, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВАНТА» із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області, в якому просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову від 05.12.2022 №327988 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність постанови від 05.12.2022 №327988, підставою для прийняття якої була відсутність у водія товаро-транспортної накладної. Позивачем наголошено на тому, що ним недавались послуги з вантажного перевезення на договірних умовах, а тому у водія не могло бути товарно-транспортної накладної, а товар перевозився для власних потреб з одного приміщення до іншого, яке також перебуває у користуванні позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 відкрито провадження у справі №320/10053/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВАНТА» про забезпечення позову відмовлено.

Відповідачем, у поданому до суду 03.05.2023 відзиві на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечено, оскільки станом на момент перевезення вантажу та під час проведення перевірки у позивача була відсутня товарно-транспортна накладна, а складська накладна від 03.10.2022 №ЛО06-001571 не містила обов`язкових резквізитів, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт». Водночас, для вантажу, що перевозився позивачем 04.10.2022, жодним нормативно-правовим актом не передбачено спеціальну форму документа на вантаж, а тому перевізник, ваконуючи перевезення вантажу для власних потреб, повинен забезпечити водія саме товарно-транспортною накладною. Факт відсутності на момент перевірки товарно-транспортної накладної позивачем не заперечується.

Відповідачем у своїх додаткових поясненнях, поданих до суду 15.05.2023, вказано на відсутності доказів неналежного повідомлення його про розгляд справи щодо застосування адміністративно-господарських санкцій.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 19.05.2023, позивачем зауважено, що перевезення товару було здійснено ним в межах своїх об`єктів, а у водія на товар, який перевозивая транспортом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВАНТА», була накладна на внутрішнє переміщення, яка була пред`явлена при перевірці. Оскільки позивачем не надавались послуги по перевезенню вантажу, наявність товарно-транспортної накладної є не обов`язковою. Крім того, за посиланням позивача, його не було повідомлено в установленому законом порядку про час і місце розгляду справу, у зв`язку з чим він був позбавлений права надати відповідні пояснення.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Згідно частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої, другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Розглянувши наявні у справі документи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Посадовою особою Укртрансбезпеки 04.10.2022 на підставі направлення на рейдову перевірку від 03.10.2022 №011588 та тижневого графіка перевірок проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта».

Згідно акту перевірки від 04.10.2022 №342193 встановлено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме при перевезенні вантажів згідно документів про внутрішнє перевезення від 03.10.2022 №Л006-001571 у водія відсутня товаро-транспортна накладна, документація, або інший визначений Законом документ, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, пункту 1 абзацу 3.

На підставі вказаного акту Відділом державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №327988 у розмірі 17000,00 грн., у зв`язку з наданням послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач, вважаючи постанову відповідача від 05.12.2022 №327988 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн. протиправною, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (в редакції на момент перевірки), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу четвертого статті 6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно із частиною другою статті 48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 №207 (далі - Постанова № 207).

Пунктом 2 Постанови №207 визначено, що особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, забороняється вимагати у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця документи, не передбачені Переліком, затвердженим цією постановою.

Відповідно до вимог Постанови №207 наявність товарно-транспортної накладної є обов`язковою для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.

Отже, чинне законодавство зобов`язує мати товарно-транспортну накладну тільки на перевезення автотранспортом на договірних умовах.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 1 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно статті 33 Закону №2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Згідно із статтею 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частинами першою - третьою статті 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

З системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що відповідальність у вигляді адміністративно - господарського штрафу передбачена саме за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону № 2344-ІІІ, товарно-транспортна накладна обов`язково повинна бути наявна у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, учасниками яких є три сторони - перевізник, вантажовідправник та вантажоодержувач, тобто відповідальність за наявність товарно - транспортної накладної під час перевезення вантажів на договірних умовах несуть саме перевізники, які надають послуги з перевезення вантажу.

Із матеріалів справи не вбачається наявність у позивача статусу суб`єкта господарювання, що провадить діяльність саме у сфері автомобільного транспорту з наданням послуг по перевезенню вантажу або наявність договору про перевезення вантажу. Отже підстави вважати, що позивач здійснював перевезення в рамках договірних правовідносин, відсутні.

При цьому відповідальність у вигляді адміністративно - господарського штрафу застосовано саме у зв`язку з відсутністю товарно-транспортної накладної на товар при наданні послуг з перевезення вантажів, натомість, доказів надання позивачем таких послуг відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку позивач не здійснював перевезення вантажу від вантажовідправника до вантажоодержувача, а тому не підпадає під статус перевізника, який надає послуги з перевезення вантажу з обов`язковим оформленням товаро-транспортної накладної.

Отже, до позивача не може бути застосована відповідальність, що передбачена пунктом 1 абзацу 3 статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Посилання відповідача на відсутність у складській накладнійвід 03.10.2022 №ЛО06-001571 окремих рекзвізитів не спростовує висновків суду, викладених вище, а інформація, яка викладена у вказаній накладній, дає можливість у повній мірі ідентифікувати суб`єктів транспортного процесу та вантаж, який перевозився.

З приводу неналежного повідомлення позивача про розгляд справи щодо застосування адміністративно-господарського штрафу, суд зазначає таке.

Пунктом 26 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Суд погоджується з доводами позивача щодо порушення відповідачем пункту 26 Порядку №1567, а саме здійснення розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт без належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, без його присутності, оскільки без належного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, позивач був позбавлений права надати пояснення та докази щодо встановлених суб`єктом владних повноважень порушень.

У спірних правовідносинах має місце порушення принципів Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, зокрема, право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом.

Варто зазначити, що право бути вислуханим під час розгляду його справи, дійсно віднесено до одного основних складових (принципів) адміністративної процедури.

Відповідно до частини другої статті77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів належного повідомлення позивача щодо часу та місця розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, з урахуванням вимог пункту 26 Порядку №1567.

При цьому, позивачем обґрунтовані доводи щодо порушення суб`єктом владних повноважень порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що у сукупності з вищевикладеним свідчить про протиправність оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу від 05.12.2022 №327988 є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд виходив із такого.

У силу вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.01.2023 №79130.

Суд, керуючись частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачеві 2684,00 грн. понесених витрат із оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВАНТА» задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову від 05.12.2022 №327988 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВАНТА» за рахунок бюджетних асигнувань до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВАНТА» (ідентифікаційний код: 35495114, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 15).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області (ідентифікаційний код: відсутній, місцезнаходження: 43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 3).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.