Постанова № 11243377, 05.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 27/248

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2010 року 15:16 Справа № 2а-16589/09/2670

За позовомДержавної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області

До ОСОБА_1

Простягнення заборгованості у розмірі 211459,45 грн.,

Суддя Головань О.В.

Секретар судового засідання Колесникова Г.В.

Представники:

Від позивача Цируль М.А. довіреність №20 від 01.04.2010,

Від відповідачаОСОБА_2. довіреність №б/н від 01.10.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Макарівському районі Київської області (надалі Позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з ОСОБА_1 плати за землю у розмірі 211459,45 грн., що справляється власниками земельних ділянок, землекористувачами та орендарями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2009 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні 29 січня 2010 року.

В судовому засіданні 29 січня 2010 року оголошувались перерви до 12 березня 2010 року 09 квітня 2010 року 26 травня 2010 року 29 червня 2010 року 05 серпня 2010 року.

У судовому засіданні 05 серпня 2010 року позивач підтримав заявлені позовні вимоги, а відповідач заперечив, оскільки заборгованість з урахуванням її погашення після звернення позивача з позовом до суду становить 155393,69 грн.

В судовому засіданні 05 серпня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови про часткове задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Договору купівлі-продажу земельних ділянок від 27 лютого 2008 року відповідач є власником земельних ділянок.

У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 4 Закону України «Про систему оподаткування»до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесено плату за землю (земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначено Законом України «Про плату за землю».

Згідно приписів статті 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Порядок обчислення і строки сплати земельного податку визначено Розділом 6 Закону України «Про плату за землю», у відповідності до статті 13 якого підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про плату за землю»власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відтак, враховуючи положення наведеної норми, у відповідача починаючи з 27 лютого 2008 року як власника земельних ділянок, виник обовязок сплачувати земельний податок.

Згідно вимог статті 14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Що стосується плати за землю саме з громадян (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки) то відповідно до статті 16 Закону «Про плату за землю» облік громадян платників земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності і нарахування відповідних сум проводиться щороку станом на 1 травня.

Згідно зі статтею 14 цього Закону нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Відповідно до статті 17 Закону про плату за землю земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачуються рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

У відповідності до пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», платник податків зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені терміни.

Оскільки законодавством передбачено, що податковий орган відповідальний за нарахування плати за землю фізичним особам, то згідно з вимогами пункту 6.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі Закон № 2181), такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення.

Позивачем було виставлено податкове повідомлення форми «Ф»№0134161700/0 від 14 листопада 2008 року, яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі 510753,40 грн. Вказане податкове повідомлення було отримане представником відповідача 24 листопада 2008 року.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до акту від 28 травня 2009 року № 77 перевірки відповідача з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання з земельного податку, останній несвоєчасно сплатив плату за землю з фізичних осіб, тобто з затримкою до 36-126 днів.

На підставі наведеного акту перевірки позивачем винесені податкові повідомлення-рішення форми «Ш»від 28 травня 2009 року №0016331700/0 на суму 204670,94 грн., яким визначено суму штрафу у розмірі 50% від суми несплаченого узгодженого податкового зобовязання протягом, встановленого граничного строку та №0016341700, яким визначено штраф на суму 20000,00 грн. у розмірі 20% від суми несплаченого узгодженого податкового зобовязання протягом, встановленого граничного строку.

За результатами перевірки відповідача 14 липня 2009 року з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання з земельного податку, позивачем складено акт №158 від 14 липня 2009 року, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення форми «Ш»№0023051700 від 14 липня 2009 року на суму 705,76 грн. про застосування штрафу у розмірі 50% від суми несплаченого узгодженого податкового зобовязання протягом, встановленого граничного строку, а саме з затримкою до 199 днів.

Як вбачається з вищенаведених копій рішень податкового органу у справі, представник відповідача отримав їх особисто.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідачу були виставлені перша податкова вимога № 1/26 від 14 липня 2009 року на суму 224546,37 грн. (отримане нарочно представником відповідача) та друга № 2/2955 від 11 вересня 2009 року про сплату консолідованої суми боргу за узгодженим податковим зобовязанням у сумі 225252,13 грн.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, податкова заборгованість, яка була заявлена в позовній заяві (211459,45 грн.) зменшилась в ході розгляду спору шляхом її погашення відповідачем, у звязку з чим станом на час постановлення рішення судом за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом в розмірі 155393,69 грн. При цьому відповідач в судовому засіданні визнав наявність непогашеного податкового боргу в цій сумі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно підпунктом 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Станом на день розгляду спору відповідачем податкова заборгованість перед бюджетом в розмірі 155393,69 грн. не погашена.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з плати за землю в розмірі 155393,69 грн. та визнав їх такими, що підлягають задоволенню в цій частині, у звязку з чим в решті позовних вимог відмовляється.

Керуючись ст.ст. 160-163, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь державного бюджету (р/р 33210813700402, код платежу 13050316, банк: ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, одержувач: УДКУ У Макарівському районі, код 23570013) заборгованість у розмірі 155393 (сто пятдесят пять тисяч триста девяносто три) грн. 69 коп.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя О.В. Головань

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 10.08.10 р.