Постанова № 11243056, 04.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.03.10Справа №2а-904/10/10/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшковій І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП № 579374»

про стягнення заборгованості по фінансовим (штрафним) санкціям та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП № 579374» на користь позивача заборгованість по штрафним санкціям та пені в сумі 163345,72 гривень.

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином: позивач під розписку (а.с.13), відповідач за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.14); відповідач клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача не надав, про причини неприбуття не повідомив; позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що сума заборгованості на час розгляду справи не сплачена, тому позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Суд, враховуючі клопотання позивача про розгляд справи за їх відсутністю, приймаючи до уваги, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, з урахуванням того, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, керуючись ч.3 ст. 122, ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представників позивача та відповідача.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб’єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 4 частини 1 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичним, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно стягнення заборгованості з фінансових (штрафних) санкції та пені.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон) всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 64, абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП № 579374» (код ЄДРПОУ 33980325, юридична адреса: 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, буд. 5/2) зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 12.01.2006 року, про що в журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис № 18821020000007113 та дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 437496 (а.с.7) та Довідкою Головного управління статистики в АР Крим № 05.3-06-06/50 від 16.01.2001 року (а.с.6); відомості про зміну юридичної адреси відсутні.

Судом встановлено, що ТОВ «АТП № 579374» зареєстровано як платник в Управлінні ПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, у зв'язку з чим відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктами 4, 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 6 статті 20 даного Закону встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься відповідач, встановлений зазначеною нормою закону - один календарний місяць.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій згідно пункту 6 частини 1 статті 64 даного Закону надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.

Рішенням № 1469 від 05 жовтня 2009 року "Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду" до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 579374» застосовано стягнення штрафу у розмірі 1251,66 гривень за затримку сплати страхових внесків та нарахована пеня у розмірі 2685,79 гривень (а.с.10).

Зазначене рішення було вручено відповідачу 07.10.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.10 зворотна сторінка).

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 відсотків своєчасно не сплачених сум –у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 відсотків зазначених сум –у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 відсотків зазначених сум –у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Розрахунок фінансових санкцій у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.

Судом встановлено, що розрахунок штрафних санкцій позивачем здійснений відповідно до діючого законодавства, що підтверджується розрахунками фінансових санкцій та пені по особовому рахунку відповідача.

Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій, який підлягає сплаті відповідачем за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 20.07.2009 року по 18.09.2009 року складає 1251,66 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в розмірах, визначених законом. Згідно з частиною 8 статті 106 даного Закону одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що розрахунок пені позивачем здійснений на підставі чинних нормативно-правових актів, що підтверджується розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку відповідача.

Таким чином, розмір пені, яка підлягає сплаті відповідачем за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 20.07.2009 року по 18.09.2009 року складає 2685,79 гривень.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні відомості про погашення відповідачем заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені за рішенням №1469 від 05.10.2009 року та про оскарження даного рішення позивача, позовні вимоги у даної частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 3937,45 гривень (штрафна санкція у сумі 1251,66 гривень + пеня у сумі 2685,79 гривень = 3937,45 гривень).

Крім того, рішенням №1859 від 25 листопада 2009 року "Про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів по страховим внескам» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 579374» застосовано стягнення штрафу у розмірі 159408,27 гривень за несплату або несвоєчасну сплату авансових платежів (а.с.9).

Зазначене рішення було вручено відповідачу 27.11.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.9 зворотна сторінка).

Відповідно до пункту 7 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

Розрахунок фінансових санкцій позивачем здійснений відповідно до діючого законодавства.

Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій, який підлягає сплаті відповідачем за несплату або несвоєчасну сплату авансових платежів складає 159408,27 гривень.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні відомості про погашення відповідачем заборгованість зі сплати фінансових санкцій за рішенням № 1859 від 25.11.2009 року, та про оскарження даного рішення позивача, позовні вимоги у даної частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 159408,27 гривень.

Цей факт також підтверджується довідкою УПФУ Київського району м. Сімферополя АР Крим № 240 від 01.03.2010 року та розрахунком суми позову, відповідно до яких ТОВ «АТП № 579374» має заборгованість за рішенням № 1859 від 25.11.2009 року на суму 159408,27 гривень та за рішенням № 1469 від 05.10.2009 року на суму 3937,45 гривень (штрафна санкція у сумі 1251,66 гривень + пеня у сумі 2685,79 гривень = 3937,45 гривень).

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні відомості про погашення відповідачем заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені по страховим внескам, та про оскарження рішення позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 163345,72 гривень.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", п.5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за №64/8663, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому відповідно до частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Крім того, згідно із частиною 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов’язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов’язкових платежів.

Таким чином, позовні вимоги Управління ПФУ Київському районі м. Сімферополя АР Крим є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Судом 04.03.2010 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, у повному обсязі постанову складено 05.03.2010 року.

Керуючись ст.ст.160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП № 579374» (код ЄДРПОУ 33980325, юридична адреса: 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, буд. 5/2) на користь Управління Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополя АР Крим погоджену заборгованість з фінансових санкцій та пені в сумі 163345 (сто шістдесят три тисячі триста сорок п’ять) гривень 72 копійки.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського адміністративного апеляційного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                                   Кудряшова А.М.