Ухвала суду № 112387813, 25.07.2023, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1281/22

Провадження № 1-кп/242/493/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022052500000166 від 12.07.2022 року за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 про обвинувачення в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п. п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення продовжують існувати; більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечують проти задоволення клопотання прокурора, вважають його необгрунтованим, вказують, що ризики, зазначені в клопотанні, зменшились, просять обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання його співмешканки в м.Українськ.

Суд, розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу та зміну запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду; продовжити кримінальне правопорушення, які не зменшились, а крім того, оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; приймає до уваги відомості, які характеризують особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів та засобів до існування, що може спонукати його до вчинення нових умисних злочинів; репутацію обвинуваченого, який неодноразово був засуджений за злочини, за які відбував покарання у місцях позбавлення волі, до суду спрямовано декілька обвинувальних актів відносно ОСОБА_5 , судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про те, що ОСОБА_5 на шлях виправлення не став і знову підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання ОСОБА_5 під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення по справі «Ілійков проти Болгарії»).

Отже, на даний час продовжують існувати обставини, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні. Прокурором обґрунтовано, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Обвинувачений та його захисник просять змінити запобіжний захід, однак, стороною захисту не надано документів на підтвердження прав на нерухоме майно, де просять застосувати домашній арешт, та згоди на це користувачів.

Сукупність викладеного свідчить про відсутність підстав для застосування менш суворих запобіжних заходів та їх застосування, на думку суду, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження обвинуваченому права на свободу в даному випадку є виправданим і необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб, запобігти заявленим ризикам, які не зменшились, тобто забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належну процесуальну поведінку та є доцільним продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до 22 вересня 2023 року (включно).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити. В задоволенні клопотання захисника і обвинуваченого про зміну запобіжного заходу- відмовити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до 22 вересня 2023 року (включно).

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 , прокурору та направити начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» .

Ухвала може бути оскаржена в Дніпровському апеляційному суді протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1