Ухвала суду № 112385622, 25.07.2023, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1743/20

Провадження № 1-кп/242/307/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 про обвинувачення у скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 259, ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 259, ч. 2 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшились та продовжують існувати. В клопотанні прокурором обґрунтовано, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора не заперечує. Захисник просить вирішити питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому на розсуд суду.

Суд, розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За таких же обставин, суд розглядає питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

В даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_5 було обрано та неодноразово продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою та його продовження, не зменшилися, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, не встановлено, наявні ризики, передбачені п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а крім того, суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, особу обвинуваченого, який не має стійких соціальних зв"язків, притягався до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, тому, перебуваючи на свободі може продовжити свою злочинну діяльність і вчинити інше кримінальне правопорушення, та приходить до висновку, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

При цьому таких обставин, які б могли беззаперечно свідчити про можливість зміни або обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому за відсутності достатніх стримуючих факторів для обвинуваченого, які б запобігали ризиками, передбаченим ст. 177 КПК України, встановлено не було та висновків суду про необхідність продовження дії запобіжного заходу не спростовує, а тому є доцільним продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження обвинуваченого права на свободу в даному випадку є виправданим, тазастосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належну процесуальну поведінку, суд вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до 21 вересня 2023 року (включно).

На підставі викладеного, керуючись положеннями глави 27, ст.ст. 177, 178, 183,331, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 259 КК України, до 21 вересня 2023 року (включно).

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Ухвала може бути оскаржена в Дніпровському апеляційному суді протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1