Ухвала суду № 112385526, 24.07.2023, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

Справа №225/629/23

Провадження №1-кп/225/137/2023

У Х В А Л А

іменем України

24 липня 2023 року

приміщення суду за адресою: вул. Дружби, 4, м. Торецьк, 85200

Колегія суддів Дзержинського міського суду Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинуваченої - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023020000000081 від 17.03.2023 року, відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Північне м.Торецьк, громадянки України, проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,

в с т а н о в и л а:

В провадженні Дзержинського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження №22023020000000081 від 17.03.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України.

07.07.2023 від захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 надійшли клопотання про визнання очевидно недопустимими доказами: протокол негласної слідчої (розшукової) дії від 05.12.2022; протокол негласної слідчої (розшукової) дії від 14.11.2022; оптичний носій інформації на якому містяться написи: «Дублікат відкриття інформації №97/421т від 29.09.22» та не досліджувати вказані докази, відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_7 підтримав подані клопотання та просив їх задовольнити.

Обвинувачена підтримала клопотання свого захисника.

Прокурор не вбачав підстав для задоволення клопотань, просив відмовити у їх задоволенні. Обгрунтування своїх заперечень виклав письмово та надав ці заперечення суду.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали справи у відповідних межах, приходить до наступного висновку.

Згідно із чч.2, 3 ст.89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

З правового змісту вказаної норми Закону випливає, що ознаки недопустимості доказів поділяються на очевидні та не очевидні. Залежно від цього визначається момент прийняття рішення щодо недопустимості доказів, який окреслений межами судового розгляду.

Частиною 1 ст. 87 КПК України передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кримінально-процесуальним Законом не визначено переліку підстав, за наявності яких можливо відокремити очевидно недопустимі докази від недопустимих. Наведене слугує підставою для визнання доказу очевидно недопустимим, коли недопустимість ґрунтується на обставинах, фактах, що є безсумнівними, беззаперечними, зрозумілими для всіх учасників судового провадження і не потребують додаткового дослідження.

Разом з тим, заявлені докази, які просить визнати очевидно недопустимим захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 , можуть бути визнані недопустимими під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження, шляхом дослідження кожного доказу у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження. Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Вирішення питання щодо очевидної недопустимості доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх у взаємозв`язку з іншими доказами, на думку суду є передчасним, а тому відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання захисника.

Керуючись ст.ст.89, 358, 369-372 КПК України, колегія суддів

постановила:

Клопотання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_7 про визнання очевидно недопустимими доказами, а саме: протоколу від 05.12.2022 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, протоколу від 14.11.2022 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, оптичного носія інформації, на якому містяться написи: «Дублікат відкриття інформації №97/421т від 29.09.22», в рамках розгляду кримінального провадження ЄРДР №22023020000000081 від 17.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Г о л о в у ю ч и й:

С у д д і: