Рішення № 112369572, 24.07.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2235/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080) до Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) про стягнення 258 155,07грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за наданим кредитом в розмірі 183 509,42грн, заборгованість за процентами в розмірі 47 882,24грн, заборгованість за винагородою в розмірі 26 763,41грн, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 20.54.0000000238 від 25.06.2021 в частині своєчасного повернення кредиту, з посиланням на норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Ухвалою суду від 31.05.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Акцент-Банк" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 31.05.2023 направлена судом на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві.

Проте, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 31.05.2023 повернута на поштову адресу з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Оскільки відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця 25.10.2021 за власним рішенням, судом було здійснено запити до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області, Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради та Державної міграційної служби України з метою встановлення реєстрації місця проживання відповідача.

Відповідно до отриманих відповідей, ОСОБА_1 23.12.2021 знято з державної реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , місце реєстрації відповідача наразі не відомо.

Оскільки місцезнаходження відповідача невідоме, відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження був повідомлений судом шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.4 ст.122 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала господарського суду Харківської області від 31.05.2023, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом належним чином повідомлено відповідача про розгляд даної справи, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.06.2021 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (позивач) та Фізичною особою-підприємцем Слабун Євгенієм Івановичем (відповідач) укладено кредитний договір № 20.54.0000000238 щодо надання останньому кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 200 000,00грн строком на 36 місяців (тобто до 24.06.2024) зі сплатою процентів у розмірі 20,90 % щорічно.

У відповідності до п. А2 та п. АЗ Кредитного договору, ліміт цього договору становить 200 000,00грн на наступні цілі:

- у розмірі 200 000,00грн на фінансування поточної діяльності (для придбання сировини та матеріалів, оплати товарів та послуг, виплати заробітної плати);

- у розмірі 0,00грн на сплату комісії за видачу кредитних коштів та у розмірі 0,00грн на сплату страхових платежів зі строком повернення до 24.06.2024, шляхом здійснення погашення Кредиту та процентів щомісячними ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі та у строки з Графіком платежів (Додаток №1 цього Договору).

Між сторонами складено та підписано відповідний Графік погашення платежів, який є невід`ємною частиною спірного Договору.

За умовами п.А6, п.А9, п.А10, п.А11 Кредитного договору, за користування кредитом відповідач зобов`язався сплачувати фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних. Також відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати позивачу винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень, щомісячну винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,790000% від суми, зазначеного у п.А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансових інструментом у розмірі 0,000000% від суми зазначеного у п.А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів. У випадку невиконання та/або неналежного виконання відповідачем зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, позивач збільшує процентну ставку на 2% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до п.п.2.2.2-2.2.3 Кредитного договору, відповідач зобов`язався сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 Кредитного Договору та повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 12, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору.

Згідно з абз. 6 п. А3 Кредитного договору, у відповідності зі ст. 212, 651 ЦК України, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.

За умовами п.2.3.2 Кредитного Договору, зокрема, при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк, на свій розсуд, має право, у тому числі, змінити умови цього Договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212. 611, 651 ЦКУ, за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену в повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором.

Позивач на виконання умов укладеного Кредитного Договору перерахував на рахунок відповідача, зазначений в Кредитному Договорі, грошові кошти в розмірі 200000,00грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.18250612.33794.70198 від 25.06.2021, наявним в матеріалах справи.

Відповідач умови вищезазначеного Кредитного Договору належним чином не виконав, кредитні кошти у встановлені договором (зокрема Графіком погашення) строки не повернув, у зв`язку з чим станом на 01.04.2023 заборгованість відповідача за Кредитним Договором, становить:

- заборгованість за наданим кредитом в розмірі 183 509,42грн;

- заборгованість за процентами в розмірі 47 882,24грн;

- заборгованість за винагородою в розмірі 26 763,41грн.

На підтвердження вказаних нарахувань позивачем надано до матеріалів справи Розрахунки заборгованості по кредитному договору та Виписки по рахункам відповідача.

У зв`язку з систематичним порушенням відповідачем умов договору, а саме порушення строків погашення кредиту, визначених Графіком погашення, позивач 18.03.2023 звернувся до відповідача з вимогою дострокового повернення кредитних коштів у строк до 25.03.2023.

Дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.

25.10.2021 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 8 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.

За приписами ч.1 ст.52 Цивільного кодексу України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 було втрачено статус фізичної особи-підприємця, спірні правовідносини між ним та Акціонерним товариством "Акцент-Банк" виникли щодо здійснення господарської діяльності відповідача. Станом на дату видачі кредиту ОСОБА_1 був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Зважаючи на те, що спір виник щодо неналежного виконання умов договору, сторонами якого були юридична особа та фізична особа-підприємець, то втрата в подальшому фізичною особою статусу фізичної особи-підприємця не впливає на юрисдикцію такого спору, який згідно вимог ст.20 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий Господарському суду Харківської області.

Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду щодо юрисдикції спору за позовом суб`єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору, зокрема постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14/144цс 18), від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18), від 5 червня 2019 року у справі № 904/1083/18 (провадження № 12-249гс18), від 9 жовтня 2019 року у справі №127/23144/18.

За приписами ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором, сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст.ст.205, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та ст.ст.179, 180 Господарського кодексу України він вважається укладеним.

За приписами ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд зазначає, що передбачене ст.1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним правом. Реалізація такого права жодним чином не залежить від пред`явлення кредитодавцем вимог про розірвання кредитного договору відповідно до положення ст.651 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з меморіального ордеру № TR.18250612.33794.70198 від 25.06.2021, відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 200 000,00грн, які відповідач зобов`язався повернути банку згідно графіку погашення кредиту, шляхом щомісячної сплати грошових коштів в розмірі 9 136,11грн, які складаються з суми основної заборгованості за кредитом, суми процентів та суми комісійних винагород.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, частково здійснив погашення кредиту, у зв`язку з чим, станом на 01.04.2023 заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом становить 183 509,42грн, за процентами 47 882,24грн, за винагородою 26 763,41грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт наявності заборгованості на вказану вище суму відповідачем не спростований, доказів своєчасного повернення відповідачем кредиту у строки, визначені сторонами графіком погашення, суду також не надано, наявність заборгованості по кредиту, процентам та винагороді підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не здійснено розрахунку з позивачем згідно графіку погашення кредиту та у порядку і строки визначені договором, в матеріалах справи такі докази відсутні, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання щодо погашення 183 509,42грн кредиту, 47 882,24грн процентів, 26 763,41грн винагороди, розрахованих станом на 01.04.2023, а тому у позивача наявні підстави для дострокового повернення кредиту, сплати процентів та винагороди, належних йому відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080) - 183 509,42грн заборгованості по кредиту, 47 882,24грн процентів, 26 763,41грн винагороди, 3 872,33грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "24" липня 2023 р.

Суддя Т.А. Лавренюк