Рішення № 112369328, 13.07.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3652/22Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від прокуратури: Крайнікова І.А.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за участю Херсонської обласної прокуратури до відповідача: ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації.

Встановив:

Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - Регіональне відділення, Фонд, Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , Відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації соціально-культурного призначення "Туристична база "Чорномор", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та ОСОБА_1 та 19.10.2021 р. посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу Сперчуном О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1539. У зв`язку із порушенням ОСОБА_1 вимог законодавства та несплатою коштів у визначений строк.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2022 р. позовній заяві Фонду присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/3652/22 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для її розгляду.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому відповідними затвердженими Верховною Радою України Указами Президента України було продовжено.

Згідно розпорядження Верховного Суду від 18.03.2022 р. №11/0/9-22 відповідно до частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2023 р. прийнято позовну заяву Фонду до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3652/22, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.01.2023 р.

Призначене на 26.01.2023 р. підготовче засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2023 р. призначено розгляд справи на 16.02.2023 р.

09.02.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із клопотанням про відкладення розгляду справи до звершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та деокупації Скадовського району Херсонської області, мотивуючи перебуванням на території пансіонату "Туристична база "Чорномор", розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, у зв`язку із чим не має можливості реалізувати наявні процесуальні права.

Надіслана ОСОБА_1 на зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі адресу копія ухвали про відкриття провадження у справі повернулась до господарського суду неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата.

15.02.2023 р. від Фонду надійшли заперечення на клопотання ОСОБА_1 , в яких повідомляє, що на момент звернення із позовом до суду останнім не виконано обов`язку із сплати коштів, що є підставою для розірвання договору.

Також 15.02.2023 р. від Фонду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2023 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/3652/22 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 02.03.2023 р.

27.02.2023 р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до звершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та деокупації Скадовського району Херсонської області, мотивуючи перебуванням на території пансіонату "Туристична база "Чорномор", розташованої за адресою: Херсонська обл., Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Набережна, 5, з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, у зв`язку із чим не має можливості реалізувати наявні процесуальні права.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.03.2023 р. відкладено підготовче засідання на 23.03.2023 р.

21.03.2023 р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до звершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та деокупації Скадовського району Херсонської області, мотивуючи перебуванням на території пансіонату "Туристична база "Чорномор", розташованої за адресою: Херсонська обл., Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Набережна, 5, з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, у зв`язку із чим не має можливості реалізувати наявні процесуальні права. Додатково посилається на неможливість надання будь-яких документів стосовно виконання договору, оскільки розташований у місті Херсоні офіс пошкоджено внаслідок бойових дій.

Призначене на 23.03.2023 р. підготовче засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у міста Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2023 р. призначено розгляд справи на 18.04.2023 р.

14.04.2023 р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до звершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та деокупації Скадовського району Херсонської області, мотивуючи перебуванням на території пансіонату "Туристична база "Чорномор", розташованої за адресою: Херсонська обл., Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Набережна, 5, з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, у зв`язку із чим не має можливості реалізувати наявні процесуальні права. Додатково посилається на неможливість надання будь-яких документів стосовно виконання договору, оскільки розташований у місті Херсоні офіс пошкоджено внаслідок бойових дій.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2023 р. відкладено підготовче засідання на 04.05.2023 р.

03.05.2023 р. Херсонська обласна прокуратура звернулась до господарського із заявою про вступ у справу, посилаючись на приписи статті 23 Закону України «Про прокуратури» та статті 53 ГПК України, а також зважаючи на незабезпечення Фондом участі представника у призначених підготовчих засіданнях.

03.05.2033 р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до звершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та деокупації Скадовського району Херсонської області, мотивуючи перебуванням на території пансіонату "Туристична база "Чорномор", розташованої за адресою: Херсонська обл., Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Набережна, 5, з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, у зв`язку із чим не має можливості реалізувати наявні процесуальні права. Додатково посилається на неможливість надання будь-яких документів стосовно виконання договору, оскільки розташований у місті Херсоні офіс пошкоджено внаслідок бойових дій.

Окрім того, просить у разі неявки представника Фонду у судове засідання залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене у заяві Херсонської обласної прокуратури на підставі статей 23 Закону України «Про прокуратури» та статті 53 ГПК України, протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2023 р. задоволено заяву Херсонської обласної прокуратури (далі - Прокуратура) про вступ у справу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2023 р. відкладено підготовче засідання на 16.05.2023 р.

16.05.2023 р. від Прокуратури надійшли письмові пояснення, в яких підтримує заявлені Фондом позовні вимоги та просить задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись не невиконання ОСОБА_1 умов договору в частині своєчасної та остаточної оплати вартості придбаного за відповідним договором майна. Заперечує проти відкладення розгляду справи до закінчення введеного воєнного стану в Україні, посилаючись на необхідність розгляду справи впродовж розумного строку з метою захисту порушених прав Фонду.

16.05.2023 р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до звершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та деокупації Скадовського району Херсонської області, мотивуючи перебуванням на території пансіонату "Туристична база "Чорномор", розташованої за адресою: Херсонська обл., Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Набережна, 5, з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, у зв`язку із чим не має можливості реалізувати наявні процесуальні права. Додатково посилається на неможливість надання будь-яких документів стосовно виконання договору, оскільки розташований у місті Херсоні офіс пошкоджено внаслідок бойових дій.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 р. відкладено підготовче засідання на 01.06.2023 р.

31.05.2021 р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до звершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та деокупації Скадовського району Херсонської області, мотивуючи перебуванням на території пансіонату "Туристична база "Чорномор", розташованої за адресою: Херсонська обл., Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Набережна, 5, з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, у зв`язку із чим не має можливості реалізувати наявні процесуальні права. Додатково посилається на неможливість надання будь-яких документів стосовно виконання договору, оскільки розташований у місті Херсоні офіс пошкоджено внаслідок бойових дій.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2023 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/3652/22 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.06.2023 р.

20.06.2023 р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до звершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та деокупації Скадовського району Херсонської області, мотивуючи перебуванням на території пансіонату "Туристична база "Чорномор", розташованої за адресою: Херсонська обл., Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Набережна, 5, з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, у зв`язку із чим не має можливості реалізувати наявні процесуальні права. Додатково посилається на неможливість надання будь-яких документів стосовно виконання договору, оскільки розташований у місті Херсоні офіс пошкоджено внаслідок бойових дій.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 р. відкладено розгляд справи на 13.07.2023 р.

10.07.2023 р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до звершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та деокупації Скадовського району Херсонської області, мотивуючи перебуванням на території пансіонату "Туристична база "Чорномор", розташованої за адресою: Херсонська обл., Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Набережна, 5, з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, у зв`язку із чим не має можливості реалізувати наявні процесуальні права. Додатково посилається на неможливість надання будь-яких документів стосовно виконання договору, оскільки розташований у місті Херсоні офіс пошкоджено внаслідок бойових дій.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку "розумності строку" розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

З огляду на зазначене, а також приймаючи до уваги викладене у клопотаннях ОСОБА_1 розгляд справи здійснювався господарським судом впродовж розумного строку з метою надання можливості усім учасникам справи реалізувати наявні процесуальні права, у той же час, звертаючись з позовом до суду позивач має обґрунтовані підстави на те, що його порушенні права будуть захищені судом, відповідно справа буде розглянута протягом розумного строку.

У призначене на 13.07.2023 р. судове засідання представники Позивач та Відповідача не з`явились. 12.07.2023 р. від Фонду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Клопотання відповідача від 10.07.2023 р. про зупинення провадження у справі свідчить про обізнаність із призначеним засіданням, адже господарським судом надсилались ухвали на електронну пошту, з якої надходили клопотання ОСОБА_1 підписані електронним підписом (пункт 111 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 р. відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, оскільки розгляд справи здійснювався протягом розумного строку, приписи ГПК України не містять посилання на зупинення провадження у справі у зв`язку із введеним воєнним станом, так само як і відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи до звершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та деокупації Скадовського району Херсонської області, оскільки фактично таке відкладення аналогічне зупиненню провадження у справі.

Присутній в судовому засіданні прокурор підтримував заявлені Фондом позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Письмового відзиву від ОСОБА_1 до Господарського суду Одеської області не надходило, у зв`язку з чим у відповідності до частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

13.07.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

19.10.2021 р. між Фондом (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації соціально-культурного призначення "Туристична база "Чорномор" (реєстраційний номер 736022765247) (Договір), за умовами пункту 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покуплю, котрий став переможцем електронного аукціону № UA-PS-2021-09-03-000047-2, який відбувся 20.09.2021 року, об`єкт малої приватизації об`єкт соціально-культурного призначення «Туристична база «Чорномор» (реєстраційний номер 736022765247)», який розташований за адресою: Херсонська область, Скадовський район, вулиця Набережна, будинок 5 (п`ять) (Об`єкт приватизації), а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, сплатиш ціну його продажу і виконати визначені в Договорі. Об`єкт приватизації належить Державі України в особі Фонду…

Перелік майна, яке входить до складу Об`єкта приватизації та передається у власність Покупцю, наведено у Додатку, що є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 1.2 Договору).

Згідно з протоколом про результати електронного аукціону від 20.09.2021 року UA-PS-2021-09-03-000047-2, який затверджений наказом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 27.09.2021 року № 677 «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону UA-PS-2021-09-03-000047-2 з продажу об`єкта малої приватизації об`єкта соціально-культурного призначення - «Туристична база «Чорномор» (реєстраційний номер 736022765247)», ціна продажу Об`єкта 23520001,21 грн (двадцять три мільйони п`ятсот двадцять тисяч одна гривня 21 копійка), у тому числі ПДВ - 3920000,20 грн (три мільйони дев`ятсот двадцять тисяч гривень 20 копійок).

Покупець зобов`язаний сплатити за придбаний Об`єкт приватизації 235200010,21 грн (двадцять три мільйони п`ятсот двадцять тисяч одна гривня 21 копійка), з урахуванням ПДВ у повному обсязі протягом 30 (тридцяти) календарних днів і дня підписання цього Договору в порядку, встановленому пунктом 2.2 Договору (пункт 2.1 Договору).

Розрахунки за Об`єкт приватизації здійснюються в такому порядку: гарантійний внесок для участі в аукціоні, сплачений Покупцем на банківський рахунок оператора електронного майданчика Товариства з обмеженою відповідальність «НАЦІОНАЛЬНА ЕЛЕКТРОННА БІРЖА» в сумі 391400,00 гри (триста дев`яносто одна тисяча чотириста гривень 00 копійок), що становить 10% (відсотків) стартової ціни Об`єкта приватизації, зараховується Покупцеві в рахунок ціни продажу Об`єкта приватизації шляхом його перерахування на рахунок, зазначений в інформаційному повідомленні…; протягом 10 днів з дня підписання цього Договору на сплачені Покупцем грошові кошти в сумі 391400,00 грн (триста дев`яносто одна тисяча чотириста гривень 00 копійок) (гарантійний внесок) Покупець зобов`язаний перерахувати на рахунок Продавця: розрахунковий рахунок № UA948201720355539001000001233, код ЄДРПОУ 21295778, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО - 820171, ПДВ у розмірі 78280,00 грн (сімдесят вісім тисячі двісті вісімдесят гривень 00 копійок); кошти Покупця в розмірі 23050321,21 грн, з урахуванням ПДВ 3841720,20 грн за придбаний Об`єкт приватизації сплачуються Покупецем шляхом безготівкового перерахування на рахунок Продавця № UA948201720355539001000001233, код ЄДРПОУ 21295778, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО - 820172 протягом 30 календарних днів з дня підписання цього Договору (пункт 2.2. Договору).

Права власності на Об`єкт приватизації виникає у Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору, сплати в повному обсязі ціни продажу Об`єкта приватизації разом із неустойкою (у разі її нарахування) та Державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав. Державну реєстрацію права власності здійснює приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу одразу після передачі Об`єкта приватизації (пункт 3.1 Договору).

Передача Об`єкта приватизації Покупцю здійснюється Продавцем у п`ятиденний строк після сплати Покупцем у повному обсязі ціни продажу Об`єкта приватизації, разом із неустойкою (у разі її нарахування) (пункт 4.1 Договору).

Передача Об`єкта приватизації Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчуються актом приймання передачі, який підписується Сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності) (пункт 4.2 Договору).

Кожна Сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим Договором, не перешкоджати іншій Стороні у виконанні її обов`язків і має право вимагати від іншої Сторони виконання належним чином її обов`язків, передбачених умовами цього Договору (пункт 5.1 Договору).

Покупець зобов`язаний в строк та порядку, встановлені цим Договором, сплатити ціну продажу Об`єкта приватизації, разом із неустойкою (у разі її нарахування) (пункт 6.1 Договору).

У разі повного або часткового невиконання умов цього Договору Покупець несе відповідальність, встановлену цим Договором та законодавством України (пункт 8.1 Договору).

Ризик випадкової загибелі або випадкового псування Об`єкта приватизації несе Покупець з моменту переходу до нього права власності на Об`єкт приватизації (пункт 9.1 Договору).

Виключними умовами для розірвання Договору об`єкта приватизації в порядку, передбаченому чинним законодавством, є несплата Покупцем коштів за Об`єкт приватизації протягом 60 днів з дати підписання Договору відповідно до умов Договору (пункт 11.4 Договору).

Договір підписано представниками сторін, скріплено печаткою Фонду, посвідчено 19.10.2021 р. приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу Сперчуном О.О. та зареєстровано в реєстрі за № 1539.

Додатком № 1 Договору сторонами визначено перелік майна, яке входить до складу об`єкта малої приватизації.

14.01.2022 р. Фондом складено до ОСОБА_1 повідомлення № 18-09-00076, в якому посилаючись на укладений договір повідомляє про обов`язок останнього здійснити сплату коштів до 17.11.2021 р., у зв`язку із чим пропонує розірвати укладений договір.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В частині 1 статті 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір купівлі-продажу від 19.10.2021 р.

В порушення приписів статей 525,526,610,629,655,692 ЦК України, частини 1 та 7 статті 193 та умов Договору ОСОБА_1 як Покупцем не перерахувано Фонду як Продавцю визначену пунктами 2.1 та 2.2 ціну продажу об`єкта в сумі 23520001,21 грн з ПДВ, не дивлячись на те, що виконання зобов`язання відповідно до домовленості, закріпленої в пункті 2.2 Договору, та згідно частини 1 статті 530 ЦК України мало бути здійснено протягом тридцяти календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору, тобто до 18.11.2021 р. включно.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини 9 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.

Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов (пункт 1 частини 3 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", в редакції чинній на час укладення Договору).

У разі несплати коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення (у разі якщо нотаріальне посвідчення договору передбачено законодавством) покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об`єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню (частина 4 статті 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", в редакції чинній на час укладення Договору).

Аналогічне викладено у частині 3 статті 24 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", в редакції чинній на час укладення Договору) - несплата коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі-продажу є підставою для розірвання такого договору відповідно до статті 30 цього Закону.

Відповідно до пункту 11.4 Договору виключними умовами для розірвання Договору об`єкта приватизації в порядку, передбаченому чинним законодавством, є несплата Покупцем коштів за Об`єкт приватизації протягом 60 днів з дати підписання Договору відповідно до умов Договору.

Враховуючи викладене, те, що Покупець протягом 60 календарних днів (до 20.12.2021 р. включно) не виконав зобов`язання по перерахуванню ціни продажу об`єкта, чим порушує одну з істотних умов правочину та значною мірою позбавляє Продавця того, на що він розраховував, укладаючи угоду, суд вважає цілком обґрунтованим позов Фонду в частині розірвання укладеного між сторонами Договору, в зв`язку з чим відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. "Віктор Назаренко проти України" (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за участю Херсонської обласної прокуратури до відповідача: ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації задовольнити.

Розірвати договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації соціально-культурного призначення "Туристична база "Чорномор", розташованого за адресою: Херсонська обл., Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Набережна, 5, який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26 а, Код ЄДРПОУ 21295778) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та 19.10.2021 р. посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу Сперчуном О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1539.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26 а, Код ЄДРПОУ 21295778) 2481/дві тисячі чотириста вісімдесят одну/грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 24 липня 2023 р.

Суддя С.Ф. Гут