Ухвала суду № 112354622, 21.07.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/7947/23

№ 1-кс/183/2335/23

21 липня 2023 року місто Новомосковськ Дніпропетровської області

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з керівником Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 02 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041350000885 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 15, ч.5 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянину України, неодруженому, з вищою освітою, який тимчасово не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України,

за участі:

слідчого - ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,-

в с т а н о в и в :

слідчий Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з керівником Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання стороною обвинувачення зазначено, що встановлені під час досудового розслідування обставини та зібрані докази, свідчать про обґрунтованість повідомленої громадянину ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України. Враховуючи особу підозрюваного, вважали наявними ризики, визначені п. 1, п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час судового розгляду слідчий в повному обсязі підтримав клопотання та, посилаючись на ті ж підстави, просив його задовольнити.

Прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні письмово, а також заперечував, стосовно доводів сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу більш м`якого ніж, тримання під вартою. Прокурор зазначив, що на сьогодні за місцем проживання ОСОБА_8 проведений обшук, під час якого були виявлені та вилучені предмети, що можуть бути доказами у справі, однак ризик приховування доказів існує, тому як можливо є ще інші докази, які підозрюваний зможе знищити. Під час досудового розслідування слідчим були допитані свідки, які побоюються ОСОБА_5 .. Дії підозрюваного ОСОБА_5 були перекваліфіковані на ч. 5 ст. 185 КК України - за ознакою спричинення шкоди в особливо великих розмірах після допиту представника банку, який вказав на суму коштів, які перебували у банкоматі.

Захисник ОСОБА_9 заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні. Наголосив на тому, що прокурором не доведено обґрунтованість пред`явленої підозри, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Про відсутність обґрунтованої підозри свідчить те, що орган досудового розслідування не має достатніх доказів причетності ОСОБА_10 до подій, що мали місце 02 липня 2023 року у яких він підозрюється. Кваліфікація дій за ч. 5 ст. 185 КК України - передчасна, тому як доказом розміру шкоди, завданої злочином не можуть бути показання свідка, а інших доказів орган досудового розслідування немає. Ризики, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор - відсутні та недоведені органом досудового розслідування та прокурором в суді. ОСОБА_5 перебуває на обліку у центрі зайнятості. А до цього моменту служив в органах ДСНС; позитивно характеризується, не буде ухилятися від органів досудового розслідування та суду, не буде впливати на свідків та не буде намагатися знищити речові докази. В разі, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість пред`явленої підозри, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_7 підтримав позицію захисника ОСОБА_9 та посилаючись на ті ж підстави просив суд відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_11 підтримав позицію захисників та просив обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Зобов`язується виконувати усі обов`язки, які на нього будуть покладені.

Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя проходить до наступних висновків, а саме:

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, 21 квітня 2022 року Указом Президента України №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Законом України від 15.08.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Законом України від 16.11.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

02 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202304135000084085 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.

19 липня 2023 року склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023041350000885 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, перекваліфіковано на ч.2 ст.15, ч.5 ст.185 КК України.

20 липня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.185 КК України у кримінальному провадженні №12023041350000885.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у тому, що під час дії воєнного стану, приблизно на початку літа 2023 року, але не пізніше ніж 02 липня 2023 року, більш точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено, знаходився в неустановленому під час досудового розслідування місці. В цей момент у останнього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в особливо великих розмірах, поєднане з проникненням в інше сховище, вчинене в умовах воєнного стану, а саме грошових коштів, які належать АТ КБ «ПриватБанк», та які знаходяться в банкоматі САD №8514, вмонтованому в стіну приміщення будівлі ТОВ «Агроальянс», що розташована за адресою: вул. Шевченка,21, смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області.

З метою реалізації свого зазначеного вище умислу, ОСОБА_5 вирішив пошкодити зазначений банкомат, шляхом контрольованого вибуху, таким чином проникнути в інше сховище, забезпечивши собі доступ до грошових коштів та, підшукавши невстановлені під час досудового розслідування знаряддя вчинення злочину, а саме легкозаймисту речовину, електробатарею, марки «Piscell» та дроти для здійснення вибуху, а також ліпку стрічку жовтого кольору для приховування своїх злочинних дій, шляхом наліплення її на камеру банкомату, з зазначеними вище речами, прибув до банкомату.

Реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, направлений на таємне викрадення чужого майна в особливо великих розмірах, поєднане з проникненням в інше сховище, вчинене в умовах воєнного стану, 02 липня 2023 року приблизно о 02.30 годині, ОСОБА_5 знаходячись біля будівлі ТОВ «Агроальянс» за вищевказаною адресою, де діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, із застосуванням легкозаймистої речовини, шляхом вибуху, пошкодив корпус банкомату САD №8514. Від вибуху зруйновано покриття та саркофаг банкомату САD №8514. Після чого, ОСОБА_5 через вікно проник до приміщення ТОВ «Агроальянс» та намагався викрасти з банкомату САD №8514 грошові кошти у сумі 1 512 900 гривень, що є особливо великими розмірами, однак виявив що захисна решітка, яка захищає касети з грошовими коштами не пошкодилася, та ОСОБА_5 , не маючи змоги дістати грошові кошти у сумі 1 512 900 гривень, що є особливо великими розмірами, які належать АТ КБ «ПриватБанк», розуміючи, що виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з метою уникнення відповідальності, втік з місця вчинення злочину, у зв`язку з чим злочин не було закінчено з причин, які не залежати від його волі.

Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст.15, ч.5 ст. 185 КК України, тобто як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в особливо великих розмірах, поєднана з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.

Статтею 178 КПК України визначено обов`язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.

Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв для її визначення. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 20.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення ЄСПЛ від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р. наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Враховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянину ОСОБА_5 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, який попередньо кваліфікований за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 , будучи раніше не судимим, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії особливо тяжких та за який передбачена реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

В той же час в судовому засіданні не доведені ризики, передбачені п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначена у клопотанні слідчого спроба підозрюваного незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні має бути підтверджена належними доказами, у тому числі показами вказаних осіб, які доводять незаконний вплив особи, що здійснюється безпосередньо або через довірених осіб, однак клопотань про попит свідків, або відповідний допит таких осіб, у передбачений ст. 225 КПК України спосіб не надано.

Так само має бути доведена реальність знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Отже, наявність спроб, яким слід запобігати, має бути підтверджене доказами. Припущення прокурора про їх наявність, якщо вони не ґрунтуються на доказах, визначених у ст. 84 КПК, не може вважатися належною метою обрання запобіжного заходу у розумінні ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки по суті є припущенням.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК).

В даному конкретному випадку, сторона обвинувачення може ініціювати застосування запобіжного заходу лише у зв`язку з необхідністю запобігання спробам особи, які мають виявлятися в реальних діях, а не через їх уявну можливість вчинення чи у припущеннях таких дій у майбутньому. Якщо дослівно тлумачити термін «запобігання спробам», то за змістом воно є тотожним поняттю «припинення розпочатої дії». Умовно його можна вважати співмірним з категорією «замах», що застосовується у визначенні стадій вчинення злочину, та вважається вчиненням особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на настання наслідків, у цьому випадку визначених у ч. 1 ст. 177 КПК.

Аналіз вимог ст. 177 КПК України свідчить про те, що суд повинен надавати оцінку законності та обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, в якому має бути доведено «існування спроб», перелічених у п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК. Одного лише припущення прокурора про те, що такі спроби можуть потенційно виникнути, недостатньо для ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу, особливо, якщо йдеться про тримання під вартою.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на наявність обґрунтованої підозри та ризику, визначеного у п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Відповідно до вимог ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, крім наявності ризиків, зазначених вище, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання, підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, що віднесене законом до категорії особливо тяжких.

Саме такий обраний запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в межах строку досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя враховує, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає застосуванню до закінчення строку досудового розслідування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 18 вересня 2023 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, прокурора Новомосковської окружної прокуратури та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця фактичного проживання, тобто: АДРЕСА_1 - цілодобово;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків встановити в межах строку досудового розслідування до 18 вересня 2023 року включно.

Роз`яснити підозрюваному наступне: згідно ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 21 липня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1