Рішення № 112352981, 21.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2023 року № 320/1341/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області (далі позивач, ГУ ДПС у Київській області) з позовом до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (далі відповідач, підприємство) про стягнення податкового боргу, в якому просить суд стягнути з підприємства 12 717 214,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 10.02.2021 відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.07.2022 в судовому засіданні закрито підготовче провадження та визначено здійснювати подальший розгляд даної справи у порядку письмового провадження за клопотаннями представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який виник на підставі самостійно визначених у податкових деклараціях з ПДВ за 2020 рік податкових зобов`язань, які ним не сплачені. Також представником позивача зазначено, що відповідачу надсилалися податкові вимоги від 01.07.2010 № 1/553 та від 01.08.2010 № 2/651, які були отримані представником відповідача, проте оплачені не були. У зв`язку з наведеним представник позивача вважає, що контролюючим органом здійснено всі необхідні заходи, спрямовані для погашення податкової заборгованості, однак не призвели до повного погашення податкового боргу, тож такий борг підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому наголосив, що сума податкового боргу позивачем не обґрунтована, рішенням суду констатовано відкликання податкових вимог від 01.07.2010 № 1/553 та від 01.08.2010 № 2/651, а інших податкових вимог позивач не формував, тож відсутні підстави для стягнення з відповідача податкового боргу. Також зазначив, що судовим рішеннями скасовано податкові повідомлення-рішення та встановлено відсутність податкового боргу за період серпень 2016-березень 2017 року. Натомість задекларовані податкові зобов`язання з податку на додатну вартість за період з грудня 2019 року по грудень 2020 року постійно сплачувалися відповідачем, що підтверджується платіжними дорученнями та листом Державної податкової служби України.

Представником позивача подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, оскільки після подання позову відповідачем частково сплачено податковий борг, сума позовних вимог підлягає зменшенню до 10 431 586,07 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до розрахунку податкового боргу підприємства (том 1 а.с. 8-10) податкові зобов`язання нараховані на підставі податкових декларацій з податку на додану, а саме:

№ 9332148701 від 20.01.2020 на суму 1620147,00 грн. - термін сплати 30.01.2020;

№ 9030984991 від 20.02.2022 на суму 674691,00 грн. термін сплати 01.03.2020;

№ 9057312621 від 19.03.2020 на суму 900604,00 грн. термін сплати 30.02.2020;

№ 9085221601 від 21.04.2020 на суму 769105,00 грн. термін сплати 30.04.2020;

№ 9111236900 від 20.05.2020 на суму 557693,00 грн. термін сплати 01.06.2020;

№ 9140813078 від 19.06.2020 на суму 766260,00 грн. термін сплати 30.06.2020;

№ 9170821518 від 17.07.2020 на суму 888115,00 грн. термін сплати 30.07.2020;

№ 9206313394 від 20.08.2020 на суму 981454,00 грн. термін сплати 31.08.2020;

№ 9236778547 від 18.09.2020 на суму 916521,00 грн. термін сплати 30.09.2020;

№ 9274063278 від 22.10.2020 на суму 848634,00 грн. термін сплати 30.10.2020;

№ 9305636230 від 19.11.2020 на суму 973241,00 грн. термін сплати 30.11.2020;

№ 9338453330 від 18.12.2020 на суму 952407,00 грн. термін сплати 30.12.2020;

№ 9369912322 від 20.01.2021 на суму 1868342,00 грн. термін сплати 29.01.2020.

Відповідно до довідки ГУ ДПС у Київській області (том 1 а.с. 11) станом на 03.02.2021 згідно з даними інтегрованих карток платника податків за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 12 717 214,00 грн. Загальна сума податкового боргу складає 14 914 757,00 грн.

Позивачем виставлялися відповідачу податкові вимоги від 01.07.2010 № 1/553 та від 01.08.2010 № 2/651 (том 1 а.с. 43).

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог (том 1 а.с 187-189), сума податкового боргу з ПДВ становить 10431586,07 грн., оскільки відповідачем не сплачено податкових вимог по податковим деклараціям:

від 20.02.2022 на суму 9210,07 грн.;

від 19.03.2020 на суму 900604,00 грн.;

від 21.04.2020 на суму 769105,00 грн.;

від 20.05.2020 на суму 557693,00 грн.;

від 19.06.2020 на суму 766260,00 грн.;

від 17.07.2020 на суму 888115,00 грн.;

від 20.08.2020 на суму 981454,00 грн.;

від 18.09.2020 на суму 916521,00 грн.;

від 22.10.2020 на суму 848634,00 грн.;

від 19.11.2020 на суму 973241,00 грн.;

від 18.12.2020 на суму 952407,00 грн.;

від 20.01.2020 на суму 1868342,00 грн.

Відповідно до довідки ГУ ДПС у Київській області (том 1 а.с. 192) станом на 20.04.2021 згідно з даними інтегрованих карток платника податків за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 10431546,07 грн.

Зважаючи на наявність у відповідача непогашеного податкового боргу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

До прийняття вказаного Кодексу, порядок погашення податкових зобов`язань визначався Законом України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон).

Закон визначав наступні поняття, зокрема: податковий борг (недоїмка) - податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання; податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу (стаття 1).

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону, узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (підпункт 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону).

Згідно з підпунктами 6.2.2.-6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону, податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов`язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов`язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов`язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

За приписами підпунктів 6.3.1. пункту 6.3. статті 6 Закону, податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов`язковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо окремих платників податків.

У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється (підпункт 6.3.2 пункту 6.3. статті 6 Закону).

Відповідно до підпункту 6.4.1. пункту 6.4. статті 6 Закону, податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо, зокрема, рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов`язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом (підпункт «в»).

Згідно з доводами представника позивача, наведеними в якості обґрунтування заявленого позову, відповідачу виставлялися податкові вимоги від 01.07.2010 № 1/553 та від 01.08.2010 № 2/651, які були отримані його представником, проте оскаржені та/або оплачені не були, тому за висновками позивача не вважаються відкликаними на момент звернення до суду з даним позовом, у зв`язку з чим представник позивача вважає, що контролюючим органом здійснено всі необхідні заходи, спрямовані для погашення податкової заборгованості, які не призвели до повного погашення податкового боргу, тож такий борг підлягає стягненню в судовому порядку.

Натомість наведені доводи позивача спростовуються дійсними обставинами та доказами у справі, з огляду на таке.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі №320/13188/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022, за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасувати рішення № 1 від 13.11.2020 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків, окрім іншого встановлено, що податкові вимоги № 1/553 від 01.07.2010 та № 2/651 від 06.08.2010 є відкликаними з 10.12.2014 року.

Вказаним судовим рішенням також встановлені обставини, що підприємству «Укрінтеравтосервіс» виставлялись дві податкові вимоги, а саме № 1/553 від 01.07.2010 та №2/651 від 06.08.2010 на підставі податкового повідомлення-рішення № 1000412300/2 від 16.06.2010 на загальну суму 2790363,77 грн., яке скасовано судом за результатом розгляду адміністративної справи № 2а-7414/10/1070 в частині визначення підприємству податкового зобов`язання із податку на додану вартість у сумі 2784820,19 грн., саме у зв`язку з цим вимоги вважаються відкликаними.

За приписами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, наведені обставини щодо відкликання податкових вимог № 1/553 від 01.07.2010 та № 2/651 від 06.08.2010 з 10.12.2014 року, не підлягають повторному доказуванню у даній справі.

Водночас, зважаючи на вищенаведене, доказів наявності та направлення, на момент звернення до суду з даним позовом, чинної податкової вимоги відносно відповідача, прийнятої після 10.12.2014, представником позивача суду не подано.

Окрім того судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 у справі № 810/2708/18, яке набрало законної сили 11.10.2019, за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2017 №0000635301, констатовано, що станом на момент розгляду справи контролюючим органом не було виключено із картки особового рахунку позивача суму 2784820,19 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 16.06.2010 №1000412300/2, яка скасована в судовому порядку.

Доказів внесення відповідних змін до картки особового рахунку відповідача, позивачем під час розгляду даної справи суду також не надав.

Разом з тим, як вже зазначено вище, 02.12.2010 прийнято Податковий кодекс України №2755-VI (далі також ПК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до підпунктів 14.1.153., 14.1.156., 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України, у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні, зокрема:

податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У свою чергу, згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до вимог пункту 36.1. статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1. статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1. статті 45 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11. статті 56 ПК України).

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1. статті 57 ПК України).

Відповідно до пунктів 59.1., 59.3., 59.4., 59.5. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, наявність податкового боргу підтверджується надісланою платнику податку податковою вимогою. Тобто вжиттю податковим органом заходів по погашенню податкового боргу, у тому числі звернення з позовом до суду про його стягнення, обов`язково передує направлення платнику податків податкової вимоги. Одночасно суд зауважує, що дані інтегрованої картки платника податків не є доказом наявності у платника податків податкового боргу.

При цьому у позові позивач визначає, що податковий борг виник внаслідок не сплати відповідачем самостійно визначених у податкових деклараціях з ПДВ за січень-грудень 2020 року податкових зобов`язань.

Разом з тим, у взаємозв`язку з вищенаведеним в сукупності та враховуючи, що в судовому порядку встановлено обставини відкликання податкових вимог № 1/553 від 01.07.2010 та № 2/651 від 06.08.2010 з 10.12.2014, суд доходить висновку, що у разі виникнення у відповідача податкового боргу після 10.12.2014, порядок вжиття контролюючим органом заходів щодо його погашення розпочинається спочатку, тобто шляхом, зокрема, направлення платникові податків нової податкової вимоги.

Водночас, доказів наявності та направлення, на момент звернення до суду з даним позовом, чинної податкової вимоги відносно відповідача, прийнятої після 10.12.2014, представником позивача суду не подано.

Таким чином суд доходить висновку про те, що позивачем не підтверджено, у встановленому податковим законодавством порядку, наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 10 431 586,07 грн.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Головного управління Державної податкової служби у Київській області - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.