Рішення № 11229496, 09.09.2010, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2- 1993/10/0408

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого: судді - Деркач Н.М.,

при секретарі: Хуторній Ж.І.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Сизоненко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривого Розі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ЗАТ Страхова компанія «ВУСО», в якості третьої особи ОСОБА_4

про відшкодування збитку заподіяного джерелом підвищеної небезпеки , суд -

В С Т А Н О В И В :

16.06.2010 р. позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ЗАТ Страхова компанія «ВУСО», яка було уточнена 26 серпня 2010 года, вказавши в обґрунтування своїх вимог, що він має на праві особистої власності автомобіль «Mitsubishi Lancer» , державний реєстраційний номер НОМЕР_2

14 листопада 2009 року, з вини водія ОСОБА_4 , який керував належним йому автомобілем «Хюндай», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо транспортна пригода внаслідок якої автомобіль позивача зазнав механічних ушкоджень.

Постановою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 листопада 2009 року ОСОБА_4 був визнаним винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди й ушкодження належного позивачу автомобіля, йому був заподіяний матеріальний збиток на суму 92 931 грн. 63 коп.

Позивач вважає, що саме ЗАТ Страхова компанія «ВУСО» повинна спачувати йому понесені збиткі, так як між відповідачем та ОСОБА_4, винним у ДТП, був укладений як Договір обов,язкового страхування… так і Договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З урахуванням того, що 08.04.2010р. позивачу , згідно Полісу ЦПВ № ВС/3468344 , ЗАТ СК «ВУСО» було виплачено суму 25 500, 00 коп., остаточна сума матеріального зитку складає 67 тис. 131 грн. 63 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просив стягнути і пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки оплати, за період з 09.04.2010р. по 25.08.2010р., яка складає суму 9 264 грн. 22 коп., що передбачено п. 18.1. Договору добровільного страхування, а також компенсацію за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в сумі 20 000 грн. 00 коп.

Крім того, позивач вважає, що протиправними діями Страхової компанії «ВУСО» йому заподіяно моральну шкоду, так як в результаті переживань за ушкоджений автомобіль він знаходився і знаходиться в негативному емоційно-психічному стані, викликаному внутрішньою напруженістю, втратою сну, що переросла в моральні страждання. Стан морального дискомфорту гнітить його тривалий період часу. Все це вплинуло на його відносини і нормальні життєві зв'язки з членами родини, сусідами, знайомими. На данний час його автомобіль ще й досі знаходиться у пошкодженому та неналежному для пересування стані, тому що він не має грошей для його відновлення..

Зазначені негативні наслідки дорожньо-транспортної пригоди є тривалими й істотними для нього, а тому моральну шкоду він оцінює в сумі 20 000 грн. 00 коп., які також просив стягнути з відповідача.

Крім того, позивач стягнути з відповідача понесені витрати на сплату держмита в розмірі 964 грн 81 коп , за проведення експертизи в сумі 650 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов в остаточному варіанті та наполягали на його задоволенні з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, пояснивши суду, що

про настання події, що має ознаки страхової, водії ТЗ - учасників ДТП яке мало місце 14.11.2009 р. , а саме позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4, повідомили ЗАТ СК «ВУСО» своєчасно, надали відповідні документи , після отримання яких зазначена подія була кваліфікована як страхова подія, у зв,язку з чим страховою компанією було сплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 25 500,00 грн. (ліміт відповідальності Страховика за Полісом ОСЦПВВНТЗ)

Крім того, між ЗАТ СК «ВУСО» і ОСОБА_4 був укладений Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів , виплата страхового відшкодування по якому здійснюється протягом 30 робочих днів з дати отримання Страховиком усіх документів. При цьому, у разі виникнення розбіжностей і спорів щодо кваліфікації події як страхової/ не страхової/ Страховик має право відстрочити виплату страхового відшкодування для перевірки достовірності наданих Страхувальником (третьою особою) даних про ДТП до отримання відповідей на запити (п. 13.3.4 Договору ДЦВ). У зв'язку з тим, що у страхової компанії виникли сумніви щодо дійсності скоєного ДТП, було прийнято рішення про призначення додатково розслідування по справі.

Так як заявлені ОСОБА_4 і ОСОБА_1 причини і обставини ДТП від 14.11.09 р. суперечать зібраним по справі матеріалам, а їх додаткова перевірка пов'язана з необхідністю збору й дослідження інших доказів і об'єктивних даних про ДТП, які будуть отримані вже в ході судового розгляду справи, ЗАТ СК «ВУСО» зупинило провадження по справі до винесення судом рішення та набрання ним законної сили.

3-я особа ОСОБА_4, будучи належним чином повідомлений про місце і час слухання справи, в судове засідання не з,явився.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності 3-ї особи ОСОБА_4

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу на праві особистої власності належить автомобіль «Mitsubishi Lancer» , державний реєстраційний номер НОМЕР_2

14 листопада 2009 року, з вини водія ОСОБА_4 , який керував належним йому автомобілем «Хюндай», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо транспортна пригода внаслідок якої автомобіль позивача зазнав механічних ушкоджень.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні ДТП підтверджується постановою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 листопада 2009 року яким ОСОБА_4 був визнаним винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.

На день розгляду справи дана постанова ніким не скасована і не змінена.

Згідно зі ст. 61 ЦПК України вирок, що вступив в законну силу, по кримінальній справі або постанова суду в справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду розглядаючого справу про цивільно - правові наслідки дій особи, у відношенні якого винесені вирок або постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії і чи зроблені вони даною особою.

Отже , той факт, що з вини ОСОБА_4 керуючого автомобілем « Хюндай», д\н НОМЕР_1 , 14 листопада 2009 року відбулася дорожньо- транспортна подія , в результаті якого автомобіль позивача ОСОБА_1 одержав механічні ушкодження є доведеним.

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи №Д5/08/10 від 10.08.2010 р. (а.с.72-105), сума матеріальної шкоди, заподіяної позивачу в результаті пошкодження належного йому автомобілю «Mitsubishi Lancer» , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП становить 92631 грн 63 коп .

Даний висновок був проведений відповідно до вимог закону, з докладним описом конкретних ушкоджень транспортного засобу і оцінки заподіяного матеріального збитку. Сумніватися у вірогідності зроблених експертом висновків, некомпетентності і об'єктивності у суду немає підстав.

Крім того, з зазначеним висновком погодились сторони по справі, які поклали його в основу нарахування заподіяної шкоди позивачу.

Згідно зі ст. 1187 ч.2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом … використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, а в ч. 5 ст. 1187 ЦК України зазначено що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду , якщо вона не доведе, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Поряд з цим згідно зі ст. 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Факт страхування цивільної відповідальності щодо автомобілю «Хюндай», державний номер НОМЕР_1 , підтверджується Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3468344 від 27.10.09 р., відповідно до якого під страховий захист був взятий а/м «Хюндай Елантра» , д/н НОМЕР_1 . Даний Поліс є договором І типу, тобто застрахованою вважається відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ТЗ будь-якою особою, що експлуатує його на законних підставах.

Крім того, між ЗАТ СК «ВУСО» і ОСОБА_4 був укладений Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 071382-33-04-03 від 27.10.09 р. (далі - Договір ДЦВ).

Факт своєчасного повідомлення страхової компанії про страхову подію підтверджується заявою про настання страхового випадку , даний факт не заперечувався відповідачем , а тому суд визнає його доведеним в силу вимог ч.1 ст. 61 ЦПК України.

На виконання ст.ст. 22, 29, 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) 19.11.09 р. відповідачем був проведений огляд пошкодженого а/м «Mitsubishi Lancer» , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та замовлено проведення автотоварознавчого дослідження.

Після отримання усіх документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення по справі (довідка ДАІ (вх. № 955/1 від 11.03.10 р.), ДТП від 14.11.09 р. була кваліфікована ЗАТ СК «ВУСО» як страхова подія, що підтверджується страховим актом № 1198-24 від 02.04.10 р. Страхове відшкодування в сумі 25 500,00 грн. (ліміт відповідальності Страховика за Полісом ОСЦПВВНТЗ) було перераховано на користь позивача ОСОБА_1 на підставі заяви останнього від 03.12.09 р. (вх. № 007-403-01 від 08.02.10 р.), що підтверджується платіжними дорученнями № 3674 від 02.04.10 р., № 3751 від 06.04.10 р., № 3924 від 08.04.10 р.

На виконання вимог п. 36.1 ст. 36 Закону про прийняте рішення ОСОБА_1 був повідомлений листом № 1589/1524 від 02.04.10 р.

Крім того, між ЗАТ СК «ВУСО» і ОСОБА_4 був укладений Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 071382-33-04-03 від 27.10.09 р. (далі - Договір ДЦВ).

Повідомлення про настання ДТП від 14.11.09 р. були надані її учасниками також 16.11.09 р. і зареєстровані за вх. № 6/6 від 16.11.09 р.

Відповідно до п. 16.3 Договору ДЦВ виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 30 робочих днів з дати отримання Страховиком усіх документів, передбачених р. 15 Договору.

При цьому, у разі виникнення розбіжностей і спорів щодо кваліфікації події як страхової / не страхової / Страховик має право відстрочити виплату страхового відшкодування для перевірки достовірності наданих Страхувальником (третьою особою) даних про ДТП до отримання відповідей на запити (п. 13.3.4 Договору ДЦВ).

Посилення відповідача на ту обставину, що у страхової компанії виникли сумніви щодо дійсності скоєного ДТП, а тому не має підстав для виплати позивачу страхового відшкодування , тим більш, що призначене відповідачем додаткове розслідування по справі зупинено до винесення судом рішення по вищевказаному спору та набрання ним законної сили, суд вважає необґрунтованим виходячи з наступного.

Так, відповідач не заперечував той факт, що страховою компанією ДТП яке відбулося 14.11.09 р. у м. Кривому Розі за участю а/м «Mitsubishi Lancer» , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, під управлінням останнього, та автомобілю «Хюндай» під керуванням ОСОБА_4, була кваліфікована ЗАТ СК «ВУСО» як страхова подія, що підтверджується страховим актом № 1198-24 від 02.04.10 р.

Більш того, позивачу було виплачено і страхове відшкодування в сумі 25 500,00 грн. (ліміт відповідальності Страховика за Полісом ОСЦПВВНТЗ).

Тому суд вважає, що у відповідача не було підстав для невиплати позивачу страхового відшкодування відповідно до Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 071382-33-04-03 від 27.10.09 р. укладеному між ЗАТ СК «ВУСО» і ОСОБА_4

Згідно з зазначеним Договором та п. 16.10 обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третіх осіб становить 100000 гривень.

Отже, страхова компанія несе відповідальність лише в межах вказаних лімітів.

Таким чином, враховуючи те, що дійсна матеріальна шкода, яка заподіяна майну позивача становить - 92631 грн 63 коп , з якої відповідач сплатив позивачу 25500 грн як страхове відшкодування згідно Полісу ЦПВ № ВС\3468344 , то сума яка підлягає виплаті позивачу як страхове відшкодування в розмірі 67131 грн 63 коп., не перевищує ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, а тому вказану суму суд стягує з відповідача на користь позивача.

Згідно п. 18.1. Договору добровільного страхування, у разі порушення сторонами будь-яких грошових зобовязань за цим договором винна Сторона сплачує іншій пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки позивачем своєчасно було надано страховій компанії всі необхідні документи щодо даного страхового випадку , відповідно до яких відповідач 08.04.2010 р. сплатив за Полісом ЦПВ № ВС/3468344 позивачву 25500 грн , тоді як за Договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів по день звернення до суду виплати проведені не були , датою початку розрахунку пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання ЗАТ СК «ВУСО» слід вважати 09.04.2010р.

Враховуючи все вищенаведене, розмір пені який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 9264 грн 17 коп : 67 тис. 131 грн. 63 коп. (залишок суми матеріальної шкоди) х 0,1% х 138 (як кількість днів за період з 09.04.2010р. по 25.08.2010р.) = 9 тис. 264 грн. 17 коп. (станом на 25.08.2010р.).

Суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення компенсації за несвоєчасну виплату Страховою компанією «ВУСО» страхового відшкодування в суммі 20000 грн відповідно до вимог ст. 992 ЦК України, так як зазначене не передбачено договором укладеним між сторонами.

Не вбачає суд підстав і для задоволення вимог позивача щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 грн за несвоєчасно виплату страхового відшкодування відповідно до Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 071382-33-04-03 від 27.10.09 р., укладеного між ЗАТ СК «ВУСО» і ОСОБА_4, оскільки страховою компанією «ВУСО» було надано достатньо доказів з посиленням на причини не проведення вказаної виплати з зазначенням, що додаткове розслідування по справі зупинено до винесення судом рішення по вищевказаному спору та набрання ним законної сили.

Оскільки позовні вимоги позивача в частині матеріальної шкоди підлягають задоволенню повністю, згідно зі ст.88 ЦПК України стягненню з відповідача на його користь підлягають судові витрати по справі, в т.ч. витрати по оплаті держмита в сумі 964,81 грн. , та витрати понесені позивачем за проведення експертизи в сумі 650 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11, 60, 169, 207, 212, 215, 226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ЗАТ Страхова компанія «ВУСО», в якості третьої особи ОСОБА_4 про відшкодування збитку заподіяного джерелом підвищеної небезпеки задовольнити частково.

Стягнути з ЗАТ Страхова компанія «ВУСО» \ п\р № 26507150676451 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк, МФО 334011, Каод ЄДРПОУ 31650052\ на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріального збитку 67131 грн.63 коп \ шістьдесят сім тисяч сто тридцять одна грн.63 коп\; відшкодування пені в розмірі 9 264 грн 17 коп\ дев,ять тисяч двісті шістдесят чотири грн. 17 коп\, понесені витрати за проведення експертизи в сумі 650 \шістьсот п,ятдесят\грн; та повернення держмита в розмірі 964 грн 81 коп \ дев,ятсот шістдесят чотири грн. 81 коп\ .

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .

Суддя: