Ухвала суду № 112290826, 19.07.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 липня 2023 року Справа №200/3780/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

18 липня 2023 року року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 17 липня 2023 року, в якому позивач просила:

1. визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 30 червня 2022 року № 056550004567 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

2. зобов`язати управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 червня 2022 року з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду, зарахувавши до пільгового стажу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5;

3. зобов`язати управління Пенсійного фонду України виплатити всю суму пенсійних виплат ОСОБА_1 з дати досягнення пенсійного віку на пільгових умовах.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

1. Вимоги до змісту позовної заяви визначає ст. 160 КАС.

Так, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС у позовній заяві, крім іншого, зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Варто зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 46 КАС сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Згідно з ч. 4 ст. 46 КАС відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 в якості відповідача визначила ГУ ПФУ в Донецькій області.

Водночас позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яке не залучено до участі у справі.

Суд зауважує, що, вирішуючи публічно-правовий спір, не може надавати оцінку правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, який не залучений до участі у справі в якості відповідача.

2. Документи, що додаються до позовної заяви, визначає ст. 161 КАС.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених ч. 2 цієї статті.

Ч. 7 ст. 44 КАС передбачає, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 8 ст. 44 КАС процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

При цьому, згідно з приписами ч. 9 ст. 44 КАС у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Позивач реалізувала своє право на звернення до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а тому в силу положень ч. 9 ст. 44 та ч. 1 ст. 161 КАС зобов`язана була додати до позовної заяви докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасниками справи копій поданих до суду документів.

Однак цей обов`язок позивач не виконала, доказ надсилання відповідачу (відповідачам) листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів до позовної заяви не додала.

До позовної заяви також не додана квитанція про направлення копії позовної заяви та копій доданих до неї документів в електронний кабінет відповідача (відповідачів) як користувача (користувачів) ЄСІТС «Електронний суд».

3. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674).

Позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674, а особа, яка її подала, в силу приписів ч. 1 ст. 2 цього Закону є платником судового збору.

Докази належності позивача до суб`єктів, яким ст. 5 Закону № 3674 встановлені пільги щодо сплати судового збору, суду не надані.

Ч. 1 ст. 4 Закону № 3674 визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір встановлений в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ст. 7 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684,00 гривень.

При цьому, згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674 у разі коли в позовній заяві об`єднано дві та більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач фізична особа звернулася до суду з позовною заявою, яка місить одну немайнову вимогу визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 30 червня 2022 року № 056550004567, яким їй відмовлено в призначенні пенсії. Решта вимог (скасування рішення, зобов`язання пенсійний орган вчинити певні дії) за своєю сутністю є обраним позивачкою способом захисту її порушеного права.

Отже, судовий збір за подання фізичною особою адміністративного позову, який містить одну немайнову вимогу, становить:

(2684,00 грн х 0,4) х 1 = 1073,60 грн.

Зважаючи на те, що позивач реалізувала своє право на звернення до суду в електронній формі, при обчисленні судового збору належить застосовувати коефіцієнт 0,8, як це передбачено ч. 3 ст. 4 Закону № 3674.

Таким чином, судовий збір за подання цього позову становить:

1073,60 грн х 0,8 = 858,88 грн.

Ч. 2 ст. 9 Закону № 3674 на суд покладено обов`язок перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 3674 судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду сплачується за наступними реквізитами:

отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101,

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785,

банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.),

код банку отримувача (МФО) 899998,

рахунок отримувача UA308999980313111206084005658,

код класифікації доходів бюджету 22030101,

призначення платежу «*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».

Приклад заповнення графи «Призначення платежу»: *;101; НОМЕР_1 ;Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , Донецький окружний адміністративний суд.

В порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС документ про сплату судового забору до позовної заяви не доданий.

3. Строк звернення до адміністративного суду визначає ст. 122 КАС.

Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Конституційний Суд України в рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 зазначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини в п. п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

В п. 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків буде остаточно вирішено.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас ч. 3 ст. 122 КАС передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а навела висновок про те, що норми, зокрема, ст. 46 Закону № 1058 (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Таким чином, норми спеціального законодавства у сфері соціального захисту, які стосуються необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонеру суми пенсії, стосуються саме нарахованих сум пенсії за минулий час, які не виплачені з вини пенсійного органу.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності рішення від 30 червня 2022 року № 056550004567, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за її заявою від 23 червня 2022 року.

Отже, до спірних правовідносин належить застосовувати шестимісячний строк звернення до суду, встановлений абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС.

Висновки щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС, у соціальних спорах, наведені в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, і полягають в наступному:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо.

Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Саме такий висновок наведений Верховним Судом в постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19.

На переконання суду, про порушення своїх прав внаслідок відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 повинна була дізнатися в липні 2022 року, (отримавши рішення про відмову в призначенні пенсії або не отримавши пенсійну виплату, за призначенням якої зверталася).

До суду з цим позовом позивач звернулася 17 липня 2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, визначеного абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Між тим, в порушення вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС позивач не надала заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, що передбачено ч. 1 ст. 169 КАС.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160, ч. 9 ст. 44, ч. 1 ст. 161, ч. 3 ст. 161, ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали засобами електронного зв`язку для усунення недоліків шляхом:

- приведення позовної заяви у відповідність до вимог п. 1 ч. 5 ст. 160 КАС (позивачці необхідно визначитись зі складом відповідачів у справі та змістом позовних вимог до кожного з них);

- надання суду доказу надсилання відповідачу (відповідачам) листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 858,88 грн за реквізитами, вказаним в цій ухвалі, та подання суду документа про сплату судового збору;

- подання суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 44, 123, 160, 161, п. 3 ч. 1 ст. 171, ч. ч. 1-3 ст. 169, ст. ст. 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

2. Встановити особі, яка звернулася з позовною заявою, десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали засобами електронного зв`язку для усунення недоліків позовної заяви.

3. Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом:

- приведення позовної заяви у відповідність до вимог п. 1 ч. 5 ст. 160 КАС (позивачці необхідно визначитись зі складом відповідачів у справі та змістом позовних вимог до кожного з них);

- надання суду доказу надсилання відповідачу (відповідачам) листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 858,88 грн за реквізитами, вказаним в цій ухвалі, та подання суду документа про сплату судового збору;

- подання суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

4. Роз`яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що

- у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, така позовна заява повертається позивачеві;

- заяви, клопотання, докази тощо можуть бути подані суду засобами електронного зв`язку через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» або на електронну адресу суду (е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua).

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко