Ухвала суду № 112279419, 18.07.2023, Оболонський районний суд міста Києва

18.07.2023 Справа № 756/8618/23

Справа №756/8618/23

Провадження №1-кс/756/1590/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050002485 від 09.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Києві, українця, громадянина України, з вищою освітою, який не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

УСТАНОВИВ:

У провадженні СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050002485 від 09.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

11.07.2023 слідчий СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 без визначення розміру застави.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що 08.07.2023, приблизно о 18 год. 00 хв. (точний час не встановлено), у ОСОБА_5 , який перебував у лісовій зоні, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , виник умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_7 , та бажаючи їх настання, з метою заподіяння смерті останнього, не маючи будь-яких підстав для вжиття заходів необхідної оборони, ОСОБА_5 умисно наніс множинні удари руками та ногами в область голови та тіла ОСОБА_7 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, множинних вогнищ геморагічних забоїв головного мозку, внутрішньомозкову гематому лівої скроневої ділянки, пневмоцефілії, перелому лобової кістки на рівні скуластого відростку та фронтальної пазухи справа зі зміщенням, перелому верхньої та летеральної стінок орбіти, перелому правої величної дуги зі зміщенням, перелому (передньої,бічної,та нижньої) стінок правої гайморової пазухи, перелому кісток носу, закритої травми грудної клітки, перелому 4-10 ребер ліворуч,лівобічного пневматориксу, підшкірної емфіземи, перелому дистального відділу діафізу малогомілкової кістки, забійно-рваної рани лівої надбрівної ділянки, забійно-рваної рани м`яких тканин тім`яної ділянки.

Заподіявши вказані тілесні ушкодження, ОСОБА_5 не виконав усі дії, які вважав необхідними для протиправного заподіяння смерті ОСОБА_7 , до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки під час нанесення тілесних ушкоджень з`явились сторонні особи, які викликали швидку медичну допомогу та ОСОБА_5 припинив вказані дії, після чого потерпілого було доставлено до Комунального некомерційного підприємства «Київська обласна клінічна лікарня» (код ЄДРПОУ - 01993701, м. Київ, вул. Багговутівська, 1), де йому надали медичну допомогу.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незакінченому замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України.

Слідчим зазначено, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 замаху на особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, а також відповідними ризиками, передбаченими п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному відомі їх адреси проживання; може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Незастосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою унеможливить запобігання вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим існує необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, оскільки злочин, який йому інкримінується, пов`язаний із застосуванням насильства.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, зазначив про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Вказав, що, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється вчиненні замаху на особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, існує ризик його переховування від слідства та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності, підозрюваний може впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, з якими особисто знайомий, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також зазначив, що наразі в суді на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , в рамках якого останньому було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, проте ОСОБА_5 , до якого застосвано запобіжний захід, підозрюється у замаху на вчинення особливо тяжкого здочину. Просив застосувати у якості запобіжного заходу саме тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки будь-який інший запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не зможе запобігти вказаним ризикам.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Вказав на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри та зазначив, що наявність кримінального провадження у суді не є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Пояснив, що ОСОБА_5 не порушував умови запобіжного заходу, обраного в рамках кримінального провадження, на яке посилається прокурор. На думку сторони захисту, жодний з наведених стороною обвинувачення ризиків не доведений. При цьому, для уникнення ризику впливу на свідків, суд може зобов`язати підозрюваного не спілкуватись з ними. Просив при обранні запобіжного заходу врахувати особу обвинуваченого, який має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання та застосувати щодо його підзахисного цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний у судовому засіданні погодився з думкою захисника.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

У провадженні СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050002485 від 09.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

09.07.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

10.07.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними матеріалами, а саме: протоколом затримання ОСОБА_5 від 09.07.2023 року; протоколом огляду місця події від 08.07.2023 року; протоколом огляду місця події від 09.07.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.07.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.07.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 09.07.2023; протоколом одночасного допиту кількох осіб за участі свідка ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_10 від 09.07.2023; протоколом одночасного допиту кількох осіб за участі свідка ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 від 09.07.2023; протоколом огляду предмету від 10.07.2023; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 10.07.2023.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Матеріали кримінального провадження, на які посилається слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування у подальшому до підозрюваного іншого запобіжного заходу.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію, майновий стан та наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов заснованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Вирішуючи питання доцільності застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного, який не працює, не має стійких соціальних зв`язків, обгрунтовано підозрюється у вчиненні замаху на умисне вбивство, що свідчить про підвищену небезпеку протиправних дій підозрюваного, на розгляді в суді щодо нього перебуває інше кримінальне провадження, в рамках якого вже застосовувався менш суворий запобіжний захід - домашній арешт.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведений ризик переховування від слідства та суду, при цьому, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, згідно якої небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися, зокрема, суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками.

Крім того, на думку слідчого судді, існує ризик того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки підозрюваному відомо місце їх проживання, при цьому, більшість з них є знайомими підозрюваного, а отже, останній шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування, яке тільки розпочалося, а отже слідством ще не проведено весь обсяг запланованих процесуальних та слідчих (розшукових) дій, необхідних для встановлення об`єктивної істини у вказаному кримінальному провадженні.

У зв`язку з наведеним, слідчий суддя приходить до висновку про існування ризиків того, що підозрюваний може у подальшому переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконного впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим інші запобіжні заходи, не пов`язані з триманням під вартою, не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Разом з цим, з урахуванням позицій ЄСПЛ, відповідно до якої при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи їх переконливість, суд вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність ризику, визначеного п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику перешкоджання з боку підозрюваного кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на його обґрунтування не було наведено жодних пояснень та не надано відповідних доказів. Тим більше, на думку суду, такий ризик може полягати лише в діях, які не охоплені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Обираючи підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права останнього, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Згідно зі ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Зважаючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, пов`язаного із застосуванням насильства, слідчий суддя не визначає розмір застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-177, 183, 184, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050002485 від 09.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, по 06.09.2023 включно без визначення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 18.07.2023 о 16 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1