Рішення № 112260723, 14.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 року Справа № 160/5852/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та дискримінаційним і скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про розмір поновленої пенсії ОСОБА_1 та про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, в тому числі якщо воно було прийнято, але не передано останній;

- зобов`язати відповідача провести розрахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 05.02.2019 року у розмірі відповідно до ст.27, ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", застосувавши, відомий розмір заробітної плати позивача, вірні коефіцієнти її заробітної плати та стажу, показник середньої заробітної плати за 2016-2018 роки - в розмірі 6 188,89 грн., з проведенням розрахунку, відповідно до вимог діючого законодавства та щоквартального підвищення розміру пенсії починаючи з 05.02.2019 року, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми позивача, починаючи з 05.02.2019 року до їх фактичної виплати, з дотриманням норм Закону про те, що пенсія їй не може бути меншою за мінімум встановлений Законом;

- зобов`язати відповідача виплатити на визначений позивачем банківський рахунок усі недоотримані пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень з 05.02.2019 року до фактичного виконання відповідачем рішення по цій справі та продовжити виплату пенсії на банківський рахунок довічно.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказано, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 року у справі №160/7916/19 було визнано право позивача на призначення пенсії з 05.02.2019 року, відповідно до якого відповідач був зобов`язаний призначити та виплачувати їй пенсію. Проте, відповідач прийняв нове рішення про розмір пенсії позивача, а саме з 05.02.2019 року в розмірі - 1 497 грн. на місяць, з 01.07.2019 року в розмірі - 1 564 грн. на місяць, з 01.12.2019 року в розмірі - 1 638 грн. на місяць, та в своїх розрахунках, зокрема зазначив, що розмір пенсії за віком, відповідно до ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить - 0,00. Позивач не погоджується з розрахунком її пенсії, проведеним відповідачем, а тому змушена була звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав та майнових інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.ст.161 КАС України та запропоновано, у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви та її копій з додатками для суду та відповідача.

На виконання ухвали суду, через підсистему "Електронний суд", позивачем 12.05.2023 року були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання вимог ухвали суду 09.06.2023 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачу призначено пенсію за віком на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 року у справі №160/7916/19. Так, вказаним рішенням суду зобов`язано відповідача призначити пенсію за віком ОСОБА_1 з 05.02.2019 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Відповідач звертає увагу суду, що пенсія позивачу призначена за рішенням суду у розмірі прожиткового мінімуму. В свою чергу для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно звернутися до пенсійного органу або надати документи через засоби електронного зв`язку за особистим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Стосовно нарахування компенсації втрати частини доходів відповідач зазначає, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Отже, компенсація проводиться у разі затримки нарахованих, але не виплачених доходів громадян. Відтак, позовні вимоги в частині щодо зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів відповідач вважає передчасними. На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

До суду 29.06.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначається, що ОСОБА_1 має право звертатися до відповідача не особисто, а діючи через своїх представників по довіреності. Крім того, закінчення терміну дії паспорту для виїзду за кордон не свідчить про припинення взаємних прав та обов`язків між позивачем та державою Україна, а тільки вказує на те, що цей документ не може бути використаний за призначенням, а саме посвідчувати особу громадянина України під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном. Отже, вказаний документ, підтверджує громадянство України у розумінні Закону України "Про громадянство України" та Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Наведене вказує на неправомірність рішення відповідача про відмову у виплаті пенсії позивачу на визначений нею банківський рахунок. Стосовно доводів відповідача щодо компенсації втрати частини доходів, зазначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. Тому на думку представника позивача, пенсія позивачу повинна бути виплачена з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. За таких обставин, представник позивача просив суд позов задовольнити з підстав заявлених в ньому.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 року у справі №160/7916/19.

Рішенням суду від 18.09.2019 року у справі №160/7916/19 визнано протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком та зобов`язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком з 05.02.2019 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Рішення суду від 18.09.2019 року в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили 21.10.2019 року.

На виконання вказаного рішення суду від 18.09.2019 року у справі №160/7916/19 позивачу довічно призначено пенсію за віком з 05.02.2019 року.

Відповідно до роздруківки з порталу Пенсійного фонду України загальна сума призначеної позивачу пенсії склала 1 638 грн. Сума до виплати 23 281,14 грн.

Складові пенсійної виплати: доплата до пенсії при неповному стажі (ст.28 ч.3) - 1 218,39 грн.; розмір пенсії за віком при неповному стажі (ст.28 ч.3) - 1 218,39 грн.; доплата до мінімальної пенсійної виплати (1 497 грн.) - 278,61 грн.

Наявні утримання: податок на доходи фізичних осіб - 0,00; військовий збір - 0,00; відрахування працюючим пенсіонерам - 0,00.

Виплатні реквізити: спосіб виплати пенсії - відділення пошти.

Рішенням відповідача №045750007568 від 10.12.2019 року (дата-час розрахунку: 09.12.2019 р. 16:42) позивачу здійснено перерахунок пенсії: Шифр та вид пенсії - 101, пенсія за віком. Умови призначення - Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Середньомісячний заробіток - 0,00000. Дата перерахунку пенсії, ознака роботи - 05.02.2019 року, 72 р. 10 м. 23 д. Не працює. Вид перерахунку - згідно рішень суду. Підстава - рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 року у справі №160/7916/19.

Відповідно до протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії страховий стаж (неповний) позивача - 24 роки 05 місяців 22 дні, коефіцієнт стажу без урахування кратності 0,24417, коефіцієнт стажу з урахування кратності (293/100 х 12) х 1 - 0,24417.

05.02.2019 р. - 30.06.2019 р. розмір пенсії за надбавками - 1 497 грн.

01.07.2019 р. - 30.11.2019 р. розмір пенсії за надбавками - 1 564 грн.

01.12.2019 р. - довічно розмір пенсії позивача за надбавками - 1 638 грн.

27.10.2020 року позивач направила до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області заяву про виплату їй пенсії на відкритий поточний рахунок у ТВБВ №10003/0310 ОПЧ м.Дніпро, філія ОУ АТ "Ощадбанк".

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно із п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно із ст.25 Закону №1058-IV, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = См * Вс / (100% * 12), де:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Закону №1058-IV, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлено статтею 40 Закону №1058-IV, яка підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, в редакції, чинній на дату, з якої позивачу призначено пенсію.

Згідно із ч.1 ст.40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс * (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... +Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:

Зв = З + Зд, де:

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати;

Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою:

Зд = Д:Т*100%, де:

Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

Питання індексації та перерахунку пенсії позивача регулюються ч.ч.2 та 3 ст.42 Закону №1058-IV.

Відповідно до ч.2 ст.42 вказаного Закону, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Згідно із абз.2 ч.3 ст.42 Закону №1058-IV з 01 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Згідно із ч.2 ст.46 Закону №1058-IV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Суд бере до уваги доводи позивача про те, що відповідачем не обчислено її заробітну плату для розрахунку пенсії, та не враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до матеріалів справи, в рішенні №045750007568 від 10.12.2019 року відповідач зазначає в розрахунках "Коефіцієнт стажу - 0", але при цьому загальний страховий стаж позивача складає 24 роки 05 місяців 22 дні, що також підтверджується її трудовою книжкою.

Отже, враховуючи той факт, що заробітна плата та коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначені у ст.25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є основними складовими розміру пенсії за віком, зазначення в цих даних " 0" є протиправним.

Тому суд вважає, що в порушення ст.ст.27, 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідачем протиправно не враховані при обчисленні пенсії позивача показники заробітної плати та не розрахований коефіцієнт її заробітної плати та коефіцієнт стажу, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача.

Судом також встановлено, що за вих.№440 від 08.04.2019 року та вих.№4773 від 16.07.2019 року представником позивача надано додаткові документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, зокрема, оригінал довідки ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про її заробітну плату від 25.03.2019 року №33.; оригінал довідки ПАТ "Дніпрополімермаш" про її заробітну плату від 18.03.2019 року №95.

За таких обставин, призначена позивачу з 05.02.2019 р. пенсія за віком підлягає розрахунку у розмірі, відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням відомого розміру заробітної плати позивача, коефіцієнтів її заробітної плати та стажу та показника середньої заробітної плати за 2016-2018 роки.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що рішення відповідача №045750007568 від 10.12.2019 року слід скасувати та зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії з 05.02.2019 року, та з урахуванням висновків суду.

Відповідно до абз.1, 2 ч.1 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Згідно із ч.5 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, вказана норма Закону в питаннях індексації пенсій відсилає до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", згідно із ч.ч.2, 3 ст.42 якого, передбачено порядок такої індексації шляхом проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Частина 3 статті 42 Закону пов`язує зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 28 цього Закону, тобто мінімального розміру пенсії за віком.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що розмір її пенсії не може бути меншим за мінімум, встановлений законом, тобто мінімального розміру пенсії за віком.

Разом з тим, позовна вимога про зобов`язання відповідача провести щоквартальні підвищення розміру пенсії позивача, на думку суду, задоволенню не підлягає, оскільки такі підвищення стосуються перерахунку мінімальної пенсії за віком згідно із ч.3 ст.42 Закону, у той час як позивач стверджує, що їй протиправно призначено пенсію в мінімальному розмірі через незастосування приписів ст.27, ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У зв`язку з чим, у спірних правовідносинах належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача провести індексацію та перерахунок пенсії відповідно до вимог ч.ч.2, 3 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щодо позовної вимоги позивача про компенсацію втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми пенсії, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 46 Закону №1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-III (далі - Закон №2050-III), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно із ч.ч.1 та 2 ст.2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), сума індексації грошових доходів громадян.

Враховуючи зазначені вище норми та обставини цієї справи, суд доходить висновку, що оскільки проведення виплати пенсії позивачу з меншому розмірі відбулося з вини пенсійного органу, то виплата пенсії має проводитися з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону №1058-IV.

Зазначені висновки суду узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.05.2020 року у справі №815/1226/18 та Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 30.07.2020 року у справі №461/5775/16-а, від 30.07.2020 року у справі №802/798/18-а, від 24.09.2020 року у справі №0240/3646/18-а та від 24.09.2020 року у справі №806/1754/18.

З приводу посилань відповідача на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10.07.2018 року у справі №404/6317/16-а, то колегія суддів зазначила наступне.

У постанові від 10.07.2018 року у справі №404/6317/16-а Верховний Суд дійшов висновку про "відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, та вважає їх передчасними, оскільки відповідно до статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам".

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 року у справі №815/1226/18 та Верховний Суду, зокрема у постановах від 30.07.2020 року у справі №461/5775/16-а, від 30.07.2020 року у справі №802/798/18-а, від 24.09.2020 року у справі №0240/3646/18-а та від 24.09.2020 року у справі №806/1754/18 у правовідносинах, подібних тим, які є спірними у справі №640/21066/18, дійшли висновку про необхідність задоволення позовних вимог про поновлення виплати пенсії без обмеження будь-яким строком та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону 1058-IV, оскільки не проведення виплати пенсії позивачу відбулося з вини держави в особі її компетентних органів.

Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги посилання відповідача на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.07.2018 року у справі №404/6317/16-а.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виплатити на визначений позивачем банківський рахунок усі недоотримані пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень з 05.02.2019 року до фактичного виконання відповідачем рішення по цій справі та продовжити виплату пенсії на банківський рахунок довічно, суд зазначає таке.

Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках №1596, визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м.Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.

Уповноваженими банками є банки, визначені відповідно до Порядку відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1231.

Виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).

Як зазначено в пункті 6 Порядку №1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Згідно із нормами пунктів Порядку №1596:

- між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін (пункт 9);

- заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку (пункт 10);

- органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках (пункт 12);

- списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів (пункт 13);

- на підставі складених документів органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів (пункт 14).

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону №1058-ІV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, норми статті 47 Закону №1058-ІV визначають можливість виплати пенсії через установи банків у порядку, передбаченому КМУ.

Пунктом 6 Порядку №1596 визначено, що пенсіонери самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Пунктом 10 Порядку №1596 визначено, що заява про виплату пенсії подається: одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України; приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку.

Аналогічні положення закріплені у п.4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 (зі змінами).

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем відкрито поточний рахунок у філії АТ "Ощадбанк".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу направлено засобами поштового зв`язку заяву позивача про виплату належних їй сум пенсії (грошової допомоги, іншої грошової виплати) на її поточний рахунок у філії АТ "Ощадбанк", реквізити якого було зазначено у заяві.

В свою чергу відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що останньою не була дотримана вимога особистого звернення або надання документів через засоби електронного зв`язку за особистим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Проте, суд вважає такі доводи відповідача помилковими з огляду на те, що особиста заява позивача про виплату пенсії від 27.04.2020 року була надіслана до відповідача засобами поштового зв`язку.

Під "особистим зверненням пенсіонера", про що йде мова у п.10 Порядку №1596, необхідно розуміти особисте підписання пенсіонером заяви про виплату пенсії, а не фізичне переміщення цієї особистої заяви пенсіонером до відповідача.

Доводи відповідача про те, що особисто підписана заява пенсіонера може бути передана в пенсійний фонд тільки нею особисто не просто звужує право на звернення за допомогою через уповноваженого представника відповідно до Закону України "Про звернення громадян", а й взагалі унеможливлює право пенсіонера, який проживає за кордоном, на отримання пенсії.

Вказані норми Порядку №1596 звужують право позивача на пенсію у порівнянні з нормами, викладеними у спеціальному Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що має вищу юридичну силу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.07.2015 року у справі К/800/19411/1412, в якій зазначено, що "безпідставним є посилання УПФ на Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, оскільки Закон має вищу юридичну силу і ним не встановлено обов`язку подання заяви для виплати пенсії особисто".

Крім того, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016 року у справі №К/800/6581/1613 визначено, що пенсія повинна бути виплачена на банківський рахунок, який було вказано пенсіонером, зокрема: "...виплата пенсії повинна проводитися незалежно від місця проживання пенсіонера".

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем була дотримана вимога щодо особистої подачі заяви про виплату їй пенсії на банківський рахунок.

З огляду викладене позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача провести виплату всіх недоотриманих пенсійних виплат ОСОБА_1 на визначений нею банківський рахунок, відкритий у філії АТ "Ощадбанк".

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 840,80 грн., тому сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу у розмірі 420,40 грн. (840,80 грн.: 2) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №045750007568 від 10.12.2019 року про розмір поновленої пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 05.02.2019 року, та з урахуванням висновків суду.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії призначеної 05.02.2019 року на визначений нею у заяві від 27.04.2020 року банківський рахунок.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести виплату всіх недоотриманих пенсійних виплат ОСОБА_1 на визначений нею банківський рахунок, відкритий у філії АТ "Ощадбанк", з проведенням індексації та виплатою компенсації втрати частини доходів.

У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма