Рішення № 112255552, 07.07.2023, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2-о/593/16/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2023 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої - судді Данилів О.М.

при секретарі Паньків М.М.

за участі заявника ОСОБА_1

захисника Гончаренко Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах цивільну справу за заявою, поданою представником заявника адвокатом Гончаренко Лілею Сергіївною в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В :

5 квітня 2023 року адвокат Гончаренко Ліля Сергіївна в інтересах заявника ОСОБА_1 звернулася в Бережанський районний суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

У поданій заяві адвокат зазначила, що титульна сторінка, виданої заявнику 31 липня 1986 року Львівською Пересувною механізованою колоною № 11 Тресту "Львівагробуд" трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка заповнена російською мовою, прізвище заявника замість ОСОБА_1 записане - ОСОБА_1 , а так як виявлену розбіжність усунути поза судовим порядком заявник не має можливості оскільки вказане підприємство вже ліквідоване, а виявлена помилка у його трудовій книжці перешкоджає йому в оформленні пенсії, тому він змушений був звернутися до суду із заявою, якою просить встановити той факт, що вищевказана трудова книжка серії НОМЕР_1 , видана 31 липня 1986 року Львівською Пересувною механізованою колоною № 11 Тресту "Львівагробуд" на ім"я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні заявник та його захисник вимоги, викладені у заяві, підтримали, просили їх задоволити.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в судове засідання не з"явився, подав письмове клопотання про проведення судового засідання у їх відсутності та своє письмове заперечення, у якому зазначив, що із заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення вказаного факту йому потрібно для подальшого звернення до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії, а отже встановлення даного факту пов`язано з вирішенням спору про право, а саме права на пенсію, а тому вважає, що вказана заява має бути залишена без розгляду.

Захисник інтересів заявника адвокат Гончаренко Л.С. не погодилася із думкою представника заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, подала суду своє заперечення, вважає, що встановлення факту належності заявнику трудової книжки не вирішує питання щодо призначення особі пенсії або питання про встановлення факту наявності трудового стажу у заявника, а тому вважає, що в даному випадку відсутній спір про право.

Суд, приймаючи до уваги наявне в матеріалах справи заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та думку з цього приводу заявника і його захисника, враховуючи практику вищестоящих судів із аналогічних правовідносин, вважає, що у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про залишення заявлених ОСОБА_1 вимог без розгляду слід відмовити, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах .

Згідно п.6 ч. 1 та ч.2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В поданій суду заяві про встановлення факту належності заявнику правовстановлюючого документу, а саме трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 31 липня 1986 року Львівською Пересувною механізованою колоною № 11 Тресту "Львівагробуд" на ім"я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видно, що заявнику необхідно довести факт належності йому цієї трудової книжки, бо встановлення такого факту має значення для подальшого оформлення ним пенсії.

Відповідно до п. 1.1, п. 2.11. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених наказом міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім"я та по батькові і дата народження вказується на підставі паспорта або свідоцтва про народження, однак прізвище, яке записане у наявній у заявника трудовій книжці, не збігається з його прізвищем, вказаним у його паспорті громадянина України чи свідоцтві про народження.

З огляду на те, що на даний час виправити описку чи допущену помилку у написанні прізвища у наявній у заявника трудовій книжці самостійно заявник не може, так як організацію, яка видала цю трудову книжку, ліквідовано. Крім цього, заявник не працює та не має змоги працевлаштуватися, так як має проблеми із здоров"ям, бо є інвалідом 2-ї групи, а тому дослідивши наявні в матеріалах справи докази та встановивши обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, суд дійшов обґрунтованого висновку, що у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області слід відмовити.

Відмовляючи Головному управлінню Пенсійного фонду в Тернопільській області у задоволенні клопотання про залишення без розгляду вимог, поданих представником заявника адвокатом Гончаренко Л.С. в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд враховує, що само по собі посилання заінтересованої особи на існування між ним та заявником спору про право не може беззаперечно свідчити про наявність такого спору та бути підставою для застосування наслідків, передбачених ч.6 ст. 294 ЦПК України, оскільки суд вважає, що спір про право відсутній, у даній справі встановлюється лише факт належності заявнику трудової книжки, у якій неправильно записано прізвище заявника; в даній справі заявник не просить підтвердити його наявний трудовий стаж. Суд вважає, що така розбіжність, де у трудовій книжці його прізвище написано російською мовою із м`яким знаком не є спором про право та усувається при розгляді справи окремого, а не позовного провадження.

Вказане узгоджується із правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року /справа № 555/1492/19 провадження № 61-23273св19/.

Відхиливши клопотання заінтересованої особи та вирішуючи заявлені вимоги, подані представником заявника адвокатом Гончаренко Л.С. в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника та його захисника, пояснення допитаних по справі свідків, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що вказану заяву слід задоволити, виходячи з наступного.

У відповідності із ст. ст. 293, п.6.ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає цивільні справи непозовного провадження про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, в тому числі фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім"я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім"ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Згідно п.12 постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд може встановити факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.

Судом встановлено, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , видана 31 липня 1986 року Львівською Пересувною механізованою колоною № 11 Тресту "Львівагробуд" та заповнена російською мовою на ім"я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Цей факт підтверджується показами заявника, який пояснив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Лапшин Бережанського району Тернопільської області. З 1975 по 1983 рік він навчався у Лапшинській загальноосвітній школі. Після закінчення 8-и класів він з 1983 по 1986 роки продовжив навчання у професійно-технічному училищі № 61 м.Перемишляни Львівської області, по закінченню якого, здобувши кваліфікацію "столяр -паркетник", 24 липня 1986 року розпочав свою трудову діяльність у Львівській ПМК № 11 за здобутою спеціальністю ''столяр-пакетник 4 розряду'', на якому працював лише до листопада 1986 року. І цим підприємством йому 31 липня 1986 році було видано трудову книжку серії НОМЕР_1 , у якій на титульній сторінці, заповненій російською мовою, його ім" я замість ОСОБА_1 вказано '' ОСОБА_1 '', тобто у виданій йому трудовій книжці було допущено помилку, його прізвище написано із м`яким знаком, а так як виправити допущену помилку немає можливості та в інший спосіб довести належність наявної у нього трудової книжки неможливо, тому він змушений був звернутися до суду із заявою, якою просить встановити той факт, що вищевказана трудова книжка серії НОМЕР_1 , видана 31 липня 1986року російською мовою на прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У своїх поясненнях заявник далі зазначив, що він з 15 листопада 1986 року по 2 листопада 1988 року служив в рядах Радянської армії та після демобілізації працював столяром в Бережанському райсількомунгоспі. З листопада 1989 року по травень 1991 року працював столяром в Бережанах на заводі " Мікрон". З травня 1991 року по 16 грудня 1991 року працював в Бережанській виховно-трудовій колонії. З січня по квітень 1992 року працював машиністом механічного обладнання земснаряду Бережанського п/м. З квітня 1992 по вересень 1994 року працював на посаді тесляра в орендній фірмі "Тернопільбуд Будівельного управління Житлобуд-1 та з грудня 2000 року по 1 квітня 2001 року муляром ВАТ "Бережанський склозавод".

Правдивість показів заявника та його представника, а отже, підставність заявлених ними вимог, підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 26 квітня 1991 року на ім"я ОСОБА_1 а, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якого видно, що заявник ОСОБА_1 народився в селі Лапшин Бережанського району Тернопільської області і його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , тобто вказаний документ свідчить про те, що родове прізвище заявника є " ОСОБА_1 ", а не ОСОБА_1 " і він фактично є народженим ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- паспортом громадянина України НОМЕР_3 , виданим 17 вересня 2015року Бережанським РС УДМСУ в Тернопільській області на ім"я ОСОБА_1 а, з якого видно, що прізвише заявника є " ОСОБА_1 ", а не ОСОБА_1 " і він є народженим ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- листом за № 1900-0204-8/8729 від 3 березня 2023 року відділу обслуговування громадян № 1 /сервісного центру/ Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яким відмовлено заявнику в оформленні пенсії у зв"язку з тим, що титульна сторінка його трудової книжки заповнена із порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме на титульній сторінці представленої трудової книжки вказано прізвище ОСОБА_1 , що не відповідає паспортним даним, де вказано його прізвище ОСОБА_1 ;

- довідкою № 78, виданою 7 березня 2023 року Перемишлянським професійним ліцеєм про те, що ОСОБА_1 дійсно навчався у професійно-технічному училищі № 61 м. Перемишляни з 1 вересня 1983 року /підстава наказ № 31 від 1 вересня 1983 року/ до 20 липня 1986 року / підстава наказ № 28-к від 20 липня 1986року/ та здобув професію " Столяр /будівельний/, паркетник"; на підставі наказу № 211 від 13 серпня 1996 року СПТУ № 61 перейменовано на ПТУ № 61 м.Перемишляни, а згідно наказу Міністерства освіти та науки України за № 139 від 19 березня 2003 року Перемишлянське ПТУ-61 реорганізоване в Перемишлянський професійний ліцей. Вказаний документ підтверджує записи під № 1 та №2, здійснені на першій сторінці, виданої заявнику 31 липня 1986 року Львівською Пересувною механізованою колоною № 11 Тресту "Львівагробуд" трудовій книжці серії НОМЕР_1 , виданій на ім"я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в свою чергу свідчить про те, що вказана трудова книжка фактично належить заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із оглянутого в судовому засіданні тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , виданого 28 лютого 2022року взамін втраченого військового квитка на ім"я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видно, що заявник ОСОБА_1 з 15 листопада 1986 року по 2 листопада 1988року проходив строкову військову службу в рядах Збройних сил Радянської Армії. Інформація, зазначена у вищевказаному документі, підтверджує запис під № 4а, здійсненим у трудовій книжці, виданій 31 липня 1986 року заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 російською мовою на прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і підтверджує, що ця трудова книжка фактично належить заявнику ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що заявник ОСОБА_1 є рідним братом його дружини, тобто приходиться йому швагром, а тому він, свідок, працюючи у Бережанський виховній колонії, особисто клопотав перед начальством про влаштування заявника на роботу у Бережанську виховну колонію, а тому йому достовірно відомо, що заявник ОСОБА_1 у 1991році працював покращиком у Бережанський виховній колонії. Далі у своїх усних поясненнях свідок зазначив, що йому відомо, що заявник також до роботи в Бережанській виховно-трудовій колонії працював столяром на заводі ''Мікрон'', а пізніше - в Бережанському склозаводі. Той факт, що він, свідок, також працював у Бережанській виховно-трудовій колонії у той період часу, у який працював заявник, підтверджується представленою для огляду в судовому засіданні його трудовою книжкою серії НОМЕР_5 , виданою 4 квітня 1978 року на ім`я ОСОБА_7 , у якій записи під № 10-14 підтверджують про його трудову діяльність у Бережанській ВТК і свідчать про те, що пояснення, дані свідком, є правдивими.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що йому відомо, що заявник працював на заводі ''Мікрон'', а пізніше працевлаштувався на роботу у Бережанську ВТК. Вищевказаний факт йому, свідкові, достовірно відомий, бо він із заявником разом працював у Бережанській ВТК. Заявник працював на складі, а він - контролером. Для підтвердження достовірності своїх свідчень свідок надав суду для огляду свою трудову книжку серії НОМЕР_6 , видану 18 липня 1970 року на ім`я ОСОБА_8 , у якій записи під № 7 підтверджують про його трудову діяльність у Бережанській ВТК і свідчать про те, що пояснення, дані вказаним свідком, є правдивими.

Пояснення свідків повністю співпадають із поясненнями заявника і його представника та із записами під номером № 9 та № 10, виданої йому трудової книжки, і в свою чергу свідчать про те, що ця трудова книжка серії НОМЕР_1 , хоч видана російською мовою на ім"я ОСОБА_1 , однак фактично вона належить заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, поскільки здобутими в судовому засіданні доказами доведено, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , видана 31 липня 1986 року Львівською Пересувною механізованою колоною № 11 Тресту "Львівагробуд" російською мовою на ім"я ОСОБА_1 , належить заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому заяву, подану представником заявника адвокатом Гончаренко Л.С. в інтересах ОСОБА_1 , слід визнати підставною і задоволити її.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 19, 76-81, 89, 90, 258-259, 264, 265, 268, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, Постановою Пленуму Верхового Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених наказом міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року, Постановою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року справа № 555/1492/19 провадження № 61-23273св19, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву, поданою представником заявника адвокатом Гончаренко Лілею Сергіївною в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволити.

Встановити той факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , видана 31 липня 1986 року Львівською Пересувною механізованою колоною № 11 Тресту "Львівагробуд" та заповнена російською мовою на ім"я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , належить заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного

суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бережанського

районного суду Тернопільської області Данилів О.М.