Рішення № 112249321, 14.06.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 755/18984/20

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Довгалюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2020 року АТ «Банк Кредит Дніпро» звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №26256021045211 у розмірі 126691,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ПАТ «Банк Кредит Дніпро», яке в подальшому змінило назву на АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено договір про встановлення кредитного ліміту №26256021045211, за умовами якого банк встановив відповідачу кредитний ліміт, а відповідач зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит та плату за користування кредитом. Банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі, тоді як відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за кредитним договором, яка станом на 20.11.2020 склала 126691,83 грн., у тому числі: 146986,94 грн. - сума залишку простроченого кредиту; 0,96 грн. - сума залишку прострочених відсотків; 18000,00 грн. - сума залишку прострочених комісій. Загальний залишок заборгованості, відповідно до змісту позовної заяви, становить164987,90 грн.

Згідно з ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21.12.2020 справу передано на розгляд за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2021 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою судді від 05.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без її участі, в якій підтримала позовні вимоги, а також додала до заяви відповідь на звернення відповідача щодо реструктуризації боргу.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, разом з тим, подав до суду заяву про відкладення судового засідання, обґрунтовуючи це тим, що ним не отримано відповіді від банку на його звернення щодо реструктуризації боргу.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 10.03.2016 відповідач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Банк Кредит Дніпро», яке в подальшому змінило назву на АТ «Банк Кредит Дніпро» з офертою про надання кредиту у національній валюті, підписавши заяву про надання кредиту/кредитний договір №-КР26256021045211 на умовах та в порядку передбачених цією заявою та УДБО.

В своєму позові банк стверджує, що виконав зобов`язання відповідно до кредитного договору №26256021045211, встановивши позичальнику кредитний ліміт, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит та плату за користування кредитом, однак останній у порушення у мов кредитного договору свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 20.11.2020 склала 126691,83 грн., у тому числі: 146986,94 грн. - сума залишку простроченого кредиту; 0,96 грн. - сума залишку прострочених відсотків; 18000,00 грн. - сума залишку прострочених комісій. Загальний залишок заборгованості, відповідно до змісту позовної заяви, становить164987,90 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вирішуючи обґрунтованість доводів представника позивача, наведених в обґрунтування позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи відповідно до статті 79 ЦПК України.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом із цим, як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Так, в матеріалах справи відсутній кредитний договір, заборгованість за яким пред`явлено до стягнення з відповідача.

Незрозуміло і зі змісту позовної заяви, про який саме договір йдеться, між ким та коли він був укладений, який способом (шляхом укладення письмового договору, електронного договору, приєднання до умов та правил надання банківських послуг тощо).

Крім того, як вбачається із змісту заяви про надання кредиту від 10.03.2016, у ній зазначено: «сума фактично наданого мені кредиту зазначається у розділі 13а цієї заяви, після чого заява підписується зі сторони банку уповноваженою особою та проставляється печатка банку та банк інформує клієнта про надання та розмір наданого кредиту у письмовій формі відповідно до п.2.7.4. УДБО»,

Разом із цим, у вказаному розділі відомості щодо суми фактично наданого відповідачу кредиту відсутні.

До матеріалів справи не додано і будь-яких інших доказів на підтвердження факту надання відповідачу та отримання останнім взагалі будь-яких коштів у кредит.

На обґрунтування позовних вимог позивачем додано до позовної заяви розрахунок заборгованості, у якому зазначено, що станом на 20.11.2020 у відповідача існує заборгованість за кредитним договором №26256021045211 від 28.11.2016 у загальному розмірі 126691,83 грн.

Разом із цим, відповідно до змісту позовної заяви сума загального залишку заборгованості відповідача зазначена у розмірі 164987,90 грн.

Також суд бере до уваги відмінність у даті укладення кредитного договору №26256021045211 від 28.11.2016, зазначеного в розрахунку заборгованості та у заяві про надання кредиту, що датована та підписана відповідачем 10.03.2016.

При розгляді даної справи суд також враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Згідно з указаним положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04.07.2018, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, то також узгоджується із постановою Верховного Суду, прийнятою 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19).

Разом з цим, позивачем не було надано до суду виписку по рахунку, відкритому на ім`я відповідача, що позбавляє можливості суд належним чином перевірити видачу банком відповідачу кредитних коштів, користування відповідачем кредитними коштами та внесення відповідачем грошових коштів на погашення кредитної заборгованості

Враховуючи вищенаведене, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи не підтверджені належними засобами доказування, оскільки позивачем не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження виникнення цивільних прав і обов`язків між сторонами, надання відповідачу кредитних коштів та користування ними відповідачем, а також доказів наявності заборгованості відповідача саме у визначеному у позові розмірі, а тому позовні вимоги є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 23, 81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

задоволенні позову Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406;

відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 19.06.2023.

Суддя О. О. Ковбасюк