Рішення № 112223535, 04.07.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3218/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2023 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк»

представник позивача ? Гук Марта Ігорівна

(79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819)

до

відповідач ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

представник відповідача адвокат Чорний Гнат Гнатович

(65065, м. Одеса, вул. Космонавтів, 23/1)

про стягнення боргу за кредитним договором,?

встановив:

Позиції сторінта учасниківсправ,заяви,клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 128400 грн. 86 коп. та суму понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.05.2021 року, згідно з умовами договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, текст якого розміщено на інтернет-сторінці банку, між сторонами було укладено угоду № С-606-023379-21-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної карти. Згідно з вказаним кредитним договором, відповідач отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого кредитним договором ліміту кредитної лінії, доступного відповідачу. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 55,41% річних. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000 грн. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 75000 грн. Враховуючи, що зобов`язання банку щодо встановлення ліміту кредитної лінії є для нього відкличними та безризиковими, визначення суми кредитної лінії, що може бути доступна клієнту протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії, здійснюється банком у межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії без будь-яких обмежень. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно наведеного кредитного договору, що підтверджується випискою по поточному рахунку, однак відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки та комісію, інші платежі за кредитним договором. Останній платіж боржником здійснено 31.05.2022 року. Отже, сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 23.03.2023 року становить 128400 грн. 86 коп. Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитним договором, у тому числі відсотки та комісію, інші платежі, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 08.05.2023 року відкрито провадження у вищезазначеній справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

07.06.2023 року від адвоката Чорного Г. Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшов відзив на позовну заяву. Зі змісту поданого відзиву вбачається, що сторона відповідача вважає пред`явлений позов передчасним та поданим за відсутності достатніх правових підстав. Зокрема, представник відповідача вказує, що через економічні проблеми, спричинені широкомасштабним вторгненням росії, підприємство на якому працював ОСОБА_1 ТОВ «Одеська аграрно-промислова компанія» не було спроможне виплачувати йому заробітну плату у достатньому розмірі, у зв`язку з чим відповідач змушений був звільнитися, аби працевлаштуватися на іншому підприємстві, однак зробити цього не зміг. Адвокат Чорний Г.Г. зауважує, що ситуація, яка склалася після 24.02.2022 року, Торговельно-промисловою палатою України визнана форс-мажорною обставиною, що є загальновідомим фактом. Відповідно до п. 10 Угоди про відкриття кредитної лінії № С-606-023379-21-980 від 18.05.2021 р., сторонами було узгоджено розуміння і вплив на їхні взаємини обставин непереборної сили. Представник відповідача зауважує, що ОСОБА_1 не заперечує проти необхідності подальшого належного виконання своїх зобов`язань за угодою про відкриття кредитної лінії № С-606-023379-21-980 від 18.05.2021 року, але вважає, що має право на передбачене ст. 617 ЦК України звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за цією угодою в межах строку дії обставин непереборної сили дії воєнного стану. Окрім того, адвокат Чорний Г.Г. вказує, що відповідач не погоджується з розміром заборгованості, яку банк просить стягнути з останнього, а також вважає, що пред`явлений АТ «Ідея Банк» позов поданий до суду з порушенням вимог ст. 28 ЦПК України. Також, сторона відповідача вказала, що має намір укласти з позивачем мирову угоду.

15.06.2023 року від представника АТ «Ідея Банк» надійшла відповідь на відзив. Представник позивача не погоджується з твердженням відповідача, що в зв`язку з тим, що кредитний договір укладено у м. Одеса, альтернативна підсудність не може бути застосована, а тому справа має розглядатися у Приморському районному суді м. Одеси, оскільки пунктом 9.22 кредитного договору визначено, що сторони підтверджують, що кредитний договір виконується за місцем знаходження банку за адресою: 79008, м. Львів, Галицький район, вул. Валова, 11, і у випадку спору між сторонами за цим договором, позов може пред`являтися також за місцем виконання цього договору. Враховуючи вищевикладене, позивач правильно пред`явив цей позов до Галицького районного суду м. Львова. Щодо доводів відповідача про звільнення позичальника у період дії в Україні воєнного стану від відповідальності, визначеноїст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання, представник позивача зазначає, що відсутні нарахування банку щодо сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання), а також індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, адже починаючи з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) їх нарахування припинено на виконання вимог пункту6розділу IV Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, зазначає, що жодних розрахунків суми заборгованості в підтвердження своїх доводів відповідач не надає. Також, представник позивача, спростовуючи доводи представника відповідача, вказує, що засвідчення форс-мажорних обставин відбувається не в цілому для фізичної чи юридичної особи, а за конкретним її зобов`язанням за конкретним договором. За нормами чинного законодавства підтвердження форс-мажору здійснюється шляхом подання відповідної заяви до Торгово-промислової палати України та отримання сертифікату. Враховуючи наведене, вказаний відповідачем лист Торгово-промислової палати України не є сертифікатом про форс-мажорні обставини та не є документом, що був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали визначені форс-мажорні обставини. Окрім цього, наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не звільняє відповідача від виконання зобов`язань за кредитним договором, а лише може звільнити від відповідальності за порушення зобов`язань. Також представник банку зауважує, що жодного звернення від ОСОБА_1 про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором або ж офіційного звернення про укладення мирової угоди до AT «Ідея Банк» не надходило, тому посилання відповідача на цю обставину не відповідає дійсності.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у відповідності дост.128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями з відміткою про вручення поштового відправлення, а також довідками про доставку електронного листа на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи. Згідно позовної заяви представник позивача просить проводити розгляд справи за її відсутності, а відповідно до відзиву на позовну заяву, представник відповідача також просить провести розгляд справи за його та відповідача відсутності.

Суд враховує, що сторони обізнані про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять клопотання учасників про розгляд справи у їх відсутності, відтак, з врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, суд вважає, що наявних у справі матеріалівдостатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони провадження, анеможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Також, суд враховує положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які покладають на суд обов`язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваженнясудів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких формсудочинства прямо забороняється Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно дост.15ЦК України,кожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.05.2021 року між сторонами укладено угоду № С-606-023379-21-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної карти.

Укладаючи кредитний договір сторони погодились, що клієнт ознайомлений з умовами договору, що затверджений розпорядженням банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на інтернет-сторінці банку за електронною адресою: www.idea bank.ua та які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний.

Згідно кредитного договору відповідач отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_2 , операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого кредитним договором ліміту кредитної лінії, доступного відповідачу.

Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 55,41% річних.

Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000 грн. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 75000 грн. Враховуючи, що зобов`язання банку щодо встановлення ліміту кредитної лінії є для нього відкличними та безризиковими, визначення суми кредитної лінії, що може бути доступна клієнту протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії, здійснюється банком у межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії без будь-яких обмежень.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання, згідно кредитного договору, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 23.03.2023.

Однак, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки і комісію, та інші платежі за кредитним договором.

Останній платіж боржником здійснено 31.05.2022 року.

Таким чином, згідно з розрахунку позивача, який не спростований в ході провадження у суді, сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 23.03.2023 року, становить 128400 грн. 86 коп. та включає в себе: основний борг ? 86410 грн. 04 коп; прострочений борг ? 7782 грн. 78 коп.; прострочені проценти 34208 грн. 04 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 02.02.2023 року на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. Згідно даної вимоги, позивач вимагав терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги, виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також, відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в 30-денний строк з дня направлення цієї вимоги банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір.

Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКУкраїни встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2ст. 12 ЦПК).

Згідно з положеннями ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України,боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно дост. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Кредитним договором між банком та позичальником чітко визначені умови відповідальності за повне або часткове невиконання сторонами умов договору.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, оцінюючи доводи сторони відповідача, вважаю, що такі не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду, виходячи з нижченаведеного.

Стосовно посилання сторони відповідача на наявність форс-мажорних обставин, які стали причиною для невиконання зобов`язань, суд виходить з наступного.

Згідно ч.ч. 1-3ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цьогоЗакону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту. Торгово-промислова палата України відповідно до цьогоЗаконута свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об`єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність. Торгово-промислова палата України: відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації; засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників); веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.

Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»передбачає, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Для доказування настання форс-мажорної обставини необхідно отримати сертифікат Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

У п. 10 та у Розділі 12 наведеного вище Кредитного договору зазначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань, якщо вони доведуть, що порушення сталося внаслідок випадку або настання і дії обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін, та які сторони не могли передбачити або запобігти.

Таким чином, установлення форс-мажорних обставин проводиться у кожному конкретному випадку індивідуально, зокрема по окремому зобов`язанню. Сам по собі факт введення воєнного стану в Україні не є підставою для беззаперечної видачі підтверджуючого сертифікату. Для того, щоб отримати сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) слід довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, що сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається як на підставу неможливості виконати зобов`язання. Тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника. Та заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, даних та доказів.

З відзиву на позовну заяву не вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Торгово-промислової палати з відповідною заявою.

Суд не може прийняти в якості належного та допустимого доказу наявності форс-мажорних обставин лише посилання на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, враховуючи ту обставину, що для доказування настання форс-мажорної обставини необхідно отримати сертифікат Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати. Разом з тим відповідач не надав жодних доказів про наявність форс-мажорних обставин, які б перешкодили йому сплатити заборгованість за договором з моменту його укладання.

При цьому, суд не ставить під сумнів наявність самих обставини, які відповідач наводить форс-мажорними, а саме введення воєнного стану у країні. Водночас, наведені доводи відповідача суд оцінює виключно у контексті можливості їх застосування до конкретних обставин, тобто до наведених вище договірних зобов`язань і їх виконання сторонами. У даному конкретному випадку сам по собі факт введення військового стану не звільняє відповідача від обов`язку довести наявність форс-мажорних обставин у спосіб визначений законом та договором.

Стосовно доводів представника відповідача про звільнення позичальника у період дії в Україні воєнного стану від відповідальності, визначеноїст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд зазначає, що згідно довідки-розрахунку заборгованості №С-606-023379-21-980 від 18.05.2021, такі виплати не були включені у розмір заборгованості.

Оцінюючи доводи адвоката Чорного Г.Г. про те, що позовна заява подана з порушенням правил підсудності, то такі є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Пунктом 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до загальних правил територіальної юрисдикції (підсудності) визначених ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, ст. 28 ЦПК України визначено випадки підсудності справ за вибором позивача (альтернативна підсудність), зокрема позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 8 ст. 28 ЦПК України).

Системний аналіз відповідних норм ЦПК України, які регулюють питання щодо визначення підсудності, дає підстави для висновку, що підсудність справи визначається на момент пред`явлення позову шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції (ст.ст. 27, 184, 187 ЦПК України).

Крім того, територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності (альтернативна та виключна).

Питання обрання суду у разі реалізації права вибору альтернативної підсудності вирішується позивачем на стадії пред`явлення позову шляхом подання відповідної заяви. У такий спосіб позивач реалізує своє право на доступ до правосуддя.

Так, позивач у відповідній заяві зазначив, що користуючись своїм правом, встановленим ч. 8 ст. 28 ЦПК України, пред`являє позов до Галицького районного суду, а саме пред`являє його за місцем виконання договору, тобто місцем знаходження банку. З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем, відповідно до наданих йому законом прав, обрано саме Галицький районний суд м. Львова, і право на визначення належного суду за правилами альтернативної підсудності належить виключно позивачеві, відсутні підстави вважати, що даний позов подано з порушенням ст. 28 ЦПК України.

Окрім того, доводи відповідача стосовно розміру кредитної заборгованості, суд також відхиляє. Так, матеріали справи містять виписку по рахунку № НОМЕР_2 , яка відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та є первинним бухгалтерським документом та підтверджує видачу ОСОБА_1 кредиту, а також усі погашення по кредиту та їх зарахування. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем не відповідає дійсності. Також, слід відзначити, що стороною відповідача до матеріалів справи не долученого жодного доказу, який би суперечив вищенаведеному.

В контексті відкладення виконання зобов`язань відповідачем, суд відзначає, що такі питання можуть бути вирішені між позивачем і відповідачем у будь-який час, незалежно від дати набрання даним рішенням законної сили. Так, відповідач чи його уповноважений представник вправі у будь-який час звернутись до банку і провести перемовини щодо врегулювання питання погашення боргу, в тому числі і відтермінування пред`явлення виконавчого документу у цій справі до примусового виконання до підрозділів виконавчої служби. Також, чинним процесуальним законом передбачено можливість відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, у разі наявності на те, законних підстав.

Отже, виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористався кредитними коштами, але свої зобов`язання за договором виконав не у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість. Таким чином, виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору і з останнього на користь банку слід стягнути заборгованість у визначеному розмірі

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого АТ «Ідея Банк» судового збору в повному розмірі, що становить 2684 грн.00 коп.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, ?

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість у розмірі 128400 грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судові витрати пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 2684 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк»

представник позивача ? Гук Марта Ігорівна

(79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819)

відповідач ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

представник відповідача адвокат Чорний Гнат Гнатович

(65065, м. Одеса, вул. Космонавтів, 23/1)

Повнийтекстрішенняскладено04липня2023року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький