Рішення № 112219037, 09.06.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9789/21

н/п 2/953/462/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Зуб Г.А.

за участю секретаря - Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича, приватного нотаріуса Житомирського міського округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про звернення стягнення на доходи боржника, та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

25.05.2021 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява позивача ОСОБА_1 до відповідача ТОВ «Росвен Інвест Україна», треті особи: ПВВО ОСОБА_2 , ПН ЖМНО Горай О.С., в якій позивач просить визнати виконавчий напис, вчинений 19.02.2021 ПНЖМО Горай О.С. за № 26836 про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» суми заборгованості у розмірі 16050,43 грн. відповідно до кредитного договору від 27.08.2019 укладеного з ПАТ «Альфа-Банк» - таким, що не підлягає виконанню, судові витрати покласти на відповідача; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського О.В. про відкриття ВП №64824807; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського О.В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивача від 19.03.2021; та стягнути з відповідача на користь позивача утримані та перераховані на момент подання позову кошти в розмірі 3124,08 грн., та майбутні утримані та перераховані на рахунки відповідачів кошти, якщо такі будуть.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Позивачем отримано кредит від АТ «Альфа-Банк» в розмірі 7000 грн., з відповідачем будь-які договірні відносини у позивача відсутні, тому сума боргу за виконавчим написом є оспорюваною. За незаконним виконавчим написом було відкрито виконавче провадження та звернено стягнення на доходи позивача, з чим останній також не погоджується.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористались.

В судове засідання позивач не з`явився, на адресу суду надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно.

Відповідач приватний нотаріус Горай О.С. в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом у встановленому законом порядку.

Відповідач приватний виконавець Табінський О.В. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, та за наявними в справі доказами.

25.05.2021 вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Божко В.В.

Ухвалою судді від 26.05.2021 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження в ній.

25.05.2021 разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, яка розподілена судді Божко В.В.

Ухвалою судді від 26.05.2021 заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

21.09.2021 здійснено повторний автоматизований розподіл вказаної справи, справу перерозподілено судді Зубу Г.А.

Ухвалою судді від 04.11.2021 прийнято вказану цивільну справу до провадженні судді.

Ухвалою суду від 24.04.2023 закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про звернення стягнення на доходи боржника; в іншій частині позовних вимог закрито підготовче провадження по вказаній справі, справу призначено до судового розгляду по суті, та відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів.

Судом встановлено, що 27.08.2019 між позивачем підписано анкету -заяву, відповідно до якої позивач отримав кредитні кошти на споживчі цілі на строк 12 місяців з можливістю пролонгації дії у АТ «Альфа Банк», загальна вартість кредиту становить 10785 грн. (а.с. 20).

19 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис за реєстр. №26836 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №631241037 від 27.08.2019 укладеним з АТ «Альфа Банк», яке відступило право вимоги за кредитним договором №631241037 від 27.08.2019 на користь ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» уклавши договір факторингу №1 від 30.11.2020. На підставі договору факторингу №01/12-1 від 01.12.2020 право вимоги перейшло від ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ТОВ «Росвен Інвест Україна», який є стягувачем, заборгованості за кредитним договором №631241037 від 27.08.2019. Строк платежу за кредитним договором №631241037 від 27.08.2019 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 02.12.2020 по 01.03.2021. Сума заборгованості становить 15550,43 грн., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 12437,10 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3113,33 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату із стягувача, які підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню 16050,43 грн.

Вказаний виконавчий напис відповідачем було пред`явлено до примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського О.В., за яким було відкрито виконавче провадження ВП №66824807, та винесено постанову про звернення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку спрямовано за місцем роботи позивача в ТОВ «Охорона і безпека плюс», та сума утриманих та перерахованих коштів відповідачу за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 склала 3124,08 грн.

Позивач дізнавшись про існування вказаного виконавчого напису нотаріуса звернувся до суду за захистом свого права.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першоїстатті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаГлава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вищевказаного Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, якою керувався нотаріус.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно дост. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

До суду надано копію анкети -заяви та копію паспорту споживчого кредиту від 27.08.2019 укладених між позивачем та АТ «Альфа-Банк», відповідно до якого строк дії кредитного договору сплив. Доказів поновлення строку дії кредитного договору матеріали справи не містять, а тому після закінчення дії кредитного договору відповідачем нараховувались позивачу відсотки, оскільки періодом стягнення є з 02.12.2020 по 01.03.2021. Крім того, доказів надання нотаріусу нотаріально посвідченого договору для вчинення оспорюваного виконавчого напису до суду також надано не було.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про те, що наявна заборгованість в оспорюванню виконавчому написі не є безспірною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212Цивільного кодексуУкраїни особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 06 жовтня 2021 року у справі № 623/363/20 та у постанові від 08 вересня 2021 року у справі№ 201/6498/20, за правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів).

Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Зі змісту статті 1212 ЦК України, можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Положення глави 83ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Результат аналізу статті 1212ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, і за яким відбулося повне або часткове виконання, є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 06 жовтня 2021 року у справі № 623/363/20, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів, що стягнені з позивача на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, суд приходить до висновку, що грошові кошти в розмірі 3124,08 грн. підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, від 08 вересня 2021 року у справі № 206/2212/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18.

Отже, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем ТОВ «Росвен Інвест Україна» грошових коштів у сумі 3124,08 грн., що стягнуті з ОСОБА_1 у примусовому порядку у виконавчому провадженні № 64824807 на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, отримані відповідачем кошти в сумі 3124,08 грн. підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, оскільки правова підстава для примусового стягнення спірних грошових коштів вважається такою, що відпала. Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача майбутніх утриманих та перерахованих на рахунки відповідачів коштів, якщо такі будуть, що вказана вимога суперечить ст. 2 ЦПК України, та доказів їх існування до суду не надано, а тому дана вимога задоволенню не підлягає.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 760/25695/14-ц (провадження № 61-16513св18), від 14 серпня 2019 року у справі № 519/77/18 (провадження № 61-10311св19), від 31 жовтня 2019 року у справі № 306/173/16-ц (провадження № 61-34054св18), від 05 квітня 2020 року у справі № 474/106/18 (провадження № 61-13847св19).

Враховуючи викладене, в позовній заяві позивач не вірно зазначив приватного нотаріуса ЖМНО Горай О.С. відповідачем по справі, а тому в задоволенні вимог до нього слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України суд стягує з відповідача ТОВ «Росвен Інвест Україна» на користь держави витрати по оплаті судового збору в розмірі 908 грн., та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн.

Керуючись ст.ст. 3,4, 12, 76, 141, 263-265, 306 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича, приватного нотаріуса Житомирського міського округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про звернення стягнення на доходи боржника, та стягнення коштів задовольнити частково

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 19 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №26836 про звернення стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на загальну суму 16050,43 грн. за кредитним договором 631241037 від 27.08.2019.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безпідставно набуті грошові кошти за виконавчим написом у сумі 3124 (три тисячі сто двадцять чотири) гривень 08 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», на користь держави судовий збір в розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривень 00 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування: АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: м. Київ, б-р Вацлава Гавела, буд. 6.

Відповідач: приватний нотаріус Житомирського міського округу Горай Олег Станславович, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35, р.н.о.к.п.п. не відомий.

Відповідач: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Старосільська, буд. 1-У, оф. 3, р.н.о.к.п.п. не відомий.

Повний текст рішення виготовлено 09 червня 2023 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ