Ухвала суду № 112218368, 14.07.2023, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/4488/22

Провадження № 1-кп/185/207/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2

розглядаючи в період воєнного стану у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.408, ч.2 ст.289 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.408, ч.2 ст.289, ч.1 ст.190 КК України, -

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисників адвокатів ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (дистанційно),

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И В :

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , на 60 днів, у зв`язку з тим, що строк дії запобіжних заходів спливає, ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були враховані при обранні та продовженні запобіжного заходу не відпали: останнім пред`явлено обвинувачення у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, під загрозою можливого покарання обвинувачені можуть переховуватись від суду, знаходячись на свободі можуть перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих та свідків, є ризик вчинення обвинуваченими нових кримінальних правопорушень. Інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 , його захисники адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заперечують з приводу клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник ОСОБА_9 подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу на інший, більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, зазначив, що наразі його підзахисний перебував на лікуванні у зв`язку з тим, що останній завдав собі тілесні ушкодженні при спробі самогубства під час перебування в установі попереднього ув`язнення, тому подальше утримання його підзахисного під вартою буде негативно впливати на його психічний стан. У обвинуваченого ОСОБА_3 міцні соціальні зв`язки, він проходить військову службу з 2014 року та має заохочення на нагородження. Подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою може призвести до непоправних наслідків. При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою пропонує застосувати альтернативний запобіжний захід до підзахисного у вигляді застави в мінімальних межах, визначених в КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_10 заперечували проти продовження дії обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, сам ОСОБА_4 заявив клопотання про скасування запобіжного заходу для направлення його до військової частини для проходження подальшої військової служби.

Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд встановив наступне.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Строк дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою застосований до обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_11 завершується 17.07.2023 року, завершити розгляд кримінального провадження до вказаної дати неможливо.

У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Як встановлено, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинах, за які законом передбачене найсуворіше покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна в разі визнання винуватості. Дані обставини разом з даними про особи обвинувачених самі по собі свідчать про наявність ризику залишення обвинуваченими місця військової служби, з метою переховування від суду. Таким чином вказаний ризик є актуальним.

В цьому контексті суд враховує практику ЄСПЛ в справ «Ілійков проти Болгарії» де закріплено, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування». На даний час, все ще інтереси суспільства переважають інтереси обвинувачених, з огляду на обставини обґрунтованості підозри щодо обвинувачених.

Заявлений прокурором ризик ймовірних перешкод кримінальному провадженню з боку обвинувачених у разі зміни запобіжного заходу продовжує існувати, оскільки після відкриття матеріалів кримінального провадження, зокрема анкетних даних потерпілих, свідків, - існує ймовірність позапроцесуального незаконного впливу з боку обвинувачених на вказаних учасників кримінального провадження, які ще судом не допитані. Потерпілі та свідки проходять військову службу у військовій частині, де проходять військову службу обвинувачені. У разі зміни запобіжного заходу обвинувачені, які є військовослужбовцями, повернуться до військової частини, де зможуть впливати на свідків, потерпілих кримінального правопорушення. З огляду на цю обставину суд вважає, що ризик впливу на потерпілих та свідків обвинувачення є актуальним та ставить під загрозу досягнення завдань кримінального судочинства, сформованих в ст.. 2 КПК України.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 наявний ризик вчинення нового кримінального правопорушення, заявлений прокурором, оскільки обвинувачений раніше судимий, і згідно обвинувального акту, вчинив інкриміновані кримінальні правопорушення в період іспитового строку.

Що стосується застосування до обвинувачених іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з утриманням під вартою, то суд вважає, що на даний час з врахуванням встановлених ризиків, такий запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Крім того, відповідно до ч.7 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в країні введено воєнний стан, який відповідно до Указу Президента України № 254/2023 від 01.05.2023 року, продовжений. Отже на час дії воєнного стану, до обвинувачених за даним кримінальним провадженням застосовується відповідно до ч.7 ст.176 КПК України виключний запобіжний захід - тримання під вартою.

Будь-яких документів, які б підтверджували неможливість перебування обвинувачених під вартою стороною захисту суду не надано. Надані захисником обвинуваченого ОСОБА_3 заохочення та нагородження, грамоти стосовно підзахисного, які були отримані останнім до 2021 року не вплинули на обвинуваченого та не стримали його під час інкримінованих подій.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_3 помилково вважають, що до обвинуваченого, який є військовослужбовцем, може застосовуватись домашній арешт за місцем проживання. Обвинувачений, який є військовослужбовцем, у разі зміни запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний з утриманням під вартою, зобов`язаний повернутись до виконання своїх обов`язків, пов`язаних з проходженням військової служби.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дані про особу обвинувачених, дані про можливість ухилення від суду разом з тяжкістю пред`явленого обвинувачення, актуальність ризику впливу на потерпілих та свідків обвинувачення, та наявність ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 нового кримінального правопорушення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення, тому з метою запобігання встановленим ризикам суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_3 строк тримання під вартою.

В черговий раз суд зазначає обвинуваченому ОСОБА_4 , що його бажання продовжити проходження військової служби, вітається, проте зміна запобіжного заходу з тримання під вартою для проходження військової служби відповідно до ст.616 КПК України відбувається виключно за клопотанням прокурора. Один з інкримінованих обвинуваченому злочинів, передбачений ч.4 ст.408 КК України, виключає таку можливість.

Згідно вимог ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого зокрема статтею 408 Кримінального кодексу України.

Враховуючи, що в країні введено воєнний стан, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожний окремо, обвинувачується у вчиненні злочинів проти встановленого несення військової служби та експлуатації транспорту, суд, скориставшись своїм правом, не визначає розмір застави під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, зокрема за ч.4 ст.408 КК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 194, 331 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , - задовольнити.

В задоволені клопотання обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжних заходів - відмовити.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , кожному окремо, у виді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованої в м.Павлограді Дніпропетровської області, продовжити до 09 вересня 2023 року, включно.

Строк дії ухвали - до 09 вересня 2023 року, включно.

Копію ухвали вручити прокурору, захисникам, обвинуваченим, начальнику гауптвахти для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1