Ухвала суду № 112216668, 30.06.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27190/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62023000000000483 від 07.06.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2023 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62023000000000483 від 07.06.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що управлінням з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000483 від 07.06.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції статті до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 127 КК України, та ОСОБА_11 і ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції статті до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 4 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що що положеннями статті 5 Загальної декларації прав людини, статті 3 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та статті 7 Міжнародного пакту про громадянські й політичні права, які є частиною міжнародних нормативно-правових актів, згоду на обов`язковість яких надано Україною, передбачено, що нікого не може бути піддано катуванню та жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Аналогічні норми щодо заборони катувань, жорстокого чи нелюдського поводження визначені у статті 28 Конституції України як елемент конституційного права особи на повагу до її гідності.

Згідно із статтями 1 та 2 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (далі - Конвенція проти катувань) термін "катування" означає будь-яку дію, якою будь-якій особі навмисне заподіюються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання, покарати її за дії, які вчинила вона або третя особа чи у вчиненні яких вона підозрюється, а також залякати чи примусити її або третю особу, чи з будь-якої причини, що ґрунтується на дискримінації будь-якого виду, коли такий біль або страждання заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди.

Наказ вищого начальника або державної влади не може служити виправданням катувань.

Як держава-учасник вказаної Конвенції Україна зобов`язана вживати ефективних законодавчих, адміністративних, судових та інших заходів для запобігання актам катувань на будь-якій території під її юрисдикцією.

Досудовим розслідуванням встановлено, що державна установа «Бердянська виправна колонія (№ 77)» (далі - ДУ «Бердянська випрана колонія № 77»), яка діє у складі Державної кримінально-виконавчої служби України, є установою закритого типу та відповідно до діючого законодавства здійснює правозастосовні та правоохоронні функції.

Вказана установа відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 15.12.2016 № 3679/55/5 є правонаступником Бердянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 77), яка у свою чергу є правонаступником установи «Бердянська виправна колонія управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Запорізькій області № 77» згідно із наказом Державної пенітенціарної служби України від 17.04.2012 № 229.

Згідно із положенням про ДУ «Бердянська випрана колонія № 77», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2018 № 2150/5, основним завданням виправної колонії є:

- виконання покарань у виді позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі;

- дотримання прав осіб, які тримаються у виправній колонії, вимог нормативно-правових актів щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізації законних прав та інтересів.

Виправна колонія у своїй діяльності керується Конституцією України, Кримінальним, Кримінальним процесуальним, Кримінально-виконавчим кодексами України, Законами України «Про попереднє ув`язнення», «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та іншими нормативно-правовими актами України.

Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2017 № 441/к на посаду начальника ДУ «Бердянська випрана колонія № 77» з 01.02.2017 призначено ОСОБА_12 , який до того, починаючи з 31.12.2012 до 01.02.2017, безперервно обіймав посаду начальника Бердянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 77) відповідно до наказу Державної пенітенціарної служби України від 31.12.2012 № 128о/с-12.

Окрім того наказом управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області від 30.10.2014 № 289 о/с на посаду першого заступника начальника - заступника начальника з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи Бердянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області призначено ОСОБА_13 , яку він займав включно до 07.08.2020 до переведення на посаду начальника відділу по роботі зі слідчими ізоляторами Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.

Надалі відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 26.01.2021 № 146к ОСОБА_13 призначено на посаду начальника ДУ «Бердянська випрана колонія № 77», яку він обіймав до 18.03.2021 включно.

Займаючи посаду начальника ДУ «Бердянська випрана колонія № 77», ОСОБА_12 , починаючи з 2016 року, більш точної дати та часу на встановлено, вирішив у протиправний спосіб використати займану посаду та надані службові повноваження з метою отримання неправомірної вигоди для себе шляхом вимагання та отримання грошових коштів від засуджених осіб, які відбувають покарання у очолюваній ним установі.

Усвідомлюючи, що для реалізації своїх злочинних намірів та прикриття злочинної діяльності необхідно розробити і запровадити відповідну схему та алгоритм послідовних дій, вчинення яких одноособово є неможливих, ОСОБА_12 вирішив залучити до таких протиправних дій інших співробітників ДУ «Бердянська випрана колонія № 77».

Використовуючи свої владні повноваження, авторитет займаної посади та особисті відносини із підлеглими, ОСОБА_12 повідомив про свої злочинні наміри першого заступника начальника установи - заступника начальника з нагляду і безпеки та оперативної роботи ДУ «Бердянська випрана колонія № 77» ОСОБА_13 , який із власних інтересів особистого збагачення погодився на його пропозицію та надалі спільно із ОСОБА_12 розробив плани вчинення протиправних дій.

Зокрема, за розробленим ОСОБА_12 та ОСОБА_13 спільним планом у межах ДУ «Бердянська випрана колонія № 77» під їх керівництвом необхідно утворити стійке об`єднання із числа довірених працівників установи, які будуть безпосередньо виконувати поставлені завдання та реалізовувати злочинні плани.

Таким чином ОСОБА_12 і ОСОБА_13 протягом 2016 року до складу такого злочинного об`єднання залучено начальника оперативного відділу ОСОБА_14 , оперуповноважених оперативного відділу ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інших невстановлених на теперішній час осіб із числа співробітників ДУ «Бердянська випрана колонія № 77».

Кожен із вищевказаних осіб з власних мотивів, а також під керівним впливом ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , погодилися на участь у злочинній організації, після чого її керівництвом всім учасникам доведено загальну мету розробленого плану на особисте збагачення та відведено ролі на виконання конкретних завдань.

Таким чином ОСОБА_12 і ОСОБА_13 протягом 2016 року для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів на території ДУ «Бердянська випрана колонія № 77» з метою отримання неправомірної вигоди в цілях особистого збагачення була створена злочинна організація.

Для вчинення злочинних дій ОСОБА_12 і ОСОБА_13 протягом різного періоду часу у 2016-2020 роках залучили як учасників злочинної організації засуджених ОСОБА_5 - особистого днювального ОСОБА_13 , ОСОБА_10 - старшого днювального відділення № 1, ОСОБА_8 - старшого днювального відділення № 2, ОСОБА_18 - старшого днювального відділення № 3, ОСОБА_11 - старшого днювального відділення № 4, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 - старших днювальних дільниці карантину і розподілу. Всі вищевказані засуджені надали згоду на участь у злочинній організації і умисно за вказівкою її керівників ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вчиняли злочинні дії щодо інших засуджених, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які вони здійснювали для досягнення корисливих інтересів інших учасників злочинної організації.

Так, надавши свою згоду на участь у злочинній організації ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , відповідно до відведених їм ролей виконавців злочинних дій, виконували наступне:

- визнавали і дотримувалися визначених керівництвом злочинної організації правил поведінки її учасників та забезпечували їх дотримання іншими учасниками злочинної організації, на яких вони мали вплив;

- виконували вказівки керівників злочинної організації ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , спрямовані на реалізацію злочинного плану та досягнення його мети;

- за попередньою згодою із іншими учасниками злочинної організації застосовували фізичне і психологічне насильство, здійснювали вплив на засуджених осіб, які прибували для відбування покарання до ДУ «Бердянська випрана колонія № 77», з метою зломлення їх волі та примусу беззаперечно виконувати вказівки адміністрації колонії, старших днювальних і днювальних, у тому числі явно протиправного характеру;

- одноособово або за участі інших учасників злочинної організації застосовували до засуджених осіб різного роду види катувань шляхом умисного заподіяння фізичного болю, фізичного та морального страждання під час нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій, що принижують честь та гідністю особи, маючи на меті зламати їх волю та змусити підкоритися протиправним вимогам;

- здійснювали підбір виконавців злочинів, кандидатури яких повідомляли керівникам злочинної організації ОСОБА_12 і ОСОБА_13 ;

- використовуючи засоби телефонного зв`язку вимагали грошові кошти та інші матеріальні цінності в інших засуджених та їх родичів, погрожуючи застосуванням до засуджених насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи;

- отримували у посилках готівкові кошти, які передавали службовим особам адміністрації установи;

- забезпечували приховування наслідків вчинених протиправних дій та не притягнення учасників організації до кримінальної відповідальності за вчинені злочини, виконуючи для цього необхідні вказівки керівництва злочинної організації, у тому числі шляхом надання завідомо неправдивих показань свідка під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях.

Дотримуючись загального злочинного плану, розробленого керівниками злочинної організації для досягнення мети особистого збагачення, діючи під безпосереднім керівництвом і контролем ОСОБА_13 засуджені ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 виконували відведені їм функції учасника злочинної організації щодо вимагання та збору грошових коштів із інших засуджених.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в участі у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією; пособництві у вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, вчинене організованою групою.

29.06.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано на підставі п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.

Постановою заступника Генерального прокурора від 18.01.2023 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 28.02.2023 включно.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 28.11.2023.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме:

- незаконно впливати на свідків для уникнення кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_19 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість ризиків вказаних в ньому, а у разі задоволення клопотання сторони обвинувачення, просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, визначивши її мінімальний розмір.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав свого захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Управлінням з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000483 від 07.06.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції статті до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 127 КК України, та ОСОБА_11 і ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції статті до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 4 ст. 189 КК України.

29.06.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано на підставі п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.

Постановою заступника Генерального прокурора від 18.01.2023 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 28.02.2023 включно.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 28.11.2023.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- показаннями потерпілих ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 ;

- протоколами допиту потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_24 проведених за участю спеціаліста-поліграфолога, якими підтверджено, що останні дають правдиві показання;

- протоколами проведення слідчого експерименту із потерпілими ОСОБА_28 , ОСОБА_24 , ОСОБА_20 , під час яких вони показали механізм катувань та нанесення тілесних ушкоджень;

- показаннями потерпілих ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , наданими ними записами телефонних розмов із своїми близькими, які відбувають покарання в ДУ «Бердянська виправна колонія № 77», а також отриманими банківськими документами про рух коштів на рахунках ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 та ОСОБА_62 ;

- показаннями свідків медичних працівників ДУ «Бердянська виправна колонія № 77» ОСОБА_63 та ОСОБА_64 , які оглядали засуджених і підтвердили наявність у них тілесних ушкоджень;

- матеріалами руху коштів на банківських рахунках, якими документально підтверджено, що ОСОБА_65 - мати засудженого ОСОБА_23 , перерахувала понад 100 000 гривень, ОСОБА_52 - мати засудженого ОСОБА_22 , перерахувала біля 22 000 гривень, ОСОБА_53 - дружина засудженого ОСОБА_26 , перерахувала 13 000 гривень, ОСОБА_54 - мати засудженого ОСОБА_27 , перерахувала 5 000 гривень, ОСОБА_55 - мати засудженого ОСОБА_21 , перерахувала 5 000 гривень, ОСОБА_56 - мати засудженого ОСОБА_20 , перерахувала 3 000 гривень. Всі вищевказані суми грошових коштів були перераховані потерпілими на банківські рахунки ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 - дружина, батько та близький родич засудженого ОСОБА_18 , ОСОБА_61 - рідної сестри засудженого ОСОБА_11 , ОСОБА_62 - бабусі засудженого ОСОБА_10 ;

- трафіками телефонних з`єднань за номерами мобільних телефонів, якими користувалися підозрювані;

- відеозаписами та фотознімками тілесних ушкоджень, зібраними представниками громадських організацій «Майдан громадський контроль» та «Альянс Української Єдності»;

- протоколами обшуку за місцем проживання ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , під час яких вилучено банківські картки, квитанції про перерахування коштів та поштові накладні про відправлення посилок до ДУ «Бердянська виправна колонія № 77»;

- показаннями свідків ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , які підтвердили, що на їх банківські рахунки надходили грошові кошти від невідомих фізичних осіб, надалі за вказівкою своїх рідних - відповідно ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , вони знімали ці кошти та готівкою перенаправляли їх у посилках до ДУ «Бердянська виправна колонія № 77»;

- протоколами огляду вилучених під час обшуків документів;

- протоколами огляду відеозаписів, наявних у мережі Інтернет про обставини катувань засуджених в ДУ «Бердянська виправна колонія № 77»;

- показаннями підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які свою вину у вчиненні злочинів визнали повністю і надали ґрунтовні показання про обставини вчинення протиправних дій, у тому числі показання, якими викривають злочинну діяльність ОСОБА_12 і ОСОБА_13 ;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 , проведеного за участю спеціаліста-поліграфолога, якими підтверджено, що останній дає правдиві показання;

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані, які характеризують останнього, як особу, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 805 200 грн. з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 25.08.2023 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000483 від 07.06.2023.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 805 200 гривні, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із міста Дніпро Дніпропетровської області, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1